 |
ВПЛИВОВІ ЛЮДИ
Хто з нас не мріє про вплив та владу. Якщо хтось заперечить, то злукавить. Чи відкрито, чи тільки в найпотаємніших мріях, але кожна людина мріє про вплив та повагу тих, хто довкола.
Часто-густо наша локальна аграрна тусівка ототожнює вплив із близькістю до сильних світу цього. Тобто до голови комітету Верховної Ради з питань АПК, до представників Кабміну чи лідерів окремих політичних партій. Комусь лестить знайомство з губернатором чи відомим політиком – і людина наліво-направо вихваляється, що вона на короткій нозі з міністром фінансів, наприклад. Дарма, що колишнім.
Люблять хвалитися в аграрній тусівці і знайомством з керівником аграрного відомства. І не біда, що впливовий насправді не конкретно міністр, а його портфель (тобто сама посада). Головне інше — видимість впливу.
Бо як не крути, але ж значуще звучить: „оце ми були з міністром”, „коли я з міністром” чи щось на зразок цього. На перший погляд виглядає так солідно, хоча насправді...
У погоні за впливом чи впливовими знайомими ми чомусь забуваємо, що по одягу тільки зустрічають. Хоча непогано, звичайно, знати особисто і міністра, і прем’єра, і всіх чиновників, з якими доводиться працювати та вирішувати проблемні питання.
Добре і просто спілкуватися з відомими та впливовими людьми, особливо коли їхні думки та погляди співпадають з твоїми. Та при цьому треба поважати себе, свою справу та відстоювати інтереси людей, які працюють у твоєму колективі.
Хоча нема куди правди діти: влада та близькість до влади заворожує. Ви звернули увагу, що той, хто спробував владу на смак, чомусь не хоче прощатися з портфелем, статусом, „вірнопідданими”. Ви звернули увагу, скільки в аграрній тусівці президентів. На всі країни вистачить, та ще й залишиться.
Інша категорія в тусівці — кон’юнктурщики. Люди, які свідомо використовують у власних інтересах близькість до влади, намагаючись створити собі відповідну репутацію. Ціла армія вже назбиралася віце-президентів, керівників департаментів, помічників, аналітиків тощо.
Нам чомусь здається, що чим ближче ми до сильних світу цього, то тим більше нас поважають. Чим довша назва посади у нас на візитці, тим солідніше ми виглядаємо.
Близькість влади — це найсильніший наркотик у світі. І не кожен завідувач сільського клубу чи ферми мужньо переживе потиск руки Президента країни, наприклад.
 |
| |
|
|
