На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   
 


Главная > Публикации > Актуальная статья

ХЛІБНИЙ ФРОНТ

Перший мільйон тонн пшениці зібрали. Аграрії України жнивують у вогні, під розриви касетних бомб, з надією на врожай та перемогу. Рекордів ніхто не чекає, але благодатні чорноземи попри те, що палають, обіцяють нагодувати.
З чорноморськими портами до кінця неясно, але альтернативні шляхи є. Мізер, але вивозимо. Тут головне правильно оцінити потреби своїх громадян і не забути про традиційних покупців нашого зерна. З вірою в перемогу пропоную поговорити про врожай…

Оперативка аграрного інформбюро
Станом на середину липня 2022 фермери зібрали 3,6 млн тонн зернових нового врожаю з площі 1,2 млн га при врожайності 29,3 ц/га. В тому числі маємо 1,7 млн тонн основної стратегічної з площі 588,3 тис. га при врожайності 28,8 ц/га. Ячменю обмолочено 589,6 тис. га при врожайності 30,9 ц/га, намолочено 1,8 млн тонн.
Є трохи гороху - 77,3 тис тонн з площі 42,1 тис. га при врожайності 18,4 ц/га.
Якщо порівнювати з серединою липня 2021 року, можна відзначити нижчу на третину врожайність пшениці. Воно й не дивно, адже сіяли восени минулого року при зашкалюючих цінах на добрива. Про кінець зими-весну поточного року згадувати будемо десятками років: ракети, вибухи, трактори, що підривалися на мінах.




Аграрії України станом на 15 липня 2021 року мали 5,5 млн тонн зерна з площі 1,3 млн га, врожайність становить 41,6 ц/га, у тому числі господарства зібрали 2,9 млн тонн ячменю з 685 тис. га, 2,5 млн тонн пшениці з 611 тис. га, врожайність - 41,1 ц/га.

В розрізі регіонів сільгосптоваровиробники Одещини зібрали 982,8 тис тонн зерна, Дніпропетровська область - 709,5 тис тонн зерна. Аграрії Миколаївської області намолотили 679,2 тис тонн зерна.
За різними оцінками, площа пшениці до збирання менше 5 млн гектарів, хоча посіяли восени минулого року
6,5 млн гектарів. За інформацією Мінагро, приблизно 5 млн гектарів фермери змогли підживити. Решту 1,5 млн га на окупованій території неможливо зібрати.
В країні війна. «Там, де контролюємо територію, практично скрізь засіяли. Озимі пшениця та ячмінь історично сіялися на півдні України, тому там втрати більші, тому що суттєва частина в Херсонській та Запорізькій областях, які зараз під окупацією», - говорить аграрний міністр Микола Сольский.
Бої тривають: Луганщина (під урожай 2022 посіяли 323,6 тис га озимої пшениці), Донеччина (381,4 тис га), Запорізька область (651,1 тис га), Миколаївська (435,9 тис га), Одеська (550,7 тис га), Херсонська (455,8 тис га).
Відтак врожай пшениці буде нижче на порядок від торішнього рекордного. Нагадаю: в 2021 Україна отримала 32,1 млн тонн з площі 7 млн га, урожайність - 47,4 ц/га.
Цього сезону урожай пшениці може становити 18–19 млн тонн, що перевищує прогнозні показники, нарешті озвучив прогноз міністерства Сольський.



Мінсільгосп США (USDA) у липневому звіті прогнозує врожай української пшениці у 2022/2023 МР на рівні 19,5 млн тонн, експорт - 10 млн тонн. Врожай кукурудзи - 25 млн тонн, експорт - 9 млн тонн.

Прогнози і проблеми
«Новий урожай достатній, хоча він значно менший за минулорічний, але більший, ніж прогнозувалося при сівбі. Досить багато пшениці - у нас прогноз за нею 18–19 млн тонн, при тому, що багато ще не вивезено, а ми споживаємо на рік у 3–4 рази менше, ніж зараз збираємо. Збираємо нормально, з невеликим запізненням, але це зумовлено погодою», - говорить Сольський. І відразу ж називає найбільші проблеми фермерів: «ціна погана, тому що основні гроші забирає логістика - важко вивозити, немає стандартного дешевого каналу - порти. Всі очікують наступних позитивних кроків».
По кукурудзі, сої, соняшнику прогнозується хороша урожайність. «Станом на сьогодні немає факторів, які би спричинили вже на сьогодні погіршення врожайності. Це не означає, що їх не може бути. Зараз важливий етап. Але прогнози обережно оптимістичні», - каже Сольський.
Ще одне питання, котре непокоїть - ємності для зберігання. «Інша проблема - хвилювання фермерів по зберіганню. Знайшли певні способи, зберігання розконцентроване. Але якщо не розблокують порти або будуть інші логістичні проблеми, нам на піку не вистачатиме зберігання для 15–20 млн тонн. Швидке рішення зберігання - в довгих рукавах або інших одноразових мішках. Ці технології українським фермерам знайомі, працюють давно, але не в такому обсязі, як зараз. Багато країн зголосилися допомогти з цими засобами. Були заяви Канади, Японії, Норвегії та інших країн на достатні суми», - говорить Сольський.

