Відсутність зимової вологи, проблеми з засвоєнням весняної, затримка зі строками висіву, нерівномірність опадів під час вегетації та втрати вологи через повітряну посуху, - всі ці фактори негативно вплинули на формування урожайності сої у нинішньому році. До речі, загальна посівна площа під соєю в Україні цього року становила 1409,87 тис га, тоді як минулоріч цей показник сягав 1598,90 тис га.
За прогнозами Асоціації «Дунайська Соя» цього року середня врожайність сої в Україні дорівнюватиме приблизно 2,26 т/га. Залежно від погодних умов у жовтні показник може коливатися: від 2,01 т/га за критичного, до 2,51 т/га, - за позитивного сценаріїв.
Негативний кліматичний вплив на сою, який можна було спостерігати вже в минулому році, у нинішньому став ще відчутнішим. На початку року низка експертів прогнозувала зниження урожайності цієї культури приблизно на 20%.
Асоціація «Дунайська Соя» під час Donau Soja Crop Tour 2020 у серпні цього оглянула посіви сої у Вінницькій, Київській, Житомирській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській областях, які є регіонами із найбільшою часткою вирощування сої та охоплюють 50,1% посівних площ сої України у сезоні 2020. Обстежені 56 ділянок різного розміру обирали за випадковим принципом. Протягом туру представники Асоціації проаналізували загальний стан посівів сої, кореневої системи, утворення бульбочок, розрахували біологічну урожайність та оцінили ураження шкідниками і хворобами.
Агрокліматичні умови
Щонайпершим критичним фактором цього року була відсутність зимової вологи, яка б була доречною за недощового літа. Утім, навесні пішли дощі, якими у певному сенсі у різних регіонах «заливало». Через весняні заморозки середні та пізні сорти висіяли, здебільшого пізніше, тож на додачу з прохолодними умовами розвиток сої та й інших культур затримувався на два тижні, порівняно зі звичними вегетаційними періодами. Інтенсивні опади з початку травня тривали також у червні, цей період був сприятливим для сої, зокрема, для нарощування та розвитку вегетативної маси. Рослини утворили велику кількість бобів, утім виповнення та дозрівання насіння у верхніх ярусах було під питанням.
Утім, весняно-літня волога не була продуктивною через негативні наслідки посушливої зими. Так, за інформацією Інституту водних проблем і меліорації НААН за сильних злив волога не проникає в нижні ґрунтові горизонти. Так трапилося і цього року, утворився верхній поверхневий шар завтовшки до 20 см, який поглинув воду, решта вологи або стекла, або випарувалась, - тобто була втрачена.>br>
Негативно на використання весняної вологи також вплинули додаткові агрономічні проблеми: вже тривалий час сільськогосподарські підприємства не проводять агрономічні заходи щодо збереження вологи. Як-от: боронування штригельними або ротаційними боронами після дощів, аби зберегти вологу у нижніх горизонтах. Ця технологія базується на підході Овсинського, підтверджена досвідом Шикули М. К. та багатьма органічними фермами. Це відома практика, яка втратила популярність, оскільки потребує більшої кількості проходів техніки та не дає прямого економічного зиску, порівняно із іншими технологічними операціями. Втім, накопичення вологи підтверджене різними науковими джерелами та нині на практиці результати можна виміряти різними датчиками вологи. Отож, наслідками цього року стало нераціональне використання вологи та утворення поверхневого шару, який не утримує вологу.
У середині липня відсутність опадів та початок повітряної посухи призвели до втрати вологи з ґрунту через інтенсивну транспірацію рослин. Унаслідок висихання ґрунту сформувалась кірка, зокрема на тих полях, де переважав більш глинистий ґрунт, пізніше утворилися тріщини, через які швидко втрачалась волога з ґрунту.
Прогноз урожайності, попередники, якість насіння
За прогнозами Асоціації «Дунайська Соя» цього року середня врожайність сої в Україні дорівнюватиме приблизно 2,26 т/га. Залежно від погодних умов у жовтні показник може коливатися: від 2,01 т/га за критичного, до 2,51 т/га, - за позитивного сценаріїв.
