На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Озимина перезимуала задовільно

27.03.2023 15:30 «Агро Перспектива» (г. Киев) — В Україні перезимівля озимини завершилася задовільно. Сніговий покрив з полів зійшов, ґрунт відтанув повністю. В озимих культур триває відновлення весняної вегетації. Озимі зернові залежно від строків сівби знаходяться у фазі «кущіння». Рослини ріпаку озимого оптимальних строків сівби знаходяться у фазі «розвиток листків розетки». Температурний режим сприяє процесам кущіння рослин та формуванню вторинної кореневої системи. У цілому стан посівів — добрий. Як виняток, подекуди на понижених ділянках рельєфу на полях відмічено так звані блюдця з водою, де рослини мають пригнічений стан, блідо-жовтий колір листя та характеризуються всіма ознаками вимокання.

За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН рослини пшениці озимої продовжують весняне кущіння. Довжина конусу росту (майбутнього колосу) становить 0,7–1,0 мм, він недиференційований з добре вираженими валиками. За результатами весняного обстеження посівів відмічено, що густота рослин становить 374‒429 шт./м2. Певна їх кількість випаде впродовж весняно-літньої вегетації внаслідок внутрішньовидової конкуренції, від несприятливих погодних умов тощо. Коефіцієнт кущіння у середньому 2,0–3,0 у рослин за І‒ІІ строків сівби; за ІІІ строку сівби пшениця озима починає кущитися. Інтенсивно розвиваються вузлові корені, залежно від строків сівби їх кількість становить 2,3–6,0 шт. на рослині.

Ситуація, яка складається на полях з озимими культурами потребує оперативного і чіткого оцінювання їх стану. Особливу увагу необхідно приділити розвитку фітосанітарної ситуації у посівах для прийняття своєчасних рішень щодо їх захисту на кожному конкретному полі.

За результатами проведеного науковцями Інституту захисту рослин НААН моніторингу фітосанітарної ситуації на полях можна зробити висновки, що агрокліматичні умови цього року негативно вплинули на розвиток мишоподібних гризунів. На посівах озимих зернових культур та ріпаку кількість їх становить від 0,5 до 3,0, а на багаторічних травах і неугіддях — до 4 жилих колоній на гектар.

У Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях у посівах озимини, розміщеній здебільшого після стерньових попередників, спостерігається живлення личинок хлібного туруна (жужелиці). Шкідники за чисельності 0,4–1,0 екз./м2 пошкодили до 2 % рослин. На решті території продовжується їх підйом у верхні шари ґрунту. Живлення личинок навесні починається після відтавання ґрунту і триває (у залежності від їх віку і температурного режиму) 5–7 тижнів. За наявності 3–4 личинок на 1 м2 рекомендується проводити обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.

До 10 % рослин ріпаку озимого, переважно на листках нижнього ярусу, відмічають ураження рослин альтернаріозом, пероноспорозом. Бактеріоз коренів відмічено у 6 % рослин (Київська обл.), снігову плісень — 11–13 % (Львівська обл.). У господарствах Житомирської області на поодиноких рослинах виявляють борошнисту росу за ураження рослин 1–2 %. Прояв фомозу відмічають у Львівській, Київській та Черкаській областях на 2–8 % рослин. Для покращення стану посівів доцільно провести розпушуванням міжрядь та підживлення азотними добривами.

Досить високі температури повітря сприяли підсиханню та прогріванню верхніх шарів ґрунту у південних областях, що дозволило господарствам розпочати сівбу ранніх ярих культур та гороху, на ранніх посівах яких вже з’явилися сходи.

У кінці другої — на початку третьої декад березня продовжувала утримуватися тепліша ніж зазвичай, але хмарна з проясненнями погода, лише в останні дні — сонячна. На території багатьох областей відмічалася не характерна для ранньовесняного періоду низька відносна вологість повітря — у денні години 30 % і нижче.

Середня температура повітря на більшій частині території країни була на 1,6–3,5 0С вищою за норму і знаходилася у межах від 4,0–8,2 0С тепла. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 13–16 0С, у західних та Одеській областях до 18–20 0С тепла Мінімальна температура повітря знижувалася до 1–3 0С морозу.

У найтепліші дні поверхня ґрунту на півночі нагрівалася до 19–22 0С, на півдні країни — до 34–37 0С тепла, а у найхолодніші ночі поверхня ґрунту охолоджувалась до 2–4 0С морозу.

Опади у вигляді дощу різної інтенсивності та кількості спостерігалися майже на всій території країни. За даними Укргідрометеоцентру у другій декаді березня на переважній частині території середня декадна кількість їх становила від 125 до 200 % декадної норми (10–28 мм). У Херсонській, Харківській, Черкаській, Київській, Чернігівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях вона була близькою до норми (12–18 мм), у Житомирській та Тернопільській — 60–80 % декадної норми (9–12 мм). У Вінницькій та Хмельницькій областях кількість опадів становила 31–46 % декадної норми (4–6 мм), у Чернівецькій та Донецькій — лише 17–19 %, або 2–3 мм. Добовий максимум опадів у багатьох районах Сумської, Волинської, в окремих пунктах спостережень Київської, Полтавської та Миколаївської областей становив 15–21 мм (1–2 декадні норми), на метеостанціях Роздільна та Любашівка Одеської області — 28–33 мм (місячна норма).

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами та на зябу у центральних (за винятком Вінницької), Одеській, Миколаївській, Рівненській, Закарпатській, Чернівецькій, в окремих районах Сумської та Київської областей становили від 21 до 58 мм, що відповідало достатнім та оптимальним показникам продуктивної вологи, місцями 0–20 см шар ґрунту був перезволожений. Лише на півдні Одеської та у північних районах Херсонської областей зволоження орного шару ґрунту було незадовільним і становило менше 10 мм продуктивної вологи. Зволоження метрового шару ґрунту під озимими культурами та на зябу було достатнє та оптимальне — 121–160 мм і більше продуктивної вологи. Однак на багатьох площах Одеської та на окремих площах Херсонської областей запаси продуктивної вологи були низькими для ранньовесняного періоду і становили 60–105 мм, місцями — 20–41 мм продуктивної вологи. Глибина весняного промочування ґрунту становила від 70 до 150 см і більше, йдеться в інформації НААН України.

Агро Перспектива

< Площі цукрових буряків можуть збільшитися до 220 тис. га в 2023

Все новости за
27.03.2023

Пшеничні котирування на біржі Чикаго знову зросли >

25.11.2024