СВІТЛАНА ГРИНЧУК. МІНДОВКІЛЛЯ
ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ ТА ПРОГНОЗИ НА ЗАВТРА
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук переконана, що кліматична криза буде посилюватися. А посухи на півдні України – це реальність. Тому потрібні водозберігаючі технології.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук переконана, що кліматична криза буде посилюватися. А посухи на півдні України – це реальність. Тому потрібні водозберігаючі технології.
За даними Українського гідрометеорологічного інституту, темпи потепління в Україні протягом останніх десятиліть майже втричі перевищують глобальні. Вони навіть більші, ніж середні по Європі. За останні 30 років середня температура влітку та взимку зросла майже на 1,5°C, а в окремих регіонах січневі температури піднялися на 2,5-2,8°C. Це спричинило зменшення кількості морозних днів і скорочення тривалості зими.
Водночас у літній період суттєво підвищується максимальна температура, збільшується тривалість спекотного періоду. Так, у 2024 році, який виявився найтеплішим не лише на планеті, а й в Україні також, максимальна температура повітря влітку сягала 38-40°C і вище, а безперервний спекотний період тривав понад місяць.
І, враховуючи те, що викиди парникових газів лише збільшуються, нам потрібно готуватися до гірших сценаріїв. Тобто кліматична криза буде посилюватися і проявлятися не лише підвищенням температури повітря, а й зміною режимів зволоження, вітру, повторюваністю та інтенсивністю небезпечних явищ погоди. І це означає, що умови, в яких ми живемо, будуть іншими. Так, в Україні вже майже зникли повені, спостерігається дефіцит снігового покриву. Разом з тим, на фоні загального потепління так само траплятимуться морози, і іноді навіть дуже сильні. Коливання температури можуть бути дуже сильними. Так, ми вже бачимо, що іноді перепади температур за добу мають амплітуду до 20°.
Взагалі, нам потрібно готуватися до того, що ми стикнемося з великою кількістю екстремальних погодних явищ – хвиль надзвичайної спеки, надмірних опадів і затяжних посух, сильних гроз, шквалів, граду. Наприклад, кліматологи вже тривалий час спостерігають тенденцію до уповільнення руху циклонів та антициклонів, а це означає, що виникатимуть тривалі посухи і сильні опади, коли за добу може випасти кількамісячна норма опадів.
Взагалі, ці зміни будуть дуже нерівномірними навіть в різних регіонах України. На північному заході прогнозують збільшення опадів, а схід та південь України, як показують різні моделювання, навпаки потрапляють у зону опустелювання. Там вже малі річки пересихають, рівень ґрунтових вод знижується, що створює проблему водопостачання.
Сучасні методи прогнозування дозволяють оцінити ймовірні зміни клімату на декілька десятиліть і навіть до кінця століття. Але ці прогнози відрізняються від прогнозів погоди і залежать від сценарію розвитку суспільства, який передбачає різні рівні викидів парникових газів.
За прогнозами Українського гідрометеорологічного інституту, до 2040 року середньорічна температура в Україні може зрости ще на 1°C, а до кінця століття – на 2-4°C, за умови що концентрація парникових газів буде найвищою. Це спричинить подальше зменшення тривалості зим і збільшення кількості посушливих періодів. Тобто не тільки людям, але й рослинам і тваринам доведеться пристосовуватися до зовсім інших умов за дуже короткий термін. Не всі зможуть це зробити. З іншого боку, на нашій території вже з'являються нові види, які раніше не могли тут існувати. Правда, часто це досить агресивні види.
Очевидно, що ці зміни суттєво вплинуть на сільське господарство. Доведеться змінювати агротехніку, вирощувати інші, більш підходящі для нових умов культури. Величезною проблемою стануть часті лісові пожежі, які виникатимуть через екстремальні посухи. Велике навантаження чекає на міську інфраструктуру, оскільки вона проєктувалась з розрахунку на інші кліматичні умови. В енергетиці прогнозується підвищене навантаження на електромережі через зростання потреби в кондиціонуванні, а також ризик пошкодження інфраструктури через стихійні лиха.
Зміна клімату впливає і на здоров’я людей: збільшується кількість теплових ударів, серцево-судинних та респіраторних захворювань, загострюються алергії. Вразливі групи населення – літні люди, діти, люди з хронічними хворобами – відчують ці зміни найбільше.
Які заходи планується вжити для адаптаціі? до кліматичних змін та і?хніх наслідків у наи?уразливіших регіонах Украі?ни?
