На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Посіви зернових колосових шкодять комахи-шкідники

20.06.2022 11:55 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Повсюди у посівах зернових колосових культур інтенсивно розвиваються та шкодять личинки хлібних клопів, хлібні жуки (кузька, красун), жужелиця, п’явиці, злакові попелиці, пшеничний трипс, пильщики та інші фітофаги. У Степу (Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська обл.), Лісостепу (Вінницька, Київська, Полтавська, Черкаська, Чернівецька обл.) осередково Поліссі (Івано-Франківська, Рівненська, Чернігівська обл.) найшкідливіший клоп шкідлива черепашка розмножується та шкодить за чисельності 0,5–1, в осередках до 3 личинок на кв.м на 15–35% обстежених площ озимих та ярих зернових колосових культур. У Черкаській області відбувається ураження яйцекладок клопа шкідливої черепашки паразитами яєць теленомінами (до 22%).

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки варто проводити за наявності 15–30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4–6, в насіннєвому ячмені 8–10, товарних 20–25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх шкідників. Захист посівів від клопа шкідливої черепашки необхідно провести протягом 10–12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх.

У Поліссі, Лісостепу, осередково Степу випадання дощів та помірні температури повітря сприяли подальшому розвитку та поширенню борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, подекуди ринхоспоріозу, піренофорозу, інших плямистостей у посівах озимих та ярих зернових колосових культур, якими охоплено 6–29% рослин. У господарствах Черкаської області відмічено розвиток жовтої іржі, якою охоплено до 3% рослин. На вівсі у Волинській, Закарпатській, Львівській та Чернігівській областях прогресує червоно-бура плямистість, якою уражено 3–5, макс. 10–18% рослин. У Закарпатській області на 1–4% рослин відмічено білоколосість внаслідок ураження кореневими гнилями. В Одеській області відмічається ураження стебел і колосу озимої пшениці оливковою пліснявою, хворобою уражено 1–2% рослин. За вищевказаних умов у Дніпропетровській та Одеській областях у посівах зернових культур виявляють фузаріоз та септоріоз колоса. Для запобігання розвитку хвороб колосся за сприятливої для розвитку хвороб погоди високопродуктивні посіви обробляють через обприскування фунгіцидами відповідного спектру дії які дозволені до використання на території країни.

Скрізь у посівах гороху, сої, багаторічних трав за допорогової чисельності розвиваються та шкодять горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, павутинний трипс, бульбочкові довгоносики, рослини хворіють на іржу, кореневі гнилі, пероноспороз, аскохітоз, антракноз. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.

Посіви цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, в крайових смугах полів 2–10% рослин (Волинська, Вінницька, Київська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська обл.), за чисельності 5–8 екз. на кожну. Проходить яйцекладка та відродження личинок звичайного бурякового довгоносика (Полтавська обл.). Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, мінуючі мухи, щитоноски, гусениці лучного метелика, совок. Буряковий довгоносик-стеблоїд харчується у посівах Полтавської області за середньої чисельності 0,05 екз. на кв.м, ним пошкоджено 2% рослин у слабкій ступені. Подекуди в господарствах Волинської, Рівненської, Тернопільської областей на кормових та столових буряках відбувається розвиток церкоспорозу, на цукрових у Хмельницькій області коренеїду. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.

У посівах соняшнику продовжує розвиватися геліхризова попелиця, де в крайових смугах полів нею слабко заселено 2–40% рослин (Волинська, Дніпропетровська, Київська, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Чернівецька, Чернігівська, Черкаська обл.). Подекуди шкодять клопи сліпняки, цикадки, трипси, гусениці лучного метелика, совки (озима, гамма, бавовникова). 5–20% обстежених площ культури охоплено фомозом, пероноспорозом, септоріозом, іржею (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Одеська, Полтавська обл.). За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків, фомопсису, несправжньої борошнистої роси посіви оздоровлюють дозволеними до використання фунгіцидами.

Рослини ярого ріпаку заселяють та пошкоджують ріпаковий квіткоїд, подекуди прихованохоботники, з країв полів проходить розвиток капустяної попелиці. На озимому ріпаку харчується капустяна стручкова галиця, насіннєвий прихованохоботник, також шкодять гусениці біланів, листогризучих совок. На стручках і листках у Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях спостерігається прояв циліндроспоріозу, альтернаріозу переноспорозу, фомозу.

На неугіддях, пасовищах, луках, узбіччях доріг, заплавах річок, Одеської, Сумської областей триває розвиток личинок саранових стадних та нестадних видів. Встановлення сухої спекотної погоди в ареалі саранових (південно-східні області) буде сприяти активності комах їх переселення та живлення на посівах сільськогосподарських культур.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці. Гідротермічний режим сприяє активній життєдіяльності лускокрилих комах, що уможливлює виникнення осередків значних пошкоджень посівів технічних, бобових, овочевих та інших культур.

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Метелики відкладають яйця, відроджуються гусениці. В західних, подекуди центральних та північних областях складаються дещо сприятливіші умови для розвитку фітофага, ніж в східних та південних регіонах, де відмічаються високий температурний режим і низька вологість повітря. Для обмеження шкідливості фітофага проводять випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

У Київській, Одеській, Полтавській областях відбувається літ чортополохівки, за 10 хв. в полі зору налічувалось 1–5 штук та відродження гусениць. Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків, які за чисельності 0,5–1, макс. 3–6 екз. на кв.м, пошкодили до 8% рослин овочевих культур в індивідуальних селянських господарствах Івано-Франківської області.

У Дніпропетровській, Одеській, Черкаській та інших областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1–6 на 10 кроків. Погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.

Гусениці яблуневої плодожерки та личинки яблуневого пильщика у садах відповідно пошкодили 9 та 6% плодів яблуні, гусениці сливової плодожерки до 5% плодів сливи, личинки вишневої мухи до 25% плодів вишні та черешні. Масово заселяють дерева сисні шкідники, поширюються плодова гниль (2–30% плодів), парша, борошниста роса, кучерявість листків персика, подекуди клястероспоріоз, кокомікоз.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 16 червня поточного року, в господарствах всіх форм власності тривають роботи із проведення захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів. Захист сільськогосподарських культур проведений на площі близько 22,7 млн га, зокрема від бур’янів оброблено 11,8 млн га, шкідників — 5,5 млн га, хвороб — 5,4 млн га. Біологічний метод застосовано на площі 718,6 тис. га.

Агро Перспектива

< Соєві котирування в Чикаго знизилися на тлі зміцнення долара

Все новости за
20.06.2022

Британський бізнес допоможе у відновленні української інфраструктури >

25.11.2024