Поиск по сайту

Карта сайта

Ми є на:

-->

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Агрокліматичні умови першої декади червня сприяли розвитку та поширенню грибкових хвороб у посівах зернових

13.06.2025 12:46 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Повсюди агрокліматичні умови першої декади червня сприяли подальшому розвитку та поширенню грибкових хвороб у посівах озимих та ярих зернових колосових культур. Борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, темно-бурою плямистістю, гельмінтоспоріозом, подекуди ринхоспоріозом, піренофорозом, іншими плямистостями, кореневими гнилями охоплено 2–8, в осередках до 12–18% рослин (Волинська, Закарпатська Київська, Рівненська, Тернопільська, Миколаївська, Чернівецька, Харківська, Хмельницька обл.). У Запорізькій області виявлено летючу сажку на 1–2% рослин.

Склалися сприятливі погодні умови для розвитку хвороб на колосі. В окремих господарствах Дніпропетровської, Одеської, Тернопільської областей альтернаріозом, фузаріозом, септоріозом та оливковою пліснявою уражено 0,5–3% колосся. Ознаки білоколосості відмічена на 0,5% колосків озимої пшениці в Закарпатській області. Захворювання спостерігається під час вологої погоди насамперед на загущених посівах полів зернових культур, які вирощуються по стерньовим попередникам. Високопродуктивні посіви в період цвітіння — початок формування зерна проти вищевказаних хвороб оздоровлюють дозволеними до використання фунгіцидами відповідного спектру дії.

Протягом першої декади червня, на території країни, опади випадали локально ливневого характеру, місцями були грози, протягом декади відбулося різке підвищення температури повітря та ґрунту. Температура повітря коливалася від +13 оС до +34 оС. Середньодобова температура повітря була в межа +21 — 23 оС.

У посівах зернових колосових культур триває живлення, парування, яйцекладка та відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Середня чисельність імаго 0,1–2 екз. на кв.м. Личинки шкідника здебільшого знаходяться в І-IIІ віці за чисельності 0,2–2 макс. до 3 (Харківська обл. ) екз. на кв.м. Заселено до 15% обстежених площ, пошкоджено 3 макс. до 10% рослин у Херсонській області. Яйцекладки виявляли на 3% рослин за середньої чисельності 14 яєць в кладці. Оптимальним строком знищення личинок є час появи в посівах 15–20% личинок третього віку. На цей час відбувається повне відродження личинок із відкладених яєць. Обробку бажано провести в стислі строки, до появи личинок четвертого віку. Запізнення на 3–4 дні знижує ефективність захисту на 20% і більше.

Продовжується заселення (переважно крайове) посівів колосових культур хлібними жуками та жужелицею (Дніпропетровська, Одеська обл.) 0,3–3, осередково до 4 (Харківська обл.) екз. на кв.м, шкідливість яких проявляється через пошкодження зав’язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності. Скрізь шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці. У Київській та Одеській областях проходить відродження личинок пильщиків. Ними на озимих зернових пошкоджено 1–10% рослин. Заселеність рослин трипсами спостерігається майже на всіх обстежених посівах, чисельність 3–9 макс.12 (Миколаївська обл.) екз. на колос.

Вчасно проведений захист колосу має вирішальне значення для отримання якісного та високого врожаю: якщо розглядати як органи рослини впливають на формування врожаю, то на колос припадає до 45%, тобто майже половина майбутнього врожаю залежить саме від колосу.

На кукурудзі шкодять хлібні блішки (пізні строки посіву), попелиці, гусениці листогризучих совок. В Степу та Лісостепу розпочався літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1–2 метелика на світло пастки. У Полтавській та Чернігівській областях на 2% рослин виявлено розвиток гельмінтоспоріозу.

Скрізь 3–12% гороху пошкоджують зерноїд, попелиця, трипс, комарик, личинки бульбочкових довгоносиків. У посівах сої розвиваються попелиці, трипси, гусениці совоки-гамма, чортополохівки, якими пошкоджено 2–15% рослин. Аскохітозом, бактеріозом, септоріозом уражено 1–5% рослин гороху та сої, пероноспорозом до 3%. На багаторічних травах продовжують свій розвиток і шкідливість насіннєїд — апіон, попелиці, гусениці совки — гамми.

