Або про перші прогнози
Посівна фінішує. Саме час говорити про врожай. Чи не вперше в історії офіційний Київ голосно заявляє про скорочення врожаю основних сільськогосподарських культур. Мотиви цих заяв будуть відомі згодом. Можливо, восени, коли будемо рахувати зерно в коморі та пафосно хвалитися, що попри всі складнощі та завдяки зусиллям виростили так багато, що знову нагодуємо світ.
Станом на 6 червня 2025 року аграрії посіяли 5,6 млн га зернових і фактично завершили весняну посівну кампанію. Регіонами-лідерами за темпами сівби стали Полтавська, Чернігівська, Вінницька, Черкаська та Сумська області.
Також посіяно 7,7 млн га технічних культур, зокрема соняшник - 4,9 млн га, соя - 2,3 млн га.
Структура посівних площ по всіх категоріях господарств на підконтрольній території України у 2025 році суттєво не відрізняється від попереднього року, а вказаних площ достатньо для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки та створення експортного потенціалу, кажуть у Мінагро.
Офіційно мінус
Урожай зерна в Україні 2025 року може скоротитися на 10%, урожай олійних може скоротитися на 5%. Саме такі перші оцінки врожаю 2025 озвучив міністр агрополітики Віталій Коваль. «Найгірший прогноз - мінус 10%. За очікуваннями врожай зернових становить мінус 10%, олійних - мінус 5%. Це точно не провал, але дасть Бог, ми зберемо все», - каже Коваль. І додає, що подекуди господарства або бояться сіяти, або не можуть сіяти через війну. Плюс фактор погоди, який теж грає проти українців. «На нас чекає складний сезон. Аномально тепла зима спочатку не було вологості, потім затяжні дощі затримали посівну кампанію в деяких регіонах на два тижні. Тому ми очікуємо на зниження врожаю», - визнає Коваль.
Зокрема, Україна може зібрати близько 26 млн. тон кукурудзи, 4,5 млн. тон ячменю, 11,5 млн. тон соняшнику.
За даними Держстату, урожай зернових в Україні в 2024 році скоротився до 56,2 млн тон, в тому числі пшениці - 22,4 млн тон, кукурудзи - 26,86 млн тон, ячменю - 5,3 млн тон.
Урожай соняшнику становив 10,96 млн тон, сої - 6,6 млн тон, ріпаку - 3,59 млн тон.
Ще один Коваль - тезко міністра - генеральний директор УАК теж каже про мінус 10% до валового збору зернових та технічних минулого року. «Якщо дивитися по обсягах, ми бачимо, що пересівання частини площ, скорочення посівів окремих культур і складні погодні умови вплинуть на зменшення валового збору.
Загальна оцінка - приблизно мінус 10% у порівнянні з минулим роком», - вважає Павло Коваль, гендиректор УАК. Зміни пов’язані не лише зі складною кампанією, але й із загальними тенденціями в структурі посівів. Так, цього року зменшилися площі посівів сої, а площі під цукровими буряками скоротилися приблизно до 220 тис. га порівняно з минулорічними 250 тис. га. Крім того, через затяжні весняні заморозки аграрії частково пересівали озимий ячмінь і пшеницю. «На якусь культуру може десь щось вистрілить пізніше, але в цілому для галузі цей рік, ймовірно, рекордним не буде. Так, травневі дощі дещо покращили ситуацію, але погода влітку та і восени може внести свої корективи», - зауважив Павло Коваль.
Все пропало, чи шанси є
Оцінки нового врожаю традиційно розміщені по шкалі: від песимістичного до оптимістичного: від 55 млн тон до 65 млн тон.
У розрізі основних експортних культур ситуація щодо оцінок виробництва наступна.
Пшениця. Порівняно з 2024 площі ще більше скоротилися. Можливі обсяги виробництва стартують з 18,9 млн тон до 23,4 млн тон (оцінка USDA).
