На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Клоп шкідлива черепашка, в Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі дохарчовується в посівах зернових колосових

17.07.2023 13:43 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Клоп шкідлива черепашка, в Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі дохарчовується в посівах зернових колосових культур. Середня чисельність шкідника на незібраних посівах становить 0,5–2 макс. 4 екз. на кв.м у Дніпропетровській області. У Запорізькій, Київській, Одеській областях окрилилось до 90% клопів, відмічається початок їх перельоту до місць зимівлі (лісосмуг). Наразі перелетіло до 10% клопів. Разом з тим, у колосках озимої пшениці, жита, ячменю продовжують живлення хлібні жуки (0,5–2 екз. на кв.м), частина імаго перелітає до злакових бур’янів, жужелиця (0,3–1 екз. на кв.м), фітофагами заселено до 13% рослин, пшеничний трипс, який живиться на 12% рослин та злакова попелиця, яка за огрубіння рослин закінчує свій розвиток.

У дозріваючих посівах ярих, незібраних посівах озимих зернових колосових культур Полісся та Лісостепу перепади нічних та денних температур повітря, опади, у вигляді дощів, місцями зливового характеру, рясні роси сприяли подальшому розвитку та поширенню хвороб на колосі. Фузаріоз, альтернаріоз колоса виявлено на 3–12% площ 0,5–8% колосків в осередках Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Тернопільської, Черкаської та Чернігівської областей. Септоріоз колоса — 7–15% площ, 3–11% колосків (Дніпропетровська, Волинська, Закарпатська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська та Чернігівська обл.). Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями, має місце білоколосість. Осередково в західних та північних областях Полісся на вівсі виявлено червоно-буру плямистість, якою уражено 4–8% рослин (Закарпатська, Чернігівська обл.), за розвитку захворювання 1–7%. Оливковою плісенню уражено 1–8% колосків пшениці в осередках Волинської, Закарпатській, Кіровоградської, Одеської, Рівненської, та Черкаської областей. У Волинській області на житі — ріжки. Летючою сажкою охоплено 1% (Житомирська обл.) колосків пшениці.

Передзбиральне обстеження полів та першочергове збирання уражених хворобами хлібів прямим комбайнуванням за подальшого просушування та сепарування зерна сприятиме збереженню здорового та частковому оздоровленню хворого зерна, яке складується і зберігається.

У посівах кукурудзи, соняшника продовжується літ, яйцекладка та відродження стеблового (кукурудзяного) метелика. Шкідником заселено до 13% площ, 2–5% рослин. Чисельність гусениць 0,7–1,2 на рослину (Київська, Луганська, Херсонська, Чернівецька обл.). При похолоданні літ значно знизився і становив 2–3 екз. за ніч улову. Велику потенційну загрозу шкідника визначає широкий ареал його розповсюдження та здатність до накопичення значної кількості представників виду за відповідних агрокліматичних умов. Випуск трихограми — ефективний захід регулювання чисельності фітофагу. Варто пам’ятати, що літ стеблевого (кукурудзяного) метелика в Україні розтягнутий до одного місяця, тому дуже важливо провести внесення трихограми у перші два тижні льоту шкідника. Перше внесення трихограми потрібно проводити за фіксування початку льоту та яйцекладки (пошук яйцекладок починають після 3–4 днів від початку льоту), повторне — через 5–7 днів. Кратність внесення трихограми можна збільшувати за потребою. В Степу та Лісостепу шкодять гусениці бавовникової совки. Шкідником заселено від 5% до 15% обстежених площ посівів за середньої чисельності 0,8–1 екз. на кв. м. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6–8% рослин з гусеницями метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Посіви кукурудзи 0,1–2% (Одеська обл.) уражені летючою сажкою, 0,1–1% (Дніпропетровська обл.) — пухирчастою, 2–10% (Полтавська обл.) — гельмінтоспоріозом.

Посіви сої пошкоджують павутинні кліщі, ними заселено до 25% рослин при чисельності 3–10 екз. на трійчастий лист (Київська, Херсонська обл.), трипси, гусениці акацієвої вогнівки, на 3–5% рослин у Київській, Львівській, Полтавській. Сумській та Чернівецькій областях — чортополохівка. 2–14% рослин уражені пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом, бактеріальним опіком.

Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохового зерноїда, галиці, гусениці плодожерки, попелиця, набувають поширення антракноз, аскохітоз, осередково пероноспороз, іржа, кореневі гнилі. Відростаючі багаторічні трави заселяють клопи, совки, бульбочкові довгоносики, попелиці.

Повсюди у посівах сої на 1–7% рослин розвиваються та шкодять попелиці, трипси, павутинний кліщ. 1–4% рослин пошкоджено акацієвою вогнівкою, листогризучими совками. У посівах культури аскохітозом, пероноспорозом, септоріозом, церкоспорозом, іржею уражено 2–5% рослин.

