Посівна розпочалася якось непомітно. Інші події переважили. Якщо брати виключно сегмент АПК, то на першому місці були і залишаються ціни - на кукурудзу, олію, цукор.
Але тим не менше весняна кампанія набирає оберти. Поговоримо.
ОФІЦІЙНО
В останні дні березня Мінекономіки заявило, що в Україні розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 25 березня сільгоспвиробники Херсонської, Донецької, Закарпатської та Миколаївської областей включилися в роботу.
Мінекономіки вважає, що аграрії готові до проведення весняно-польових робіт. Зокрема щодо забезпеченості виробників посівним матеріалом, добривом та паливом.
Очікувана забезпеченість насінням ярих культур по регіонах має скласти 100 % до потреби.
Органами з оцінки відповідності видано 5079 шт. сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння та товарні якості садивного матеріалу.
У 2021 році фактично сертифіковано 52,1 тис. тонн насіння ярих культур, з яких 40,2 тис. тонн виробленого в Україні та 11,9 тис. тонн імпортованого. Сертифіковано 23,4 тис. тонн кукурудзи, 12,1 тис. тонн соняшнику, 6,2 тис. тонн сої, 6,1 тис. тонн ячменю.
Що стосується забезпеченості виробників мінеральними добривами. Станом на 25.03.2021 року за інформацією ДУ «Держгрунтохорона» для проведення комплексу весняно-польових робіт заявлено та передбачається використати 785 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив (у 2020 передбачалось 1058 тис. тонн), в т.ч. азотних - 521 тис. тонн (у 2020 р. - 727 тис. тонн).
Враховуючи перехідні залишки, в сільськогосподарських підприємствах в наявності є 604 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив або 77 % до заявки (у 2020 р. - 6627 тис. тонн), в тому числі азотних - 408,5 тис. тонн, або 78 % до заявки (у 2020 р. - 444 тис. тонн).
Сільськогосподарськими підприємствами внесено з початку року 184,7 тис. тонн поживних речовин (у 2020 - 234,8 тис. тонн). (При цьому варто зазначити, що по Вінницькій, Харківській, Херсонській та Черкаській областях відсутня інформація щодо заявки та постачання мінеральних добрив для проведення весняно-літніх польових робіт).
Технологічна потреба сільгосптоваровиробників у пальному на період весняно-польових робіт у 2021 році складає 366,8 тис. тонн дизпалива та 93,8 тис. тонн бензину. Станом на 11.03.2021 придбано 245,6 тис. тонн дизпалива та 51 тис. тонн бензину, що становить відповідно 67 та 69 % до потреби, що є звичайною практикою для сільгоспвиробників. Тобто, дозакупівля необхідних нафтопродуктів відбувається в процесі посівних робіт за потреб.
РЕГІОНИ
Прикарпаття
В Івано-Франківській області розпочато сівбу ранніх ярих зернових та зернобобових культур. Станом на 31 березня сільгоспвиробники посіяли 1,3 тис. га зернових культур або 1 відсоток до прогнозу.
Зокрема, агроформування посіяли 760 га ярої пшениці, 440 га ярого ячменю, 100 га вівса.
За попередніми даними загальна площа посівів сільськогосподарських культур в області в усіх категоріях господарств прогнозується на площі 379 тис. га, в тому числі ярих культур 255 тис. га.
Озимий клин під урожай поточного року посіяно на площі 71,5 тис. га. Уся озимина знаходиться в доброму і задовільному стані, завершується її підживлення. Проведення комплексу весняно-польових робіт проходить у визначені агротехнічні терміни.
Житомирщина
Під урожай 2021 року озимі зернові культури посіяно на площі 140,6 тис. га (108% до прогнозу), у тому числі посіяно: 117,3 тис. га пшениці (110%), 7,5 тис .га озимого ячменю (100% до прогнозу), 15,8 тис. га озимого жита (100% до прогнозу). Крім того озимий ріпак посіяно на площі 40,0 тис. га, або 100 % до прогнозу.