Ячмінь. Урожай оцінюється від 4,6 млн тон до 5,7 млн тон.
Кукурудза. Аграрії в 2025 повертаються до цариці. Причина - зростання цін, обумовлене високим попитом на світовому ринку. Діапазон можливого урожаю - від 30,5 млн тон до 35 млн тон.
Після рекордних 6,6 млн тон сої та низьких цін на неї цього сезону культура не в фаворі. Посіяли 2,23 млн га. Оцінка врожаю - від 5,8 млн тон до 7 млн тон.
Ліквідний соняшник. Песимісти кажуть про 10 млн тон. Оптимісти з USDA переконані, що буде 14,4 млн тон.
Ріпаку, сходяться в думці учасники ринку, буде менше - 86,9% порівняно з показниками минулого року.
Аналітики звертають увагу на те, що наприкінці травня маємо більш значні запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту.
Незважаючи на покращення погодних умов у травні та поповнення запасів вологи, існує ряд негативних факторів, які призводять до зниження прогнозу врожаю ріпаку:
- зниження потенціалу врожайності
- дискування посівів
- неможливість дотримання термінів агротехнологічних операцій.
Враховуючи поточну ситуацію, УкрАгроКонсалт, підвищує рівень втрат посівів та очікує врожайність нижчу за середній показник у попередні три роки.
Актуальним стає більш песимістичний сценарій, згідно якому урожай ріпаку буде мінімальним за останні чотири сезони.
Фактори впливу
Вже час звикнути до постійних гойдалок погоди та невідворотних змін клімату. У головному відомстві - Гідрометеоцентрі - кажуть, що частина майбутнього врожаю пошкоджена. Здебільшого мова йде про ранню городину та кісточкові, але й втрати зернових та ріпаку на рівні 3–5% таки допускаються. Більше того, метеорологи попереджають, що попереду спека до +40 градусів, торнадо, словом кукурудза та соняшник знову у зоні ризику саме у період критичних фаз розвитку.
Традиційно погодні умови травня, а саме дощі або їх відсутність, відіграють значну роль у розвитку, росту та формуванні врожаю сільськогосподарських культур. Особливо важливими опади стають в поточному році, коли проблема з запасами вологи триває з осені та навесні набуває критичних обсягів.
Аграрні вчені звертають увагу
Весняна посівна цього року проходила в умовах кліматичних викликів - аномально високі температури у березні, заморозки в квітні та на початку травня, низькі запаси вологи в ґрунті після зими та стрімке їх зниження через раннє підвищення температур. Розподіл опадів по території країни та в межах окремих областей мав нерівномірний характер - від сильних злив на більшій частині території до незначних дощів та їх відсутності в окремих районах південно-східних областей.
Найгірша ситуація склалася в Дніпропетровській, Херсонській областях, центральних районах Харківської, багатьох районах Одеської області, де наслідком посухи, в комплексі із заморозками, стала загибель на деяких площах озимини, ярини, ріпаку, відсутність кущіння на посівах ярого ячменю, пошкодження стебел на посівах гороху. Загалом на більшості площ під озимими та ярими культурами запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту були оптимальними, достатніми га задовільними. Виключення становить недостатнє та незадовільне зволоження метрового шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ південної половини країни та місцями на Чернігівщині.
За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН пшениця озима масово проходить формування зернівок у колосі. У польових дослідах Інституту рослини пшениці озимої мають висоту від 72 до 99 см і нараховують відповідно від 360 до 540 колосоносних стебел. Ячмінь озимий залежно від сортових особливостей та строків сівби знаходиться у фазі початку та кінця молочної стиглості. Загалом стан озимих зернових культур оцінювався як добрий та задовільний. На посівах озимих культур спостерігається ураження листя плямистістю (септоріозом, піренофорозом, гельмінтоспоріозом) та заселення шкідниками (попелиці, клоп шкідлива черепашка, пильщик, п’явиця червоногруда), що потребує проведення боротьби з ними.
