Виробникам курячих яєць вдалося штовхнути ціни вгору вдвічі. Пожвавлення експорту чи змова з мовчазної згоди влади?
Яйця дорожчають. Люди в паніці. Перепитують один в одного: досягне ціна 10 гривень за одне яйце?
Ритейл не встигає вивозити в торговий зал короби з яйцями. Люди беруть і беруть. Дійшло до того, що одна з мереж ввела обмеження на реалізацію: три лотки по три десятки - одна ціна за яйце, якщо більше 100 штук - дорожче на 15%.
«У вас самі дешеві - по 44 грн за десяток, у Сільпо - 60 грн/десяток. Кажуть, що в АТБ по 50 гривень», - бідкається відвідувачка одного з супермаркетів в розмові з працівником магазину. (В даному випадку говоримо про яйця категорії С1).
Така ж ситуація і на базарах, з так званими «домашніми яйцями». Моя однокласниця каже, що зазвичай купувала у сусідки. Протягом літа брали по 25 за десяток. Востаннє власниця домашньої птиці навіть насварила, що її не поставила до відома про зростання цін в магазинах. «Що ви мені не сказали, що в магазині вже по 40. Дешевше ніж по 50 не віддам», - рішуче заявила жителька одного з містечок на Полтавщині.
Українці звикли, що кожен новий похід в магазин вітає новими цінниками, але до такого стрімкого злету на традиційний продукт, який зник з радарів сезонних коливань цін ще кілька років тому, ніхто не був готовий.
Більше того, в березні-квітні-травні поточного року десяток курячих магазини продавали дешевше 20 гривень, ще й постійно влаштовували акції, бо яйця - не цукор чи борошно, довго зберігатися не можуть.
Коли їжа дорожчає, то пояснення завжди можна знайти. Долар, логістика, корми, енергія. Після початку повномасштабного вторгнення можна взагалі всі проблеми списувати на війну.
Версія офіційна
Власне на війну та похідні причини від неї списує подорожчання яєць профільне відомство. На зростання цін на яйця, кажуть в Мінагро, вплинуло кілька факторів. По-перше, сезонність. По-друге, через бойові дії припинили свою діяльність та значно скоротили виробництво ціла низка підприємств. Зокрема, ТОВ «Дмитрівська птахофабрика» в Донецькій області, ФГ «Стимул 777» на Луганщині, філія «Богодухівська птахофабрика» на Харківщині, ПАТ «Птахогосподарство Авангард» в Херсонській області. По-третє, через стрімке падіння цін влітку в Україні різко скоротилося поголів’я курей, яке поки що не відновилося в необхідній кількості. Також, в умовах війни було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняку птиці. В Союзі птахівників кажуть, що в жовтні очікуються збільшення виробництва яєць і цінова стабілізація.
Альтернативна думка
Погодитися з аргументами аграрних чиновників начебто можна, якби не кілька але.
Але №1. Сезонність. Виробництво яєць в Україні 50 на 50 поділене між промисловими фабриками та населенням. Якщо орієнтуватися на дані за 2021, то на сегмент підприємств припадає 7 млрд штук, на населенні - 7 млрд штук. Загальне - 14 мільярдів яєць. Так звані «домашні яйця» завжди на порядок дорожче, ніж продукція птахофабрик, де фактор сезонності як такий відсутній, тому аргумент так собі.
Але №2. Втрата частини підприємств. Так, на жаль, окремі фабрики потрапили в зону бойових дій, чи під тимчасову окупацію. Ми всі пам’ятаємо історію про одну з найбільших фабрик, розташовану в Херсонській області. Але це все події кількамісячної давнини. Списувати різке подорожчання курячих у вересні-жовтні на зменшення виробничих потужностей в березні-квітні, відверто кажучи, дивно, адже протягом весни-літа ціни були аж занизькі. Як стверджують в Союзі птахівників влітку підприємства продавали яйця нижче собівартості.
Але №3. Скорочення поголів’я, падіння виробництва яєць, а відтак пропозиції на ринку. Якщо в Мінагро знали про проблеми виробників яєць - з собівартістю, з молодняком і так далі - чому ж не підставили плече допомоги? Більше того, якщо всі знали, що частина потужностей втрачена, то чому ж Мінагро наполягає, що ринок яєць стабільний і пропозиція достатня. Чому не потурбувалися про розгортання нових потужностей, чи збільшення існуючих на території безпечних регіонів? (Хоча де в Україні на сьогодні безпечно?)
Запитань багато, вони риторичні. Головне аграрне відомство вміє лише констатувати сплески цін на споживчому ринку і як завжди намагається гасити пожежу, коли палає аж до неба та чи інша галузь.
Чи можна допустити, що виробники яєць знищували поголів’я курей через низькі ціни? Швидше ні, ніж так, бо це би відразу відчув сегмент м’яса і відреагував би відповідно.
Ймовірність свідомого зменшення поголів’я птиці на тлі низьких цін та млявого експорту досить висока. Нагадаємо, що на початок року поголів’я курей в Україні налічувало трохи більше 200 млн голів. Виробничий цикл на фабриках з метою рівномірного виробництва яєць влаштований так, що стадо курей-несучок комплектується багаторазово протягом року. Несучок промислового стада використовують протягом 52 тижнів.
