Україна в полях. Не тільки за право бути незалежною. В тому числі за можливість годувати світ.
На війні є лише одне правило — відсутність правил. Той, хто говорив та хвалив себе, продовжує так робити. Той, хто мовчки орав, сіяв, збирав, продавав, заробляв, рухався вперед, живе приблизно так само. Сіємо. Плануємо врожай. Рекордів не чекаємо, однак сподіваємося. Особливо на прибутки та хороші ціни.
Поговоримо?
Почнемо зі структури посівних площ. Враховуючи обставини, в яких живемо, Україна тимчасово не може обробляти кілька мільйонів гектарів. Під урожай 2024 року господарства вирощували врожай на 23 млн га на загал: господарства — 16,7 млн га, населення — 6,5 млн га. Під урожай 2021 року, коли були рекорди виробництва, посівні площі, за даними Держстату, становили 28,4 млн гектарів, з них сільськогосподарські підприємства обробляли 20 млн га, населення — 8,4 млн га.
Вчені ІАЕ називають наступні чинники, що впливають на структуру посівних площ. Посушлива осінь, втрати територій, замінованість та забрудненість значної частки угідь, а також висока вартість виробництва, насамперед, через подорожчання добрив і пального, внесли корективи в структуру посівів. Найбільш суттєві зміни стосуються скорочення площ під пшеницею — на 9,2%, під житом — на 11,2%.
Незважаючи на успішні результати вирощування у попередні роки, площа під соєю може бути скорочена, насамперед через логістичні обмеження та цінову нестабільність.
Після зменшення виробництва кукурудзи в попередні роки майже на третину ціла низка чинників мотивуватимуть аграріїв повернутися до збільшення її площ. Насамперед, це зростання ціни на цю культуру, пов’язане, зокрема, з високим попитом на світовому ринку та потребою у кормах для поголів’я свиней та птиці.
Якщо вірити чиновникам з Мінагро, то в 2025 структура посівних площ радикально не відрізнятиметься від 2024 року. Хоча озимий клин свідчить як мінімум про те, що площі стратегічної культури — пшениці — скорочуються. Навіть головна особливість сезону (як переконує Мінагро) — збільшення площ під яровою пшеницею до 227,5 тис га ситуацію особливо не покращать.
Оперативка
Тим часом господарства працюють у полях. Станом на 25 квітня 2025 року аграрії посіяли 2 млн га зернових та зернобобових культур. Рівненщина почала сіяти гречку. Так, ту саму сакральну гречку, ціни на яку не космічні, відтак поки не зрозуміло, скільки посіють, хоча в планах стоїть близько 85 тис га.
Господарства посіяли 705 тис га кукурудзи, ячмінь — 702,1 тис га, ярої пшениці вже засіяно 199,8 тис га, гороху — 201,8 тис га, вівса — 154,2 тис га.
Регіони-лідери за темпами сівби:
Полтавська область: 251,5 тис га (пшениця — 4,5 тис га, ячмінь — 69,1 тис га, горох — 9,6 тис га, овес — 3,1 тис га, кукурудза — 165,2 тис га).
Кіровоградська область: 146,4 тис га (пшениця — 3 тис га, ячмінь — 35,4 тис га, горох — 18,7 тис га, овес — 0,5 тис га, кукурудза — 84,7 тис га).
Сумська область: 138,1 тис га (пшениця — 21,5 тис га, ячмінь — 18,2 тис га, горох — 5,8 тис га, овес — 9,8 тис га, кукурудза — 81,2 тис га).
Одеська область: 122,5 тис га (пшениця — 6,5 тис га, ячмінь — 35,2 тис га, горох — 62 тис га, овес — 1,5 тис га, кукурудза — 8,4 тис га).
Хмельницька область: 119,9 тис га (пшениця — 10,9 тис га, ячмінь — 74,5 тис га, горох — 2,6 тис га, овес — 2,5 тис га, кукурудза — 24,8 тис га).
Технічні культури вже розміщені на 1 763,6 тис га. З них: соняшнику — 1 236,8 тис га, сої — 187,6 тис га.
Як там живуть рослини
На початку та в середині третьої декада квітня повітряні маси, які розташувалися над Україною, сприяли аномально теплій та переважно сонячній погоді з літніми показниками температури повітря. Вдень стовпчики термометрів сягали від +20°С до +28°С, вночі — +8…+13°С. Лише на заході, на деяких територіях північної частини країни та на Приазов’ї пройшли невеликі короткочасні дощі у супроводі гроз.
Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на переважній частині території країни були достатніми та оптимальними (21–40 мм і більше). Лише на більшості площ Одеської, окремих площах Миколаївської, Херсонської та Вінницької областей 0–20 см шар ґрунту був недостатньо зволоженим (менше 20 мм), місцями на Одещині вологозапаси понизилися до незадовільних показників (10 мм продуктивної вологи і менше). Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ залишалося також достатнім та оптимальним, вміст продуктивної вологи становив 121–170 мм і більше. У південних, багатьох районах Харківської, окремих районах центральних, Київської, Сумської та Волинської областей вологозабезпечення 0–100 см шару ґрунту було задовільним (81–120 мм продуктивної вологи). В той же час на окремих площах Одеської, Херсонської та Дніпропетровської областей вологозапаси були недостатніми (менше 80 мм), місцями в Одеській області — незадовільними (лише 50 мм продуктивної вологи).
Вологозабезпечення орного та метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ було достатнім та оптимальним — 24–46 мм та 121–160 мм продуктивної вологи відповідно.
Під ранніми ярими зерновими та зернобобовими культурами в орному та метровому шарах ґрунту запаси продуктивної вологи були на достатньому та оптимальному рівні — відповідно 22–40 мм і більше та 121–170 мм і більше продуктивної вологи. На окремих площах південних та центральних областей вологозапаси метрового шару ґрунту були задовільними (99–117 мм), місцями у південних, Дніпропетровській та Чернігівській областях — недостатніми (47–72 мм продуктивної вологи).
На полях, призначених під посів кукурудзи та цукрового буряку. вологозапаси орного та метрового шарів ґрунту були оптимальними -відповідно 21–45 мм та 123–190 мм продуктивної вологи.
Під соняшником запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту були достатніми та оптимальними (21–40 мм продуктивної вологи).
Загалом погодні умови в переважній більшості областей нашої країни були комфортними для подальшої вегетації сільськогосподарських культур.
За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН впродовж квітня через недостатню кількість опадів запаси продуктивної вологи з метрового шару ґрунту під озимими культурами інтенсивно втрачались на ростові процеси й транспірацію та становили від 63 до 89 мм, а на окремих полях досягли незадовільних і навіть критичних значень — 53–60 мм. Спостерігалося пожовтіння нижнього ярусу рослин пшениці озимої. У подальшому через дефіцит вологи можливе зменшення колосоносних стебел і кількості зерен в колосі.
Загалом стан озимих зернових культур добрий та задовільний. Після непарових попередників рослини пшениці озимої мали висоту 38–46 см, по парах — від 47 см до 55 см та нараховували відповідно 3 і 3–5 пагонів. На окремих полях з надмірно розвиненими рослинами через нестачу вологи спостерігалося пригнічення рослин і пожовтіння листків нижнього ярусу, а також часткове ураження листкової пластини різною плямистістю. На значній частині площ озимі культури були забур’янені. Проводилося хімічне прополювання відповідно видового складу бур’янів та регламенту застосування, а також захист посівів озимих культур від шкідливих організмів з додаванням мікроелементів та регуляторів росту де дозволяють достатні запаси вологи в ґрунті. Ріпак озимий проходив фазу повного цвітіння. Залежно від попередника і строку сівби висота рослин становила від 110 до 136 см, кількість листків — від 12 до 18 шт., гілок — від 6 до 11 шт., діаметр кореневої шийки — від 1,2 до 2,0 см.
За даними науковців Інституту землеробства НААН у центральній частині Лісостепу агрометеорологічні умови для озимих та ярих зернових культур протягом тижня були задовільними.
Рослини пшениці озимої знаходились на V етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 3,0–3,4, висота рослин — 36,0–40,0 см, довжина конуса наростання — 2,5–3,5 мм. Рослини тритикале озимого перебували на V етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 2,8–3,0, висота рослин — 26,0–28,0 см, довжина конуса наростання — 4,0–4,5 мм. Рослини жита озимого перебували на VІ етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 3,2–3,8, висота рослин — 31,0–38,0 см, довжина конуса наростання — 8,0–8,2 мм. Рослини ячменю озимого перебували на VІ етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення становив 3,8–4,0, висота рослин — 21,0–24,0 см, довжина конуса наростання — 6,9–7,5 мм.
Ярі зернові колосові культури (пшениця, овес), висіяні наприкінці третьої декади березня, перебували у фазі сходів (11–12 стадія розвитку), висота рослин сягала 12–14 см. Ячмінь ярий перебував на 14–18 стадії розвитку з висотою рослин 14–15 см.
На даний час особливу увагу слід приділити розвитку фітосанітарної ситуації в посівах зернових культур для прийняття своєчасних рішень щодо захисту посівів на кожному конкретному полі.
За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН на початок третьої декади квітня на території області продовжується наростання недобору атмосферних опадів, та спочатку року в середньому по регіону випало 64,1мм., за багаторічної норми 120 мм. або 53,4 % норми.