В Україні вже створена певна нормативна база для адаптації до зміни клімату. Маємо ключові стратегічні документи, зокрема Закон України «Про основні засади державної кліматичної політики», а також стратегії екологічної безпеки та державної політики у сфері клімату. Але документи – це лише перший крок. Головне – ефективна реалізація.
Вчасні заходи з адаптації – це не лише питання довкілля та комфорту, це питання безпеки та економіки. Досвід ЄС показує, що кожне євро, вкладене в адаптацію, економить чотири і більше євро на подолання наслідків. Ми вже працюємо над створенням систем раннього попередження про стихійні лиха, що допоможе уникати людських і матеріальних втрат.
Один із ключових напрямків – раціональне використання води. Посухи на півдні України вже не виняток, а реальність. Тому маємо впроваджувати водозберігаючі технології: крапельне зрошення, розумні системи поливу. Це не тільки дає змогу економити воду, а й гарантує стабільні врожаї. Відновлення водно-болотних угідь зменшує ризик повеней і покращує якість води, а лісонасадження – стримує ґрунтову ерозію і захищає від посух.
Напевно, найбільш вразлива до зміни клімату галузь, – сільське господарство. Важливо зробити його стійким до нових кліматичних умов. Посухостійкі культури, органічні добрива, мінімальний обробіток ґрунту – це вже не просто екологічний тренд, а необхідність. До того ж, доведеться боротися з новими хворобами і шкідниками.
Міста також на передовій кліматичних змін. Ефект «міського острова тепла», підтоплення, погіршення якості повітря – все це виклики, які потребують інтегрованих рішень. Є рішення, які не вимагають значних капіталовкладень, але при цьому дають значний ефект. Наприклад, зелені насадження значно охолоджують міста під час спеки, покращують мікроклімат та якість життя. Під час потужних злив зелені ділянки, якщо спроєктовані відповідним чином, можуть виконувати роль тимчасових резервуарів для води, яку не може вмістити каналізаційна система.
Оскільки Україна має різні кліматичні зони, адаптаційні заходи повинні розроблятися із врахуванням регіональних особливостей. Те, що ефективно на півдні, може не спрацювати на заході. За підтримки ЄС вже розроблені перші адаптаційні стратегії для конкретних областей – Миколаївської, Львівської, Івано-Франківської областей.
Експерти проєкту APENA 3 порахувати необхідну кількість та вартість адаптаційних заходів для трьох пілотних областей – системи раннього оповіщення, захисні інженерні споруди, системи зрошення та дренажу, розумні електромережі тощо. Загальна вартість 168 заходів з адаптації до зміни клімату для Львівщини – 273,7 млн євро, для Миколаївської області рекомендовано провести 171 захід вартістю 155,7 млн євро та для Івано-Франківщини потрібно 158 заходів вартістю 152,650 млн євро. На півдні фокусуємося на боротьбі з опустелюванням, впровадженні водозберігаючих технологій. У Карпатах – на захисті лісів і боротьбі з паводками. У прибережних регіонах – на укріпленні берегів через ризики підвищення рівня моря.
Розроблені стратегії адаптації до зміни клімату для трьох пілотних областей є важливим і необхідним кроком на шляху до кліматично стійкого розвитку країни. Так ми можемо побачити, як зміниться клімат в різних регіонах, які заходи потрібні й скільки необхідно коштів на адаптацію. Звісно, й інші області України потребують розробки стратегій. Принаймні тепер варто обрати хоча б по одній області на півночі, сході й у центрі країни, так ми зможемо скласти вже більш повне уявлення про зміну клімату на всій території України. І якщо розробка документів для перших пілотних областей зайняла приблизно три роки, оскільки потребувала оновлення методики з урахуванням прогресу в міжнародній та європейській науці й практиці, то для інших областей підготовку документів можна зробити в рази швидше – за декілька місяців.
За кордоном давно з'явився термін «кліматичнии? думізм» - песимістичнии? погляд на зміну клімату, якии? передбачає, що ситуація вже настільки безнадіи?на, що будь-які зусилля марні. За вашими оцінками, чи спостерігається така тенденція в Украі?ні і як вона впливає на громадські і державні ініціативи?
Через геополітичну ситуацію, економічні труднощі та війну, питання кліматичних змін періодично відходять на другий план порівняно з безпосередніми викликами для українців. Попри це Україна як і більшість країн продовжують втілювати заходи з адаптації та запобігання наслідкам зміни клімату. Адже ігнорувати це не можна. Ми маємо розвінчувати міфи та стереотипи, поширювати знання про успішні практики адаптації та запобігання зміні клімату. Якщо людство змогло випустити цього джина з пляшки, то мусить знайти шляхи, як з ним надалі впоратися
