Вийшли в поля. Понівечені. Розміновані. Однак сіяти треба. Хтось замість трактора керує танком. Однак сіяти треба. Хтось вірить, хтось не вірить. Однак сіяти треба. Зернові, олійні, овочі. Що вибрати? Виберіть «сіяти треба».
Станом на 16 березня 2023 року аграрії України посіяли 82,7 тис. га зернових культур, в тому числі пшениці - 26 тис. га, ячменю - 44,2 тис. га, гороху - 12 тис. га, вівса - 0,5 тис. га.
Умови проведення посівної кампанії 2023 значно відрізняються від тих, що спостерігались в останні роки. Станом на грудень минулого року з 28,4 млн га всіх посівних площ, що були в обробітку у 2021 р. по всій території нашої країни, на підконтрольній території України знаходиться 24,6 млн га (86% всієї території), з яких ще на 3,9 млн га неможливо провести сівбу через близькість до лінії фронту, необхідність проведення розмінування.
За попередніми оцінками, в 2023 в Україні буде на 45% скорочено посівні площі під зерновими культурами та на 50–60 % менше буде отримано врожаю зернових в порівнянні з довоєнним 2021.
Причини: зменшення всіх посівних площ, зміна структури посівів та зниження врожайності зернових культур. Крім того, нестача фінансування та необхідність суттєвої економії спричинили зниження кількості внесених добрив на 50–60%. Значні площі посівів кукурудзи залишились в полях не зібраними. Внаслідок чого, очікуваний рівень урожайність може знизитись (залежно від регіону і культури) на 15–30% порівняно з середньою урожайністю минулих років.
В підсумку, прогнозований валовий збір зерна у 2023 може скласти 34 млн тонн, заявили аграрні вчені, що на 37% менше показника 2022 та на 60% менше показника 2021. Щодо олійних культур, то очікується валовий збір 19,3 млн тонн, що на 13% більше показника 2022 та на 15% менше показника 2021.
Кампанія-2023
Насамперед, ми поцікавилися у холдингів, як підготувалися до сезону вони. Чому холдинги? Тому що так чи інакше, однак саме великі компанії задають тон. На них орієнтуються і невеликі виробники. Особливо з точки зору вибору культур.
Контінентал Фармерз Груп
Господарства компанії «Контінентал Фармерз Груп» розпочали весняну посівну-2023. Завдяки сприятливій погоді роботи розпочалися на декілька днів раніше плану. «Контінентал» почав сіяти яровий ріпак, під який відведено 15,9 тис. га. Крім того, компанія традиційно сіятиме соняшник, кукурудзу, сою, цукровий буряк та гречку. Загалом цього року під ярину відвели 104,6 тис. га. "Уже другу весняну посівну зустрічаємо в непростих умовах. Але, як і торік, ми налаштовані якісно та вчасно провести планові роботи, засіяти всі площі й зібрати з полів гідний урожай. Площа посівів у компанії загалом не змінилася, але водночас ми зважаємо на продовольчу безпеку України, тож у цьому сезоні залишили в структурі посіву важливі продовольчі культури - цукровий буряк та гречку. Площі під останньою збільшено у порівнянні з минулим роком - з 1,2 тис. га до 3,9 тис. га", - зазначив Георг фон Нолкен, генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп».
Фахівці компанії відзначають, що традиційно стартували із внесення азотних добрив. Для проведення сезону-2023 «Контінентал» має всі необхідні ресурси. Ще торік активно відбувалося контрактування та закупівля необхідних ТМЦ під майбутній сезон. Добрива вже на складах у повному обсязі - цього сезону це 73 тис. тонн. Така ж ситуація і з насінням: «Контінентал» на 100% забезпечений посівним матеріалом. Компанія використовуватиме частину власного насіння, зокрема під сою та гречку. Також повністю законтрактована потреба в засобах захисту рослин. До посівної і планових робіт повністю готовий та укомплектований технічний парк «Контінентал».
Роботу із забезпечення ТМЦ під майбутній сезон «Контінентал» розпочав ще 2022. Враховуючи триваліші терміни доставки, необхідність пошуку альтернативних постачальників та доступних ТМЦ, процес закупівлі розпочали ще влітку минулого року. Під сезон-2023 компанія повністю забезпечена всім необхідним. Це стосується як добрив, ЗЗР, насіння, так і запчастин та запасів паливно-мастильних матеріалів. Водночас компанія спостерігає за тенденціями ринку й зважає на зростання цін на деякі категорії ТМЦ. Тож було переглянуто певні технологічні процеси, які б допомогли зменшити собівартість виробництва без втрат урожайності та якісних показників культур. Відкоригували, зокрема, підхід до систем живлення: у цьому сезоні компанія оптимізувала норми добрив і їхню форму.
