Ярослав Гадзало. НААН УКРАЇНИ
Про державні землі

В законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» відображені позитивні моменти щодо мораторію на продаж державних земель, у тому числі земель НАН України і національних галузевих академій. Це дуже важливо, тому що не може найбільша аграрна держава Європи, якою є Україна, де в обробітку знаходиться понад 32 млн. га землі, бути без аграрної науки.

Ми можемо по-різному порівнювати урожайність. Але потрібно розуміти, що НААН – це наукова установа з науковими центрами, науково-дослідними інститутами, дослідними станціями, врешті решт заповідником «Асканія-Нова», який добре доглянутий, де утримується багато тварин, серед яких чимало рідкісних, та з диким степом, який ніколи не розорювався. А це близько 30 тис. га землі! І коли популісти радять залишити Академії 10 тис. га, то це означає, напевне, ліквідацію й заповідника. Думаю, до цього не дійде, бо всі давно зрозуміли сутність питання.

Ми маємо залишити після себе родючі землі для майбутніх поколінь, щоб вони не піддавалися змивам, ерозії, зсувам, забрудненню отрутохімікатами, і щоб водний режим був збережений. Тож рішення прийняте правильне – у найбільшій аграрній державі Європи має нормально розвиватися аграрна наука, її потрібно підтримувати.

Щодо оцінки використання земель. На балансі НААН – 364 тис. га ріллі, включно з майже 25 тис. в Криму, і близько 10 тис. по ту сторону розмежування, і включно з господарствами, які, з різних причин, ще до формування нинішньої Президії, перебували у стадії банкрутства. Ми платимо до державного бюджету податків з 1 гектара більше, ніж платять у середньому виробники. Із 32,5 млн га, які є в обробітку, – зазначена різниця становить від 600 до1200 грн. Плюс намагаємося максимально дотримуватися технологій, отримувати достойний урожай навіть у засушливих зонах, тобто в зоні степу, на богарі, де відсутній полив.

Нинішній рік продемонстрував, наскільки складно на півдні України і насамперед в Одеській області, на богарі, без поливу, вирощувати сільськогосподарські культури. Минулими тижнями відвідав Херсонську, Миколаївську, Одеську області, мав можливість бачити, в якому стані перебувають посіви на дослідних полях, ділянках підприємств НААН, на демонстраційних полігонах.

На сьогодні на богарі в Херсонській області посіви озимої пшениці української селекції НААН, ячменю озимого, передусім ярового, життєздатні, у задовільному стані. Навіть за нинішніх умов, коли не вистачало вологи з осені, коли не було снігу взимку, а весною були заморозки, – посіви сільськогосподарських культур, які вирощені за технологіями і рекомендаціями науки для півдня України, перебувають у задовільному стані, тут буде гарний врожай. Інша ситуація в окремих підприємствах сільгоспвиробників у Херсонській, Миколаївській областях, які не дотримуються наукових рекомендацій щодо ролі попередників для пшениці, озимого ячменю. Соняшник, який обробляється спеціальними засобами захисту, які в засушливі роки не розчинюються в ґрунті, є небажаним попередником. Найгірша ситуація в окремих районах Одеської області, де не було вологи ще з осені і у більшості південних регіонів через посуху посіви загинули приблизно на площі понад 250 га.

Проте потрібно зазначити, що навіть у межах одного району, на полях, які розташовані поруч, – різні ситуації. Одне поле переоране через втрату посівів, а пшениця поруч на богарі збережена. Візьмемо за приклад науково-дослідний полігон Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, де у нинішній надзвичайно посушливий для Одеської області рік озима пшениця, озимі ячмені у задовільному стані. Формується урожай. Минулого четверга я зустрічався із вченими, відвідав поля Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Надзвичайно важливо використовувати науково обґрунтовані технології ведення сільського господарства – дотримування ґрунтозахисних сівозмін, чорні пари у зоні недостатнього зволоження, як вагомий фактор поліпшення вологозабезпеченості рослин, кращі попередники, якими є горох та інші культури, а не ті, котрі майже не залишають після себе вологи та які обробляємо засобами захисту з негативною післядією. Саме такі порушення завдали великої шкоди господарствам Одеської області.

Традиційно продовжимо огляд полігонів науково-дослідних установ НААН у Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській областях, на яких озимина перебуває в задовільному стані. Стан полів будемо демонструвати в онлайн-режимі. Вчені розкажуть, які це сорти – озимої пшениці, ячменю, ярого ячменю, твердих пшениць, які гібриди, технології посіву, які попередники, щоб ще раз довести: у засушливі роки маємо враховувати усі реалії задля уникнення збитків і мати сталий врожай. Наші установи пропонують селекційні сорти, наприклад, пшениці, які стійки не лише до посухи, а й до восьми захворювань…Не менш важливо міняти схеми посіву, що збільшує площу живлення для рослин і рівень забезпечення вологою.

Щороку для кожної кліматичної зони установи НААН, які ефективно співпрацюють з державними інституціями, розраховують пропозиції і рекомендації, які допоможуть зберегти врожай, що вони надаються як великим агрохолдингам, так і середнім та дрібним агрогосподарствам.

Ми закликаємо усіх сільгоспвиробників співпрацювати з наукою. Разом ми повинні робити все можливе, аби відновити на півдні України зрошення, відновити лісосмуги, не допускати розорення прирічкових, приставкових смуг. Якщо ми не зможемо керувати процесом збереження вод, втрати сільськогосподарських підприємств, агрофірм, держави через посуху будуть дуже серйозними.

---

Використано матеріали НААН

ОЛЕКСАНДР СПІВАК. “A’SPIK Group” Чи є «солодке» майбутнє у цукровиків?