Хмельницька область
Слід відмітити, що вагома частина врожаю 2021 року закладена ще з осені. Озимі зернові культури посіяні на площі 207 тис га (- 29 тис га до попередніх показників). Крім того, озимий ріпак займає - 75 тис га площ, що на 2,5 тис га більше ніж торік. За даними останніх обстежень 99% посівів озимих зернових та ріпаку перебувають у доброму та задовільному стані.
Згідно прогнозу весною 2021 року агроформуванням всіх форм власності необхідно засіяти близько 870 тис га ярини, із них біля 380 тис га планується засіяти зерновими культурами, більше 22 тис га - цукровими буряками, 150 тис га відводиться під сою, близько 180 тис га - під соняшник. Крім того, близько 15 тис га буде відведено під вирощування таких нішевих (малопоширених) культур, як льон, цикорій, розторопша, тощо. Вся посівна площа очікується в межах 1 млн 200 тис га, що на 3 тис га більше попереднього року.
На даний час сільськогосподарські підприємства формують матеріально - технічну базу для організованого проведення комплексу весняно-польових робіт у визначених обсягах та у стислі строки.
Запорізька область
Основною зерновою культурою області є озима пшениця, питома вага якої в валовому виробництві в 2020 році склала 69,6 % при середній врожайності по області 31,6 центнерів з гектара.
Провідною технічною культурою в регіоні є соняшник, оскільки вирощування цієї культури високорентабельне. У 2020 році обсяг виробництва склав 845,4 тис. тонн, урожайність - 16,1 ц/га.
Сівба озимих культур під урожай 2021 року склала 788,1 тис. га (81 % до 2020 року), у тому числі на зерно - 727,3 тис. га (84,3 %).
У структурі посівних площ озимі на зерно займають 38,7 % від ріллі. За оперативною інформацією область займає 2 місце в Україні по посіву озимих зернових та 1 місце по посіву озимої пшениці.
Оскільки Запорізька область знаходиться у зоні ризикованого землеробства, то зрошення є важливою складовою.
В області обліковується 241,3 тис. га зрошуваних земель, у тому числі державних меліоративних систем - 227,5 тис. га і локальних зрошувальних систем (мале зрошення, побудоване за кошти колективних господарств) - 13,8 тис. га.
З метою розширення площ зрошуваних земель та забезпечення їх ефективного використання в області, зокрема:
сільгосптоваровиробниками області за власні кошти придбано та відновлено 45 одиниць дощувальної техніки на суму 76,9 млн. грн.;
відновлено площ поливу та впроваджено краплинного зрошення на площі 2,0 тис. га, фактично виконано робіт на суму 13,1 млн. грн.;
отримано з державного бюджету кошти в обсязі 165,3 млн. грн. для забезпечення роботи меліоративного комплексу області, що дало можливість сільськогосподарським підприємствам збільшити площу поливу в 2020 році на 14,2 тис. га.
Відновлення та модернізація меліоративних систем дозволить покращити використання зрошувальних земель в області.
Садівництво є однією із традиційних сільськогосподарських галузей Запорізької області, розвиток якої ґрунтується, перш за все, на досить сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах для вирощування більшості плодових культур.
Щороку сільськогосподарські підприємства області збільшують площу плодово-ягідних культур.
ДЕРЖПІДТРИМКА
Буде і державна підтримка на весняну кампанію і загалом протягом року.
За даними Мінекономіки, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Мінекономіки як головному розпоряднику бюджетних коштів для підтримки сільськогосподарських товаровиробників передбачено видатки загального фонду обсягом 4 500 млн грн за програмою КПКВК 1201150 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників".
Напрями державної підтримки визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 77 (зі змінами), а механізм надання державної підтримки за цими напрямами визначено відповідними порядками використання коштів, серед яких:
- державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції - 1 150 млн грн (Порядок використання коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018
№ 107 (зі змінами));
- фінансова підтримка розвитку фермерських господарств - 175 млн грн (Порядок використання коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 106 (зі змінами));
- часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва - 1 000 млн грн (Порядок використання коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017
№ 130 (зі змінами));
- фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів - 1 200 млн грн (Порядок використання коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 300 (зі змінами));
- фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства - 450 млн грн (Порядок використання коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 (зі змінами));
- надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб - членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - 25 млн грн (Порядок використання коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 565 (зі змінами)).
