На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Через війну 40% теплиць в Україні зупинили свою роботу

03.02.2023 09:37 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Через військові дії 40% теплиць в Україні зупинили свою роботу, інші продовжують працювати, але з меншим випуском продукції, йдеться в інформації Мінагро.

За словами першого заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького, через відсутність електроенергії теплиці не можуть нарощувати виробництво продукції, відтак ріст відбувається природньо. Це впливає на обсяг вирощених фруктів та овочів, через що знижується кількість пропозиції на ринку, але дефіциту немає. У результаті тепличні підприємства наразі перебувають на межі рентабельності.

Висоцький додав, що вже з весни розпочнеться відновлення тепличних господарств.

Уряд ініціював грантові програми, в тому числі для тепличних господарств.

«Проєктування потребує 2–3 місяці, тому с/г виробники активно почали подавати заявки з жовтня-листопада. Наразі підтверджено заявок на 20 га, на 70 млн грн. За рахунок цих теплиць буде створено близько 250 робочих місць. За цією програмою передбачено можливість профінансувати проєкти для декількох сот теплиць», — цитується в повідомленні Висоцький.

Як повідомляла «Агро Перспектива», тепличні господарства найбільше постраждають через енергокризу. Втрати інших галузей в умовах віялових відключень електроенергії, за оцінками аграрного відомства, очікуються на рівні 10–15%.

«Це однозначно той сектор, де ми зазнаємо суттєвих втрат. І можна стверджувати, що теплична група зараз найскладніша у вітчизняному секторі», - цитує пресслжуба відомства першого заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького.

За словами Висоцького, Міністерство вже місяць постійно розглядає заявки від агровиробників щодо їхнього включення в перелік критичної інфраструктури.

Мінагрополітики має спільне роз’яснення з Міненергетики щодо постанови з імпорту електроенергії, яка також дає право на постійний безперебійний доступ до електроенергії.

Третій напрям - допомога міжнародних партнерів у забезпеченні генераторами.

«Маємо вже перші поставки, які відбуваються через продовольчу програму ФАО. Наразі ми плануємо наступні поставки», - сказав Висоцький.

Висоцький констатував, що всі рішення не забезпечать технічно такі ж умови, які були до початку обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури, але допоможуть пройти енергетичну кризу з мінімальними витратами і головне не зупинити діяльність стратегічно важливих підприємств.

Як долають енергокризу окремі галузі

Виробники олії

Виробники олії на тлі відключень електроенергії через ракетні атаки РФ почали встановлювати турбіни для виробництва електроенергії та забезпечення безперебійного процесу переробки насіння олійних культур та випуску рослинної олії, повідомив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

«Ви знаєте, що заводи давно незалежні від тепла. Ми спалюємо лушпиння. Маємо пар. Тепер заводи встановлюють турбіни», - сказав Капшук.

Капшук додав, що наразі підприємства прораховують різні варіанти, але настроєні рішуче та оптимістично.

«Вже три заводи встановили», - говорить Капшук.

«Укроліяпром» звернулася до органів влади з пропозицією запровадити для підприємств харчової промисловості, зокрема для виробників олії спеціальний режим планових відключень.

Капшук констатував, що питання електроенергії надзвичано болюче для всієї економіки, включаючи підприємства олієпереробної галузі. Одне з критичних питань - зупинка ліній по фасуванню олії, бо це може призвести до перебоїв з постачанням олії в розбрібні мережі, а відтак до чергового цінового колапсу на ринку продовольства, в даному випадку соняшникової олії.

Пекарі та молочники

Уряд на початку грудня 2022 надав підприємствам хлібобулочної та молокопереробної галузей пріоритет в електропостачанні, віднісши їх до бізнесу, що виробляє критично важливу для населення продукцію, оприлюднила відповідну інформаціію Спілка молочних підприємств України.

Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) та директор ТОВ «Київ Хліб» (ТМ «Київхліб») Юрій Дученко повідомив, що більшість хлібозаводів країни отримують у повному обсязі електроенергію завдяки прямим домовленостям із військово-цивільними адміністраціями (ВЦА), проте перебої з електропостачанням суміжних галузей не дають сформувати запаси сировини для випікання хліба.

