На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Озимі пшениця, ячмінь, жито на 3-18% площ охоплені хворобами

22.04.2024 10:27 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червону-буру, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі, якими охоплено 3–18% площ, уражено 3–15% рослин на ранніх добре розвинених посівах, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

У посівах ярих колосових триває заселення та шкідливість хлібними блішками. Фітофагів виявляли у крайових смугах полів, за чисельності 3–5 екз. на кв.м. Спостерігається початок заселення хлібною п’явицею за чисельності 0,1 екз. на кв.м. Гельмінтоспоріозом, борошнистою росою та кореневими гнилями уражено до 2% рослин.

Надалі хвороби зернових колосових культур повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та температури повітря в межах +16…+25°С, рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація

Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідляка (0,5–1 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (0,3–2 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені 1–3% рослин. За 10–15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Багаторічні бобові трави повсюди заселяють та пошкоджують бульбочкові, листкові (фітономус), інші довгоносики та клопи, які за чисельності 1–1,6 екз. на кв.м пошкодили 1,5–3% рослин конюшини, люцерни, еспарцета. В Житомирській області на посівах тривалого строку використання, біля основи стебла у вигляді побуріння тканини спостерігається розвиток кореневих гнилей (фузаріозна) на 6% площі, 4% уражених рослин за розвитку хвороби 0,4%.

Перші дві декади квітня характеризувалися перемінною погодою, відмічалося чергування теплої подекуди жаркої погоди з прохолодною дощовою погодою. Максимальна температура повітря підвищувалася до +15…+23°C тепла, мінімальна знижувалась до +6°C (нічні години).

У південних областях Степу, осередково Лісостепу в теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх ураховують по 0,3–2 екз. на кв.м. Подекуди у Київській, Одеській, Полтавській, Херсонській областях відмічено початок переселення фітофага на посіви озимої пшениці. Шкідник у кількості 0,1, макс. 2 (Херсонська обл.) екз. на кв.м виявлений у прикрайових смугах, що безпосередньо межують з місцями зимівлі. Шкідником заселено до 10% обстежених площ. Клоп шкідлива черепашка перебуває у задовільному фізіологічному стані. В подальшому, за настання стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами +12…+14°C, максимально +18…+20°C, варто очікувати початок масового перельоту фітофага на площі озимих культур. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5–7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущіння спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, на початку виходу рослин у трубку — загибель центрального стебла.

Личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5–2 екз. на кв.м пошкодили 1–3% рослин на 3–12% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. У Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях триває заляльковування личинок туруна. В залежності від погодних умов масове залялькування шкідника буде проходити в кінці квітня — в першій декаді травня. Хлібні блішки, злакові попелиці, цикадки в допороговій чисельності на 13–32% площ пошкодили 1–5% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Львівській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській областях продовжується розвиток, розселення та живлення п’явиці, за чисельності 2–4 екз. на кв.м. Шкідливість п’явиці посилюється за середньодобової температури на рівні +20°C і вище, в умовах недостатньої вологості ґрунту й нестачі опадів.

Відбувається літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. На 100 помахів сачком їх відловлювалось 1–10 екз. при заселенні 1–21% посівів.

У всіх бурякосійних областях продовжується вихід жуків бурякових довгоносиків (звичайний та сірий). В крайових смугах посівів на сходах цукрових буряків фітофагів обліковують в щільності 0,2–2 екз. на кв.м, якими заселено та пошкоджено 1–3, макс. 5–10% (Хмельницька, Київська обл.) рослин. У сонячні години відмічається заселення посівів буряковими блішками. Фітофаги у крайових смугах полів слабко пошкодили до 2% сходів за чисельності 1 екз. на кв.м. На первинних рослинах-господарях (калині, жасмині) продовжується відродження та живлення личинок листкової бурякової попелиці.

Повсюди у посівах озимого ріпаку продовжують свій розвиток та завдають шкоди прихованохоботники (капустяний стебловий, великий ріпаковий та насіннєвий), хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд. Чисельність прихованохоботників становить від 1 до 5 екз. на рослину, якими пошкоджено 2–10% рослин. Ріпаковим квіткоїдом заселено 1–5, осередково до 15% рослин (Житомирська, Закарпатська, Львівська, Київська, Полтавська, Херсонська обл.) у чисельності шкідника 0,5–3, макс. 5–8 екз. на рослину та пошкоджено до 2% бутонів. Переважно в крайових смугах полів культури хрестоцвітими блішками за середньої чисельності 0,2–3, осередково до 6 (Вінницька, Херсонська обл.) екз. на кв.м пошкоджено 2–6, макс. до 12% (Чернівецька обл.) рослин у слабкому ступені. В крайових смугах посівів Дніпропетровської, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, областей відмічається заселення та шкідливість оленки волохатої, піщаного мідляка, капустяної попелиці, білокрилки, де ними заселено та пошкоджено 1–5% рослин. Триває літ метеликів капустяного та ріпакового біланів, подекуди відмічається яйцекладка. Шкідниками заселено 8% площ у середній чисельності метеликів 1–3 екз. у полі зору за 10 хв спостережень. Також відмічається літ та відродження гусениць капустяної молі. Шкідником заселено 2% площ, 2–3% рослин за чисельності метеликів 1–2 екз. на 10 кроків, гусениць обліковують в чисельності 0,2–0,5 екз. на рослину.

У господарствах за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів — 1–2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів — 2–3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5–6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника — 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування рекомендованими інсектицидами.

Скрізь рослини ріпаку хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів, де ураженість рослин становить 2–10%. У господарствах Одеської області на 3% обстежених площ виявляли циліндроспоріоз за ураження рослин 1–2%.

Гусениці озимої совки п’ятого-шостого віків (18–82%) продовжують живитися на площах озимих культур. Середня чисельність фітофага 0,5–1 екз на кв.м. У Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській областях розпочалось залялькування шкідника. Шкідником заселено 17% обстеженої площі. У степових та лісостепових областях піщаний мідляк, за чисельності 0,5–1, макс. 2 (Херсонська обл.) екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, ріпаку, ранні сходи гороху та соняшнику. Виходячи з оптимальних погодних умов для розвитку зазначеного шкідника очікується значне збільшення імаго піщаного мідляка на зернових та просапних культурах. Заселення просапних культур буде проходити, у першу чергу, на полях соняшника та кукурудзи ранніх строків сівби. Триває живлення ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів), які щільністю 1–3 екз. на кв.м живляться корінням озимих, ранніх ярих зернових, плодових та ягідних культур. У Сумській області відмічено початок льоту імаго травневих хрущів, чисельність яких становить 1–2 екз. на дерево плодових культур.

У садах триває живлення садових довгоносиків. У всіх плодових насадженнях брунькові довгоносики, квіткоїди заселили до 30% дерев. На одному дереві живиться близько 2–6 брунькоїдів, 1–5 квіткоїдів, якими пошкоджено 2–6% бруньок. Жуками оленки волохатої заселено до 15% плодових дерев. На одне дерево ураховується 1–3 імаго. Також продовжується відродження зеленої яблуневої попелиці, нею заселено 1% листків з чисельністю 2 екз./листок.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 18.04.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі — 4,1 млн. га, з них оброблено від:

бур’янів — 1,6 млн. га;

хвороб — 1,2 млн. га;

шкідників — 1,3 млн. га.

Агро Перспектива

< Агрометеорологічні умови для росту і розвитку озимини та ярини задовільні

Все новости за
22.04.2024

26.07.2024