У ріпаку озимому близько 80% стручків досягли сортотипового розміру. Висота рослин становить від 116 до 142 см, кількість стручків на одній рослині - від 68 до 116 шт. У більшості господарств області ріпак низькорослий, має меншу кількість стручків на рослині, а на частині площ був пошкоджений приморозками.
Ячмінь ярий проходить фази колосіння та цвітіння. Стан культури переважав добрий. У дослідах ІКОСГ НААН ячмінь ярий, що висівався після сорго та різного основного обробітку ґрунту, сформував 4–6 пагонів висотою 70–95 см та знаходиться у фазі цвітіння. Зволоження ґрунту під ячменем ярим в господарствах області було строкатим і становило в орному шарі 12–21 мм, а в метровому - 71–93 мм продуктивної вологи і оцінювалося як недостатнє і задовільне.
У зернобобових (горох, сочевиця) на більшості площ відбувається цвітіння, що майже на півтори-два тижні раніше середніх багаторічних дат. Залежно від попередника, обробітку ґрунту та строків сівби висота рослин дорівнювала 56–75 см. Стан культур був добрий та задовільний.
У проса, висіяного в кінці квітня проходить фазу кущення, в першій декаді травня - сформувало 12–3 листка. Стан культури був добрий.
За сівби кукурудзи в третій декаді квітня рослини сформували 3–4 листка, а висіяні на початку другої декади травня утворили 1–2 листка на рослині.
На площах соняшника, засіяних наприкінці березня з´явилися 6–8 справжніх листка, висота рослин в межах 28–42 см. На пізніх посівах відмічається поява сходів. Запаси продуктивної вологи на більшості площ в орному шарі ґрунту були задовільними і становили 11–20 мм, а на окремих площах (переважно північних районів) достатніми і оптимальними - 22–40 мм.
Продовжується сівба сої. На полях, засіяних на початку травня з’явились сходи та перший трійчастий лист.
За даними науковців Інституту землеробства НААН у центральній частині Лісостепу рослини пшениці озимої знаходились на початку VІІІ етапу органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин становила 85–97 см, довжина конуса наростання - 75–90 мм. Рослини тритикале озимого перебували на VІІІ етапі органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин дорівнювала 77–80 см, довжина конуса наростання - 98–120 мм. Рослини жита озимого перебували на VІІІ етапі органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин становила 145–150 см, довжина колоса - 124–150 мм. Рослини ячменю озимого перебували на VІІІ етапі органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин сягала 97–104 см, довжина конуса наростання - 58–59 мм.
Рослини пшениці ярої перебували на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 62–72 см, довжина конуса наростання - 45–85 мм. Рослини ячменю ярого знаходилися на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин дорівнювала 46–59 см, довжина конуса наростання - 60–80 мм. Рослини вівса перебували на VІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин була в межах 47–57 см, довжина конуса наростання - 27–30 мм.
За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в центральному Лісостепу Аномальні природні явища, особливістю яких є різкі відхилення від багаторічних норм, на жаль, продовжуються. На території області випало в середньому 170 мм опадів, за багаторічної норми травня 59 мм. Така кількість не є надмірною, а за 5 місяців - є близькою до багаторічної норми.
Значно поповнились запаси продуктивної ґрунтової вологи. У метровому шарі під пшеницею озимою на більшості території області вони близькі до потреби, яка на V-VIII етапах органогенезу культури (між виходом в трубку і цвітінням) в Лісостепу Правобережному становить 130–135 мм. В той же час спостерігається опускання її нижче метрового горизонту у більш глибокі та сухі шари ґрунту, що за відсутності достатніх опадів може обумовити її дефіцит вже в червні. Так, запаси продуктивної вологи у півтораметровому шарі ґрунту станом на кінець квітня складали лише 70% від багаторічної норми.
