У Степу, південному та центральному Лісостепу клоп шкідлива черепашка заселив 10-45% площ озимих
У Степу, південному та центральному Лісостепу клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,2–1, осередково 2 екз. на кв.м заселив 10–45% площ озимих, де пошкодив від 0,5 до 3% рослин. Продовжується відкладання ним яєць (0,1–0,5 екз. на кв.м). В Одеській області відмічено відродження личинок клопа шкідливої черепашки Також у південних областях відзначається зростання чисельності елії гостроголової. У Поліссі та північних областях Лісостепу посіви заселяють австрійський, маврський, гостроголовий, інші види клопів. Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки проводять протягом 10–12 днів за наявності 15–30% личинок третього віку та чисельності 1–2-х і більше (у посівах твердих і цінних сортів пшениці), на решті посівів за 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10, товарних 20–25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх фітофагів. Повсюди розвиваються злакові попелиці, мухи, цикадки, хлібні п’явиці, які в допороговій чисельності заселили та пошкодили від 2 до 12% рослин озимих та ярих культур. У південних та центральних областях відмічається розвиток пшеничного трипса, яким на 10–45% обстежених площ заселено 3–8% рослин озимих пшениці і ячменю, за чисельності 2–6 екз. на рослину. У Запорізькій області на посівах озимої пшениці відмічається шкодочинність злакової листовійки. Шкідник зосереджений переважно у крайових смугах посівів, де за чисельності 0,5–2 екз. на кв.м пошкодив до 3% рослин. В подальшому підвищення температурного режиму сприятиме більш активному розвитку, розселенню й шкідливості вищезазначених фітофагів. У західних, подекуди південних та центральних областях за випадання опадів у посівах озимих і ярих зернових культур відмічено наростання розвитку борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу, сітчастої, смугастої та темно-бурої плямистостей, якими охоплено 2–10, макс. 20 та 30% (септоріоз, Миколаївська та Одеська обл.) рослин на 14–55% обстежених площ. У Закарпатській та Львівській областях у посівах вівса червоно-бурою плямистістю уражено 0,5–2% рослин. У Закарпатській області рослини озимих культур охолено піренофорозом. Кореневими гнилями уражено 2–5% рослин озимих та до 3% ярих культур. Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) — початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують дозволеними до використання фунгіцидами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3–5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос. Скрізь у посівах кукурудзи розвиваються злакові блішки, шведські мухи, попелиці, піщаний мідляк та ґрунтові шкідники, які пошкодили 2–6% рослин. Горох заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиця і трипс, з хвороб поширюються кореневі гнилі (2% рослин, Чернігівська обл.). У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, з хвороб — бура плямистість. Повсюди сходи сої заселяють бульбочкові довгоносики. У Львівській та Черкаській областях відмічено розвиток фузаріозу яким охоплено до 3% рослин. У посівах цукрових буряків продовжують шкодити бурякові довгоносики (звичайний та сірий), личинки бурякової мінуючої мухи, подекуди бурякові щитоноски, блішки, піщаний мідляк. Фітофвагами пошкоджено від 3 до 8% рослин культури. У Вінницькій та Волинській областях 1 та 5% рослин відповідно охоплено коренеїдом. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами. У посівах озимомого ріпаку продовжується шкідливість ріпакового квіткоїда. Майже на 5–35, макс. 80% (осередково у господарствах Львівської обл.) обстежених площах культури жуками за чисельності 1–2, макс. 4 екз. на рослину, пошкоджено 3–15, в осередках до 25% (Київська та Хмельницька обл.) рослин. Стебловий прихованохоботник виявлявся на 2–6, макс. 15% рослин за чисельності 1–2 екз. на рослину. Триває літ ріпакового та капустяного біланів. Оленка волохата за чисельності 1–3 екз. на рослину заселила та живиться на 2–8% рослин. На 2–12% рослин соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий та чорний довгоносики, дротяники. Осередково в господарствах Запорізької області рослини соняшнику пошкоджують гусениці підгризаючих совок. Ними на 12% обстежених площ, пошкоджено до 7% рослин. У неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах Дніпропетровської та Одеської областей виплоджуються личинки саранових (нестадні види — кобилки, коники, ін., стадні — італійський прус). Переважають личинки першого-другого віків, чисельністю 1–4 екз. на кв.м. Для своєчасного виявлення і знищення осередків із високою чисельністю сарани варто починаючи із першої декади травня проводити обстеження неорних земель, багаторічних трав, лісосмуг та ділянок, де в минулому році спостерігалася підвищена чисельність саранових. Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10–15 личинок нестадних саранових, 2–5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами. Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок, відроджуються та шкодять гусениці. У Запорізькій, Миколаївській, Одеській та інших східних та центральних областях триває літ лучного метелика у посівах сільськогосподарських культур і неугіддях. Інтенсивність льоту 1–2 екз. на 10 кроків. Літ триває переважно на невгіддях, де наявна квітуча рослинність та зберігається достатня кількість вологи. Картоплю, розсаду томатів масово заселяють імаго колорадського жука. Капусту заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки. Цибулю пошкоджують личинки цибулевої мухи. У садах триває літ яблуневої та східної плодожерок, яблуневого та сливового пильщиків, відкладання ними яєць. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових. Захищають насадження відразу після цвітіння сумішами дозволених пестицидів. У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, павутинні кліщі; з хвороб мілдью, оїдіум. Захист проводять рекомендованими препаратами. У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур. За даними Держпродспоживслужби
24.05.2022
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
