Чому в Україні дешевшають кавуни і як вони приживаються по всій країні
12.08.2024 07:44 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
З російською окупацією півдня Україна практично втратила свого головного постачальника кавунів — Херсонщину. Однак тепер, коли конкуренції з нею більше немає, перспектива вирощувати їх в інших регіонах стала привабливішою. Якою буде альтернатива херсонському кавуну? Суботнім ранком біля червоного корпусу університету Шевченка в центрі Києва стоїть легкове авто з відкритим багажником, догори заваленим кавунами, пише BBC Україна. Пів тонни смугастих велетнів, які приїхали прямо з баштану у полтавському селі, розбирають менш ніж за годину. Покупці вже сплатили за них в інтернеті і сюди приїхали, тільки щоб забрати кавуни собі на стіл. Ці кавуни виростив і привіз до столиці підприємець Сергій Марченко. Як не дивно, його основна діяльність з фермерством не повʼязана, а кавуни — це радше хобі. Утім, це хобі може дещо розповісти про те, як змінюється виробництво і споживання кавунів в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Схоже, що Україна у кавуновому питанні вимушено повертається до часів, про які писав ще Всеволод Нестайко у своїх «Тореадорах з Васюківки» — там головні герої «навідувались» до великого колгоспного баштану в центрі Україні. Та й старші люди часто згадують, що у їхньому дитинстві великий кавуновий баштан — це була не рідкість по всій Україні. До великої війни Херсонщина була безперечним лідером у вирощуванні кавунів, майже половина всієї посівної площі в Україні припадала саме на цей регіон. Особливі піщані ґрунти, кількість сонячних днів та тепло створили найкращі умови для великих і ранніх врожаїв, а також вплинули на смакові якості, що перетворило херсонський кавун на впізнаваний бренд. Віднедавна херсонський кавун ще й отримав географічне зазначення, що підтверджує звʼязок особливої якості продукту з певною територією. «У нього три складові», — пояснює BBC Україна Юрій Палічев, виконавчий секретар «Асоціації виробників Херсонського кавуна»По-перше, це традиція вирощування — на цій території віками вирощували кавуни, й ще у XVIII столітті існувала назва херсонський кавун.По-друге, піщані ґрунти таврійського регіону, де раніше проходило річище Дніпра. І зрештою смакові властивості. Херсонський кавун — солодкий, рівень цукрів у ньому має бути не менше 12 за шкалою Брікса, а нітратів — не більше сорока, пояснює Палічев. Утім, повномасштабне вторгнення Росії практично викреслило цей регіон з аграрної мапи України. Лівий берег Херсонської області, де росли найкращі сорти кавунів, та південь Запорізької залишаються в окупації. Але й на звільнених територіях близькість лінії фронту та міни в полях заважають фермерській діяльності. Багато фермерів з окупованих територій переїхали на нові місця і намагаються відродити свій бізнес в інших кліматичних умовах. А для декого відсутність конкуренції з Херсоном відкрила нові перспективи. Український кавун розпочав сміливу подорож мапою України. Тепер кавуни вирощують майже всюди — від північного сходу на Харківщині до Львівщини і Закарпаття. А зниження ціни в цьому сезоні, кажуть експерти, переконливо свідчить, що пропозиція на ринку достатня, аби задовольнити попит. Як усе це змінює ринок кавунів? Чи є вирощування цієї ягоди в інших частинах України таким же економічно вигідним, як на півдні, і отже, чи будуть кавуни — дешевими? А головне — чи буде альтернатива херсонському кавуну такою ж смачною? Як кавуни вирощують на Полтавщині. Розказує Мраченко. Він продає свій товар по 30 грн за кг, що дорожче середньої ціни в магазині. Але замовлень стає все більше і агроблогер, як Марченко сам себе називає, поступово розширює виробництво. Хоча