Уряд України виділив 900 млн гривень. Країни-партнери вже надали 150 млн доларів. І це тільки початок. І це все на програму «Grain from Ukraine». Суть - поставки зерна країнам Африки та Азії, аби подолати голод.
Ідея - шикарна, однак запитань із серії на засипку ще більше, ніж країн, що готові фінансувати ініціативу. Тому заводимо справу «Grain from Ukraine» та й будемо потроху збирати матеріали.
Нині - Том перший. Ініціатива. Грандіозна презентація. Хто ховається за лаштунками поставок пшениці з України?
Поговоримо.
Якщо коротко, то гуманітарна програма Grain from Ukraine (в партнерстві з ВПП ООН) передбачає поставку певної кількості зерна протягом другої половини 2022/2023 МР для забезпечення населення країн Африки та Азії.
15 листопада президент України Володимир Зеленський заявив про гуманітарну програму Grain from Ukraine, що буде реалізована в партнерстві із World Food Program.
25 листопада Зеленський знову згадує про зерно з України та обіцяє невдовзі розкрити деталі домовленостей, які мають зробити справді глобальною ініціативу України щодо постачання продовольства найбіднішим країнам. «Ми вже маємо конкретні домовленості з різними країнами, різними лідерами, як зробити цю нашу ініціативу з постачання продовольства найбіднішим країнам справді глобальною. Невдовзі представимо всі деталі», - сказав Зеленський.
26 листопада 2022. Маріїнський палац. Президенти, прем’єри, міністри. Камери, виступи. Офіс президента проводить перший Міжнародний установчий саміт International Summit оn Food Security щодо реалізації української гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine. Звучить?
На саміті зібрано близько 150 млн доларів, які будуть використані на закупівлю продовольства для країн Африки та Азії, що потерпають від голоду.
«Суть нашої нової гуманітарної ініціативи дуже проста, прозора, дуже важлива. Ми плануємо відправити з українських портів принаймні 60 суден до країн, які найбільше потерпають від продовольчої кризи й потребують термінової допомоги. Це такі країни, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі, Конго, Кенія, Ємен та інші», - повідомив Зеленський під час спілкування з представниками ЗМІ за підсумками саміту. «Я нагадаю, що продовольча безпека є одним з елементів української формули миру. Миру для всього світу. Російська агресія вдарила по нашому народу, по всіх народах Європи й по багатьох народах світу. Тому наша гуманітарна ініціатива Grain from Ukraine разом із чинною експортною зерновою ініціативою є абсолютно своєчасною й потужною відповіддю на створену Росією загрозу. Вірю, що нашої спільної відповіді - України й наших партнерів - буде достатньо, щоб зняти гостроту продовольчої кризи та врятувати мільйони людей від голоду, а отже, десятки країн - від соціального хаосу», - заявив Зеленський.
Понад 20 держав і Європейський Союз беруть фінансову участь у цій ініціативі, ще понад десять держав готуються приєднатися. «Наші дипломати й партнери працюватимуть постійно, щоб розширити коло учасників ініціативи. Зараз ми вже підсумовуємо гроші», - повідомив Зеленський.
І додав, що за підсумками саміту ухвалено Спільну заяву, яка є відкритою для приєднання інших держав протягом усього періоду роботи ініціативи Grain from Ukraine.
Спільна заява
Стаття 25 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право на такий рівень життя, включно з харчуванням, який є достатнім для підтримання здоров’я й добробуту її самої та її сім’ї.
Ми твердо переконані, що це право - а не привілей - є невід’ємним для всіх людей, для всіх країн разом із правом на життя та свободу. Кожна країна повинна бути надійно захищена від голоду.
Водночас будь-яка держава, що провокує голод і намагається зробити доступ до продовольства привілеєм, має отримати найжорсткішу реакцію світу.
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну на світовий ринок надійшло на 10 млн тонн сільськогосподарської продукції менше, ніж за аналогічний період минулого року. Це означає, що продовольча безпека мільйонів людей у всьому світі перебуває під серйозною загрозою.
Це лише попередні наслідки російської блокади українських портів і спроб Росії ракетними ударами завадити Україні побудувати нову експортну логістику. Дії Москви заслуговують на рішуче засудження й мають завершитися притягненням її до відповідальності.
