На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Ми є на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Мінлива погода вплинула на розвиток хвороб озимих зернових та ріпаку

21.04.2025 11:17 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Погодні умови протягом звітного періоду, характеризувались перемінною погодою, відмічалось чергування теплої погоди з прохолодною дощовою погодою. Максимальна температура повітря підвищувалась до +150 С градусів тепла, мінімальна знижувалась до +30С (нічні години), що в свою чергу обумовило повільний вихід шкідників з місць зимівлі та заселення ними посівів, але вплинуло на розвиток хвороб озимих зернових та ріпаку.

У Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Черкаській областях на 2–11% площ озимих зернових, розміщених після стерньових попередників, живляться личинки хлібної жужелиці. Ними за середньої чисельності 0,3–2 екз. на кв. м пошкоджено до 3% рослин. У Дніпропетровській, Херсонській областях личинки фітофага третього віку завершують живлення на 11% обстежених площ посівів озимої пшениці. Гусениці озимої совки старших віків щільністю 0,5–2, макс. 3 (в осередках Дніпропетровської обл.) екз. на кв. м пошкодили до 1,5% рослин озимих пшениці та ріпаку. Враховуючи, що личинки жужелиці можуть шкодити до кінця квітня, захисні заходи рекомендується проводити у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності жужелиці (ЕПШ понад 3–4 і більше личинок на кв.м) та інших фітофагів через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.

У Одеській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях відмічають крайове заселення посівів піщаним мідляком. Фітофагом заселено до 4% від обстеженої площі озимих зернових культур за чисельності 0,3–3 екз. на кв.м. Пошкоджено 1% рослин в слабкому ступені.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується активне розселення та шкідливість хлібних блішок, п’явиць, злакових попелиць, цикадок, які в допороговій чисельності пошкодили 1–3% рослин. У теплі сонячні дні на 100 п.с. уловлювалось 2–8 екз. злакових мух (шведські, гессенська, пшенична). Зростання активності фітофагів очікується із встановленням сухої жаркої погоди.

У лісостепових та поліських областях (Вінницькій, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Львівська, Сумська, Тернопільська, Харківська, ін. обл.) за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту.

У Дніпропетровській, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Херсонській областях у теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх ураховують по 0,1–2 екз. на кв. м. Статеве співвідношення: самиці — 55%, самці — 45%. Середня маса самиць — 110 мг, самців — 105–107 мг. Масовий переліт клопів з місць зимівлі у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16–17°С і вище протягом 3–4 днів).

Повсюди на 3–43% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею уражено 1–5, осередково 10–20% (септоріоз, борошниста роса) рослин у господарствах Київської та Миколаївської областей. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів для оздоровлення озимих зернових культур здійснювати з огляду на спектр захисної їх дії та переважаючі хвороби.

Посіви багаторічних трав, гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, подекуди піщаний мідляк, південий сірий довгоносик, які чисельністю 0,1–3 екз. на кв.м пошкодили до 10% рослин у слабкому ступені. У господарствах Київської, Чернігівської областей відмічають початок відродження та розселення попелиць, які пошкодили до 2% рослин. У господарствах Черкаської області на 3% рослин відмічають буру плямистість.

На полях озимого ріпаку продовжується шкідливість хрестоцвітих блішок у чисельності 0,2 — 2, в осередках до 4 екз. на кв.м (Львівська, Черкаська обл.), де ними пошкоджено 2 — 9% рослин у слабкому ступені. Триває заселення рослин ріпаку прихованохоботниками (великий ріпаковий та стебловий капустяний), які у чисельності 0,6–3 екз. на рослину пошкодили 2–4% рослин. В Одеській, Тернопільській та Хмельницькій областях відмічають вихід і шкідливість ріпакового насіннєвого прихованохоботника. Подекуди відбувається активізація та заселення рослин ріпаковим квіткоїдом. Шкідливість білокрилки спостерігають у Дніпропетровській, Миколаївській, Полтавській та Чернігівській областях на 2–8% заселених рослин.

Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3–5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5–6 жуків на рослину) до цвітіння захищають дозволеними до використання препаратами.

На 5–39% обстежених площ ріпаку рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів за ураження 2–12%. У господарствах Одеської області на 1–2% рослин обліковують циліндроспоріоз. За появи ознак хвороб доцільно провести обробки дозволеними до використання препаратами.

На старих бурячищах Київської та Полтавської областей продовжується вихід із місць зимівлі звичайного бурякового довгоносика. У Київській області розпочався вихід із місць зимівлі бурякових блішок, крихітки, шкідники концентруються на бур’янах лободових. Також відмічають початок відродження личинок бурякової листкової попелиці.

У багаторічних плодових насадженнях (яблуня) сірим бруньковим довгоносиком заселено 3–5% дерев і пошкоджено до 5% бруньок і квіток. Яблуневим квіткоїдом на заселених 2–3% дерев у середній чисельності 3–6 екз. на дерево пошкоджено 1–3% квіток та 7% бруньок. Також розетки молодих листків заселяють та пошкоджують листокрутки, плодові попелиці, кліщі, букарка, казарка, медяниці. На сприйнятливих сортах яблуні триває розвиток борошнистої роси, парші. У господарствах Житомирської, Закарпатської та Одеської областей на кісточкових спостерігається прояв та розвиток моніліозу, кучерерявості листків персику.

Спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки постійно ведуться спостереження за розвитком і поширенням шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур, господарствам надаються рекомендації щодо вчасності та доцільності проведення захисних заходів, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 17.04.2025 року захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороби і бур’янів проведений на площі — 1 млн 366 тис. га з них оброблено від:

бур’янів — 327,4 тис. га;

хвороби — 351,2 тис. га;

шкідників — 687,4 тис. гектарів.

Агро Перспектива

< Аграрії України почали сіяти кукурудзу

Все новости за
21.04.2025

Перехід на європейські митні правила: бізнес і митні органи спільно адаптуються до змін >

21.05.2025