Особливістю нинішнього травня є аномальний для цього місяця дефіцит тепла, середньодобова температура повітря склала 12,2, за багаторічної норми 15,10С, що нижче від біологічного оптимуму пізніх ярих теплолюбних культур: сої, кукурудзи, круп’яних і соняшнику. Стартовий ріст і розвиток їх, а також поява сходів сої значно уповільнились; гібриди кукурудзи особливо з високим (понад 300 ФАО) недобирають важливого травневого тепла.
Не дивлячись, що такі погодні умови в цілому були сприятливими, з т очки зору гідротермічного режиму для озимих колосових культур вони ускладнили дотримання технологій догляду за ними, зокрема захисту від хвороб, для розвитку яких склались сприятливі умови. Часті дощі унеможливлюють також своєчасний та ефективний контроль сегетальної рослинності зокрема в посівах кукурудзи та інших пізніх ярих культур.
На фоні загального дефіциту легкогідролізованого азоту інтенсивні опади обумовили його додаткові втрати через вимивання із орного шару ґрунту, особливо на схилах, що мало місце під час зливи на півдні області (Могилів-Подільський). Вони обумовили також місцями змив поверхні ґрунту разом з посівами та запливання його в низинах. Оскільки надмірна волога витіснила повітря в ґрунтовому середовищі значно загальмувались аеробні процеси особливо важливі для формування бульбочок на коренях бобових.
З настанням погоди актуальним буде рихлення просапних культур, підживлення колосових та інших азотними добривами, також терміновий захист від хвороб та бур’янів, передбачений технологією.
За даними науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН посіви озимих культур на більшості площ регіону перебували у задовільному та доброму стані. Рослини пшениці озимої здебільшого знаходилися у фазі колосіння колоса, що за всесвітньою шкалою фаз росту і розвитку рослин відповідає ВВСН 51–59.
На більшості площ, посіяних в ранні і оптимальні строки рослини ячменю ярого, пшениці ярої та вівса знаходилися у фазі виходу в трубку. Рослини гороху, в залежності від району вирощування, перебували у фазах «бутонізація» та «початок цвітіння». На посівах ярих культур ураження хворобами не відмічено.
В той же час, шкідники, хвороби та бур`яни становлять небезпеку для посівів,. Тому необхідно досить уважно слідкувати за їх розвитком і вчасно вести їх контроль агротехнічними та хімічними заходами.
За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН впродовж останнього звітного тижня середньодобові показники температури повітря коливалися від 11,5 до 17,1ºС. Максимальна температура повітря вдень підвищувалась до +27,2ºС (23 травня). Мінімальна температура повітря зафіксована на рівні 10,1ºС (25 травня). Кількість опадів становила в межах 40 мм. Вміст продуктивної вологи в метровому шарі дерново-підзолистого ґрунту відносно низький і становить 145 мм. В умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходяться в фазі початку колосіння - колосіння. Ростові процеси відбуваються відносно повільно. Більшість рослин ярих культур перебувають в фазі виходу в трубку. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий.
За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся через низькі середньодобові температури в останню декаду травня вегетація сільськогосподарських культур проходила сповільнено. Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 перебували у VІІ етапі органогенезу (ріст останнього міжвузля), жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09.24) ‒ на VІІІ етапі (кінець колосіння), ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ на ІХ етапі (кінець цвітіння), вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ на V‒VІ етапах (відповідно ріст 2-го та 3-го міжвузлів), сої Титан і Моцарт за сівби 30.04.25 ‒ на І етапі органогенезу (сім’ядолі розгорнуті).
Посіви пшениці та ячменю озимих уражені септоріозом (12,5−22,5 %), бурою листковою іржею, кореневими гнилями, борошнистою росою (2,5–8,5 %) та плямистостями листя.
