На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   
 


Главная > Новости

Чому в Україні дешевшають кавуни і як вони приживаються по всій країні

12.08.2024 07:44 «Агро Перспектива» (г. Киев) — З російською окупацією півдня Україна практично втратила свого головного постачальника кавунів — Херсонщину. Однак тепер, коли конкуренції з нею більше немає, перспектива вирощувати їх в інших регіонах стала привабливішою. Якою буде альтернатива херсонському кавуну?

Суботнім ранком біля червоного корпусу університету Шевченка в центрі Києва стоїть легкове авто з відкритим багажником, догори заваленим кавунами, пише BBC Україна.

Пів тонни смугастих велетнів, які приїхали прямо з баштану у полтавському селі, розбирають менш ніж за годину. Покупці вже сплатили за них в інтернеті і сюди приїхали, тільки щоб забрати кавуни собі на стіл.

Ці кавуни виростив і привіз до столиці підприємець Сергій Марченко. Як не дивно, його основна діяльність з фермерством не повʼязана, а кавуни — це радше хобі.

Утім, це хобі може дещо розповісти про те, як змінюється виробництво і споживання кавунів в Україні після початку повномасштабного вторгнення.

Схоже, що Україна у кавуновому питанні вимушено повертається до часів, про які писав ще Всеволод Нестайко у своїх «Тореадорах з Васюківки» — там головні герої «навідувались» до великого колгоспного баштану в центрі Україні. Та й старші люди часто згадують, що у їхньому дитинстві великий кавуновий баштан — це була не рідкість по всій Україні.

До великої війни Херсонщина була безперечним лідером у вирощуванні кавунів, майже половина всієї посівної площі в Україні припадала саме на цей регіон.

Особливі піщані ґрунти, кількість сонячних днів та тепло створили найкращі умови для великих і ранніх врожаїв, а також вплинули на смакові якості, що перетворило херсонський кавун на впізнаваний бренд.

Віднедавна херсонський кавун ще й отримав географічне зазначення, що підтверджує звʼязок особливої якості продукту з певною територією.

«У нього три складові», — пояснює BBC Україна Юрій Палічев, виконавчий секретар «Асоціації виробників Херсонського кавуна»

По-перше, це традиція вирощування — на цій території віками вирощували кавуни, й ще у XVIII столітті існувала назва херсонський кавун.

По-друге, піщані ґрунти таврійського регіону, де раніше проходило річище Дніпра.

І зрештою смакові властивості. Херсонський кавун — солодкий, рівень цукрів у ньому має бути не менше 12 за шкалою Брікса, а нітратів — не більше сорока, пояснює Палічев.

Утім, повномасштабне вторгнення Росії практично викреслило цей регіон з аграрної мапи України.

Лівий берег Херсонської області, де росли найкращі сорти кавунів, та південь Запорізької залишаються в окупації. Але й на звільнених територіях близькість лінії фронту та міни в полях заважають фермерській діяльності.

Багато фермерів з окупованих територій переїхали на нові місця і намагаються відродити свій бізнес в інших кліматичних умовах. А для декого відсутність конкуренції з Херсоном відкрила нові перспективи.

Український кавун розпочав сміливу подорож мапою України.

Тепер кавуни вирощують майже всюди — від північного сходу на Харківщині до Львівщини і Закарпаття. А зниження ціни в цьому сезоні, кажуть експерти, переконливо свідчить, що пропозиція на ринку достатня, аби задовольнити попит.

Як усе це змінює ринок кавунів? Чи є вирощування цієї ягоди в інших частинах України таким же економічно вигідним, як на півдні, і отже, чи будуть кавуни — дешевими?

А головне — чи буде альтернатива херсонському кавуну такою ж смачною?

Як кавуни вирощують на Полтавщині. Розказує Мраченко.

Він продає свій товар по 30 грн за кг, що дорожче середньої ціни в магазині. Але замовлень стає все більше і агроблогер, як Марченко сам себе називає, поступово розширює виробництво.

