Індекс продовольчих цін ФАО знизився в серпні
08.09.2023 16:17 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
Посилення пропозиції призводить до зниження міжнародних котирувань на товари, окрім рису та цукру У серпні світові ціни на продовольство знизилися, зокрема, на основні продукти харчування, окрім рису та цукру, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у п’ятницю. У серпні Індекс продовольчих цін ФАО, який відстежує щомісячні зміни міжнародних цін на кошик основних продовольчих товарів, склав 121,4 пункту, що на 2,1 відсотка менше, ніж у липні, і аж на 24 відсотки нижче свого максимального показника, зафіксованого в березні 2022 року. Індекс цін ФАО на рослинні олії знизився на 3,1 відсотка у серпні, що частково компенсувало різке зростання на 12,1 відсотка у липні. Світові ціни на соняшникову олію знизилися майже на 8 відсотків протягом місяця на тлі зниження світового імпортного попиту і достатньої пропозиції з боку основних експортерів. Міжнародні котирування на соєву олію знизилися через покращення умов вирощування сої в Сполучених Штатах Америки, тоді як ціни на пальмову олію помірно знизилися на тлі сезонного зростання виробництва в провідних країнах-виробниках Південно-Східної Азії. Індекс цін ФАО на зернові знизився на 0,7 відсотка порівняно з липнем. У серпні світові ціни на пшеницю знизилися на 3,8 відсотка на тлі збільшення сезонної пропозиції з боку кількох провідних експортерів, тоді як світові ціни на фуражне зерно знизилися на 3,4 відсотка на тлі достатньої світової пропозиції кукурудзи завдяки рекордному врожаю в Бразилії та наближенню початку збору врожаю в США. Натомість Індекс цін ФАО на рис збільшився на 9,8 відсотка з липня до 15-річного максимального номінального показника, що відображає перебої в торгівлі після заборони експорту білого рису сорту «Індика» Індією, яка є найбільшим світовим експортером рису. Невизначеність щодо тривалості заборони та занепокоєння з приводу експортних обмежень змусили учасників ланцюжка постачання притримувати запаси, переукладати контракти або припинити робити цінові пропозиції, тим самим обмеживши торгівлю невеликими обсягами та раніше укладеними угодами. Індекс цін ФАО на молочні продукти знизився на 4,0 відсотка порівняно з липнем, головним чином через міжнародні котирування на сухе незбиране молоко, яке в достатній кількості надходило з Океанії. Міжнародні ціни на масло та сир також знизилися, частково через низьку ринкову активність, пов’язану з літніми відпустками в Європі. Індекс цін ФАО на м’ясо знизився на 3,0 відсотка. Світові ціни на яловичину знизилися найбільше, що було зумовлено різким збільшенням експортної пропозиції, головним чином з Австралії, та зниженням попиту з боку Китаю. Зростання пропозиції також призвело до зниження цін на свинину, м’ясо птиці та м’ясо великої рогатої худоби. Індекс цін ФАО на цукор зріс на 1,3 відсотка порівняно з липнем, а в серпні в середньому на 34,1 відсотка порівняно з показником минулого року. Зростання в основному було викликане посиленням занепокоєння щодо впливу явища Ель-Ніньйо на посіви цукрової тростини, а також меншою кількістю дощів у серпні та стійкими посушливими погодними умовами в Таїланді. Високий врожай, який зараз збирають у Бразилії, обмежив тиск на міжнародні котирування цукру, як і зниження цін на етанол та ослаблення бразильського реала. Додаткова інформація доступна тут: https://www.fao.org/worldfoodsituation/foodpricesindex/en/ Прогноз світового виробництва зернових відповідатиме минулому рекордному показнику ФАО також опублікувала оновлений звіт ФАО про попит та пропозицію зернових, в якому зазначається, що світове виробництво зернових у 2023 році збільшиться на 0,9 відсотка порівняно з показником минулого року та досягне 2 815 мільйонів тонн, що відповідає рекордному обсягу виробництва, досягнутому у 2021 році. У той час як світове виробництво пшениці знизиться на 2,6 відсотка у порівнянні з 2022 роком, загальне виробництво фуражного зерна, за прогнозами, збільшиться на 2,7 відсотка, а виробництво кукурудзи досягне нового рекордного показника в 1 215 мільйонів тонн завдяки високим врожаям в Бразилії та Україні. Попри незначний перегляд у бік зменшення з липня, світове виробництво рису у сезоні 2023–2024 років, як очікується, зросте на 1,1 відсотка порівняно з попереднім сезоном. Світове споживання зернових у наступному сезоні прогнозується на рівні 2 807 мільйонів тонн, що на 0,8 відсотка вище показника сезону 2022–2023 років. Очікується, що світові запаси зернових на кінець маркетингового сезону 2023–2024 років становитимуть 878 мільйонів тонн, що на 2,2 відсотка вище показника минулого року, що вказує на співвідношення світових запасів до споживання зернових на рівні 30,5 відсотка, і це, на думку ФАО, є «загальним комфортним рівнем світової пропозиції в історичній перспективі». Прогнозується, що світові запаси рису досягнуть історичного максимуму в 198,1 мільйона тонн завдяки Індії, яка разом з Китаєм, як і в попередні сезони, утримує майже три чверті цього обсягу. Сукупні запаси рису в решті країн, як очікується, на кінець року вдруге поспіль скоротяться до чотирирічного мінімуму ‒ 51,4 мільйона тонн. ФАО знизила прогноз світової торгівлі зерновими у сезоні 2023–2024 років до 466 мільйонів тонн, що на 1,7 відсотка менше, ніж у попередньому маркетинговому сезоні. Прогнозується, що обсяги торгівлі пшеницею та кукурудзою знизяться через низку причин, зокрема через зниження експорту Україною внаслідок перебоїв у торгівлі, пов’язаних з війною, що триває. ФАО також знизила свій прогноз світової торгівлі рисом порівняно з липневим показником, враховуючи посилення експортних обмежень з боку Індії. Хоча тривалість цих обмежень та масштаби їх застосування є невизначеними, однак якщо вони триватимуть і якщо Ель-Ніньйо спричинить обмеження виробництва в інших азійських країнах-експортерах, вони можуть утримати прогнозоване відновлення торгівлі рисом у 2024 році помірним, зазначає ФАО. Додаткова інформація доступна тут: https://www.fao.org/worldfoodsituation/csdb/en/
 |
