На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Клоп шкідлива черепашка дохарчовується у посівах зернових колосових культур Лісостепу - огляд фітосанітарного стану рослин

29.07.2024 15:41 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Клоп шкідлива черепашка дохарчовується у посівах зернових колосових культур Лісостепу, осередково Степу, за чисельності 0,5–2 (Дніпропетровська, Одеська, Херсонська обл.) імаго на кв.м, спостерігається переліт шкідника в місця зимівлі. Перелетіло до лісосмуг до 70% окрилених клопів. Віковий склад личинок: V — 15%, окрилених — 85%. Молоді клопи знаходяться в доброму фізіологічному стані. Пошкодженість зерна клопом черепашкою становить 0,3–5%. Також доживлюються хлібні жуки та жужелиця, злакові попелиці, пшеничний трипс, якими пошкоджено 2–12% колосся.

У незібраних посівах озимих і ярих зернових культур триває поширення хвороб на колосі. Фузаріоз виявлено на 0,5–4, макс. 8% колосків — Тернопільська обл., септоріозом та альтернаріозом уражено 1–9% колосків (Вінницька, Закарпатська, Тернопільська, Хмельницька, Львівська обл.). Оливковою плісенню охоплено 2–4% колосків пшениці у Закарпатській, Тернопільській, Хмельницькій областях. На 1–3% колосся виявлено бактеріоз.

Збудники хвороб колосу є продуцентами мікотоксинів, тому для попередження їх розвитку у зерні проводять збирання врожаю впродовж короткого терміну і однорідними партіями за вологістю. Уражені фузаріозом посіви збирають прямим комбайнуванням в стислі строки і зберігають окремими партіями. Щоб уникнути накопичення трихотеценів і зеараленону у фузаріозному зерні під час зберігання, зерно, яке зібрано прямим комбайнуванням, очищають та досушують до вологості не більше 13%. Запізнення з очищенням та сушінням обумовлює погіршення якості зерна вже через 10–12 годин. Для видалення інфікованого зерна з партії використовують повітряно-решітні сепаратори.

У посівах кукурудзи продовжується розмноження і живлення злакових попелиць, смугастих блішок та павутинного кліща, які заселили 6–18% рослин. Також на 3–8% рослин шкодять гусениці лучного метелика та листогризучих совок. У Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Черкаській, Херсонській областях гусениці бавовникової совки пошкодили 1–10% рослин. У Степу та Лісостепу, подекуди на Поліссі в посівах кукурудзи продовжується літ та яйцекладка стеблового кукурудзяного метелика, осередково відмічено відродження гусениць.

За наявності понад 18% рослин з яйцекладками, або 6–8% рослин кукурудзи з гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків, посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.

У господарствах Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Одеської, Полтавської, Миколаївської, Рівненської, Тернопільської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей бурою плямистістю, іржею, гельмінтоспоріозом уражено 3–12% рослин кукурудзи. Пухирчастою та летучою сажками уражено 1–3% рослин у Дніпропетровській, Житомирській, Одеській, Сумській, Тернопільській, областях.

У посівах цукрових буряків з хвороб відмічають фомоз, церкоспороз, борошнисту росу, рамуляріоз, кореневі гнилі за ураження 1–10% рослин у господарствах Вінницької, Волинської, Львівської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської областей. Виникнення епіфітотії плямистостей, зокрема, церкоспорозу, можливе за сприятливих погодних умов серпня (денні температури 20–25°С, нічні не нижче 15°С, жаркі дні чергуються з невеликими дощами або з випаданням рясних рос), а за сухої жаркої погоди можливий інтенсивний розвиток борошнистої роси.

Також у посівах культури відмічається літ бурякових мух та шкідливість літньої генерації личинок, якими пошкоджено 2% рослин. Буряковими попелицею, щитоносками заселено та слабко пошкоджено 2–8% рослин. Осередково шкодять гусениці підгризаючих та листогризучих совок. Триває живлення личинок амарантового стеблоїда (Полтавська обл.), яким пошкоджено до 4% рослин у слабкому ступені.