«Якщо підприємства у Києві, наприклад, то вони з Київською ВЦА домовляються, щоб їх не відключали. Усі на рівні телефонних дзвінків, домовленостей, прямої координації. Жодних постанов, на жаль, немає. На сьогоднішній день ми отримали листи на наші офіційні звернення, що ми не є критичною сферою економіки, тому в разі потреби нас аварійно відключатимуть. Мовляв, ми (КМДА, ДТЕК - ІФ-У) врахуємо те, що ви життєво необхідні, але якщо трапиться аварія, то вас теж змушені будемо відключати. Жодної офіційної гарантії забезпечення електроенергією немає», - розповів Дученко.

За його словами, домовленості про забезпечення хлібозаводів електроенергією досягнуто з міською владою, Міністерством енергетики та Міністерством аграрної політики та продовольства.

Дученко також наголосив на деякому поліпшенні ситуації із забезпеченням галузі електроенергією порівняно з минулими тижнями, коли росіяни здійснили масштабний ракетний обстріл української енергетичної інфраструктури.

«Якщо пару тижнів тому відключення були два-три рази на день і це взагалі паралізувало роботу, то зараз ми увійшли до більш-менш нормального режиму. Кілька заводів 2 грудня були відключені на годину. Це вже не так критично, як було тиждень-два тому», - уточнив директор «Київ Хлібу».

Дученко пояснив, що безперебійне електропостачання необхідне хлібозаводам через особливості технологічного циклу, що потребує від шести і більше годин, і навіть коротке відключення енергії призводить до браку для всієї партії.

«Для нас критичні навіть перемикання на хвилину-дві, тому що спрацьовує автоматика, що гасить газові пальники, і це вже призводить до браку. Хоча, до таких ситуацій ми вже трохи пристосувалися. Відключення зараз, це суто аварійні та короткочасні, яких нині уникнути неможливо, на жаль», - зазначив віцепрезидент ВАП.

Дученко наголосив, що підприємства суміжних із випіканням хліба галузей не отримують у повному обсязі електроенергію через планові та аварійні відключення електрики, тому хлібозаводи не можуть сформувати запаси борошна, олії чи цукру на кілька днів.

"У забезпеченні хлібозаводів сировиною є певні складнощі. Наприклад, млини працюють у такому режимі, коли електроенергія подається за графіком, і вони не можуть налагодити цілодобове виробництво, щоб зробити нормальні запаси, на п’ять-сім днів. На хлібозаводах сьогодні фактично ситуація, коли ми працюємо «З коліс» запасів сировини немає. Це стосується й іншої сировини, ми не можемо її накопичити через збої в ланцюгах постачання", - прокоментував директор «Київ Хліба».

Він також уточнив, що у разі блекауту в країні пекарі будуть змушені скоротити асортимент і переходити на мінімальні обсяги виробництва на обмеженій кількості виробничих ліній. Наявна незначна кількість генераторів дозволить лініям працювати день або два, але якщо блекаут триватиме тиждень, то 70–80% потреб країни по хлібу не буде закрито.

Ритейл

Кількість обладнаних автономними джерелами енергії продуктових магазинів в Україні досягне 1 922 торговельних точок, що становить 71,7% їх загальної кількості, випливає з дослідження Асоціації ритейлерів України.

Згідно з ним, асоціація опитала 15 провідних торговельних мереж в Україні, серед яких і великі гіпермаркети й супермаркети, і магазини формату «біля дому».

Так, на кінець грудня 2022 року майже половина продовольчих магазинів була обладнана генераторами, водночас автономними були 96% гіпермаркетів, 65% міні-маркетів та 46% супермаркетів. Окрім того, частина магазинів також функціонує як Пункти незламності.

За даними асоціації, до кінця січня 2023 року ритейлери планують збільшити кількість автономних магазинів: міні-маркетів - на 3%, супермаркетів - на 26%. Отже, до лютого буде додатково обладнано ще 546 магазинів, загальна кількість автономних торговельних точок зросте на 20,3%.

«Оскільки основне завдання продуктового ритейлу - безперервно забезпечувати населення продуктами харчування та товарами першої необхідності, багато хто з гравців галузі від національних мереж до регіональних, локальних та навіть просто магазинів товарів першої необхідності власним коштом закрили потребу у генераторах. Таким чином ритейл довів, що він здатен виконувати функцію критичної інфраструктури та безперервно забезпечувати населення продуктами харчування за будь-яких умов», - зазначив голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук.

Допомога генераторами

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський заявив, що звернень выд аграрыэв є багато, значно більше, ніж треба. Кілька десятків великих генераторів - сотні кіловат до 1 МВт - передаємо хлібзаводам, молокозаводам на деокупованих територіях, - сказав Сольський.

