На главную страницу

Поиск по сайту

Написать письмо

Карта сайта

Мы есть на:

Запасы продовольствия

Агро+ «Зерно» (Monthly)

Агро+ «Масличные»

«Масличные & Цены»

Масличные (Monthly)

АГРО+ Молоко (Weekly)

«Молоко & Цены» (Daily)

Агро+ «Сахар»

АГРО+ Молоко (Monthly)

«Сахар & Цены»

АГРО + Сахар (Monthly)

Агроторговая площадка

Торгплощадка/Спрос

Торгплощадка/Предложение

Экспорт новостей и аналитики

Главная > Новости

Війна в Україні ще більш загострила ситуацію з неухильним зростанням цін на продовольство та енергоносії у світі

15.06.2022 11:41 «Агро Перспектива» (г. Киев) — Війна в Україні ще більш загострила ситуацію з неухильним зростанням цін на продовольство та енергоносії у всьому світі, що позначається на економічній стабільності в усіх регіонах. Очікується, що наслідки будуть найбільш серйозними там, де економічна нестабільність і різке зростання цін супроводжується істотним скороченням виробництва продовольства, викликаним такими кліматичними потрясіннями, як посухи або повені.

«Ми серйозно занепокоєні поєднанням негативних наслідків криз, які наклалися одна на одну та ставлять під загрозу здатність виробляти продукти харчування та доступ до них, внаслідок чого мільйони людей опиняються в ситуації гострої відсутності продовольчої безпеки, — заявив Генеральний директор ФАО Цюй Дун’юй. — Ми намагаємося встигнути надати допомогу фермерам у найбільш постраждалих країнах, у тому числі шляхом оперативного нарощування потенційних обсягів виробництва продовольства та підвищення їх стійкості перед труднощами».

Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй (ФАО) і Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй вважають, що світ чекають нові численні продовольчі кризи, обумовлені конфліктами, кліматичними потрясіннями, наслідками пандемії COVID-19 наслідками війни в Україні. Все це веде до зростання цін на продовольство та паливо в багатьох країнах, йдеться в повідомленні ФАО.

"Сьогодні ситуація набагато гірша, ніж під час «арабської весни» 2011 року та продовольчої кризи 2007–2008 років, коли політичні хвилювання, заворушення та протести трясли 48 країн. Ми вже бачимо, що відбувається в Індонезії, Пакистані, Перу та Шрі-Ланці , — і це тільки верхівка айсберга. У нас є рішення. Але нам необхідно діяти негайно" — заявив виконавчий директор ВПП Девід Бізлі.

У 2022 році очікується збереження тривожних кліматичних тенденцій, спричинених явищем Ла-Нінья наприкінці 2020 року, що призведе до зростання гуманітарних потреб та гострого голоду. Безпрецедентна посуха у Східній Африці, що торкнулася Сомалі, Ефіопії та Кенії, призводить до того, що четвертий рік поспіль кількість опадів за сезон буде нижчою за середню, а Південний Судан зіткнеться з четвертою поспіль великомасштабною повінню, яка, ймовірно, призведе до того, що люди будуть змушені залишати свої будинки, а також до знищення посівів та худоби.

Прогнозується також рівень опадів вище за середній у Сахелі, що створить загрозу локальних повеней, більш високу інтенсивність ураганів у Карибському басейні та рівень опадів нижче за середній в Афганістані, де посуха, що супроводжується насильством і політичними потрясіннями, триває вже кілька сезонів.

Ємен, Нігерія, Ефіопія та Південний Судан, як і раніше, викликають найбільшу тривогу «осередками голоду» з катастрофічними умовами життя, а Афганістан і Сомалі увійшли до цієї категорії вже після виходу останньої доповіді про «осередки голоду» в січні 20 . У всіх цих шести країнах частина населення живе в «катастрофічних» умовах дефіциту продовольства або під загрозою погіршення ситуації у бік катастрофічної, при цьому до 750 000 людей можуть загинути від голоду. З цієї кількості 400 000 людей проживають в ефіопському регіоні Тиграй, що є найвищим для окремо взятої країни показником з часів голоду у Сомалі у 2011 році.

