На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

На 5-31% площ озимих зернових продовжують живитися личинки хлібної жужелиці

11.11.2022 16:10 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Звітний період характеризувався хмарною з проясненнями погодою, відсутністю опадів та пониженням температурних показників. На всій території країни завершується збирання технічних культур, та тривають зяблеві обробітки ґрунту. Погодні умови періоду сприяли слабкому живленню шкідників, та подальшому незначному розвитку і поширенню хвороб сільськогосподарських культур.

На 5–31% площ озимих зернових культур південних, центральних та східних регіонів, розміщених після стерньових попередників, продовжують живитися личинки (II-III віків) хлібної жужелиці (туруна). Чисельність шкідника становить 0,5–2 екз. на кв.м, які пошкодили 1–5% рослин. Осередки надпорогової чисельності фітофага локалізовані. Подальший розвиток та шкідливість личинок туруна залежатимуть від погодних умов. Гусеницями озимої совки ІІ покоління на посівах озимого ріпаку та озимої пшениці заселено до 30% площ, середня чисельність — 0,3–2 екз. на кв.м. та пошкоджено 1,5 — 3 (макс. 10% — Сумська обл.) рослин.

У Степу та Лісостепу на розкущених посівах озимих зернових відмічають пошкодження личинками злакових мух 0,3–2% рослин. Скрізь злаковими попелицями, блішками, цикадками та іншими шкідниками було пошкоджено 3–6,2% рослин у слабкому ступені.

Проти зазначених шкідників за надпорогової чисельності та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фази сходи — початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними до використання інсектицидів.

Повсюди у посівах озимих зернових культур відмічали розвиток та поширення хвороб. Борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями, бурою листковою іржею охоплено 1–10% рослин (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька обл.). Скрізь на ранніх посівах озимого ячменю гельмінтоспоріозом уражено 2–7% рослин культури, у Івано-Франківській області 1–4% рослин уражено ринхоспоріозом. На рослинах озимого жита у Волинській та Чернігівській областях продовжується розвиток кореневих гнилей, бурої листкової іржі, септоріозу, якими уражено 1–3% рослин за розвитку захворювання 1–2%. Для збереження зимостійкості рослин посіви оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами.

Сприятливі гідротермічні умови обумовили розвиток і розповсюдження хвороб листя на необроблених фунгіцидами посівах озимого ріпаку. На 5–42% площ посівів спостерігається розвиток пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, борошнистої роси, білої плямистості, чорної ніжки, якими уражено 1–5, осередково до 13% (Житомирська, Закарпатська, Львівська, Рівненська обл.) рослин за розвитку хвороби 0,5–6%. У господарствах Житомирської області відмічають сіру гниль за ураження рослин до 4% рослин. Подекуди у посівах продовжується шкідливість капустяної попелиці, ріпакового пильщика, хрестоцвітих блішок, озимої совки, де ними за слабкого ступеня пошкоджено 2–15% рослин. Для стримування інфекції вищезазначених захворювань та переростання рослин й підвищення їх стійкості до екстремальних погодних умов зимового періоду посіви культури рекомендовано обробити дозволеними до використання препаратами.

У лісостепових, поліських та деяких степових областях у посівах озимих зернових та ріпаку спостерігається підвищення чисельності мишоподібних гризунів, які продовжують мігрувати з лісосмуг, узбіч доріг, неорних земель та багаторічних трав у пошуках соковитого корму, на гектарі нараховується 1–3, макс. 4–5 (Миколаївська, Хмельницька обл.) жилих колоній, у кожній з яких 1–8 жилих нір.

Повсюди на 20–100% багаторічних трав, садах, незораних площах після просапних культур, неугіддях, інших природних стаціях кількість мишоподібних гризунів враховується 1–4, макс. до 6 (Івано-Франківська, Київська, Миколаївська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська обл.) жилих колоній на гектар у кожній по 3–10 жилих нір.

Нагадуємо, якщо на одному гектарі посівів щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше жилих колоній, то необхідно негайно приступити до їх знищення. Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів дозволених до використання. Щоб ефективно захистити посіви від мишоподібних гризунів, важливо визначити домінуючі види та їх чисельність. Застосовуючи родентициди, варто враховувати видовий склад гризунів, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі.

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд з посівами озимих зернових та ріпаку.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 10 листопада 2022 року, в господарствах усіх форм власності тривають роботи із захисту сільськогосподарських культур від мишовидних гризунів.

На даний час оброблено — 136 тис.га сільськогосподарських угідь, з них :

озимі зернові культури — 49,4 тис.га;

озимий ріпак — 77,3 тис.га;

багаторічні трави — 4,6 тис.га;

інші культури — 4,7 тис.га.

Хімічним методом проти мишовидних гризунів оброблено — 111,4 тис.га, біологічним- 24,6 тис.га.

Захист сільськогосподарських культур з початку поточного року проведений на площі біля — 37 млн. га., з них біологічним методом — 996 тис.га.

Для проведення всього комплексу заходів захисту рослин від шкідливих організмів з початку 2022 року використано понад 32 тис. тон препаратів.

Агро Перспектива

< Падіння ВВП України у жовтні-2022 - 39% через російські атаки на інфраструктуру – Мінекономіки

Все новости за
11.11.2022

Збитки від загибелі тварин та пошкодження тваринницьких ферм становлять приблизно 2 млрд гривень, - Олена Дадус >

25.11.2024