основний бізнес підприємця — це рекрутингова агенція «Борщ», пʼять років тому Марченко купив хату в селі за 30 км від Пирятина і почав вирощувати біля неї моркву. «Це було більше хобі ніж бізнес, підписникам було цікаво купити моркву у блогера, якого вони читають», — каже Марченко BBC Україна. Але врожаї на «найкращому українському чорноземі» спонукали продовжити справу. Через рік підприємець додав помідори, а потім почав «експериментувати» з кавунами. Про смак своїх кавунів Марченко розповідає, як сомельє про вишукані вина, і додає, що це — його філософія. «Мені хочеться, щоб мої підписники спробували, що таке справжній домашній кавун, вирощений як для себе, який не купиш у супермаркеті», — каже він. Водночас він визнає, що кавун — досить складна у вирощуванні культура в центральних областях. Якщо сіяти у відкритий ґрунт, насіння сходить пізно й погано, його з’їдають шкідники. Тому вирощувати кавуни можна тільки з розсади, до того ж ретельно обирати якісне насіння. «Економіка херсонського кавуна завжди буде краще, ніж економіка кавуна, вирощеного в центральній Україні, — каже Марченко. — В наших широтах не так багато сонця, як на півдні, тому важливо вміти це робити, а також обирати правильні сорти». Серед бестселерів на баштані агроблогера — гібрид Ред Стар. Це темно-зелений круглий кавун з тонкою шкуркою і легким смаком без приторності, схожий на сорт, який у народі називають Вогником. Але з радянським Вогником нічого спільного він немає, додає Марченко. Також популярний серед покупців кавун Юммі американської селекції «Спарк сідз» і Тайгер голландської компанії «Енза Заден» зі смужками як у тигра. Для кожного регіону краще підходить свій сорт, вважає Марченко, він продовжує експериментувати. Цього року він створив тестувальний баштан, на якому вирощує 25 різних сортів кавунів, з яких обере найкращі на наступний рік. Баштанний бум в Україні Пропозиція на ринку кавунів цього року продовжує швидко зростати, кажуть експерти. На початку серпня ціни в супермаркетах впали подекуди до 13–15 гривень за кілограм. І основна причина — розширення виробництва маленькими й середніми господарствами у різних регіонах. У перший рік війни через втрату Херсонщини виробництво зменшилося вдвічі — з 400 тис. тонн у 2021 році до 204,5 тис. — у 2022-му. Минулого року в Україні зібрали вже 215,7 тис. тонн кавунів, а у нинішньому сезоні прогнозують майже 240 тис. тонн. Фермери Херсонщини почали відновлювати господарства на нових місцях, а підприємці в інших регіонах отримали можливість збільшити виробництво й задовольнити внутрішній попит, каже аналітик Клубу аграрного бізнесу Максим Гопка. «Раніше була велика конкуренція з півднем. Там собівартість виробництва була нижча, кавуни дозрівали раніше і значно в більших обсягах, тому перспектива вирощувати їх в інших регіонах була менш привабливою», — пояснює експерт. Тепер вона зʼявилася, як для західних, так і центральних та східних областей. Якщо минулого року фермери ще експериментували, цього року закладені більш серйозні насадження, каже Гопка. «Це справжній баштанний бум», — підсумовує Марченко. Він додає, що на вирощування овочевих культур і, зокрема, кавунів, переходить багато фермерів, які раніше займалися зерновими. Тепер через проблеми зі збутом, це стало менш вигідно. З відходом з ринку великого херсонського виробника зʼявилось багато маленьких господарств, які продають свій товар у локальних магазинчиках за принципом «ось тут виростили, тут і продаєм», каже експертка центру «Агро перспектива» Лариса Гук. Це зручно ще й з огляду на те, що кавун — вередлива у транспортуванні ягода, й її перевезення за 300–400 км потребує значних зусиль. «Українські аграрії дуже кмітливі і гнучкі, миттєво