За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у східній частині Лісостепу на дослідних полях відмічається активний ріст і розвиток ярих ранніх культур (горох, ячмінь, пшениця, тритикале), чому сприяли попередні опади та підвищений температурний режим. Посіви озимих зернових культур набули помітно зеленішого кольору.
Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби та культур-попередників (чорний пар, горох, соя, соняшник), перебували у фазах початок колосіння - колосіння. На ранньостиглих сортах озимої пшениці спостерігалося цвітіння. На окремих полях відмічалося пожовтіння листків у нижньому та середньому ярусах стеблистою. Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару перебували у фазах колосіння - початок цвітіння. Рослини сортів озимого тритикале після попередників чорний пар та горох знаходились у фазах прапорцевого листка - колосіння.
У рослин сортів ярої пшениці спостерігався кінець трубкування. Рослини сортів ярого ячменю перебували у фазах трубкування - прапорцевого листка (поява остюків). Рослини сортів ярого тритикале знаходилися у фазі трубкування. Сорти гороху утворили 9–14 листків, окремі рослини почали зацвітати. У соняшнику, який висіяли в ранні строки (до дощів) відмічалася третя пара листків, а на посівах більш пізніх строків (після дощів) спостерігався початок сходів (поява сім’ядолей). Сівба культури ще триває. Закінчено сівбу кукурудзи. На раніше засіяних площах спостерігався період від проростання насіння у ґрунті до фази трьох листочків у рослин. Тривала сівба сої. Залежно від строків сівби на полях відмічався період від набубнявіння насіння у ґрунті до утворення примордіальних листків. Розпочато сівбу сортів проса.
Постраждалі
Аграрії південних регіонів України зіштовхнулися з рекордною посухою. За попередніми оцінками, постраждало понад 55 тисяч гектарів посівів. У грошовому еквіваленті втрати аграріїв перевищують 1 мільярд гривень. «Ми говоримо про Херсонську область і прилеглі території, зокрема частину Миколаївщини. Люди втратили урожай, землю часто неможливо обробити через замінування, а ситуацію поглиблюють борги за кредитами», - повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
У ВАР підкреслюють, що без оперативного втручання держави частина господарств може не дожити до наступної посівної. Ситуація, що склалася, становить загрозу для економіки та продовольчої безпеки регіону.
ВАР звернулася з відкритим листом до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля через надзвичайну ситуацію, що склалася в Херсонській області.
«Сьогодні виникла криза безпрецедентного масштабу. Сільгоспвиробники Херсонщини зіштовхнулися з наслідками катастрофічної посухи (такої посухи аграрії не пам’ятають за всі роки незалежності України), спричиненої: різкою кліматичною зміною після знищення Каховського водосховища; аномально високими температурами в березні; практично повною відсутністю опадів навесні; пізніми квітневими заморозками», - зазначається у зверненні.
«В багатьох господарствах повністю знищена насіннєва база, восени немає чим сіяти, частина підприємств вже перебуває на межі банкрутства і без наявності державної підтримки призведе до повного їх банкрутства та втрати робочих місць. Це матиме жахливі наслідки для Херсонщини, оскільки неможливість ведення сільського господарства призведе до обезлюднення цієї місцевості, як непридатної для життя, що суттєво ускладнить ЗСУ виконання завдань по її захисту від російської агресії», - підкреслюється у зверненні.
ВАР наполегливо просить уряд вирішити питання щодо негайного надання державної підтримки господарствам Херсонської області задля їх порятунку.
За будь-яких сценаріїв розвитку подій врожай спочатку має вирости. Самі розумієте, фабрика працює під відкритим небом, причому в умовах воєнного часу. Частина полів випалена та спаплюжена, частина є безпосередньо лінією фронту, а на решті зріє врожай.
Який він буде? Знає тільки Один, однак мобільний зв’язок з небесною канцелярією відсутній. Тому мало хто береться прогнозувати обсяги експорту зерна з України в 2025/2026.