Ситуація в Гаїті, Демократичній Республіці Конго, Сахелі, Сирії та Судан викликає «дуже серйозне занепокоєння» у зв’язку з погіршенням і без того критичної обстановки.

Як повідомляла «Агро Перспектива», світові ціни на продовольчі товари помірно знизилися в травні, що відбувається другий місяць поспіль, хоча ціни на пшеницю і птицю зростають.

У травні 2022 року Індекс продовольчих цін ФАО в середньому становив 157,4 пунктів, що на 0,6 відсотка менше, ніж у квітні. Проте показник індексу, що відстежує щомісячні зміни світових цін на кошик продовольчих товарів збільшився на 22,8 відсотка в порівнянні з травнем 2021 року.

Індекс цін ФАО на зернові зріс на 2,2 відсотка порівняно з попереднім місяцем. Лідируючі позиції зайняла пшениця, ціни на яку зросли на 5,6 відсотка порівняно з квітнем і на 56,2 відсотка в порівнянні з відповідним значенням роком раніше.

Міжнародні ціни на пшеницю, що лише на 11 відсотків нижче рекордного рівня, досягнутого в березні 2008 року, зросли у відповідь на заборону експорту, оголошену Індією, а також занепокоєння стосовно стану посівів культур в кількох провідних країнах-експортерах, разом із зниженням перспектив виробництва в Україні через війну. Світові ціни на рис також зросли, тоді як ціни на грубе зерно знизилися на 2,1 відсотка, а ціни на кукурудзу впали ще більше завдяки незначному покращенню стану посівів в Сполучених Штатах Америки, сезонні поставки з Аргентини та наближення сезону урожаю кукурудзи в Бразилії.

Індекс цін ФАО на рослинну олію знизився на 3,5 відсотка з квітня, але все ще помітно вищий в порівнянні з рівнем минулого року. Ціни на пальмову, соняшникову, соєву та ріпакову олії знизились, що частково спричинено скасуванням короткострокової заборони Індонезією на експорт пальмової олії та слабкого світового попиту на імпорт сої та ріпакової олії через підвищення їхньої вартості впродовж останніх місяців.

«Експортні обмеження створюють ринкову невизначеність і можуть призвести до стрибків цін та підвищення цінової волатильності. Зниження цін на олійні культури показало, наскільки важливо усунути обмеження і дозволити експорту рухатися в своєму режимі», — зазначив головний економіст ФАО Максімо Тореро Каллен.

Індекс цін ФАО на молочну продукцію також знизився на 3,5 відсотка в порівнянні з попереднім місяцем. Найбільше впали ціни на сухе молоко через невизначеність ринку, спричинену тривалими карантинними обмеженнями у Китаї в результаті спалаху COVID-19, тоді як потужний рівень продажів в секторі роздрібної торгівлі та високий попит з боку ресторанів у Північній півкулі запобігли значному падінню цін на сир, незважаючи на ослаблений світовий попит на імпорт. Ціни на вершкове масло також знизилися через ослаблення імпортного попиту на тлі покращення експортних поставок.

Індекс цін ФАО на цукор знизився на 1,1 відсотка в порівнянні з квітнем завдяки рекордному врожаю в Індії, який підтримав перспективи глобальної доступності цукру. Ослаблення бразильського реала по відношенню до долара США, а також зниження цін на етанол також посприяло зниженню світових цін на цукор.

Разом з цим індекс цін ФАО на м’ясо встановив новий рекордний максимум, збільшившись на 0,6 відсотка в травні, незважаючи на те, що світові ціни на яловичину залишалися стабільними, а ціни на свинину впали. Підйом був викликаний різким зростанням міжнародних цін на м’ясо птиці, що відображає перебої в ланцюжках постачання в Україні та нещодавні випадки пташиного грипу на тлі зростання попиту в Європі та на Близькому Сході.

Агро Перспектива

< Cоєві котирування в Чикаго знизилися

Все новости за
15.06.2022

Ринок цукру від SESVANDERHAVE >

25.11.2024