Проте навіть за таких умов Україна у співпраці з міжнародними партнерами активно займається пошуком шляхів забезпечення сільськогосподарською продукцією тих, хто цього найбільше потребує. Зокрема, шляхом підтримки Сомалі, Ефіопії, Республіки Судан, Ємену, Кенії та Нігерії та продовження експорту зерна в Африку, Азію, Європу та на Американський континент.
Україна завжди була й залишається надійним учасником глобального постачання продовольства та партнером Всесвітньої продовольчої програми ООН, підтримуючи в дусі глобальної солідарності зусилля, спрямовані на досягнення продовольчої безпеки та покращення харчування в усьому світі.
Беручи до уваги, що близько 70 млн соціально незахищених осіб, зокрема з Африки та Азії, згідно зі статистикою ООН, перебувають під загрозою голоду,
відзначаючи факт повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що загрожує продовольчій безпеці мільйонів людей у всьому світі, особливо в Африці,
вказуючи на зумисну багатомісячну блокаду портів України Росією, яка поставила сотні мільйонів людей у всьому світі на межу голоду, а також на неодноразові спроби Росії заблокувати Чорноморську зернову ініціативу з метою продовження шантажу світу зривом постачання продовольства задля досягнення агресивних і ревізіоністських цілей, наголошуючи на ролі України як важливого гаранта глобальної продовольчої безпеки та ефективної роботи Чорноморської зернової ініціативи, яка відправила понад 10 млн тонн зерна по всьому світу, включно з країнами, які найбільше постраждали від голоду, ми наголошуємо на необхідності діяти наполегливо та скоординовано задля досягнення цілей Саміту з продовольчих систем 2021 року, а також задля реагування на нагальні гуманітарні потреби та створення більш стійких сільськогосподарських і продовольчих систем.
Ми звертаємося до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Стан глобальної продовольчої безпеки», ухваленої 23 травня 2022 року, яка закликала міжнародну спільноту скоординованими діями терміново підтримати країни, які постраждали від кризи продовольчої безпеки.
Ми вітаємо ініціативу Генерального секретаря ООН щодо створення Глобальної групи реагування на продовольчу, енергетичну та фінансову кризи й закликаємо держави-члени та інші зацікавлені сторони підтримувати функціонування ланцюгів постачання продовольства й сільськогосподарської продукції та залишати торговельні канали та ринки відкритими для переміщення продовольства.
Ми вітаємо Шлях солідарності Україна - ЄС, який із травня поточного року сприяв експорту понад 17 млн тонн українських сільськогосподарських товарів автотранспортом, залізницею та через порти Чорного моря та Дунаю. Загалом завдяки Шляху солідарності та Чорноморській зерновій ініціативі поставлено на світові ринки понад 28 млн тонн українського зерна, олійних культур і супутніх продуктів, зокрема до країн, які найбільше цього потребують. Ми вітаємо надання додаткового імпульсу Шляху солідарності Європейською комісією у співпраці з партнерськими фінансовими установами (Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку і Світовим банком), які залучили 1 млрд додаткового фінансування.
Ми засуджуємо агресію Росії, спрямовану на руйнування цивільної інфраструктури України та глобальної продовольчої безпеки.
Ми рішуче закликаємо Російську Федерацію припинити жорстоку збройну агресію проти України та відновити її територіальну цілісність шляхом повного виведення всіх військових частин з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
Ми закликаємо підтримати спроби України, Турецької Республіки та ООН продовжити реалізацію Чорноморської зернової ініціативи з метою забезпечення продовольством найбільш постраждалих від голоду країн.
Ми вітаємо подальші спільні зусилля міжнародної спільноти, спрямовані на те, щоб глобальна продовольча безпека посідала пріоритетне місце в їхній діяльності та підтримання багатосторонніх зусиль із пошуку прийнятних рішень для подолання кризи.
З цією метою сьогодні ми підтримуємо ініціативу України та запускаємо Гуманітарну програму «Зерно з України», яка створить рамкові угоди для доставки українських продуктів харчування до країн Африки та Азії, які найбільше постраждали від голоду.
Ми ставимо перед собою амбітну та важливу мету й запрошуємо інші держави та соціально відповідальний бізнес підтримати реалізацію цієї Гуманітарної програми, зокрема шляхом фінансування постачання зерна для потреб Африки та Азії.
Переконані, що спільними зусиллями ми подолаємо серйозні гуманітарні та економічні наслідки глобальної продовольчої кризи, спричиненої агресивною війною Росії проти України.
