На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости > Новости-АГРОБИЗНЕС

Агрокліматичні умови першої половини травня стримували активний розвиток та чисельність шкідників

21.05.2024 10:27 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Повсюди агрокліматичні умови звітного періоду стримували активний розвиток та чисельність шкідників. У посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжується заселення посівів клопом шкідливою черепашкою, які за чисельності 0,2–0,4, макс. 1,2–2 екз. на кв.м заселили та пошкодили 2–5% рослин на 5–39% обстежених площ. Продовжується відкладання ним яєць (0,1–0,5 екз. на кв.м). В Одеській області відмічено відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Також у південних областях відзначається заселення посівів елією гостроголовою. У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви заселяють австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів.

Із крайових смуг клопи розселяються вздовж посівів. Під час виходу озимих в трубку за чисельності 2–4 перезимувалого клопа на кв.м та супутніх фітофагів посіви захищають дозволеними до використання інсектицидами.

Повсюди продовжується помірний розвиток та живлення злакових попелиць, мух, цикадок, хлібних п’явиць, блішок, які в допороговій чисельності заселили та пошкодили від 2 до 16% рослин озимих та ярих культур. У південних та центральних областях відмічається розвиток пшеничного трипса, яким на 6–30% обстежених площ заселено 2–5% рослин озимих пшениці і ячменю, за чисельності 0,5–3 екз. на рослину. В подальшому підвищення температурного режиму сприятиме більш активному розвитку, розселенню й шкідливості вищезазначених фітофагів.

У західних, подекуди південних та центральних областях у посівах озимих і ярих зернових культур відмічено наростання розвитку борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу, сітчастої, смугастої та темно-бурої плямистостей, якими охоплено 2–9, осередково 10–18% рослин (септоріоз — Закарпатська, Житомирська, Київська, Хмельницька обл.) на 7–27% обстежених площ. У Закарпатській області в посівах вівса червоно-бурою плямистістю уражено до 0,5–2% рослин. У західних областях піренофорозом та ринхоспоріозом охоплено 4–8% рослин озимих культур. Кореневими гнилями уражено 1–4% рослин озимої пшениці.

Повсюди добре розвинені високопродуктивні посіви озимих (фаза розвитку прапорцевого листка — колосіння) та ярих колосових культур (вихід в трубку (прапорцевий листок) проти вищезазначених хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3–5% септоріозу листя та піренофорозу) доцільно оздоровити фунгіцидами відповідного спектру дії.

За наростання розвитку хвороб листя, а також у разі загрози одночасного розвитку хвороб колоса (фузаріоз, септоріоз) під час цвітіння — початку формування зерна посіви обприскують дозволеними до використання фунгіцидами.

Повсюди посіви кукурудзи заселяють та слабко пошкоджують злакові блішки, шведська муха, попелиці, сірий довгоносик, піщаний мідляк, дротяники, де ними пошкоджено 1–5% рослин.

Рослини гороху скрізь заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця і трипс, піщаний мідляк. Ними пошкоджено 2–5% рослин. З хвороб прояв мали аскохітоз, пероноспороз, за ураження 1–5% рослин (Одеська обл.).

У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, які у слабкому ступені пошкодили 4–10% рослин. Осередково відмічають шкідливість совки гамма.

Відмічається заселення сходів сої бульбочковими довгоносиками, осередково попелицями. Фітофагами пошкоджено до 2% рослин. У господарствах Черкаської області на рослинах культури виявлено ознаки ураження пероноспорозом, аскохітозом 2–3% рослин. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.

У всіх бурякосійних областях на рослинах цукрових буряків триває живлення звичайного бурякового та сірого довгоносиків, за щільності 0,1–1 екз. на кв.м та пошкоджено 1–6, осередково до 15% (Київська обл.) рослин у слабкому ступені. Подекуди рослини культури пошкоджують бурякові блішки, щитоноски, крихітка, піщаний мідляк, дротяники. У господарствах Хмельницької області відмічають літ бурякової мінуючої мухи. Посіви цукрових буряків за перевищення щільності довгоносиків в посівах цукрових буряків: звичайного 0,2–0,3, сірого 0,2–0,5, блішок 3–7 екз. на кв.м, бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

Коренеїдом у західних областях уражено 0,6–3% рослин цукрового буряка, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.