Хоча основний бізнес підприємця — це рекрутингова агенція «Борщ», пʼять років тому Марченко купив хату в селі за 30 км від Пирятина і почав вирощувати біля неї моркву.

«Це було більше хобі ніж бізнес, підписникам було цікаво купити моркву у блогера, якого вони читають», — каже Марченко BBC Україна.

Але врожаї на «найкращому українському чорноземі» спонукали продовжити справу. Через рік підприємець додав помідори, а потім почав «експериментувати» з кавунами.

Про смак своїх кавунів Марченко розповідає, як сомельє про вишукані вина, і додає, що це — його філософія.

«Мені хочеться, щоб мої підписники спробували, що таке справжній домашній кавун, вирощений як для себе, який не купиш у супермаркеті», — каже він.

Водночас він визнає, що кавун — досить складна у вирощуванні культура в центральних областях.

Якщо сіяти у відкритий ґрунт, насіння сходить пізно й погано, його з’їдають шкідники. Тому вирощувати кавуни можна тільки з розсади, до того ж ретельно обирати якісне насіння.

«Економіка херсонського кавуна завжди буде краще, ніж економіка кавуна, вирощеного в центральній Україні, — каже Марченко. — В наших широтах не так багато сонця, як на півдні, тому важливо вміти це робити, а також обирати правильні сорти».

Серед бестселерів на баштані агроблогера — гібрид Ред Стар. Це темно-зелений круглий кавун з тонкою шкуркою і легким смаком без приторності, схожий на сорт, який у народі називають Вогником. Але з радянським Вогником нічого спільного він немає, додає Марченко.

Також популярний серед покупців кавун Юммі американської селекції «Спарк сідз» і Тайгер голландської компанії «Енза Заден» зі смужками як у тигра.

Для кожного регіону краще підходить свій сорт, вважає Марченко, він продовжує експериментувати.

Цього року він створив тестувальний баштан, на якому вирощує 25 різних сортів кавунів, з яких обере найкращі на наступний рік.

Баштанний бум в Україні

Пропозиція на ринку кавунів цього року продовжує швидко зростати, кажуть експерти. На початку серпня ціни в супермаркетах впали подекуди до 13–15 гривень за кілограм.

І основна причина — розширення виробництва маленькими й середніми господарствами у різних регіонах.

У перший рік війни через втрату Херсонщини виробництво зменшилося вдвічі — з 400 тис. тонн у 2021 році до 204,5 тис. — у 2022-му. Минулого року в Україні зібрали вже 215,7 тис. тонн кавунів, а у нинішньому сезоні прогнозують майже 240 тис. тонн.

Фермери Херсонщини почали відновлювати господарства на нових місцях, а підприємці в інших регіонах отримали можливість збільшити виробництво й задовольнити внутрішній попит, каже аналітик Клубу аграрного бізнесу Максим Гопка.

«Раніше була велика конкуренція з півднем. Там собівартість виробництва була нижча, кавуни дозрівали раніше і значно в більших обсягах, тому перспектива вирощувати їх в інших регіонах була менш привабливою», — пояснює експерт.

Тепер вона зʼявилася, як для західних, так і центральних та східних областей.

Якщо минулого року фермери ще експериментували, цього року закладені більш серйозні насадження, каже Гопка.

«Це справжній баштанний бум», — підсумовує Марченко.

Він додає, що на вирощування овочевих культур і, зокрема, кавунів, переходить багато фермерів, які раніше займалися зерновими. Тепер через проблеми зі збутом, це стало менш вигідно.

З відходом з ринку великого херсонського виробника зʼявилось багато маленьких господарств, які продають свій товар у локальних магазинчиках за принципом «ось тут виростили, тут і продаєм», каже експертка центру «Агро перспектива» Лариса Гук.

Це зручно ще й з огляду на те, що кавун — вередлива у транспортуванні ягода, й її перевезення за 300–400 км потребує значних зусиль.

«Українські аграрії дуже кмітливі і гнучкі, миттєво пристосовуються до змін ринку», — вважає Гук.