пристосовуються до змін ринку», — вважає Гук. Не треба забувати й про те, що внутрішнє споживання суттєво знизилося через виїзд українців за кордон та мобілізацію, нагадують аналітики. Ще одна причина зростання пропозиції — це відновлення імпорту. З поверненням контейнерного перевезення через порти, що зменшує витрати на логістику, в Україні відновився імпорт кавунів і динь, зазначає Гопка. Усе це призвело до того, що ціна цього року подекуди повернулася до довоєнної, каже експерт. Якщо минулого року вона була в середньому 20 грн за кілограм, зараз на оптових ринках можна знайти кавуни по 9–10 грн за кг, каже Гопка. Як ми купуємо кавуни Водночас змінюється й споживацька поведінка. Якщо раніше люди купували по декілька цілих кавунів з вантажівки у дворі, тепер усе частіше обирають четвертинку чи половинку у супермаркеті, каже Гук. За середньої ціни в магазині 15–20 грн за кілограм, кавун, який важить 10 кг, коштуватиме 150–200 грн. Екзотичні пропозиції, як-от іспанські кавуни, кавуни, вирощені органічно, жовті чи без кісточок коштуватимуть ще дорожче — від 30 до 100 грн за кілограм. З огляду на це, з одного боку, зменшуються обсяги покупки, а з іншого — покупець буде вже обирати з усього асортименту фруктів, яким кавун тепер не поступається у ціні, пояснює Гук. «На ринку є й інші ягоди та фрукти, що впливає на сегмент кавунів, — каже аналітикиня. — Є персик по 60 грн, малина, ожина і так далі, кожна людина обиратиме під себе». Реагуючи на зростання цін багато хто повернувся до практики вирощування кавунів у себе на городі. За словами Гук, її родичі на Полтавщині влітку повністю задовольнили потребу в овочах і фруктах, у тому числі й кавунах, зі свого городу. Як кавун мандрує Україною Утім, вирощування кавунів у центральних областях України феномен геть не новий. Попри те, що Херсонщина була до війни лідером у виробництві, монополістом вона не була. І кавуни успішно вирощували не лише на півдні, в Одеській та Миколаївській області, а й на Харківщині та Сумщині. Причому найбільші посівні площі (за винятком Херсонщини) були саме в центральній Україні — у Дніпропетровській та Полтавській областях. І це давня традиція. Вважають, що батьківщиною кавуна є Південна Африка, де він і досі зустрічається у дикому вигляді. А на територію сучасної України кавун, скоріше за все, прийшов з Османської імперії. Про це свідчить й тюркське походження самої його назви. Як пригадує автор статті про історію українського кавуна Владислав Бурда, перші згадки про промислове вирощування кавунів на теренах України з’являються у 1660 році. Тоді перші баштани зʼявилися у Чугуєві неподалік Харкова. У 1774 році німецький мандрівник Йоганн Гюльденштедт, йдеться у дослідженні, занотував у щоденнику, що кавуни, вирощені біля джерел річки Берестової (це територія сучасної Харківщини), за розмірами не поступалися астраханським. У XIX столітті на території України утворилися чотири райони баштанництва — кременчуцький, харківський, херсонський та одеський. Кілька спеціалістів у аграрній галузі, які працювали ще в 70-х роках XX століття, розповіли ВВС Україна, що у ті часи у централізованому сільському господарстві домінувала ідея так званої «спеціалізації», яку впроваджувала радянська влада. Вона полягала у тому, що господарства змушували вирощувати тільки профільні культури, а від непрофільних треба було відмовлятись. Тож кавун у центральних областях потрапив у розряд непрофільних. І так поступово до кінця 80-х баштани стали рідкістю в Україні за межами південних регіонів. При цьому втрачалась культура вирощування та насіннєвий фонд пристосованих до центральних регіонів країни сортів кавуна, які давали тут гарні врожаї. Також у середині XX століття в СРСР розпочався загальнодержавний