Крім того, у 2021 році, враховуючи потреби сільськогосподарських товаровиробників, Мінекономіки повідомило, що напрями державної підтримки сільгосптоваровиробників будуть розширені, зокрема, такими напрямами, як:
- державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції - 50 млн грн;
- компенсація втрат постраждалим від посухи минулого року -
240 млн грн;
- державна підтримка розвитку зрошуваного землеробства - 50 млн грн;
- державна підтримка виробників органічної сільськогосподарської продукції - 50 млн грн;
- фінансова підтримка розвитку галузі картоплярства - 60 млн грн;
- підтримка розвитку нішевих культур - 50 млн гривень.
СТАН ОЗИМИНИ
Нагадаємо. За даними Держстату озимих зернових посіяно на площі 7,96 млн га, з них: пшениці, при прогнозі 6,1 млн га, посіяно 6,7 млн га або 110 % до прогнозу; жита при прогнозі 133 тис. га, посіяно 166,8 тис. га або 125 % до прогнозу; озимого ячменю, при прогнозі 946 тис. га, посіяно 1080 тис. га або 114 % до прогнозу. Крім того, озимого ріпаку, при прогнозованій площі 1,0 млн га посіяно 1,01 млн га або 100 % до прогнозу.
За оперативною інформацією областей із посіяних під урожай 2021 року 7,96 млн га озимих зернових культур сходи отримано практично на всій площі 7,94 млн га, або 99,7 %, з них в доброму та задовільному стані 6,3 млн га, або 80 %, слабких та зріджених 1,2 тис. га - 19,7 %. В господарствах Донецької області загинуло - 0,4 тис. га озимої пшениці. Крім того сходи озимого ріпаку із посіяних 1,01 млн га отримані практично на всій площі - 1,00 млн га, або 99,5 %, з них в доброму та задовільному стані 814 тис. га, або 81 %, слабких та зріджених 190 тис. га, або 18,8 %. В господарствах Донецької, Луганської та Київської областей загинуло - 0,3 тис. га посівів озимого ріпаку.
Подальший стан відновлення весняної вегетації та розвиток посівів озимих культур буде залежати від перебігу погодних умов і в першу чергу від температурного режиму.
За даними НААН України, у третій декаді березня спостерігалась контрастна за температурним режимом, з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу переважно у першій половині декади, погода.
Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 2–6 0С вищою за норму і становила 2,6–9,2 0С тепла. Максимальна температура повітря знаходилася у межах від 10 до 17 0С тепла, поверхня ґрунту прогрівалася до 27–35 0С, мінімальна - знижувалася від 1 0С морозу (на півдні) до 5 0С морозу (на сході), на поверхні грунту - до 4–7 0С морозу.
Опади у вигляді дощу та мокрого снігу спостерігалися майже на всій території країни, лише на півночі їх не було. Так, за повідомленнями наукових установ Академії їх кількість становила: у Харківській області 3–8 мм (25–30 % декадної норми), у південній частині області 12–13 мм (80–85 %), у Львівській та Житомирській - 4–6 мм (27–58 %), у Кіровоградській - 4–10 мм (28–85 %), у крайніх західних регіонах області - 14–16 мм (95–114 %), у Херсонській - 5–20 мм (124–265 %), у Дніпропетровській - 20–27 мм (167–225 %).