Не треба забувати й про те, що внутрішнє споживання суттєво знизилося через виїзд українців за кордон та мобілізацію, нагадують аналітики.

Ще одна причина зростання пропозиції — це відновлення імпорту.

З поверненням контейнерного перевезення через порти, що зменшує витрати на логістику, в Україні відновився імпорт кавунів і динь, зазначає Гопка.

Усе це призвело до того, що ціна цього року подекуди повернулася до довоєнної, каже експерт.

Якщо минулого року вона була в середньому 20 грн за кілограм, зараз на оптових ринках можна знайти кавуни по 9–10 грн за кг, каже Гопка.

Як ми купуємо кавуни

Водночас змінюється й споживацька поведінка.

Якщо раніше люди купували по декілька цілих кавунів з вантажівки у дворі, тепер усе частіше обирають четвертинку чи половинку у супермаркеті, каже Гук.

За середньої ціни в магазині 15–20 грн за кілограм, кавун, який важить 10 кг, коштуватиме 150–200 грн. Екзотичні пропозиції, як-от іспанські кавуни, кавуни, вирощені органічно, жовті чи без кісточок коштуватимуть ще дорожче — від 30 до 100 грн за кілограм.

З огляду на це, з одного боку, зменшуються обсяги покупки, а з іншого — покупець буде вже обирати з усього асортименту фруктів, яким кавун тепер не поступається у ціні, пояснює Гук.

«На ринку є й інші ягоди та фрукти, що впливає на сегмент кавунів, — каже аналітикиня. — Є персик по 60 грн, малина, ожина і так далі, кожна людина обиратиме під себе».

Реагуючи на зростання цін багато хто повернувся до практики вирощування кавунів у себе на городі.

За словами Гук, її родичі на Полтавщині влітку повністю задовольнили потребу в овочах і фруктах, у тому числі й кавунах, зі свого городу.

Як кавун мандрує Україною

Утім, вирощування кавунів у центральних областях України феномен геть не новий.

Попри те, що Херсонщина була до війни лідером у виробництві, монополістом вона не була. І кавуни успішно вирощували не лише на півдні, в Одеській та Миколаївській області, а й на Харківщині та Сумщині.

Причому найбільші посівні площі (за винятком Херсонщини) були саме в центральній Україні — у Дніпропетровській та Полтавській областях.

І це давня традиція.

Вважають, що батьківщиною кавуна є Південна Африка, де він і досі зустрічається у дикому вигляді.

А на територію сучасної України кавун, скоріше за все, прийшов з Османської імперії. Про це свідчить й тюркське походження самої його назви.

Як пригадує автор статті про історію українського кавуна Владислав Бурда, перші згадки про промислове вирощування кавунів на теренах України з’являються у 1660 році. Тоді перші баштани зʼявилися у Чугуєві неподалік Харкова.

У 1774 році німецький мандрівник Йоганн Гюльденштедт, йдеться у дослідженні, занотував у щоденнику, що кавуни, вирощені біля джерел річки Берестової (це територія сучасної Харківщини), за розмірами не поступалися астраханським.

У XIX столітті на території України утворилися чотири райони баштанництва — кременчуцький, харківський, херсонський та одеський.

Кілька спеціалістів у аграрній галузі, які працювали ще в 70-х роках XX століття, розповіли ВВС Україна, що у ті часи у централізованому сільському господарстві домінувала ідея так званої «спеціалізації», яку впроваджувала радянська влада.

Вона полягала у тому, що господарства змушували вирощувати тільки профільні культури, а від непрофільних треба було відмовлятись. Тож кавун у центральних областях потрапив у розряд непрофільних. І так поступово до кінця 80-х баштани стали рідкістю в Україні за межами південних регіонів.

При цьому втрачалась культура вирощування та насіннєвий фонд пристосованих до центральних регіонів країни сортів кавуна, які давали тут гарні врожаї.

Також у середині XX століття в СРСР розпочався загальнодержавний проєкт заліснення — створення лісосмуг і зрошування, пояснив виданню «Сонцесад» професор Білоцерківського аграрного університету Зеновій Сич.