Що стосується структури посівних площ, то у цьому сезоні компанія планує вирощувати традиційні для себе культури. Зокрема, посіяли озимі пшеницю, ячмінь і ріпак, під які відвели 79,6 тис. га. Також сіятимуть соняшник, сою, кукурудзу й буряк - ці культури займуть у структурі майже 85 тис. га. Зважаючи на важливість для продовольчої безпеки України, значно збільшено у порівнянні з минулим роком площі під гречку - з 1,2 тис. га до 3,9 тис. га. Не відступатиме компанія і від традиційної для себе картоплі: площі під неї залишаться на рівні 2 тис. га.
Є певні коригування посівних площ під озимими культурами. Через надмірну кількість опадів під час осінньої посівної вирішили відмовитися від пізніх посівів, які потенційно дають нижчі показники врожайності. Тож площі під озимими культурами були дещо оптимізовані. Також цього сезону в компанії планують зменшити площі, відведені під кукурудзу, приблизно на 5%. Ухвалили таке рішення, щоб уникнути ризиків дефіциту потужностей для зберігання, які можуть виникнути в разі проблем із зерновим коридором.
У 2023-му компанія налаштована в повному обсязі провести заплановані виробничі операції, посіяти й зібрати планові показники по всіх культурах. Важливим питанням залишається налагодження збуту продукції, тому організація ефективної логістики - одна з важливих цілей цього року. Попри всі виклики компанія не стоїть на місці, й цього сезону продовжить працювати над удосконаленням технологічних процесів та пошуком нових ефективних рішень в цьому напрямі.
KSG AGRO
Сергій Касьянов, голова ради директорів KSG Agro, поділився інформацією про те, як працює холдинг. «Повномасштабна війна поставила нас у ситуацію, коли ми отримали два фронти. Перший фронт - це армія, яка бореться з ворогом, а другий - це бізнес, який виробляє те, що необхідно людям: армії і всім нам. Сьогодні головне завдання українського бізнесу - зробити все можливе для нашої майбутньої перемоги.
KSG Agro поставила перед собою завдання докласти максимум зусиль для забезпечення безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції. Це дуже важливо, адже під час війни продовольча безпека є важливим елементом загальної системи безпеки в країні. KSG Agro - одна з найважливіших складових продовольчої інфраструктури прифронтової Дніпропетровщини, області, яка не тільки сама себе годує, а й може допомогти іншим регіонам України.
На щастя, незважаючи на близькість до прифронтової зони, господарства нашого холдингу, в тому числі свинокомплекс, не постраждали. Отже прямих збитків від воєнних дій не маємо. Але це не означає, що нам було легко. З початком війни наш агрохолдинг зіткнувся з невизначеністю. Всі попередні плани довелося скоригувати. У нашій компанії, як і в багатьох інших, найбільшим пріоритетом було забезпечити можливість безперебійної роботи. Для цього потрібно було вирішити багато соціальних і кадрових питань, адже велика кількість людей виїхала з країни. Тому ми почали відновлювати перервані ланцюжки постачання, канали збуту тощо. Почали тісніше співпрацювати з територіальними громадами та військовими адміністраціями, щоб забезпечити армію і тил усім необхідним.
Ми повністю, стовідсотково готові до нового виробничого сезону в цілому та весняної посівної компанії, зокрема. Закуплені в повному всі товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), в тому числі дизельне паливо, мінеральні добрива, засоби захисту рослин.
Ми не бачимо проблем з погодними умовами. Опадів в метровому шарі - 200 мм, що повністю відповідає нормі. Озимі культури знаходяться в гарному та дуже гарному стані. На даний момент закінчується процес підживлення озимих - з 6,5 тис га під цими культурами підживлено 6 тис. га.
Основними труднощами є кадрові питання. Відчуваємо нестачу механізаторів: укомплектованість цими спеціалістами складає 70%. Вирішуємо цю проблему, в тому числі за рахунок прийняття на роботу переселенців.