Метеорологічне відновлення весняної вегетації (стійкий перехід середньодобової температури через +5 0С) у південних областях країни відбулося 13–16 березня, на решті території - 26–31 березня, у західних областях - 1–2 квітня. За спостереженнями науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН відновлення вегетації у Сумській області відбулося 30 березня, що на 4 доби раніше середнього багаторічного показника. Проте, слабка вегетація озимих культур спостерігалася з 25 березня. На посівах пізніх строків сівби (20.10 - 01.11.) рослини озимих культур увійшли в зиму у фазі «початок сходів», на даний час на цих посівах отримано повноцінні сходи. Тобто, рослини відновлюють ростові процеси і для їх активізації у першу чергу потрібен азот, який було внесено у більшості господарств по мерзло-талому грунту, або зараз розкидним способом.
Упродовж третьої декади березня агрометеорологічні умови для росту та розвитку озимих культур були сприятливими.
Результати визначення життєздатності рослин пшениці озимої, які одержано за допомогою лабораторних досліджень та польових обстежень посівів, показали, що 96–98 % рослин успішно перезимували і з підвищенням температури повітря почали утворювати нові листки та пагони і поновили формування вторинної кореневої системи.
За повідомленням Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН на території Харківської області окремі посіви пшениці озимої мають буруватий вигляд, що викликано підсиханням відмерлої частини листових пластинок через зниження температури повітря у лютому, коли мінімальна температура повітря знижувалася до - 17–23 0С морозу, на поверхні снігу до - 20–24 0С морозу. На тих полях області, де товщина снігового покриву не перевищувала 3–5 см та площі було засіяно слабозимостійкими сортами, відмічалося ушкодження до 10–20 % листків приблизно на 3–7 см листової пластинки. За даними лабораторії зернових культур Національного центру генетичних ресурсів рослин України сорти вітчизняної селекції Досконала, Фермерка, Здобна, Запашна, Гайок, Подолянка, Бунчук, Богдана, Оржиця нова, Мудрість одеська, Юзівська та інші мають практично не пошкоджену листкову масу осіннього утворення, на їх посівах відмічено відростання центрального листка висотою 1,5–2,5 см.
Наразі стан посівів озимих зернових культур на більшості посівних площ добрий та задовільний і в подальшому буде залежати від багатьох чинників - інтенсивності наростання температури повітря, вологозабезпечення ґрунту, рівня мінерального живлення та системи догляду за посівами.
Наступним етапом після відновлення вегетації озимих культур є боронування, яке проводиться при настанні фізичної стиглості ґрунту. Період боронування обмежений в часі, тому виконання цього агрозаходу здійснюється протягом 1,5–2,0 днів, не допускаючи пересихання ґрунту.
Відомо, що в останні роки у зв’язку з різким підвищенням температури повітря навесні скорочується період між настанням фізичної стиглості ґрунту та оптимальними строками сівби ранніх ярих культур. В агрометеорологічних умовах, які склалися на сьогодні, сівбу треба розпочати при першій можливості виходу в поле та завершити впродовж 5‒7 діб. Рання сівба сприяє ефективному використанню вологи, підвищує схожість насіння, поліпшує ріст і розвиток рослин.
Враховуючи значний запас інфекції хвороб і шкідників на озимих зернових культурах, їх пригнічення за ранньовесняного періоду та прогнозований інтенсивний розвиток у подальшому, існує загроза ураження посівів хворобами та пошкодження шкідниками, що особливо небезпечно на ослаблених стресовими чинниками рослинах. Тому, рекомендується проводити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів для своєчасного застосування засобів захисту.
СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ
За попередніми даними областей площа посівів сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2021 року очікується в межах 28,1 млн га, або на 378 тис. га більшою від показника 2020 року.
Зернові культури в усіх категоріях господарств мають зайняти 15,5 млн га, або 55 % у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.
Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,6 млн га. При цьому структура зернового клину під урожай 2021 року може дещо корегуватись в залежності від остаточних результатів перезимівлі та розвитку озимих культур за рахунок оптимізації площ ярих зернових культур, зокрема, кукурудзи на зерно та пізніх круп’яних культур.
Площі посіву соняшнику прогнозуємо на рівні 6,4 млн га, сої - 1,2 млн га, цукрових буряків близько 223 тис. га. Площі картоплі та овочів мають залишитись на рівні минулого року.
Всі - в поле!