Запаси продуктивної вологи в зоні вузла кущіння та початкового росту вторинної кориневої системи на рівні 8–11мм., що є близьким до дефіцитних. Однак запаси орного (0–20см) шару ґрунту ще є достатніми і дозволяють невілювати цей дефіцит. Разом з тим весняне кущіння пшениці озимої на окремих посівах, які вийшли з зими не розкущеними, проходить повільно, що пов’язано, очевидно із дією морозів, дефіцитом вологи в зоні вузла цвітіння та дефіцитом легкогідролізованого азоту. На сьогодні на таких посівах сформовано лише 1–1,5 додаткових пагонів, тоді як на нормально розкущених з осені — 3–4, що підтверджує важливість осіннього кущіння.
Разом з тим, умови для отримання сходів соняшнику та цукрових буряків, а також рості і розвитку ранніх ярих культур на сьогодні є сприятливими з точки зору гідротермічного режиму, але актуальність збереження ґрунтової вологи при цьому залишається гострою.
За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН в умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходилися в фазі виходу в трубку. Ростові процеси відбувалися досить інтенсивно. Більшість рослин ярих культур перебували в фазі сходів — трьох листків. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий.
За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся літній температурний режим (15 °С і вище), добрі запаси продуктивної вологи ґрунту сприяли активному росту й розвитку зернових культур. Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 знаходилися на V етапі органогенезу, жита озимого Інтенсивне 99, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ на VІ етапі органогенезу, вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ на ІІ етапі органогенезу.
За даними ДУ «Інститут зернових культур» НААН у зоні Степу рослини пшениці озимої незалежно від сортових особливостей та умов вирощування знаходилися в фазі виходу в трубку. Пшениця ранніх та оптимальних строків сівби (15–25 вересня) по кращих і удобрених попередниках мала середню висоту від 45 до 55 см, кількість сформованих пагонів знаходилася в межах 3,5–5,5 шт./рослину. Рослини пізніх та надпізніх строків сівби (15–30 жовтня) мали висоту 35–40 см, одна рослина сформувала в середньому 2,0–3,0 пагони. Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігалося за пізніх строків сівби після стерньових попередників та соняшнику, особливо на бідних агрофонах, де пшениця озима отримувала недостатню кількість поживних речовин. На таких площах рослини сформували, в середньому, по 1,5–2,5 пагони висотою 25–30 см. Стан посівів на переважній більшості площ є добрим та задовільним, особливо там, де сівба проводилася в оптимальні строки по удобрених попередниках.
За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН у східній частині Лісостепу підвищений температурний режим сприяв активному росту та розвитку озимих, ранніх посівів ярих та зернобобових культур. Рослини додали в рості, відбулися фазові зміни розвитку.
На посівах озимої пшениці тривало кущіння, а на окремих полях північно-західної частини регіону відмічали початок стеблування. Загальний стан посівів оцінювався як добрий, подекуди задовільний. Висота рослин становила від 23 до 30 см. На посівах ярого ячменю відмічали утворення 3-го листка за висоти рослин 9–11 см та густоти рослин 353–404 шт./м2. Стан посівів оцінювався як переважно добрий. В той же час на окремих площах південно-західної частини регіону стан посівів був задовільний через пошкодження у рослин ярого ячменю листків від заморозків. У гороху відмічали появу 3-го листка. Стан рослин переважно добрий та відмінний.
На дослідних полях Інституту спостерігався активний ріст і розвиток ярих ранніх культур. Дещо повільніше відбувався ріст і розвиток озимих зернових культур. Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби, після попередника чорний пар мали висоту від 25 до 40 см (утворення 1–3 міжвузлів), після гороху — від 21 до 35 см (утворення 1–2 міжвузлів), сої — від 24 до 29 см (утворення 1–2 міжвузлів), соняшнику — від 20 до 33 см (утворення 1–2 міжвузлів). Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару мали висоту від 29 до 42 см (утворення 2–3 міжвузлів). Рослини сортів озимого тритикале після попередника чорний пар мали висоту від 28 до 40 см (утворення 3 міжвузля), а після гороху — від 22 см до 29 см (утворення 1–2 міжвузлів). Висота рослин сортів ярої пшениці становила від 15 до 27 см (2–3 листки). Висота рослин сортів ярого ячменю становила від 12 см до 23 см (1–2 листки — кущіння), на окремих посівах — 5 листків. Висота рослин сортів ярого тритикале становила від 3 до 12 см (початок сходів — повні сходи). Рослини сортів гороху мали висоту над поверхнею ґрунту від 0,5 до 11 см (повні сходи — 3–4 листки).