У посівах цукрових буряків розвивається та шкодить бурякова листкова попелиця, де пошкодженість рослин становить 2–5, осередково з країв полів 7–15% (Київська та Черкаська обл.). У господарствах Полтавської області звичайним буряковим довгоносиком, амарантовим стеблоїдом пошкоджено 1–2,3% рослин. Подекуди відмічається шкідливість щитоносок, личинок бурякової мінуючої мухи. У плантаціях культури лісостепових та поліських областей на 1–8% рослин виявляли ураження церкоспорозом, фомозом, пероноспорозом за розвитку хвороби 0,1–1%. Захисту підлягають посіви з надпороговою чисельністю шкідників та ураження хворобами з урахуванням рекомендованих систем захисту.

Соняшник заселяє та пошкоджує геліхризова попелиця, де нею пошкоджено 2–9, в крайових смугах полів 15–19% (Запорізька, Київська, Миколаївська, Рівненська, Черкаська обл.) рослин. Подекуди розвиваються та шкодять трипси, клопи, кліщі, гусениці лучного метелика, бавовникової совки, совки С-чорне, якими у слабкому та середньому ступенях пошкоджено 0,4–2, макс. 4–8% рослин. У господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської областей відмічають шкідливість гусениць соняшникової вогнівки. З хвороб, переважно на листках нижнього та середнього ярусів, на 1–7% рослин поширення мають гнилі, пероноспороз, фомоз, септоріоз, аскохітоз, іржа, альтернаріоз, у вогнищах Запорізької області ураженість рослин сягає 18%. У господарствах Рівненської області виявляли фомопсис на 7% посівів за ураження 4–6% рослин.

Картоплю та овочеві культури пошкоджують колорадський жук (літнього покоління), совки, білани, молі, попелиці, трипси. Повсюди у цих культурах виявлено фітофтороз, макроспоріоз, антракноз, пероноспороз, судинний та слизистий бактеріози, інші хвороби. Захист овочевих культур проводять дозволеними препаратами у відповідності з санітарними вимогами.

Саранові, переважно нестадні та стадні (італійський прус) розвиваються здебільшого на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах, у плавнях річок, на багаторічних травах та суміжних посівах просапних культур. Окрилилось 40–50% саранчуків.

Лучний метелик. У степових, лісостепових зонах продовжується незначний літ, яйцекладка, відродження та харчування гусениць ІІ покоління фітофага. Чисельність метеликів складає 1–2 екз. на 10 кроків, середня чисельність гусениць складає 0,5–2 екз. на кв. м. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культурах ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць. В разі утворення надпорогової чисельності гусениць лучного метелика 12–20 екз. на кв.м їх локалізують дозволеними інсектицидами суворо дотримуючись строків і норм витрати препаратів з урахуванням віку гусениць.

У садах шкодять гусениці яблуневої (ІІ-го покоління) та сливової плодожерок, личинки вишневої мухи, інші листогризучі та сисні фітофаги. Погодні умови продовжують сприяти розвитку хвороб. Борошнистою росою уражено 8–12% дерев, 3–9% листків за розвитку хвороби 0,4%. Паршею уражено 6% дерев, 7–25% листя, 2–5% плодів за розвитку хвороби 0,5%. У виноградниках триває розвиток хвороб. Найбільш поширеною і небезпечною є мілдью. Нею уражуються всі зелені частини рослини: пагони, грона, листя, вусики, суцвіття. Хвороба проявилась у Закарпатській та Одеській областях (10–15% площ, 3–8% кущів, 3–5% листків, 2–5% грон). Оїдіум осередково уразив європейські сорти винограду (8–12% площ, 2–6% кущів). У вогнищах, більшою мірою на ізабельному винограді розвивається чорна гниль (Закарпатська обл.), відмічено ураженнякущів 3–7%. Продовжують шкодити кліщі, триває літ другого покоління гронової листокрутки. Багатоїдні шкідники (сарана, совки) осередково розвиваються в Степу та Лісостепу, де їх контролюють в неорних землях, пасовищах, багаторічних травах та просапних і овочевих культурах.

В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 13.07.2023 року захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороби і бур’янів проведений на площі понад — 30,6 млн. га, з них:

оброблено від бур’янів — 15,3 млн га;

оброблено від хвороби — 7,5 млн га;

оброблено від шкідників — 7,8 млн га.

Агро Перспектива

< Дощі були сприятливими для поповнення вологозапасів ґрунту на посівах пізніх технічних культур

Все новости за
17.07.2023

Рада прийняла за основу законопроєкт «Про електронні аграрні розписки» >

24.11.2024