На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости > Новости-АГРОБИЗНЕС

Нетипові погодні умови сприяють розвитку лускокрилих комах

07.07.2024 09:25 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Через нетипові погодні умови, які сприяють розвитку лускокрилих комах, повсюди в агроценозах відмічається помірний рівень розвитку та шкідливості підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, що уможливлює істотну шкоду посівам технічних, бобових, овочевих та інших культур. Скрізь відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць, незначне відродження гусениць. Заселеність рослин кукурудзи яйцекладками та гусеницями становить 2–8%. Через високий температурний режим південних областях відмічається часткове засихання відкладених яєць.

Лучний метелик. В ареалі фітофага триває слабкий літ, живлення гусениць в неугіддях, посівах багаторічних трав, сої, гороху, соняшнику, цукрових буряків, інших просапних культур. Гусениці чисельністю 0,6–2 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Одеська, Херсонська обл.) пошкодили до 3% рослин зазначених культур. У Дніпропетровські, Херсонській областях відмічається початок залялькування гусениць. Ступінь загрози від лучного метелика досить висока. Повсюди продовжується осередковий слабкий літ метеликів чортополохівки.

Саранові (личинки різних віків) розвиваються в незораних та неорних землях, пасовищах, крайових смугах посівів просапних культур, багаторічних трав. На неорних землях, багаторічних травах середня чисельність нестадних видів саранових становить 0,2–2, осередково 3–4 (неорні землі — Дніпропетровська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська обл.) екз. на кв.м, італійського пруса — 0,5–1 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Одеська, Херсонська обл.). Видовий склад: нестадні кобилки, коники — 97%, італійський прус — 3%.

У посівах соняшнику, кукурудзи у середній чисельності 0,5–1 екз. на кв.м з країв полів нестадними кобилками (чорносмугаста, двокольорова) пошкоджено 1–2% рослин. Моніторинг за розвитком фітофагів продовжується. Особлива увага приділяється місцям резервації саранових.

У степових та східних областях Лісостепу в посівах озимих та ярих зернових колосових культур, що достигають, продовжується харчування личинок старших віків клопа шкідливої черепашки. У Дніпропетровській, Київській, Одеській, Херсоньській областях окрилилось до 60% клопів. В лісостепових та прилеглих поліських областях триває живлення личинок ІІ-V віків. Чисельність шкідливих стадій фітофага в середньому становить 0,5–2, макс. до 4 (Херсонська обл.) екз. на кв.м. Разом з клопами зерном харчуються хлібні жуки (кузька, красун) та жужелиця (частина імаго перелітає до злакових бур’янів), злакові попелиці, пшеничний трипс (личинки закінчують живлення, покидають колосся та починають зосереджуватися у прикореневій частині рослин і у ґрунті для зимівлі). Рішення щодо захисту посівів від спеціалізованих шкідників приймається диференційовано на кожному полі відповідно до санітарних вимог.

У Лісостепу, Поліссі, подекуди Степу у посівах зернових культур на колосі розвиваються фузаріоз (0,1–3%), септоріоз (0,5–2, макс. 5–18% у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Київській, Черкаській областях), оливкова пліснява (0,5–3%), осередково гельмінтоспоріоз та альтернаріоз (0,2–2, макс. 6–14% Волинська, Київська, Полтавська обл.). Переважно в лісостепових та поліських областях на площах озимих і ярих зернових культур 11–25% рослин охоплено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, осередково бурою листковою іржею. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями має місце білоколосість.

Повсюди у посівах гороху живляться горохові попелиця, переважно в Степу та Лісостепу личинки зерноїда та гусениці плодожерки. Рослини культури уражені аскохітозом, пероноспорозом, фузаріозом, кореневими гнилями. Сою та багаторічні трави заселяють та пошкоджують трипси, попелиця, довгоносики, гусениці листогризучих совок, з хвороб поширюються аскохітоз, септоріоз, пероноспороз, кореневі гнилі, бура плямистість. Проти хвороб та за наростання чисельності фітофагів посіви захищають дозволеними препаратами.

В посівах соняшника триває розвиток геліхризової попелиці, кліщів, трипсів, клопів, якими заселено 2–16, осередково до 35% (павутинний кліщ — Миколаївська обл.) рослин з країв полів, в середньому по полю до 5% рослин. Подекуди відмічається шкідливість гусениць лучного метелика, бавовникової совки, саранових (пошкоджено 1–3% рослин у слабкому і середньому ступенях). З хвороб відмічають розвиток септоріозу, фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, іржі, білої гнилі, фомопсису на1–9% рослин.

У Лісостепу та Поліссі в посівах цукрових буряків триває розвиток та живлення бурякової листкової попелиці, якою заселено та слабко пошкоджено 2–9% рослин. Подекуди на 2–5% рослин відмічається шкідливість літньої генерації личинок мінуючих молі та мухи, подекуди бурякової блішки. Осередково шкодять гусениці підгризаючих та листогризучих совок. Триває живлення личинок амарантового стеблоїда (Полтавська обл.). На 3–5% рослин культури обліковують ураження фомозом, церкоспорозом. У Сумській області 2% рослин хворіє на коренеїд.

На картоплі продовжується шкідливість колорадського жука. Фітофагом пошкоджено 10–35% кущів у слабкому, подекуди в середньому ступенях. На рослинах овочевих культур (капуста) найбільше шкодить білокрилка, подекуди попелиці, хрестоцвіті блішки, гусениці біланів, молі, совок, де ними заселено та пошкоджено 5–25% рослин. Скрізь на овочевих відмічають розвиток та поширення фітофторозу, альтернаріозу, макроспоріозу, бактеріозів, пероноспорозу. Посадки томатів хворіють на фітофтороз, альтернаріоз, верхівкову гниль (1–5% рослин).

У садах шкодять гусениці яблуневої та сливової плодожерок, подекуди яблуневого пильщика, якими пошкоджено до 8% плодів. Також продовжується шкідливість личинок листогризучих та сисних фітофагів, якими заселено 8–35% дерев, 4–18% листків. На зерняткових продовжується розвиток борошнистої роси, парші (уражено 6–30% дерев, 3–12% листя, 2–5% плодів). Кісточкові хворіють на моніліоз, клястероспоріоз, кокомікоз (уражено 10–23% дерев, 7–16% листків).

У виноградниках розвиваються мілдью, оїдіум. Ними охоплено 8–15% площ, 1–10% кущів, 3–5% листків та 1–2% грон. У господарствах Закарпатської області триває розвиток чорної гнилі, осередково антракнозу. Продовжується шкідливість кліщів, триває літ другого покоління гронової листокрутки.

Захисні заходи необхідно проводити за чисельності шкідника, що перевищує економічний поріг шкідливості. Обприскування проводять за чисельності стадних саранових (сарана перелітна, сарана італійська, сарана мароккська, пустельна сарана) 2–5, нестадних саранових (коник блакитнокрилий, коник зелений та інші) — 10–15 екз. на кв.м.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 04.07.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі — 30,7 млн. га, з них оброблено від:

бур’янів — 14,4 млн. га;

хвороби — 8,1 млн. га;

шкідників — 7,4 млн. га.

Біологічним методом захисту рослин оброблено понад — 0,8 млн. га.

Агро Перспектива

< Вологозабезпечення орного шару ґрунту під соняшником та кукурудзою достатнє та задовільне

Все новости за
07.07.2024

До уваги суб’єктів рибного господарства: стартує робота нових компонентів еРиба >

23.11.2024