На 5–37% обстежених площ соняшнику живляться сірий південний, сірий буряковий довгоносики, якими пошкоджено 2–6% рослин у чисельності 0,5–2 екз. на кв.м. Піщаний мідляк за чисельності 0,3–1, макс. до 3 екз. на кв.м пошкодив 1–4, макс. 10–15% рослин. У господарствах Житомирської області відмічають пошкодження рослин культури соняшниковою шипоноскою 0,5–1% рослин. Осередково шкодять личинки травневих хрущів, дротяників, які пошкодили до 3% рослин у слабкому, подекуди в середньому ступенях. В Одеській області відмічено літ метеликів бавовникової совки.

У посівах озимого ріпаку продовжується шкідливість ріпакового квіткоїда. На 4–36% обстежених площ культури жуками за чисельності 1–3, макс. 4–9 екз. на рослину пошкоджено 3–6, в осередках до 15% (Вінницька, Черкаська, Чернігівська обл.) рослин. Також спостерігається живлення прихованохоботників, хрестоцвітих блішок, клопів, попелиці, осередково оленки волохатої, ріпакового пильщика, капустяної стручкової галиці, гусениць ріпакового та капустяного біланів, де ними пошкоджено 2–8% рослин. На 2–8, макс. 18% (Житомирська, Львівська обл.) рослин відмічають розвиток фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, циліндроспорізу, борошнистої роси.

Посадки картоплі, розсаду томатів, інші пасльонові культури заселяє колорадський жук, продовжується яйцекладка. У степових та лісостепових областях чисельність фітофага становить від 1 до 6 екз. на кущ, яйцекладок 1–3 шт. на рослину. Заселено та пошкоджено 2–10, макс. до 25% рослин картоплі (присадибний сектор) у слабкому ступені. За умов жаркої погоди (t вище 26°С, вологість 58–75%) ймовірний розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості. Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10–20 екз. на кожній з 8–10% заселених рослин.

На рослинах ранньої капусти завдають шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, гусениці совок, біланів, капустяна міль, попелиці. У посадках цибулі шкодить цибулева муха, відмічається відродження личинок. На 3–5% рослин прояв мав пероноспороз (Одеська обл.). В Івано-Франківській області відмічають початок заселення овочевих культур слимаками.

Повсюди на неугіддях, забур’янених овочевих та просапних культурах продовжується літ метеликів, яйцекладка, відродження та харчування гусениць листогризучих та підгризаючих совок (озима, оклична). У південних областях на неорних землях, багаторічних травах та просапних культурах спостерігається літ лучного метелика, де наявна квітуча рослинність та зберігається достатня кількість вологи. Інтенсивність льоту незначна 1–3 екз. на 10 кроків (Дніпропетровська, Одеська, Херсонська обл.). Відмічається відродження гусениць (0,5–1 екз. на кв.м). Личинками саранових (нестадні кобилки) заселено 3% площ неорних земель, пасовищ (0,2–0,5 екз. на кв.м). Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами.

У садах триває літ, яйцекладка та відмічається початок відродження гусениць яблуневої плодожерки І покоління. Спостерігається шкідливість попелиць (яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої), медяниць, плодових кліщів, розанної листокрутки. Прохолодна погода сприяла незначному розвитку та поширенню хвороб. На кісточкових обліковують ураження моніліозом, клястероспоріозом (3–10% дерев, 1–7% листків та пагонів), зерняткових — борошнистою росою, паршею (1–15% дерев, 1–7% листків). На персику набув розвитку та поширення кучерявість листків персику (35% дерев, 6–15% листків).

У багаторічних насадженнях (Одеська обл.) триває літ американського білого метелика та яйцекладка шкідника. Заселено 10% площ, середня чисельність метеликів — 1–2 екз. на світлову пастку за добу, яйцекладок 0,5–1 шт. на дерево.

У виноградниках продовжується літ метеликів гронової листокрутки І покоління, яйцекладка та відмічається відродження гусениць. Також у насадженнях розвиваються виноградний зудень, інші кліщі; з хвороб — мілдью (1–2% кущів, 2–3% листків).

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур, йдеться в повідомленні Держспоживслужби .

Агро Перспектива

< Аграрії посіяли 3,5 млн га кукурудзи

Все новости за
21.05.2024

БЕБ на Київщині упередило розтрату майже 6 млн грн на закупівлі медичного обладнання >

24.11.2024