Затягування вегетації на два тижні було обумовлено прохолодними умовами навесні. А відтак пізнішими були строки висіву та як наслідок, - затримка розвитку. За звичного перебігу вегетації, можливо, соя мала б більше часу на дозрівання сформованого урожаю.
90% оглянутих полів були засіяні якісним насінням із хорошим потенціалом сорту. Водночас, насіннєві компанії повинні відпрацьовувати селекційні рішення відповідно до умов які виникають останні два роки, як-от: стійкість до посухи у другій половині літа. Зрозуміло, що ранні сорти забезпечуватимуть меншу урожайність.
За результатами оглядів полів у рамках Donau Soja Crop Tour 2020 можна зробити висновок, що цього року українські аграрії, здебільшого, висівали середні та пізні сорти. Це можна пояснити тим, що часто після збирання сої аграрії висівають озиму пшеницю або кукурудзу. Як культури-попередники під сою вітчизняні виробники найчастіше обирали кукурудзу та сою.
Культура землеробства
Фахівці Асоціації «Дунайська Соя» позитивно оцінили активність бульбочок на кореневій системі сої: на приблизно 90% оглянутих рослин утворились бульбочки. Тож можна сказати, що практика інокуляції в Україні висока. Адже такий високий показник бульбочкоутворення можливий лише за інокуляції, тоді як аборигенні бульбочки не забезпечують такого показника.
Оцінюючи норму висіву, міжряддя, густоту посівів можна сказати, що в Україні фермери вміють вирощувати сою. Загалом агротехніка вирощування сої в нашій країні розвинута добре. Це можна було побачити на 96–97% оглянутих полів. Траплялися невеликі поля 5–7 га з неналежною культурою землеробства, але це явище не є масовим. У деяких випадках було помітно недостатнє подрібнення і загорнення пожнивних решток попередника, зокрема, кукурудзи. Водночас питання збереження і накопичення вологи шляхом боронування залишається недостатнім.
Обробка інокулянтами в Україні є якісною
Міжряддя на оглянутих полях найчастіше становило 15–20 см, у більшості випадків це був вузькорядний посів. На полях під соєю з широкорядними посівами можна було спрогнозувати найчастіше приблизно таку ж урожайність, як і вузькорядний. Водночас, перевагами широкий міжрядь є більша площа живлення та сприятливі умови для галуження сої.
Ситуація з шкідниками та хворобами
У цьому році посіви сої не постраждали від великої кількості шкідників. Тому що весна була холодна, комахи з’явилися пізніше, цикл розвитку посунувся на певний період і був «розмазаним», - тобто шкідники не змогли утворити пікове розмноження, воно проходило м’яко. Тому що у більшості шкідників пікове розмноження відбувається дуже швидко. Активність шкідників найкраще можуть пояснити ентомологи виходячи з циклічності певних видів.
Також не було значного поширення хвороб сої у зв’язку з відсутністю опадів під час основних вегетаційних періодів. За великої кількості дощів хвороби проявлялися більш масово. А так переважали суховії, які перешкоджали розвитку хвороб. Водночас вони видувають вологу з ґрунту та з повітря, що несприятливо впливає на ніжну листкову поверхню рослин сої, тоді як листковий апарат кукурудзи витримує посуху краще.
Найчастіше на посівах сої були ознаки таких хвороб, як-от: септоріоз, антратракноз, аскохітоз, трохи вірусу мозаїки. Ці хвороби становлять 60% від усіх, які уражують сою і їх розвиток прогнозували на початку сезону.
Станом на 19 жовтня було зібрано 72% площ під соєю, а саме 966 тис га, всього було намолочено 2 млн тон. Тож попередньо поточна урожайність відповідає прогнозованим показникам Асоціації «Дунайська Соя».
Микола Биков, агроном-консультант, Ірина Корчагіна, Асоціація «Дунайська Соя»
Фото: Ірина Корчагіна, Donau Soja Crop Tour 2020