проєкт заліснення — створення лісосмуг і зрошування, пояснив виданню «Сонцесад» професор Білоцерківського аграрного університету Зеновій Сич. Тому лінія посухи у 1970–1980-тих роках змістилася з півночі на південь, і баштанництво теж зосередилося на півдні. Глобальне потепління та зменшення площі зрошувальних земель в Україні повернули лінію посухи назад — до Києва й вище, зазначив експерт. Однак вирощувати кавун на великих площах у центральній чи західній Україні до великої війни сенсу не було. Тепер це цілком можливо. Але в умовах змін клімату основним питанням стає доступність й ціна води, каже аграрна експертка Лариса Гук. «Через 20 років без зрошення на півдні про врожаї можна буде забути», — додає Гук. Водночас розширювати свою географію кавуну дозволяють й розвиток технологій, й селекція сортів, пристосованих для різних кліматичних зон. Як кавуни переселились з Херсонщини на Львівщину Саме це дозволило фермеру з Херсонщини Степану Горбяку виростити цього року кавуни на Львівщині — при чому той самий сорт, який він вирощував на своїй малій батьківщині. «Виростили не гірше», — каже він в телефонній розмові з BBC Україна, яка заскочила його прямо в полі. «Можливо, запах трохи відрізняється, — каже фермер, — на Херсонщині все-таки більше сонця, але кавуни — солодкі, великі, 8–10 кг в середньому, а деякі й до 16-ти».Рідну Хлібодарівку Степана Горбяка росіяни захопили у перші дні війни. В окупації залишилися 400 гектарів землі, сільськогосподарська техніка, його дім. Тоді фермер з дружиною вирішили відновити господарство неподалік Жовкви на Львівщині, куди ще до війни привозили свою продукцію. Цього року на ділянці у чотири гектари Степан Павлович вперше виростив кавуни, дині, помідори й солодкий перець. Тут — піщані ґрунти, які швидше прогріваються, ніж чорнозем, і на яких кавун швидше достигає, каже Степан Павлович. На такому ґрунті кавуни ростуть у Таврійському регіоні, визначеному територією географічного зазначення Херсонський кавун. Але сонячних днів на Львівщині, звісно, менше, і тому кавуни фермер висаджував у розсаді, щоби вони встигли дозріти швидше. На подив фермера кавунам знадобився полив, дощів на Львівщині стало значно менше. «Без полива тут нічого не виросте — клімат змінюється», — підсумовує Горбяк. Щодо прибутку, Степан Павлович, поки що скептичний. За його словами, цього року ринки вже всі зайняті — супермаркети уклали договори з постачальниками, але наступного сезону він сподівається розгорнутися більше. Єдине, про що фермер каже з упевненістю, — кавун, який переїхав на понад тисячу кілометрів на північний захід України не поступається херсонському.
21.12.2024 |
|
|
|
|
|
21:28 |
Трейдери експортували 9,4 млн тонн пшениці, або 458% погодженого з владою обсягу на 2024/2025 МР |
|
18:13 |
Кутя на Різдво з пшениці в Україні. Чим пригощає світ? |
|
17:46 |
Виробництво зерна в Китаї в 2024 досягло рекордних 706 млн тонн |
|
16:55 |
Недоступність окремих держреєстрів знижує можливість банків відкривати рахунки і видавати кредити - НБУ |
|
11:04 |
Сільпо втратило склад і товари на 400 млн грн через нічну атаку "шахедів" |
|
10:37 |
Олієдобувні мультифункціональні заводи зменшать переробку соняшнику і переорієнтуються на сою |
|
10:33 |
Україна продала на зовнішні ринки в 1 півріччі 2024/2025 на 4 млн тонн зерна більше |
|
09:54 |
Нацбанк спростив вимоги до страховиків сільгосппродукції з держпідтримкою |
|
09:41 |
МВФ прогнозує відчутне покращення ВВП України у 2026-2027 |
|
04:54 |
Швейцарія та Євросоюз досягли угоди щодо зміцнення торгівельних зв’язків |
|
03:51 |
Постійні температурні стреси вимагають ретельніше стежити за станом посівів озимини |
20.12.2024 |
|
|
|
|
|
22:54 |
