На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Ми є на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Клоп шкідлива черепашка масово перелітає у посіви зернових культур

22.05.2023 11:17 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Спостереження за змінами динаміки розвитку шкідників та моніторинг розвитку хвороб у посівах сільськогосподарських культур державними фітосанітарними інспекторами головних управлінь Держпродспоживслужби в областях був проведений на площі понад 53,1 тис. га.

Клоп шкідлива черепашка масово перелітає у посіви зернових культур Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Харківської, подекуди Вінницької, Київської, Полтавської, Хмельницької, Тернопільської, Черкаської, інших областей Степу та Лісостепу. В крайових смугах озимини зазначених зон враховується 0,5–1, макс. 2 в необроблених посівах господарствах Запорізької області, по всьому полю 0,2–0,5 екз. на кв.м. Фітофагами пошкоджено до 2% рослин культури. Клопи харчуються клітинним соком, в південних та центральних областях відмічається спарювання та відкладання яєць фітофагом. В Одеській області відмічено відродження личинок фітофага.

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки варто проводити за наявності 15–30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10, товарних 20–25 личинок на кв.м дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників.

Повсюди зернові масово заселяються хлібними блішками, п’явицями, попелицями, трипсами, пильщиками пошкодження якими призводить до зниження ваги зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. У південних областях посіви зернових заселяють хлібні жуки.

На 12–58, макс. 78% обстежених площ озимих та ярих зернових культур борошнистою росою уражено 2–7, осередково до 12% (озима пшениця, Вінницька, Київська обл.) рослин, септоріозом 2–12, макс. до 26% (Миколаївська, Черкаська обл.), кореневими гнилями, ринхоспоріозом та іншими плямистостями 1–4% (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Харківська, Хмельницька обл.), бурою листковою іржею 1–3, осередково 15% (Черкаська обл.), піренофорозом уражено 2–6 (Волинська, Закарпатська, Полтавська, Тернопільська обл.), макс. до 30% рослин (Київська обл.). У посівах озимого та ярого ячменів 2–15% рослин уражено гельмінтоспоріозом. Розвинені високопродуктивні посіви озимих (у фази поява прапорцевого листка — початок колосіння) та ярих колосових культур (вихід в трубку) доцільно оздоровити від хвороб дозволеними фунгіцидами відповідного спектру дії.

У Київській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській та інших областях на 2–12% обстежених площ, до 3% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, мухами, сірим довгоносиком, піщаним мідляком, дротяниками.

Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 1–5 екз. на кв.м (Харківська обл.) пошкодили 2–25% рослин культури. Розпочалось активне заселення рослин гороховим зерноїдом та попелицею. У Київській та Тернопільській областях кореневими гнилями уражено 0,5–4% рослин, аскохітозом в Одеській області уражено до 2% рослин. У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, з хвороб — бура плямистість (Полтавська обл.). У Тернопільській області сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики. Фітофагами пошкоджено до 2% рослин на 8% обстежених площ.

Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.

У посівах озимого ріпаку (масове цвітіння), на 4–10, макс. 15–24% рослин (Вінницька, Житомирська, Хмельницька обл.) розвиваються ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, подекуди оленка волохата. 1–5, макс. 10–16% рослин у Вінницькій, Львівській, Рівненській, Черкаській областях хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, осередково виявлено циліндроспоріоз.

У посівах цукрових буряків шкодять звичайний і сірий бурякові довгоносики. Ними за чисельності 0,2–2 екз. на кв.м в крайових смугах посівів Вінницької, Волинської, Полтавської, Хмельницької областей, пошкоджено 0,5–4, осередково у Київській області до 15% рослин буряків, переважно за слабкого і середнього ступенів. Також на рослинах культури живляться бурякові блішки, крихітка, подекуди піщаний мідляк, щитоноски. Господарства застосовують інсектициди у вогнищах підвищеної чисельності шкідників. Коренеїдом уражено 0,5–2% рослин (Вінницька, Київська обл.). Поширення коренеїда в посівах буряків обмежують через міжрядні рихлення в залежності від ущільнення ґрунту.

У посівах соняшнику триває шкідливість піщаного мідляка, сірого південного, сірого бурякового довгоносиків, дротяників, несправжніх дротяників, де ними пошкоджено 2–7% рослин у слабкому та середньому ступенях.

У степових, подекуди лісостепових та поліських областях відбувається літ метеликів підгризаючих (озимої, окличної) та листогризучих (капустяна, совка-гамма, ін. совок). В Одеській області триває літ лучного метелика інтенсивністю 1–3 екз. на 50 кроків. У лісах, лісосмугах, плодових насадженнях лісостепових та поліських областей триває літ жуків травневих хрущів, які заселяють та пошкоджують листя дерев.

В неорних землях, неугіддях, пасовищах Дніпропетровської, Запорізької та Одеської областей Степу триває виплодження личинок нестадних видів саранових (блакитнокрила, чорносмугаста, ін. види кобилок), щільністю по 1–2 екз. на кв.м. В Одеської області в місцях резервації розпочалося поодиноке відродження личинок італійського пруса. Надалі активізація розвитку саранових спостерігатиметься за оптимальних для них температур (25–30ºС). Осередки підвищеної чисельності личинок саранових ймовірні у посівах сільськогосподарських культур вищезазначених та межуючих областей, де виникатиме потреба в хімічних обробках.

У насадженнях картоплі, на рослинах томатів розвивається колорадський жук, який живиться рослинами культури, відкладає яйця, відроджуються личинки. На редисці та капусті повсюди шкодять хрестоцвіті блішки, личинки капустяної (весняної) мухи, цибулю заселяє цибулева муха. Триває літ різної інтенсивності метеликів біланів, капустяної молі, відкладання ними яєць.

У плодових насадженнях триває літ метеликів яблуневої плодожерки І-го покоління, яблуневого та сливового пильщиків. Продовжують пошкоджувати листковий апарат садові довгоносики, листокрутки, яблунева міль, попелиці, кліщі. Відбувається поширення борошнистої роси, парші, кучерявості листків персика, моніліозу. У виноградних насадженнях триває літ гронової листокрутки І-го покоління, продовжується пошкодження листя культури виноградним зуднем. Відмічається прояв мілдью.

У господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 18.05.2023 року захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороби і бур’янів проведений на площі понад — 12,2 млн га , з них:

оброблено від бур’янів — 5,9 млн га;

оброблено від хвороби — 3,1 млн га;

оброблено від шкідників — 3,2 млн га, йдеться в повідомленні Держпродспоживслужби.

Агро Перспектива

< Пшеничні котирування в Чикаго знизилися на тлі слабкої торгової активності і падіння попиту на пшеницю зі США

Все новости за
22.05.2023

Китай не збільшує обсяг купівлі зерна у РФ - Bloomberg >

21.05.2025