Тому лінія посухи у 1970–1980-тих роках змістилася з півночі на південь, і баштанництво теж зосередилося на півдні.

Глобальне потепління та зменшення площі зрошувальних земель в Україні повернули лінію посухи назад — до Києва й вище, зазначив експерт. Однак вирощувати кавун на великих площах у центральній чи західній Україні до великої війни сенсу не було.

Тепер це цілком можливо. Але в умовах змін клімату основним питанням стає доступність й ціна води, каже аграрна експертка Лариса Гук.

«Через 20 років без зрошення на півдні про врожаї можна буде забути», — додає Гук.

Водночас розширювати свою географію кавуну дозволяють й розвиток технологій, й селекція сортів, пристосованих для різних кліматичних зон.

Як кавуни переселились з Херсонщини на Львівщину

Саме це дозволило фермеру з Херсонщини Степану Горбяку виростити цього року кавуни на Львівщині — при чому той самий сорт, який він вирощував на своїй малій батьківщині.

«Виростили не гірше», — каже він в телефонній розмові з BBC Україна, яка заскочила його прямо в полі.

«Можливо, запах трохи відрізняється, — каже фермер, — на Херсонщині все-таки більше сонця, але кавуни — солодкі, великі, 8–10 кг в середньому, а деякі й до 16-ти».

Рідну Хлібодарівку Степана Горбяка росіяни захопили у перші дні війни. В окупації залишилися 400 гектарів землі, сільськогосподарська техніка, його дім.

Тоді фермер з дружиною вирішили відновити господарство неподалік Жовкви на Львівщині, куди ще до війни привозили свою продукцію.

Цього року на ділянці у чотири гектари Степан Павлович вперше виростив кавуни, дині, помідори й солодкий перець.

Тут — піщані ґрунти, які швидше прогріваються, ніж чорнозем, і на яких кавун швидше достигає, каже Степан Павлович. На такому ґрунті кавуни ростуть у Таврійському регіоні, визначеному територією географічного зазначення Херсонський кавун.

Але сонячних днів на Львівщині, звісно, менше, і тому кавуни фермер висаджував у розсаді, щоби вони встигли дозріти швидше.

На подив фермера кавунам знадобився полив, дощів на Львівщині стало значно менше.

«Без полива тут нічого не виросте — клімат змінюється», — підсумовує Горбяк.

Щодо прибутку, Степан Павлович, поки що скептичний. За його словами, цього року ринки вже всі зайняті — супермаркети уклали договори з постачальниками, але наступного сезону він сподівається розгорнутися більше.

Єдине, про що фермер каже з упевненістю, — кавун, який переїхав на понад тисячу кілометрів на північний захід України не поступається херсонському.

Агро Перспектива

< 11 серпня проводиться День грибів в Японії. Мацутаке Все новости за
12.08.2024
Пшеничні котирування на біржі в Чикаго виросли на тлі падіння виробництва пшениці у Франції >