Фінансова участь партнерів
Європейський Союз і кілька держав нададуть Києву значні суми коштів для фінансування доставки українського зерна до найбідніших країн світу, повідомив посол ЄС в Україні Матті Маасікас у Твіттері. «Сумну річницю Голодомору Україна демонстративно вшановує самітом із питань продовольчої безпеки, оскільки Росія використовує продукти як зброю. Європейський Союз і кілька країн обіцяють виділити значні суми підтримки, щоб українське зерно дісталося найбідніших країн світу», - зазначив він.
США
Уряд США оголосив про виділення до 20 мільйонів доларів на реалізацію ініціативи Grain from Ukraine. «Сполучені Штати виділяють через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) до $20 мільйонів на ініціативу Grain from Ukraine („Зерно з України»),- йдеться в повідомленні, американського посольства. USAID надасть цю підтримку через Всесвітню продовольчу програму ООН (ВПП) з метою сприяння додатковим поставкам українського зерна в межах Чорноморської зернової ініціативи. Зазначається, що Сполучені Штати вже виділили на ВПП 173 мільйони дол. для закупівлі українського зерна, щоби зменшити наслідки гострої продовольчої кризи для країн, що відчувають її найбільше, у тому числі, для Ефіопії, Ємену й Афганістан у. За ці кошти було закуплено 210 тисяч тонн продовольства, чого достатньо аби прогодувати понад 12 мільйонів людей упродовж одного місяця. Загалом же, від початку масштабного вторгнення РФ в Україну в лютому, США виділили понад 11 мільярдів доларів для боротьби з глобальною продовольчою кризою включно з майже 8,6 мільярдами доларів гуманітарної допомоги.
„USAID також продовжує допомагати українським фермерам, які ризикують життям, щоби нагодувати світ, через Ініціативу стійкості сільського господарства в Україні (AGRI - Ukraine)", - зазначається в повідомленні.
Ініціатива зосереджена на чотирьох сферах, які мають ключове значення для підтримки сільськогосподарського експорту з України та її внеску в глобальну продовольчу безпеку. Це включає забезпечення важливих ресурсів для фермерів; поліпшення експортної логістики та інфраструктури; розширення доступу фермерів до фінансування; підтримку потреб сушіння, зберігання та обробки врожаю. USAID інвестувала в цю ініціативу 100 млн дол. та планує залучити щонайменше 150 млн дол. додатково від інших донорів, фондів і приватного сектору.
Німеччина та Канада
Німеччина внесе EUR15 млн, а Канада - 30 млн канадських доларів (близько $22,4 млн) гуманітарного фінансування для поставок українського зерна в країни, що борються з гострою нестачею продовольства."Пишаюся тим, що Німеччина внесе ще EUR15 млн в ініціативу (президента України Володимира) Зеленського Grain from Ukraine після того, як минулого тижня за підтримки Німеччини судно з 25 тис. тонн зерна вирушило в Ефіопію", - написала посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен.
Глобальна нестача продовольства різко зросла за останні кілька років, і зараз вона ще більше посилюється незаконним і невиправданим вторгненням Росії в Україну, зазначив уряд Канади на своєму сайті, високо оцінивши готовність України пожертвувати зерно для вирішення глобальної продовольчої кризи. Міністр міжнародного розвитку і міністр, відповідальний за Тихоокеанське агентство економічного розвитку Канади, Харджит С. Саджан від імені прем’єр-міністра Джастіна Трюдо оголосив, що Канада надає Всесвітній продовольчій програмі гуманітарне фінансування в розмірі CAD30 млн для полегшення доставки додаткових партій українського зерна в рамках Чорноморської зернової ініціативи.
Бельгія та Франція
Бельгія внесе EUR10 млн, а Франція - ще EUR6 млн до раніше виділених $14 млн гуманітарного фінансування для поставок українського зерна в країни, що борються з гострою нестачею продовольства. «Пане Президенте, дякую, що ви вибрали цей сумний день для запуску ініціативи „Зерно з України» … оскільки є в світі країни, які на межі штучного голоду. Програма допоможе задовольнити продовольчі потреби стількох людей у світі, стабілізувати ціни", - повідомив прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо (Alexander De Croo) на міжнародному саміті з продовольчої безпеки.
Він також висловив щирі співчуття мільйонам жертв Голодомору, організованого Радянським Союзом 90 років тому.
Прем’єр Бельгії привітав продовження Чорноморської зернової ініціативи ще на 120 днів і закликав боротися з російською програмою дезінформації, яка намагається перекласти на інші країни провину за продовольчу кризу в світі, яку несе виключно Росія через її агресію в Україні.