Бізнес і більше нічого
Якщо забути про чинники, на яких наполягає офіційний Київ, і прискіпливо поглянути на сегмент, то з якого боку не дивися, виходить, що у виробників з’явилася можливість підвищити ціни. Мережі стверджують, що фабрики підняли відпускні ціни на 70%. Більше того, в умовах війни та державного регулювання цін на соціально значущі товари (курячі яйця категорії С1 входять до цього списку) учасники ринку впевнені, що гарантовано зможуть продавати вдвічі дорожче без наслідків. Адже рішення про відповідальність за маніпуляції з цінами ніхто не відміняв.
Думки вголос
Варіантів кілька. Версія із скороченням поголів’я загалом робоча, але частково. Більше імпонує версія про експорт. Нагадаю, що до повномасштабного вторгнення Україна експортувала до 40% яєць.
Спочатку рішення ЄС відмінити на рік всі квоти та тарифи на продукцію з України. Якщо звернути увагу на ціну яєць в країнах Європи, куди український бізнес переважно продає продукцію останні кілька місяців, стає зрозуміло, що торгувати з Європою вигідно, адже десяток коштує близько 2 євро.
Додаткова можливість для відновлення експорту з’явилася, коли відкрили «зерновий коридор». Експорт - це валюта, з поверненням якої, до речі, виникли величезні проблеми. Станом на початок жовтня сума неповернутої валюти в країну становить 5 млрд доларів (4 мільярди припадає на зерно, але це зовсім інша історія).
Позитивна динаміка в зовнішній торгівлі яйцями спостерігається. Ясна річ, що мова не йде про ті обсяги, які були до моменту повномасштабного вторгнення, але так чи інакше у вересні експорт яєць в шкарлупі становив 2416 тонн проти 2182 тонни в серпні та плюс-мінус аналогічної цифри в липні. Загалом за 9 місяців експорт яєць в шкарлупі становить 20410 тонн на 29430 тис доларів, експорт яєць без шкарлупи - 2923 тонни на 11984 тис доларів.
Другий момент. Не хочеться про нього думати, але так чи інакше ситуація на ринку яєць дуже нагадує змову, причому багатоходову. Складається враження, що учасники ринку могли просто домовитися між собою (тим більше, що виробників яєць не так багато), зайняти принципову позицію щодо ціни, адже зросло в ціні все - корми, енергія, логістика, гривня девальвує.
Всі ми знаємо про негласну війну між виробниками та магазинами, в якій постійно вигравали виключно торгові мережі, що завжди пресували підприємства та диктували умови співпраці. Можливо, ситуація змінилася на користь виробників.
Не треба виключати домовленість між ритейлом. Мало хто звертає увагу на такі моменти, але протягом вересня ціни на яйця підвищувалися, потім відкочувалися, потім знову підвищувалося. Нагадувало гру «випробуй споживача». (До речі, колись така історія була з гречкою: ритейл позбувся величезних запасів гречки на складах в очікуванні поставок нового врожаю). Поведінка споживача, який нині особливо чутливо реагує на зміну ціни, очікувана: активно купувати. Лотками.
Експерименти із споживачами
Логіка в подорожчанні яєць вдвічі відсутня. Так, щороку ціни на яйця зростають, але зазвичай коливання в період літо-осінь становило 10–15–20% в залежності від сезону. Цікаво, але перехід курячих яєць в категорію «золотих» відбувається паралельно з переговорами влади з виробниками та ритейлом. Ось-ось обіцяють черговий меморандум про вічну дружбу тих, хто виробляє з тими, хто продає.
Чи будуть яйця по 100 гривень?
Запитання, яке найбільше хвилює всіх споживачів. Особливо жителів міст, адже традиційно периферія менше страждає, бо не так сильно залежить від ціни в магазині, адже має власний город (овочі), садок (фрукти), курку (яйця), порося, кролі (м’ясо).
Буквально три позиції турбують людей в маленьких містечках та селах: борошно-крупи-макарони, олія, цукор. Та й то перший набір звузився до банального борошна, адже скрізь і всюди під егідою ООН роздають так звану гуманітарну допомогу: рис та спагеті. (Мабуть, це плата Туреччини за вигоди від «зернового коридору», бо і макаронні вироби і рис турецького виробництва. Ті, хто отримує допомогу, жартують: давали б ще цукор та олію, і можна жити).
Але повернемося до предмету розмови - курячих яєць.
Ціна буде залежати насамперед від купівельної спроможності населення. На поточний момент, за різними оцінками, на харчі українці витрачають більше 70% доходу при оптимальних розрахунках витрат на їжу на рівні третини доходу.
За розрахунками вчених ІАЕ, споживання яєць в Україні за результатами 2022 скоротиться до 250 штук на одну особу на рік проти 272 штук в 2021.
В якийсь момент споживач перестане купувати яйця, бо для гаманця це буде занадто чутлива стаття витрат.
І насамкінець. Запитання із серії на засипку. Який вид продовольства буде наступним? Цукор, олія?