Безперебійне електропостачання необхідне хлібозаводам через особливості технологічного циклу, що потребує від шести й більше годин, і навіть коротке відключення енергії призводить до браку для всієї партії.

При нагідно нагадаємо, що Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини передасть більше 700 генераторів для підтримки української енергосистеми. Із них, щонайменше 25 генераторів буде надано виробникам продуктів харчування, зокрема, для виробництва хліба, молока, продукції тваринництва, забезпечення електроенергією складів зберігання тощо.

«Ми щиро дякуємо Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО) та Міністерству аграрної політики та продовольства України за допомогу з розповсюдженням генераторів для виробників продовольства. Це надзвичайно важливо для підтримки виробництва і забезпечення продовольчої безпеки населення, зокрема, у найбільш постраждалих областях,» - зазначив Франк Мюллер, аграрний аташе Посольства Німеччини в Україні.

Перші 10 генераторів, потужністю від 450 кВт уже доставлено на склад, звідки їх буде передано виробникам продуктів харчування, що розташовані на постраждалих від війни територіях та районах, до яких нещодавно відновлено доступ.

«Терористичні атаки на енергетичні об’єкти продовжуються, це загроза не лише для енергопостачання, а й для харчової та продовольчої безпеки. Тому що без електроенергії не буде елементарних базових продуктів, таких як хліб, молочні та м’ясні продукти», - сказав Денис Башлик, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.

За словами міністра Сольського, інші підприємства АПК, котрі потребують допомоги у вирішенні питання незалежного енергозабезпечення, отримуватимуть фінансову підтримку. «Решта в цьому напрямку будуть отримувати грошима до 5 мільйонів гривень, - зазначив міністр. - Насамперед, елеватори - перше місце, куди привозимо зерно», - сказав Сольський.

Нагадаємо, Світовий банк виділив 50 млн дол. на програму енергозабезпечення елеваторів в Україні протягом 2023 року. «Спочатку включимо елеватори, а вже потім додамо ще якісь підприємства», - зазначив Сольський.

На участь в програмі можуть розраховувати також підприємства, які закупили генератори в кінці 2022 року.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба раніше оголосив, що вже вдалося домовитися про постачання майже 1800 трансформаторів струму та напруги різної потужності, понад сім тисяч генераторів потужністю до 100 кіловат і понад 600 генераторів більше 100 кіловат, понад 40 кілометрів кабелю, а також сотень найменувань запчастин для енергообладнання, обігрівачів тощо.

Нагадаємо: в кінці 2022 року Кабінет Міністрів України уповноважив Міністерство аграрної політики та продовольства України затверджувати перелік об’єктів критичної інфраструктури сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу.

Кабмін вніс зміни до постанови № 1109 від 9 жовтня 2020 року «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».

Як потрапити до переліку об’єктів критичної інфраструктури

Підприємства, що належать до зазначеного сектору, можуть подавати до Мінагрополітики документи для включення їх до переліку об’єктів критичної інфраструктури відповідно до Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури".

З метою ідентифікації підприємства як об’єкта критичної інфраструктури, а також його категоризації, йому необхідно подати згідно з пунктом 8 розділу V Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затверджених наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 15 січня 2021 року № 23, дані щодо:

належності об’єкта критичної інфраструктури до певного сектору(ів) (підсектору(ів)) критичної інфраструктури;

типу основної послуги (основних послуг), яку(і) об’єкт критичної інфраструктури надає;

повної назви організації, форми власності, ЄДРПОУ власника (розпорядника) об’єкта критичної інфраструктури, місцезнаходження організації;

керівника власника (розпорядника) об’єкта критичної інфраструктури (прізвище, ім’я, по батькові, номери контактних телефонів, email);

найменування об’єкта критичної інфраструктури, фактичної адреси місцезнаходження об’єкта критичної інфраструктури;

отримання об’єктом критичної інфраструктури основних послуг від інших об’єктів критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування об’єкта критичної інфраструктури;

надання об’єктом критичної інфраструктури основних послуг іншим об’єктам критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування інших об’єктів критичної інфраструктури;

рівнів негативного впливу, які особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об’єкта критичної інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2 до Методики.

Агро Перспектива

< Україна в 2022 збільшила експорт соняшнику в 35 разів. Олійники занепокоєні можливою втратою ринків олії та шроту в ЄС

Все новости за
03.02.2023

Пшеничні котирування в Чикаго трохи виросли на технічних покупках >

25.11.2024