«…Я заявляю про додатковий внесок EUR6 млн для транспортування і розподілу за Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП ООН) українського зерна Ємену і Судану», - сказав президент Франції Еммануель Макрон у відеозверненні на саміті.
Він нагадав, що Франція вже виділила $14 млн, щоб допомогти ВПП ООН доставити 25 тис.тонн пшениці, подарованої Україною Сомалі.
Японія
Японія ухвалила рішення надати екстрену грантову допомогу в розмірі $14 млн для забезпечення передачі в Сомалі через Всесвітню продовольчу програму ООН пшениці, наданої українським урядом, і подальший розподіл зерна серед місцевих жителів, заявив прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішида з нагоди проведення зустрічі на найвищому рівні в рамках ініціативи «Grain from Ukraine».
Як повідомляється на сторінці посольства Японії в Україні, в Одеському порту пришвартовано судно з цією пшеницею, яке має вийти найближчими днями.
Кішида висловив подяку українському уряду, а також іншим країнам і міжнародним організаціям, які докладають усіх зусиль для забезпечення стабільного постачання продовольства попри надзвичайно складну ситуацію.
Прем’єр нагадав про зроблену в липні цього року заяву Японії про допомогу на суму близько $200 млн для боротьби з глобальною продовольчою кризою, включно з підтримкою розширення потужностей для зберігання зерна в Україні. Прем’єр наголосив, що перейнявши головування в G7 наступного року, Японія рішуче просуватиме санкції проти Росії і підтримуватиме Україну, щоб забезпечити якнайшвидше встановлення миру і відновлення. Також Японія буде активно сприяти вирішенню проблем, зокрема глобальної продовольчої кризи.
Катар
Держава Катар виділить $20 млн на закупівлю сільгосппродукції для африканських країн у рамках ініціативи Grain from Ukraine, заявив заступник прем’єр-міністра - міністр закордонних справ Держави Катар шейх Моххамед Аль-Тані під час виступу на міжнародному саміті з продовольчої безпеки. «Катар вітає спеціальні програми та проєкти, які сприяють посиленню продовольчої безпеки та збільшують стійкість країн», - наголосив представник Катару. Він також нагадав, що катарський Фонд розвитку виділить $12 млн країнам Африканського рогу на гарантування продовольчої безпеки, і вже надав Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН $90 млн. для забезпечення продовольством людей в Ємені, що голодують.
Угорщина
Президентка Угорщини Каталін Новак заявила про приєднання Будапешта до ініціативи Grain from Ukraine. Вона також висловила сподівання на поновлення перемовин між Україною та росією, акцентувала на відповідальності президента рф за розв’язування війни і запевнила у підтримці України.
"Пів року тому я була обрана на посаду президента й одразу засудила російське вторгнення у суверенну Україну. Ми повністю підтримуємо суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України. Звичайно, ви можете покладатися на нас, і саме тому я прийняла запрошення Президента Зеленського прибути до Києва, аби долучитися до ініціативи «Зерно з України», - сказала Новак. Вона поінформувала, що в межах цієї ініціативи Угорщина зобов’язалася забезпечити перевезення 10 тис. тонн зерна і виділила на це відповідні кошти. Окрім того, Угорщина допомагає з логістикою, а спеціальний термінал на кордоні між двома країнами має прискорити транспортування та зберігання товарів у разі необхідності. Новак зауважила, що оскільки Угорщина і Україна є сусідами, мир та стабільність є дуже важливими. «Сьогодні існує чимало викликів, які необхідно подолати. Сподіваюсь, що сторони повернуться до перемовин дипломатичні канали буде відновлено, щоб забезпечити справедливий мир, мир для всіх», - зазначила Новак.Польща
Прем’єр-міністр
Польщі Матеуш Моравецький наголосив, що блокада експорту зернових - це спроба Росії спричинити голодомор в усьому світі, щоб на її умови погодилися. Він наголосив на неприпустимості повернення до ведення бізнесу з Росією, особливо після її ударів по цивільній інфраструктурі України.
