Олександр Гаврилюк: Відкриття ринку землі за будь-яких умов стимулюватиме іноземні інвестиції

Відсутність профільного міністерства, на Вашу думку, гальмує роботу АПК чи навпаки?

Я думаю, що поки що це ніяк не впливає на ситуацію. Два заступники міністра у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, які відповідають за АПК, сьогодні повністю закривають ті основні завдання, які стояли перед міністерством раніше. Один заступник міністра займається просуванням земельного питання та внутрішньої аграрної політики, а інша - міжнародними зв'язками, просуванням нашої продукції на світових ринках та співпрацею з донорами. Крім того залишився майже у повному складі апарат минулого міністерства, правда вже під крилом нового міністерства РЕТС. Тобто я не бачу будь - яких проблем.

Ринок 2019 року зростав чи скорочувався? Які очікування на наступний сезон?

Я думаю, що відкриття ринку землі стимулюватиме попит на наші послуги. Навіть якщо іноземцям не буде офіційно дозволено бути учасниками ринку, вони надаватимуть кредити українським компаніям на купівлю землі. Тобто, інвестиції за будь-яких умов будуть, але у вигляді боргових інструментів. Можливо, необхідна буде розробка юридичних інструментів, які б могли забезпечити ці кредити заставою землі. Іноземцям не можна отримувати у власність цю землю, але якщо у кредитора буде право цю землю забрати, продати іншим українським власникам і, при цьому повернути свій кредит, то такі інструменти будуть користуватися попитом.

Наскільки неочікуваним для Вас було рішення Верховної Ради щодо відкриття ринку землі?
Наразі передчасно робити висновки, оскільки популістам й досі вдається гальмувати цей процес. Але я очікую, що рано чи пізно це рішення буде прийняте остаточно. Адже самі учасники ринку висловлюють думку про необхідність відкриття ринку землі. Сьогодні є певний «консенсус еліт», проте настрої населення поки дозрівають. Тож для мене це не було чимось вже зовсім несподіваним.

Україна отримала рекордний врожай 2019 року. Як це впливатиме на аграрний сектор?

Наша країна на світовому аграрному ринку – досить значний гравець, проте все ж таки не так сильно на нього впливає. Зараз глобальний ринок купує все, що ми вирощуємо, і ми не маємо проблем із реалізацією продукції (принаймні що стосується продукції рослинництва). Ми також бачимо, що ефективність бізнесу зростає, це підтверджує, зокрема, вартість оплати за оренду землі. Вона досягла своїх рекордних значень - 140-150 дол. США за гектар в середньому. Це досить багато. Ринок в цілому дуже ліквідний і відкритий. Крім того, рекордний урожай підтягує розвиток суміжних галузей, постачальників, логістичні ланцюжки. Стимулює будівництво перевалочних комплексів, їх купівлю іноземними інвесторами. У підсумку, це позитивно впливає на всю економіку. Це позитивний тренд, який може триматися ще довгий час, якщо не з’являться форс – мажорні обставини.

На Вашу думку, фінансування галузі буде покращуватися?

Гривня залишається найдорожчою валютою, і недофінансування галузі як і раніше відчувається. Постачальники, покупці придумують способи, яким чином це фінансування зі свого боку довести до виробника. Хтось авансує покупку майбутньої продукції, для того щоб забезпечити і гарантувати постачання сировини. Хтось продає із відтермінуванням свою продукцію, як наприклад, постачальники хімії, насіння, палива. Для іноземних компаній все це простіше, тому що у них вартість позикового капіталу істотно нижча. Вони це використовують як конкурентну перевагу, в тому числі, коли виборюють місце на ринку.

З іншого боку, у всіх сегментах посилюється конкуренція серед постачальників, дистриб'юторів засобів захисту рослин, добрив, насіння. Знижується рентабельність дистриб'юторів і деякі з них зазнають фінансових труднощів. Хтось замислюється про продаж бізнесу, хтось уже збанкрутував. Компанії, які є неефективними, будуть йти з ринку. Як наслідок – можна прогнозувати збитки і непогашені борги постачальників. Рентабельність агробізнесу теж знижується. Але вона поки що частково компенсується зростанням ефективності роботи.

Наскільки активно в наступному році ми будемо бачити розгортання тренду діджіталізаціі в аграрній галузі?

У цьому плані наші фермери тримають руку на пульсі й активно вивчають нові технології. З'явилося багато стартапів, у тому числі, які фінансуються великими агрохолдингами. За багатьма напрямками ми просунулися настільки, що до нас приїжджають з-за кордону, щоб навчитися нашим інноваційним підходам. Наприклад, світовий гігант «Сингента», яка працює в Україні, купила українську ІТ - компанію, яка займається аналізом супутникових даних щодо посівів.

Якщо говорити про наші аграрні компанію, то ми маємо трьохфакторну стратегію диджіталізаціі. Ми маємо оновлення топ-менеджменту: до управління прийшли діти засновників. Вони не прагнуть бігати по полях, вони швидше готові відкрити смартфони або планшет, аби побачити результат роботи в онлайні з офісу.

З іншого боку - у нас як і раніше в агробізнесі процвітають шахрайство і розкрадання. Завдяки цифровому моніторингу можна бачити, де крадуть і боротися з цим? Впровадження простих методів моніторингу використання палива окупає себе вже за перший рік.

Також є проблема нестачі людських ресурсів. Тенденція ця продовжиться. Через трудову міграцію все важче знайти кваліфікованого робітника в сільській місцевості. Це призводить до того, що зарплати таких працівників ростуть і компанії намагаються якось оптимізувати цю статтю. Диджіталізація - один із способів. Навіщо тримати 20 агрономів, якщо можна тримати одного висококваліфікованого в центральному офісі та просто надсилати йому фотографії, зроблені на планшети некваліфікованими працівниками.

Чого ви очікуєте від 2020 року?

Перш за все, відкриття ринку землі. Це, напевно, найбільше може вплинути на розвиток ринку. Вже сьогодні ці очікування змінюють аграрний сектор. Ми прогнозуємо, що можуть бути перерозподілені фінансові потоки, які планувалися на капітальні витрати, на придбання землі. Припустимо, хтось планував купівлю комбайнів і тракторів, а тепер, коли мова йде про відкриття ринку землі, ці гроші будуть використані на придбання земельних угідь.

По-друге, ми очікуємо більш якісного хеджування валютних ризиків. Цього року зміцнення гривні стало несподіваним для багатьох аграріїв. Це дуже негативно позначилося на їх результативності. Понад половина української аграрної продукції експортується, тож ми не дорахувалися значної частини прибутку. Це фактор ризику, який не був врахований. І це змусить учасників ринку думати про те, аби хеджувати ціни наперед і не тільки у валюті.

У нас є традиція запитувати про фразу року. Чия цитата чи пост у соціальних мережах найбільше вам запам’яталися?

Це фраза Алекса Ліссітси: «В очікуванні ринку землі будемо очевидно зустрічати спочатку одне Різдво, потім Новий рік, потім знову Різдво, потім Старий новий рік, потім Восьме березня, Перше травня, а потім День працівників сільського господарства 2055 року, бо ми горда нація». Ці слова дуже точно відображають українські політичні процеси.