Погодні умови сприяли заселенню рослин соняшнику геліхризовою попелицею, яка на 6–35% обстежених площ заселила 2–7, в крайових смугах полів до 15% (Миколаївська, Сумська, Хмельницька, Чернівецька обл.) рослин. Подекуди поширення та шкідливість набули звичайний павутинний кліщ, трипси, які пошкодили 2–5, в осередках до 20% (Миколаївська, Одеська обл.) рослин в слабкому та середньому ступенях. Продовжується живлення довгоносиків (південний сірий, сірий буряковий, чорний), які щільністю 0,5–1 екз. на кв.м слабко пошкодили 2–8, макс. 12% рослин. Осередково відмічають шкідливість піщаного мідляка, гусениць бавовникової совки, лучного метелика (пошкоджено 4–7% рослин). У господарствах Запорізької, Миколаївської областей виявляли соняшникових вусача, шипоноску. На 2–37% обстежених площ обліковують захворювання на пероноспороз, септоріоз, фомоз, альтернаріоз з ураженням 2–15% рослин.

У стручках озимого ріпаку розвиваються личинки капустяної стручкової галиці, ріпакового насіннєвого прихованохоботника, якими на заселених 2–10% рослин пошкоджено 3–6% стручків у слабкому та середньому ступенях. Поширення попелиць відмічають на 2–9% рослин та 3% стручків. Подекуди рослинам ріпаку задають шкоди хрестоцвіті клопи, гусениці біланів, совок, капустяної молі. Альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, циліндроспоріоз, борошниста роса, бактеріоз, біла плямистість мали прояв на 2–14% рослин та 2–6% стручків.

У посівах цукрових буряків триває живлення бурякових довгоносиків (звичайний, сірий) у чисельності 0,2–0,5 екз. на кв.м. Ними пошкоджено 2–10% рослин. У крайових смугах полів у допороговій чисельності шкодять бурякові щитоноски, крихітка, мінуючі мухи, попелиці, подекуди гусениці листогризучих совок, якими заселено та пошкоджено 2–7% рослин. Ураження рослин коренеїдом виявляли на 2–3% коренів (Київська, Сумська обл.). У господарствах Житомирської області на 4% рослин прояв мав церкоспороз.

Скрізь у посадках картоплі, томатів розвивається та шкодить колорадський жук (пошкоджено 2–15, макс. до 30% рослин у слабкому та середньому ступенях). Відмічається прояв фітофторозу, альтернаріозу, сухої гнилі на 1–3% рослин картоплі та томатів (Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Одеська обл.). На цибулі виявлено розвиток пероноспорозу. На капусті відмічають розвиток та шкідливість хрестоцвітих блішок, гусениць капустяних біланів, молі, совок, попелиці, осередково білокрилки. Триває живлення морквяної, цибулевої мух, цибулевого прихованохоботника. На овочевих культурах проводяться обробітки дозволеними фунгіцидами та біопрепаратами.

У плодових насадженнях продовжується активний розвиток попелиць, кліщів, подекуди листокруток, медяниць, щитівок, гусениць яблуневої молі, де ними заселено 6–42% дерев та 2–18% листків. Подекуди триває літ метеликів яблуневої плодожерки, відродження та шкодочинність гусениць. На вишні та черешні розвиваються та шкодять попелиці та личинки вишневої мухи. У Миколаївській області виявлено яйцекладку та відродження личинок жовто-бурого мармурового клопа. Із хвороб на яблуні мають розвиток та поширення парша, борошниста роса (уражено 2–14% листків та 1–3% плодів). На кісточкових — кокомікоз, клястероспоріоз, моніліоз. На плодах черешні відмічали плодову гниль.

У виноградниках розвиваються та шкодять гусениці гронової листокрутки, кліщі, триває розвиток та поширення мілдью. На окремих посадках, переважно європейських сортів, винограду проявилась чорна плямистість (Закарпатська обл.). У господарствах проводять обробітки фунгіцидами, за потреби — інсектицидами.

та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває живлення личинок нестадних саранових за чисельності 0,2–3 та італійського пруса 0,2–1 екз. на кв.м. За чисельності 10–15 личинок на кв.м нестадних саранових, 2–5 екз. на кв.м італійського пруса доцільно проводити захист посівів дозволеними до використання препаратами.

У Степу та Лісостепу в крайових смугах кукурудзи, соняшника, сої, багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1–5 екз. на 10 кроків. Середня чисельність гусениць — 0,2 -1,1 макс. 3 (Херсонська обл.) екз. на кв. м., при заселенні 0,5% рослин. За віковим складом гусениці І віку становили 60%, ІІ — 35%, ІІІ — 5%.

Спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки постійно ведуться спостереження за розвитком і поширенням шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур, господарствам надаються рекомендації щодо вчасності та доцільності проведення захисних заходів.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 12.06.2025 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі — 19 млн 883 тис. га з них оброблено від:

бур’янів — 9 млн 860 тис. га;

хвороб — 5 млн 043 тис. га;

шкідників — 4 млн 980 тис. га.

Агро Перспектива

< Міністр Коваль обговорив з СБ поглиблення співпраці в сфері зрошення

Все новости за
13.06.2025

Україна отримала від Євросоюзу ще €1 мільярд за рахунок активів РФ >

08.09.2026