Голова польського уряду назвав ініціативу Grain from Ukraine дуже щедрою, адже Україна страждає від російського вторгнення і водночас готова допомагати іншим країнам Африки, Близького Сходу та Азії, які опинились у скрутному становищі. «Безумовно, ми хочемо підтримувати цю ініціативу, тому ми виділяємо 20 мільйонів євро», - заявив він і додав, що Польща ніколи не припинить допомагати українцям у героїчній боротьбі проти варварського російського режиму.Литва
Прем’єр-міністр
Литви Інгріда Шимоніте зазначила, що цінує можливість бути в цей день у Києві й особисто вшанувати пам’ять мільйонів жертв Голодомору - геноциду українського народу з боку сталінського режиму, який створив низку штучних голодоморів.
«Литва разом з іншими країнами долучається до цієї ініціативи для того, щоб хліб був у кожній родині в Африці чи Азії і також для того, щоб надати допомогу тим фермерам, які продовжують сіяти і збирати цей урожай», - розповіла Інгріда Шимоніте.Прем’єр-міністр
Литви нагадала, що її країна попереджала світ, що Росія знову використовуватиме зерно, продовольство, щоб підштовхнути Україну скласти зброю чи щоб партнери якимось чином почали впливати на Україну, аби вона погодилася на перемовини на російських умовах. На її переконання, невпевненість і відсутність безпеки залишатиметься, поки Україна не відновить контроль над своєю територією.
Український вклад
На виконання указу Президента України «Про надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії» уряд погодив спрямування до Судану, Ємену, Кенії та Нігерії більше 100 тис. тонн зерна. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №1313 оприлюднена на урядовому порталі. Міністерству внутрішніх справ та Державній службі з надзвичайних ситуацій доручено забезпечити надання товарів гуманітарної допомоги - зерна пшениці (не нижче 3 класу) та/або зерна кукурудзи загальним обсягом до 125 тис. тонн шляхом поставки до Республіки Судан, Республіки Ємен, Республіки Кенія, Федеративної Республіки Нігерія, йдеться у документі.
Постановою передбачено виділення Міністерству внутрішніх справ (для ДСНС) 900 млн грн для закупівлі та поставки до держав Африки та Азії зерна пшениці (не нижче 3 класу) та/або зерна кукурудзи обсягом до 64 тис. тонн. Наголошується, що кошти на зазначені видатки будуть виділені з резервного фонду держбюджету.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявивив, що Україна придбала за державні кошти 50 тисяч тонн зерна для перших двох суден у межах гуманітарної програми Grain from Ukraine. «Суть зернової ініціативи Grain from Ukraine полягає в гуманітарній допомозі у вигляді зерна з боку України та наших друзів і партнерів найбіднішим африканським країнам для зниження ризиків голоду, здешевлення продуктів харчування. Окрім України до цього приєднуються інші держави. Україна витратила 420 млн грн з резервного фонду для закупівлі 50 тис. тонн зерна», - сказав він. Сольський зазначив, що фрахт суден оплатили Японія і Німеччина. Перші два кораблі доставлять зерно в Ефіопію і Сомалі. Одне судно вже вийшло, інше в грудні має стати під завантаження. «Ми сподіваємося, що до кінця року будуть ще поставки, другий корабель уже зафрахтовано на грудень. Усе залежить, наскільки ця ініціатива здобуде глобальну підтримку, бо звісно, ми в умовах війни самостійно не можемо за все це платити, тільки частково. Сподіваємося, що це буде кілька десятків кораблів, суттєва допомога, яку відчують країни Африки», - сказав міністр.
За його словами, країни, які можуть долучитися до цього процесу, визначаються під час переговорів між МЗС України, World Food Programm, а також іншими африканськими країнами - Єменом, Суданом, Конго, Нігерією. «Аналіз продовольчої ситуації показуватиме, де вона найгірша, де є проблеми з доступом до продуктів харчування, куди логістично швидко можливо доставити агропродукцію, бо не у всіх цих країнах є порти. До ініціативи приєднуються й інші країни. Серед яких Німеччина, яка також заплатила за фрахт перших суден. Кількість кораблів щомісяця буде збільшуватися залежно від потреб і логістичних можливостей, а також від того, наскільки українська енергетична інфраструктура буде нормально працювати», - додав чиновник.
Хто за лаштунками
"В рамках Програми вже вийшло судно Nord Vind, на борту якого 27 тисяч тонн продовольчої пшениці для Ефіопії. Сьогодні в порту «Чорноморськ» розпочнеться завантаження другого судна. Це ще 30 тисяч тонн пшениці для мешканців Ефіопію. Окрім цього, під завантаження до портів України йдуть ще 3 судна, які зможуть вивезти більше 80 тисяч тонн продовольчої пшениці для Сомалі, Судану, Ефіопії та Ємену.
