Україна жнивує. Якщо поглянути на структуру посівних площ, то цього сезону найбільші масиви аграрії віддали культурам з високим експортним потенціалом — соняшнику, кукурудзі, сої. Окремо виділимо цукрові буряки, бо аграрії продовжують нарощувати площі. Фермери попри війну виходять в поля з надією на заробітки, бо за обставин, в яких існує Україна, кожна гривня така важлива та потрібна. Більш детально про те, що росте на українських полях, розмовляємо з Сюзанною Григоренко, виконавчим директором Насінневої асоціації України.
Посівна завжди складна — закладається потенціал урожаю та фінансові результати бізнесу на рік. Так і ця весняна посівна більшістю аграріїв була непростою. Однак завдяки досить високому рівню адаптації, що вже сформувався на третій рік повномасштабної війни, українському агробізнесу вдалося посіяти ярину у запланованих обсягах, а загальні площі навіть перевищили тогорічні весняні посіви.
Погода дозволила розпочати сіяти ще з третьої декади лютого, тож багато господарств впоралися з роботами раніше запланованого.
Загальна картина виглядає доволі позитивно: площа засіяних полів не зменшилася у порівнянні з минулим роком, попри третій рік активної війни та відчутних складнощів з експортом. Разом з тим стався певний перерозподіл культур у посівному клині.
Переважна більшість викликів були прогнозованими, тож аграрії заздалегідь готувалися, як саме мінімізувати чи то долати ці перепони.
В числі найбільш серйозних викликів нинішнього сезону аграрії називають брак фінансування, нестачу кадрів через недосконалий механізм мобілізації та проблему розмінування сільгоспземель на деокупованих територіях.
Не дивлячись на те, що ціни на пальне та ЗЗР в цьому сезоні залишились на тогорічному рівні, а вартість добрив навіть дещо знизилася, витрати агробізнесів все одно виросли. Це пов’язано з невисокими закупівельними цінами на українську продукцію, зі здорожчанням логістики та додатковими витратами на простій вантажів у періоди блокування кордону.
Вітчизняні аграрії позитивно відгукуються про можливість скористатися позикою за програмою «Доступні кредити 5–7-9%». Однак обмеження суми у 90 млн грн для більшості підприємств є замалим, бажаним мінімальним лімітом називають цифру у 150 млн грн. Також згадується потреба у спрощеному доступі до грантів та зовнішнього фінансування.
Питання дефіциту кадрів може вирішити пришвидшений процес бронювання, а також прозорий його онлайн-формат. Адже зараз підприємства геть не впевнені, чи буде кому зібрати урожай з тих площ, які вони засіяли.
Наразі в Україні не розмінованими залишаються близько 2 млн га сільгоспполів. Ця справа просувається досить повільно через брак саперів та спеціалізованої техніки.
В ході дослідження серед мікро-, малих та середніх агровиробників (проведене за підтримки USAID), 41% опитаних назвали весняну посівну складною, і приблизно стільки ж (40%) охарактеризували її задовільно або позитивно. У 63% опитаних посівні площі не змінилися, 22% їх збільшили, а 15% — зменшили у порівнянні з минулим сезоном.
До позитивних явищ посівної 2024 відносять зростання частки бізнесів, яким вдалося налагодити роботу підприємства. 66% агровиробників підтверджують, що вони частково адаптували свою роботу до реалій економіки під час війни. 10% заявили про повну адаптацію. Ще 14% взагалі не мали потреби адаптуватися.
Хоч і досить спірною, але все ж ознакою стабільності є те, що майже 30% респондентів зараз планують бізнес-процеси на період 6 місяців. У 18% опитаних горизонт прогнозування сягає року-півтора.
Окрім
готовності сміливіше планувати підприємства почали більш охоче брати позики, зокрема згадані раніше кредити «5–7-9%». А також користуватися можливостями отримати безкоштовний посівний матеріал: наприклад, фонд Говарда Баффета закупив та безоплатно передав українським аграріям 40 тис. посівних одиниць. Їх отримали фермери з 12 областей.
Що і скільки посіяли
Загальна площа під ярими культурами цього сезону склала майже 13 млн га.
В трійці лідерів вже котру весну поспіль залишаються соняшник, кукурудза та соя.
Соняшник, як агрокультура, не найлегший для вирощування, тим більше у таких коротких сівозмінах, які стали характерними для сьогоднішнього землеробства. Проте високий попит на цю олійну та продукти її переробки диктує пріоритети. Тож цьогоріч соняшник посіяно на площі 5 189,8 тис. га, що на 200 тис. га менше за тогорічну цифру.
Найбільше полів під соняшником у Дніпропетровській (757,09 тис. га), Кіровоградській (661 тис. га), Миколаївській (480 тис. га), Харківській (451,4 тис. га) та Одеській (420 тис. га) областях. Сумарно у вказаних областях цьогоріч соняшником засіяли більше площ, ніж у попередньому році. Тож скорочення посівів сталося шляхом показників північних та західних регіонів.
Кукурудзу українські фермери називають «золотою» в усіх сенсах цього слова. Для господарств досить непросто зробити її рентабельною. Однак, знову ж таки, ринок встановлює правила — світ готовий купувати українську кукурудзу. З огляду на це в поточному році кукурудза займає 3 928 тис. га (минулого сезону — 3 892 тис. га).
Провідним регіоном у виробництві кукурудзи залишається Полтавщина (498,4 тис. га), хоча цьогоріч цифра тут дещо менша у порівнянні з минулим (528,3 тис. га). Наростили площі під кукурудзою у Вінницькій, Київській, Черкаській та навіть у Чернігівській областях. У попередньому сезоні аграрії Чернігівщини мали багато клопоту із високою вологістю зерна та надто складною логістикою кукурудзи.
Сою в Україні продовжують активно сіяти, адже це затребувана білкова агрокультура в усьому світі. За період вересень-січень 23/24 наші аграрії експортували майже 1,9 млн тонн, що перевищило показник в аналогічний період попереднього сезону.
Окрім чудового експортного потенціалу соя є цінним попередником для інших культур у сівозміні: вона залишає після себе в ґрунті 70–100 кг/га доступного азоту, 20–25 кг/га фосфору, 30–40 кг/га калію.
Цієї весни в Україні під сою віддали більше полів ніж торік — 2 032,3 тис. га (у 2023 році — 1 805 тис. га). Наростили площі під цією культурою майже всі традиційні області-лідери: Хмельницька (↑ 11%), Сумська (↑ 205%), Полтавська (↑ 28%), Вінницька (↑ 12%). Три західні регіони — Львівщина, Івано-Франківщина та Волинь — також збільшили посіви сої у порівнянні з минулим роком.
Серед інших зернових та зернобобових у 2024 році збільшилися площі під вівсом, горохом та просом. Менше у поточному сезоні посіяли ярої пшениці, ярого ячменю та гречки.
Цукрові буряки стали набирати популярності серед українських фермерів — через те, що цей продукт орієнтований на внутрішній ринок, а, значить, має переважно стабільну ціну та порівняно простий механізм збуту. У 2022 році буряки займали 180 тис. га, наступного року площі збільшились до 213 тис. га. В поточному сезоні посіяли 250 тис. га.
Наразі господарства збирають зернові. Соняшник, соя, кукурудза ще ростуть та чекають зоряного часу. Погода може внести свої корективи, але, зважаючи на якість та потенціал посівного матеріалу, можна з обережним оптимізмом прогнозувати врожаї на рівні 2023 року.
17.07.2024
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
