Агрокліматичні умови сприяють розвитку та розселенню шкідників

Повсюди агрокліматичні умови звітного періоду (19–26 травня) сприяли живленню, розвитку та розселенню шкідників. У посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжується заселення посівів, відкладання яєць та незначне відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які за чисельності 0,5–2 імаго та 0,5 (Одеська обл.) личинок на кв.м заселили та пошкодили 1–7% рослин на 12–57% обстежених площ. Переважають личинки І і ІІ віків. Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки слід проводити за наявності 15–30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10, товарних 20–25 личинок на кв.м дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників.
Скрізь, залежно від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, зерновим колосовим культура завдають шкоди злакові попелиці та пшеничний трипс, якими заселено 3–17% рослин. Середня чисельність фітофага складає 1–5, макс. 10 екз. на колос у південних областях. В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29–30 °С і вологість 35–50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю.
У південних областях посіви зернових заселяють хлібні жуки, які за чисельності 0,5–1 жуків на кв.м пошкодили до 1% рослин. В ярині шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, якими заселено та пошкоджено 2–15% рослин у слабкому і середньому ступенях.
Повсюди в посівах зернових колосових культур погодні умови сприяли розвитку грибкових хвороб, зокрема борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, темно-бурої, сітчастої плямистостей, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, осередково ринхоспоріозу, піренофорозу, інших хвороб, якими уражено 2–15, подекуди в господарствах Закарпатської, Київської, Миколаївської та інших областей від 2 до 20% рослин (борошниста роса, септоріоз, гельмінтоспоріоз). У господарствах Закарпатської та Львівської областей у посівах вівса триває розвиток червоно-бурої плямистості, якою охоплено до 5% рослин.
За наростання розвитку хвороб листя, а також у разі загрози одночасного розвитку хвороб колоса (фузаріоз, септоріоз) під час цвітіння — початку формування зерна посіви обприскують дозволеними до використання фунгіцидами.
Повсюди на 7–62% обстежених площ, 1–7% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, сірим довгоносиком, піщаним мідляком, дротяниками. Осередково в господарствах Полтавської області відмічено розвиток гельмінтоспоріозу, яким уражено до 2% рослин.
Горох скрізь заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця і трипс, у південних областях відмічають літ горохової плодожерки, з хвороб поширюються кореневі гнилі (уражено до 2% рослин у Вінницькій та Тернопільській обл.), аскохітоз (0,5–2% рослин у Тернопільській обл.). У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, з хвороб — бура плямистість (уражено до 17% рослин у господарствах Полтавської обл.).
Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк. Фітофагами пошкоджено до 3% рослин на 4–22% обстежених площ. У господарствах Полтавської, Тернопільської та Чернівецької областей 1–3% рослин на 7–35% обстежених площ уражено сім’ядольним бактеріозом, у Львівській області 3% рослин охоплено аскохітозом.
Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.
У всіх бурякосійних областях триває пошкодження цукрових буряків звичайним буряковим та сірим довгоносиками, за щільності 0,1–0,5, макс. 1 екз. на кв.м ними пошкоджено у слабкому та середньому ступенях від 2 до 16% рослин. Також рослини цукрових буряків пошкоджують бурякові блішки, подекуди щитоноски, попелиці, крихітки, піщаний мідляк. У центральних та західних областях відмічено шкідливість личинок бурякової мінуючої мухи. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючи мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.
Коренеїдом у західних областях уражено 1–6% рослин цукрового буряка та від 2 до 12% рослин столового та кормового буряків, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.
У посівах озимого ріпаку триває шкідливість ріпакового квіткоїда, хрестоцвітих клопів, блішок, прихованохоботників, осередково оленки волохатої, капустяної стручкової галиці, ріпакового пильщика. На 8–60% обстежених площ, 2–10, макс. 17–20% (пероноспороз, фомоз — Івано-Франківська, Черкаська обл.) рослин хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, білу плямистість, бактеріоз.
Рослинам ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, прихованохоботники, ріпаковий квіткоїд, яких за надпорогової чисельності знешкоджують дозволеними до використання препаратами. На 14% обстежених площах у Львівській області пероноспорозом, фомозом та альтернаріозом уражено від 1 до 6% рослин ярого ріпаку.
На 5–37% обстежених площ, 1–8, макс. 12% рослин соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий та чорний довгоносики, дротяники, у господарствах центральних та західних областей триває заселення посівів геліхризовою попелицею. В південних областях посіви заселять та пошкоджують гусениці листогризучих совок. В Одеській області відмічено літ бавовникової совки.
Посадки картоплі, розсаду томатів, інші пасльонові культури активно заселяє та пошкоджує колорадський жук, продовжується яйцекладка, на півдні — відродження личинок. У степових та лісостепових областях фітофагом за чисельності 1–8 імаго, 5–8 личинки на кущ пошкоджено 12–25% рослин у слабкому ступені. За умов жаркої погоди (t вище 26°С, вологість 58–75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості. Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10–20 екз. на кожній з 8–10% заселених рослин.
У Миколаївській області в посадках картоплі відмічено ураження рослин фітофторозом. Капусті завдають шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, гусениці совок, біланів, капустяна міль, попелиці. У Волинській області відмічено літ капустяної білокрилки. У посадках цибулі шкодять цибулева муха, прихованохоботники, в західних областях відмічено розвиток пероноспорозу.
Повсюди на неугіддях, забур’янених овочевих та просапних культурах продовжується літ метеликів, яйцекладка, відродження та харчування гусениць першого покоління совки-гамми, капустяної, люцернової, карадрини (помідорної), бавовникової, городньої та інших листогризучих совок.
У Степу та Лісостепу на неугіддях та просапних культурах триває літ лучного метелика, інтенсивністю 1–4 (Дніпропетровська, Одеська, ін. обл.) екз. на 10 кроків. У крайових смугах неорних земель та багаторічних трав відбувається незначне відродження гусениці фітофага. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культурах ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.
У південних областях на неорних землях і пасовищах триває розвиток італійського пруса (0,5 екз. на кв.м) та нестадних (0,5–1 екз. на кв.м) видів саранових (личинки І вік — 94%, ІІ-6%). Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами.
Скрізь у яблуневих садах відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. Триває живлення яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої попелиць, медяниць та плодових кліщів. У занедбаних садах шкодять яблуневі молі, гусениці білана жилкуватого і золотогуза, непарного шовкопряда. На кісточкових триває розвиток моніліозу, кокомікозу, клястероспоріозу, зерняткових — борошниста роса, парша. У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, інші кліщі; з хвороб — мілдью.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

01.06.2022

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119