На 14–46% обстежених площ соняшнику продовжується заселення рослин сисними комахами (попелиці, трипси, клопи, цикадки), які пошкодили 1–9, осередково 12–35% рослин у слабкому ступені. Подекуди відмічають шкідливість гусениць лучного метелика, совок, соняшникових вогнівки, молі. Переважно на листках нижнього і середнього ярусів відмічають розвиток фомозу, пероноспорозу, септоріозу, іржі, альтернаріозу, фомопсису, борошнистої роси, білої гнилі, якими уражено 2–9, осередково до 20% рослин.

У посівах сої продовжують розвиватись та шкодити кліщі, попелиці, клопи, трипси, подекуди гусениці акацієвої вогнівки, лучного метелика, чортополохівки.

З хвороб, зокрема, бактеріальний опік охопив 2–15% (Рівненська, Тернопільська обл.), церкоспороз — 1–12%, аскохітоз — 3–7%, бактеріоз, септоріоз, пероноспороз, альтернаріоз 1–5% рослин. Подальший розвиток хвороб залежатиме від агрометеорологічних умов.

Високий температурний режим та відсутність опадів негативно впливають на формування урожаю пізніх сільськогосподарських культур. Продовжується втрата тургору у більшості рослин (баштанні та овочеві культури).

У насадженнях картоплі, томатів відмічається ураження листків фітофторозом та альтернаріозом (3–24% рослин). Альтернаріозом та верхівковою гниллю уражено до 12% плодів томатів. Триває живлення личинок капустяної, морквяної та цибулевої мух. У північно-західних областях на капустяних культурах продовжує завдавати шкоди білокрилка, хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця, якими заселено та пошкоджено 5–27% рослин у слабкому та подекуди у середньому ступенях. У західних областях слимаками пошкоджено до 4% капусти. Фомозом і пероноспорозом уражено1–5% рослин капусти.

У садах плоди зерняткових та кісточкових порід пошкоджують гусениці яблуневої, сливової плодожерок, де ними пошкоджено 2–20% плодів. Попелицями (зелена яблунева, сливова) заселено 16–48% дерев, 6–24% листків. Більшість обстежених плодових насаджень хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль за ураження 2–12% плодів.

Відбувається подальший розвиток хвороб на винограді, на молодому прирості листків, переважно європейських сортів, відмічається ураження мілдью, осередково оїдіуму, більшого поширення набула чорна гниль (Закарпатська обл.). Триває шкідливість кліщів, гусениць гронової листокрутки, на 6–20% кущів, 2–12% листя.

Живлення личинок саранових — нестадні види (кобилки темнокрила, блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала) відмічають у Дніпропетровській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській областях на неорних землях, багаторічних травах, з країв полів просапних культур у чисельності 0,6–1,1, макс. 3–7 екз. на кв.м. У Дніпропетровській, Одеській областях виявляли від поодиноких до 1 екз. на кв.м італійського пруса та сарани перелітної (Херсонська обл.). У степових областях відмічають окрилення 80% саранових. Скупчення в куліги не виявлено, появи осередків високої чисельності личинок саранових у посівах сільськогосподарських культур не відмічають.

Захисні заходи необхідно проводити за чисельності шкідника, що перевищує економічний поріг шкідливості. Обприскування проводять за чисельності стадних саранових (сарана перелітна, сарана італійська, сарана мароккська, пустельна сарана) 2–5, нестадних саранових (коник блакитнокрилий, коник зелений та інші) — 10–15 екз. на кв.м.

В Степу, подекуди Лісостепу триває літ другого покоління лучного метелика, інтенсивністю 3–5 екз. на 50 кроків (Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Херсонська обл.) та відкладання ними яєць.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 25.07.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі — 33,9 млн. га, з них оброблено від:

бур’янів — 15,6 млн. га;

хвороб — 8,4 млн. га;

шкідників — 9,0 млн. га.

Біологічний метод захисту рослин на використано на площі понад — 0,9 млн.га, йдеться в публікації Держспоживслужби.

Агро Перспектива

< БЕБ на Київщині припинило підпільне виробництво рідин для куріння: вилучено продукцію вартістю 365 млн грн

Все новости за
29.07.2024

РИНОК ЦУКРУ ВІД SESVANDERHAVE >

23.11.2024