Страшилки
Весняний дефіцит опадів загрожує сільському господарству та екосистемам у Європі. У країнах Центральної та Східної Європи квітень видався незвично сухим, що може спричинити серйозні труднощі для аграрного сектору та логістики.
Від України до Бельгії велика частина Європи стикається з тривожним дефіцитом опадів. Ранній прихід посушливого періоду створює ризики не тільки для фермерів і ланцюжків поставок, а й для ширших сфер — від торгівлі до світової продовольчої безпеки.
За даними Європейської обсерваторії посух, до середини березня значні території Польщі, України, Балкан, Греції, Швеції, Ірландії та Німеччини зараховано до категорії підвищеного ризику через брак дощів. Провідний науковий співробітник обсерваторії Андреа Тореті підкреслює, що в останні два-три місяці опадів у Європі було вкрай мало, а температура залишається значно вищою за норму. За його словами, ситуація стрімко погіршується, особливо в Центральній і Східній Європі. Нинішні умови нагадують те, що відбувалося перед руйнівною посухою 2018 року. Остаточний масштаб проблем багато в чому залежатиме від погодної картини найближчих тижнів, яка поки що не вселяє оптимізму.
Якщо найближчим часом опадів не побільшає, аграрний сектор може зазнати серйозної шкоди, попередив Тореті.
Особливо складна ситуація спостерігається в Німеччині, де верхній шар ґрунту перебуває в «екстремально сухому» стані. Річка Рейн, ключовий водний шлях для вантажоперевезень у Західній Європі, також відчуває проблеми. У річці рівень води настільки низький, що судна змушені рухатися з неповним завантаженням.
Бельгія також пережила аномально сухий березень. З 1 березня до початку квітня в Брюсселі випало всього 7,8 мм опадів замість очікуваних 50 мм.
У Східній Європі становище ще критичніше: ґрунт не встиг відновитися після торішньої посухи через суху зиму. Особливо важко ситуація складається в Україні та Польщі — ключових експортерах зерна на світовий ринок.
В Україні ситуація ускладнюється постійною загрозою обстрілів, що провокують пожежі в висушених районах.
Експерти кажуть, якщо посуха продовжиться, це може помітно вплинути на глобальні зернові поставки.
Від прогнозів до прогнозів
Згідно з прогнозом Інституту аграрної економіки, у 2025 році очікується зростання виробництва зернових та зернобобових на 7,6% — до 60 млн тон.
По технічних та інших основних сільськогосподарських культурах прогнозується збільшення виробництва проти 2024 року, зокрема: по сої — на 2,3% соняшнику — на 2%, картоплі — на 4,2%, овочів — на 5,3%.
Проте очікується зменшення виробництва плодів та ягід — 93,4% до показників 2024.
Менше збір цукрових буряків — 97,4% до рівня 2024. Ріпак — 86,9% порівняно з показниками минулого року.
Водночас обсяги виробництва у 2025 році основних олійних культур, окрім соняшника, прогнозуються найвищими за останні десять років.
Національний банк прогнозує збільшення врожаю, що має сприяти зниженню продовольчої інфляції. «По прогнозам врожаїв ми майже не змінили свої оцінки, порівняно з січневими. Трошки покращили по зерновим, трошки погіршили по олійним. Загалом очікуємо досить суттєве збільшення показників врожаїв, порівняно з минулим роком, що власне і має сприяти сповільненню продовольчої інфляції в другому півріччі», — сказав заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук. По зерновим НБУ прогнозує зростання врожаю на 12%, по олійним — на 10%, по овочам і картоплі — на 17%. «Звичайно, весняні заморозки, а також можливо в майбутньому тривалі періоди посухи, можуть негативно вплинути на врожайність окремої продукції, і це може спричинити певний тиск на ціни. Ми це розглядаємо як ризик. Водночас, на нашу думку, цей ризик є набагато меншим, ніж в минулому році», — сказав заступник голови НБУ. Він пояснив, що після суттєвого зростання цін на агропродукцію, потенціал стримування подальшого подорожчання, навіть у випадку реалізації негативних ризиків, буде обмежуватися відповідним імпортом.
Стратегічна
Урожай пшениці в Україні на 2025 рік очікують на рівні 17,9 млн метричних тонн. Це 13-річний мінімум і на 23% менше, ніж попереднього року, згідно прогнозу Міністерства сільського господарства США (USDA).
Причиною такого зниження врожаю, за словами аналітиків, є надзвичайно суха земля в період посіву й низька прибутковість виробництва, що призвело до скорочення посівних площ.
Ближчим часом прогнози щодо урожаю будуть сипатися як зерно в бункер. Ринок буде моніторити прогнози, а ще ретельно слідкувати за цінами.
Побачимо, як цього року будуть домовлятися між собою виробники-переробники-трейдери. І хто матиме хороші прибутки.