Ми впевнені, що Grain from Ukraine здатна впоратись із завданням запобігти продовольчій катастрофі в світі, але для цього потрібна консолідація всього світового співтовариства. Тільки разом ми можемо раз і назавжди позбавити Росію можливості використовувати голод як зброю", - прокоментував міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
Передбачається, що уже до середини 2023 року буде відправлено щонайменше 60 суден з продовольством для країн на межі голоду.
Програма реалізовуватиметься в партнерстві з Всесвітньою продовольчою програмою ООН (World Food Program - WFP). Паралельно створюється нова Міжнародна координаційна група із запобігання голоду (ICGPH), до складу якої входять представники урядів, корпорацій та міжнародних партнерів. Координатором реалізації програми Grain from Ukraine призначено керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. «Ініціатива Grain from Ukraine може стати реальною допомогою країнам, що перебувають на межі голоду. Її суть полягає у закупівлі країнами-учасниками проекту агропродукції в українських виробників та передача її країнам, що цього потребують. Програма передбачає забезпечення зерном щонайменше 5 мільйонів людей до кінця весни 2023 року. Низка держав уже ухвалили рішення щодо участі в ініціативі й готові стати її донорами. Сподіваємося, що коло наших партнерів у реалізації продовольчої ініціативи Grain from Ukraine і надалі буде тільки розширюватися», - заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
За словами першого віце-премєр-міністра-міністра економіки Юлії Свириденко «Україна, попри війну, залишається серед основних експортерів пшениці. Очікується, що ми зможемо доставити споживачам по всьому світу щонайменше 13 млн тонн. Завдяки цьому ми зможемо стабілізувати глобальний ринок. Хоча вже зараз очевидно, що піде кілька років, щоб подолати шкоду продовольчим ринкам, заподіяну Росією. У таких обставинах особливо важливо допомагати тим, хто на межі голоду. Кожне судно з пшеницею має значення. Річне споживання пшениці в Сомалі - 700 тисяч тонн, в Ефіопії - 1,5 млн тонн. Українська пшениця, відправлена в ці країни забезпечить місячну потребу всього населення цих країн. Наступні судна в рамках цієї ініціативи на практиці захистять мільйони людей від голоду. Ми потребуємо допомоги світу, щоб перемогти Росію, і водночас самі готові допомагати всім, хто страждає від наслідків російської агресії в світі, і, передусім, від голоду».
Хто з владних коридорів зацікавлений у Grain from Ukraine більш-менш зрозуміло, особливо коли переглянути соціальні мережі окремих публічних осіб.
Незрозуміло поки наступне. Яка конкретно компанія, чи компанії беруть участь в програмі? Якщо за гроші бюджету, то це сумнозвісна ДПЗКУ, чи Аграрний фонд, чи створили якусь третю структуру, чи до програми долучилися приватні трейдери, які традиційно торгують українською пшеницею, в тому числі поставляючи її в Африку та Азію. Якщо так, то на яких умовах? Не до кінця зрозуміло, хто ж таки основний донор програми: український бюджет, чи країни-партнери.
Чи просто домовилися скинутися по 20 мільйонів та й вирішити кілька питань: і заробити, і звільнити українські елеватори, і допомогти фермерам копійчиною, і нагодувати нужденних. Ще й повернути Україні реально статус годувальниці світу.
Чи все таки схеми і перекроювання як мінімум українського ринка зерна? Щось мені саме цей сценарій цинічний розум та досвід підказують. Загадувати не будемо. Поживемо - побачимо.
Замість P. S. Станом на 23 листопада 2022 року середня ціна в Україні на пшеницю 12,5% становить 6800 грн/тонна, EXW, 1 тонна кукурудзи - 6100 грн/тонна, EXW.
Україна може експортувати за оцінкою USDA, 11 млн тонн пшениці. На 21 листопада продали вже більше 6 млн тонн. Обсяг світової торгівлі пшеницею в 2022/2023 USDA оцінює в 206,5 млн тонн, а споживання оцінюється в більше ніж 790 млн тонн.
Тепер нарешті можна роздумувати на тему, чи годує Україна світ, і скільки пшениці чи кукурудзи можна вивезти в рамках гуманітарної ініціативи з гучною назвою Grain from Ukraine.
Далі буде, бо ідея насправді хороша.