Ми повністю забезпечені матеріально-технічними ресурсами. При цьому плануємо економити на добривах, але не на шкоду планам, які поставлені на цей рік. Істотну частину добрив складатиме карбамід, оскільки азот у ньому дешевший, ніж в інших видах добрив. В цьому плані будемо більш детальніше, ніж раніше, підходити до підживлення.
В цьому році структура посівних площ суттєво змінилася. Загалом цього року наші посівні площі складають 16,5 тис. га. З них 6,5 тис. га виділено під озимі культури: пшениця - 3 100 га, рапс - 2 130 га та ячмінь. Інші 10 тис. га - це 6,5 тис. га під соняшником та 3,5 тис. га під паром.
Основних змін дві. Перша - ніколи ми не мали такого обсягу посівних площ під паром. Друга - скорочення площ під озимими культурами - пшеницею та ячменем. Причина проста, в тому числі і через обмеженість експорту в умовах низьких цін. Якщо соняшник можна використовувати для експорту у вигляді продукції з високою доданою вартістю - олії, то по пшениці та ячменю висока ймовірність потрапити у збитковість. Тому на цей рік за рахунок мінімізації витрат та оптимізації собівартості ставимо завдання по цим двом культурам вийти в нуль», - говорить Касьянов.
Agricom Group
Хочеш миру - готуйся до війни, хочеш жити - готуйся до сівби. Приблизно з таким настроєм наша компанія зустріла початок весни, говорить Валентин Шкітюк, директор агронапрямку Agricom Group.
«Підготовка до початку весняно-польових робіт проходить у двох кластерах групи - Чернігівському і Житомирському. Хоча в нас, як і в багатьох сусідів, через несприятливі погодні умови не закінчилися ще жнива - ми досі збираємо кукурудзу і сою. Тобто посів і збирання йтимуть паралельно, а це в наших сьогоденних реаліях дуже важко. Проте настрій -бойовий.
У планах - засіяти всю площу та отримати результат із максимально можливим прибутком.
На сьогодні підготовлені посівні комплекси - їх в нас 6 штук (по три на кластер), дискові борони, борони для вертикального обробітку, борони для закриття вологи тощо. Нині ведеться підготовка посівного матеріалу, проводиться калібрування і протравка вівса, кукурудзи, соняшнику і сої. Розпочато завезення добрив для внесення в рядки при посіві ярих культур, найближчими днями проведемо підживлення частини полів озимої пшениці пізніх термінів посіву азотними добривами у Житомирському кластері.
Одним із шляхів, яким ми і багато інших компаній почали йти ще до війни, - це точне землеробство, яке націлене на отримання максимально можливого результату з найменшими затратами. Тому добрива максимально можливо вносимо в рядок при посіві, підживлення, зокрема, соняшнику та кукурудзи, проводимо рідкими азотними добривами з диференційним внесенням. Для цього є культиватори, які виконують дану операцію. І - як результат - економія на самому затратному показнику. Посів кукурудзи теж проводимо диференційно частиною переобладнаних сівалок, спробуємо і з соняшником.
Додатково в структуру посівних площ вводимо нішеві культури, такі як ярова пшениця та інші.
Працюємо далі, вчимося, шукаємо шляхи для покращення», - говорить Шкітюк.
Погода в поміч - Укргідрометцентр
Різке потепління в березні не несе загрози для посівів. Навпаки, відбувається рання вегетація, що дає змогу рослинам використовувати накопичена за зиму вологу в грунті, каже керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. «Нічого поганого немає в різкому потеплінні. Навпаки, відбувається раннє пробудження посівів. Якщо говоримо про озимі зернові культури, то рання вегетація дозволить використати наявну вологу в грунті. Адже з вологою у нас є проблеми в певних регіонах», - каже Адаменко.
Загроз для озимих немає, адже спостерігатиметься фаза активного наростання тепла. Далі прогнозується похолодання, проте це відбуватиметься в нормі. Березень не очікується екстремальним щодо температурного аспекту.
«Тобто, типові процеси для березня, просто дещо на підвищеному температурному фоні. Але для озимини на сьогодні все складається добре. Щодо квітня, то в цілому, мало загроз щодо температури. Більше ризиків щодо опадів, адже ранньо-весняна посуха дуже шкідлива. На найближчі 7–10 днів основні опади будуть у північних та західних областях, в центрі та на півдні прогнозується дефіцит. Але зважаючи на той ресурс вологи, який знаходиться зараз на полях, то найближчий місяць цієї вологи має вистачити», - зазначила Адаменко.