12.03.2025  
11:45 Глобальні ціни на продовольство ростуть на тлі зростання цін на цукор, молочну продукцію та олії
11:15 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE
10:57 Мінагро ініціювало розширення програми 5-7-9 для підприємств, готових розбудовувати систему овочесховищ
10:48 БЕБ на Львівщині викрило нелегальну мережу з продажу електронних сигарет. Вилучено товар вартістю понад 36 млн грн
08:04 Створення Виплатної агенції - умова для використання коштів ЄС для впровадження САР в рамках євроінтеграції України
07:24 США втратять найпопулярніші делікатеси з Європи через мита Трампа
07:14 Україна збільшила поставки насіння в ЄС в 2024 більш ніж у 30 разів
06:19 Україна ввела обмеження на вантажі з Угорщини через спалах ящуру
06:09 Зміни клімату призведуть до необхідності зрошувати в Україні 18 млн га - оцінка науковців
11.03.2025  
16:46 БЕБ скерувало до суду справу щодо незаконного виробництва сигарет компанією підсанкційного контрабандиста
16:18 Аграрії Чернівецької області почали саджати картоплю
16:05 Уряд працює над збільшенням виробництва вітчизняної техніки для розмінування — Шмигаль
15:49 БЕБ припинило роботу нелегальної автозаправки в Києві: вилучено понад 6 тонн пального та обладнання
15:11 Від початку 2025 товарообіг України склав $17,6 млрд
13:40 В лютому 2025 ціни на продукти харчування зросли на 1,2%
13:32 Аграрії можуть в 2025 скоротити площі під цукровими буряками до 205,6 тис га
13:25 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE
13:19 БЕБ повідомило про підозру заступнику керівника інституту НАН України в розтраті понад 5 млн грн бюджетних коштів
13:15 У 2024 виробництво продукції аквакультури зросло на 22%
12:17 За матеріалами БЕБ судитимуть заступника директора комунального підприємства за розтрату коштів, виділених для тероборони
12:16 БЕБ у Полтаві завершило розслідування щодо зловживання владою посадовцями міськради під час закупівлі дронів
08:04 Мінагро запускає електронну систему єКоноплі
07:54 З початку року 1 182 агрогосподарства отримали понад 6 млрд грн за програмою «Доступні кредити 5-7-9»
06:46 Фондовий ринок США демонструє найгірші показники за півтора десятиріччя
06:43 Господарства Агро-Регіон розпочали комплекс весняно-польових робіт
06:24 Україна експортувала 30,2 млн тонн зернових
10.03.2025  
16:30 Бюро економічної безпеки на Київщині забезпечило відшкодування до бюджету понад 13 млн грн несплачених податків
14:36 БЕБ у Чернівецькій області забезпечило відшкодування 4,1 млн грн несплачених податків
14:36 За матеріалами БЕБ судитимуть одесита, який продавав сигарети без марок акцизного податку
13:45 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE
13:09 Нелегальні фінансові послуги через дропів: БЕБ викрило мережу процесингових центрів з обігом 5 млн грн на добу
13:03 Пшениця в Чикаго знизилася на тлі поліпшення стану посівів озимої пшениці у Франції
12:53 Україна успішно пройшла скринінг ЄС щодо вільного руху товарів
12:45 МХП за 2 роки планує зайняти 2,5% ринку ковбас із курятини
12:34 «У торгівлі, як і в хокеї, Канада виграє» - наступник Трюдо обіцяє протистояти Трампу
10:03 У 2025 прогнозується зростання виробництва валової продукції тваринництва на 1,5% – ІАЕ
09:49 У 2022-2023 однією з основних груп загального продовольчого імпорту України вперше стали овочі
08:43 Трамп не послабить тарифний тиск на Китай, Мексику та Канаду - міністр торгівлі США
09.03.2025  
17:04 92,7 млн гривень грантової підтримки отримали цьогоріч аграрії на розвиток садів і теплиць
16:51 «Земельний банк» сплатив 55,7 млн грн мінімального податкового зобов’язання за 2024 рік - Коваль
08.03.2025  
19:44 Вірогідність ранньої, затяжної, вологої, прохолодної весни у 2025 може становити 50% - аграрні вчені
18:41 Кава б’є цінові рекорди: чому дорожчає популярний напій
18:31 Перезимівля посівів озимих культур в умовах початку весняного періоду переважно проходить задовільно
17:49 Коваль обговорив з колегою з Камбоджи напрями співпраці в агросекторі
17:44 Мінагрополітики обговорило можливість співпраці в агросекторі з японською JETRO
17:33 Китай підвищить мита на частину аграрного імпорту з Канади
17:28 Україна за I півріччя 2024/2025 МР експортувала понад 400 тис тонн цукру
17:25 Україна успішно пройшла скринінг ЄС щодо вільного руху товарів
07.03.2025  
18:59 Україна експортувала понад 403 тис тонн цукру в першій половині сезону
16:15 РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE








НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - Агро+ «Сахар» - АГРО+ Молоко (Monthly) - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2025 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.