Співпраця рітейлу з локальними виробниками сприятиме розвитку агросектору |
|
22:10 |
В уряді Молдови відреагували на погрози фермерів заблокувати кордон із Україною |
|
14:45 |
Нелегальний обіг сигарет: БЕБ та Укртютюн обговорили цьогорічні результати та подальші кроки боротьби з тіньовим ринком |
|
12:35 |
РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE |
|
11:25 |
Подальший ріст цін на молоко-сировину малоймовірний, однак ціни по регіонам підтягуватимуться до максимальних |
|
10:10 |
Глобальний ринок молочних продуктів досягне $1,17 трлн |
|
09:18 |
Український ринок кукурудзи знову зміцнився у ціновому плані |
|
09:16 |
Мінагро опрацьовує логістичні шляхи та можливості України по поставках продовольства до Сирії |
|
08:30 |
Молочники очікують зменшення реалізації свіжої молочної продукції через підвищення цін протягом останніх тижнів |
|
08:08 |
“Астарта” інвестувала в модернізацію тваринництва понад 410 млн грн з лютого 2024 |
|
07:31 |
Рада може заморозити кредити аграріям окупованих територій |
|
06:32 |
Віцепрем'єр Федоров: 21,9 млрд грн держава втратила за 2024 через тіньовий ринок тютюну |
|
05:28 |
Аграрії прифронтових регіонів отримають 7000 зернових рукавів, які допоможуть зберегти 1,4 млн тонн зерна |
19.12.2024 |
|
|
|
|
|
23:53 |
Єврокомісія почне виплачувати Україні кредит в EUR18,1 млрд з початку січня |
|
23:48 |
Середній чек у NOVUS у 2024 р. зріс на 8% |
|
16:35 |
РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE |
|
14:33 |
БЕБ у Чернівецькій області вилучило з незаконного обігу понад 100 тон неякісного пального |
|
12:00 |
Віталій Коваль: Розмінування сільськогосподарських земель - важливий крок для відновлення агросектору |
|
11:57 |
До держбюджету надійшло 2,4 млн грн від реалізації активів арештованих детективами БЕБ |
|
10:20 |
Детективи Бюро економічної безпеки перекрили канал контрабанди побутової техніки на Львівщині |
|
08:09 |
Світове виробництво кави в 2024/2025 прогнозується на рівні 174,9 млн. мішків |
18.12.2024 |
|
|
|
|
|
22:29 |
44,8 мільярдів гривень отримали 8,5 тисяч агрогосподарств цьогоріч за програмою «Доступні кредити 5-7-9» |
|
17:10 |
Бюро економічної безпеки викрило Держпідприємство в незаконному виготовленні спирту |
|
15:29 |
Рада затвердила програму розвитку мінерально-сировинної бази України до 2030 |
|
15:21 |
Україна отримає павільйон на Expo 2025 на безоплатній основі |
|
12:25 |
РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE |
|
11:55 |
«Сингента» домовилася з ПУМБ про спеціальні умови для клієнтів-аграріїв |
|
11:17 |
Від початку року закрилися понад 250 тисяч ФОПів - Опендатабот |
|
11:11 |
Пшеничні котирування в Чикаго знизилися на тлі ослаблення експортних цін в Аргентині та Австралії, |
|
11:07 |
Ячмінь. Експорт з України досяг 1,9 млн тонн станом на 18 грудня |
|
10:39 |
Стан посівів пшениці в РФ є гіршим за десятиліття - аналітики |
|
10:13 |
Кабмін перенаправив на Нацкешбек і "Зимову єПідтримку" майже 394 млн грн із розмінування та індустріальних парків |
|
09:45 |
Кабмін розширив перелік показників, які оцінюються під час визначення шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ |
17.12.2024 |
|
|
|
|
|
23:44 |
Молоко-сировина екстра ґатунку з червня здорожчало на 6 грн/кг |
|
23:22 |
Торги Global Dairy Trade (GDT) 17 грудня завершилися падінням індексу цін на молочну продукцію на 2,8% |
|
21:29 |
Більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продовольства на Новий рік - ІАЕ |
|
20:58 |
Парламент прийняв Закон про державне регулювання сфери захисту рослин |
|
18:36 |
Програма USAID «Врожай» передала перші зерносушарки фермерам із прифронтових регіонів |
|
15:57 |
БЕБ на Волині забезпечило відшкодування експортером сої понад 4,6 млн грн несплачених податків |
|