Прогнози/поради вчених
Перезимівля озимих хлібів є однією з найважливіших агрономічних проблем у виробництві зерна, яку потрібно завжди враховувати і знаходити засоби максимального зменшення її шкідливих наслідків. Стабільне аномальне відхилення кліматичних чинників від норми істотно впливає на стан посівів озимих культур у зимовий та весняний періоди. В деякі роки часті відлиги й підвищення температури повітря в другій половині зимового періоду можуть спричинити раннє відновлення весняної вегетації озимих культур, в інші - внаслідок затяжної холодної погоди таке поновлення процесів життєдіяльності рослин відбувається із запізненням. Тому виникає необхідність внесення технологічних корективів у систему догляду за посівами, враховуючи гідротермічні умови і стан розвитку посівів.
Зменшення площі посівів озимих культур в Україні можливо частково компенсувати за рахунок нарощування площ під яровими культурами під час посівної кампанії 2023. Але це значною мірою буде залежати від успіхів ЗСУ на фронті і стану звільнених земель.
Для Степу України рекомендована наступна структура посівних площ: під зернові культури відведено 58 % від всієї посівної площі, під технічні - 33%, кормові - 5%, а під картоплю та овоче-баштанні - 4%. Структура посівних площ для господарств різної спеціалізації, що розташовані у південному та північному Степу, має певні особливості. Показники науково обґрунтованої структури посівних площ для Дніпропетровської області такі: для забезпечення необхідних обсягів виробництва продовольчого і фуражного зерна під зернові культури в польових сівозмінах необхідно відвести 50–52% посівних площ, у тому числі: під озиму пшеницю - 28%, ячмінь і овес - 6%, кукурудзу на зерно - 12%, зернобобові - 3%, круп’яні культури - 2%. Питома вага багаторічних трав у структурі посівів на незрошуваних землях повинна бути на рівні 10% від загальної площі.
Важлива роль у стабілізації економічного стану аграрних господарств відводиться вирощуванню соняшника, під посіви якого бажано відводити не більше 20–25% ріллі.
Перевищення такої норми підвищує імовірність погіршення водного балансу, фітосанітарного стану посівів і ґрунту та посилює деградаційні процеси, зокрема веде до втрат гумусу.
Розробка і впровадження сівозмін - агрозахід, що не потребує додаткових матеріальних коштів, але сприяє підвищенню урожайності польових культур і відтворенню родючості ґрунтів за умови застосування відповідної системи обробітку і удобрення ґрунту, підбору сучасних продуктивних сортів та гібридів рослин та здійсненням необхідних заходів по захисту рослин. Застосування сівозмін дозволяє підвищити рентабельність виробництва, допомагає регулювати водний та поживний режими ґрунту, забезпечує покращання фітосанітарного стану посівів. А це є дуже важливим, враховуючи складні умови, в яких зараз опинились виробники аграрної продукції.
Враховуючи все це, у сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва, з модернізацією технічної бази, ринковими регуляторами та зміною клімату, роль сівозмін зростає. Оптимізація побудови сівозмін полягає в досягненні балансу між ринковими запитами і агроекологічними нормами.
Успішне функціонування аграрних господарств значною мірою обумовлюється вузькою виробничою спеціалізацією. В таких господарствах вирощується невелика кількість культур у коротко-ротаційних (3–5-пiльних) сівозмінах, в яких частка зернових культур може складати 60–70%. За необхідності сівозміни з 7–8-ротаційним циклом модульного типу можуть бути легко трансформовані в коротко-ротаційні по 3–4 поля з можливістю виходу на нормативні показники щодо структури посівних площ в цілому по зоні.
Серед ярини в Степу досить поширеною культурою є ячмінь. Хоча за врожайністю він значно поступається озимим зерновим культурам і кукурудзі, але він краще за інші ярові використовує ранньовесняні запаси вологи з ґрунту. Ячмінь менше, ніж пшениця реагує на попередники, але вищий рівень урожаю він формує після пшениці озимої, зернобобових, кукурудзи на зерно. Після сорго урожайність зменшується на 12–18%, після соняшнику - на 20–25%.У ранньовесняний період в першу чергу увагу слід приділити стану озимих культур.
Словом, в поле вийшли. Тепер головне - посіяти. Сподіваємося, що не соняшником єдиним живе фермер. Низький уклін «хлопчикам», які тримають лінію поля.