Моменти торгівлі
Трейдерська спільнота вважає найбільшою бідою (крім війни) логістику. І чесно додає, що вартість перевезень на експорт уже зросла до 180 USD/тонна, а це понад 60% ціни в порту Констанца. «Відповідно ті гроші, які віднімаються від вартості зерна на світовому ринку, і українські виробники недоотримають їх під час реалізації свого зерна на експорт», - каже президент УЗА Микола Горбачов.
За даними Горбачова, вітчизняні аграрії продають зерно у збиток - з дисконтом понад 50% собівартості. Далі по ланцюжку: неможливість реалізувати зерно на експорт за прийнятною ціною позбавляє українського фермера доходу, який би покривав витрати. У результаті аграрії банкрутуватимуть і не зможуть засіяти поля наступного року. Про втрати для економіки просто промовчимо.
Міністр Сольський каже, що війна може позбавити світ трьох українських врожаїв пшениці, а це в свою чергу може вплинути на глобальні баланси зерна, адже так чи інакше Україна останні сезони постачала на зовнішні ринки пристойні обсяги пшениці, кукурудзи, ячменю.
«Зараз ми говоримо про три врожаї пшениці одночасно: ми не можемо вивезти торішній урожай, ми не можемо зібрати і вивезти поточний, і ми, очевидно, аграрії не дуже захочуть сіяти наступний», - говорить міністр.
Традиційно фермери починають сіяти озимину з серпня, однак поки всі думають, будуть сіяти аграрії - не будуть сіяти аграрії. Падіння площ озимої пшениці під урожай 2023 року на підконтрольній Україні території, за оцінками Сольського, може становити значний відсоток.
Прогнозувати урожай зазвичай загадка з трьома невідомими - площа, урожайність, вал. Не прогнозуємо, просто констатуємо окремі цифри і віримо в перемогу, а ще ретельно складаємо баланси ринку пшениці, борошна, хліба. Попри те, що запаси пшениці в Україні цьогоріч можуть досягти 23 млн тонн при внутрішньому споживанні на рівні 5 млн тонн кожен кілограм важливий, аби не стати останньою краплею, що може спровокувати черговий колапс з продовольством як в окремо взятій воюючій країні, так і на решті ринків окремих країн світу.

Що в полях…
Дозріває хліб. Комбайни «пливуть» полями, а поруч бушує вогонь. Офіційної оцінки спалених полів та збитків від пожеж у масштабах України немає. За даними оперативного штабу з фіксації екологічних злочинів росії при Держекоінспекції, з початку війни зафіксовано 3 тис. пожеж на площі понад 1,5 млн га, з них понад третина, або 690 тис. га, - це сільгоспземля, ще 270 тис. га - лісові угіддя.
Дозріває хліб. Стан рослин наступний, як звітує Держспоживслужба. Агрокліматичні умови (часті дощі та помірні температури повітря) сприяли розвитку і поширенню хвороб на сільськогосподарських культурах. У посівах озимих і ярих зернових на незібраних площах розвитку набули хвороби колоса. Фузаріоз колоса виявлено на 3–22% площ 0,5–6% колосків в осередках Волинської, Дніпропетровської, Львівської, Одеської та Хмельницької областей. Септоріоз колоса - 7–55% площ, 1–3, макс. 9–19% колосків (Волинська, Львівська, Тернопільська, Чернігівська обл.). На 5–15% площ у Хмельницькій області 1,5–3% колосків уражені борошнистою росою. Оливковою плісенню уражено 2–16% колосків пшениці в осередках Волинської, Закарпатської, Полтавської, Тернопільської, Хмельницької, макс. від 20 до 40% колосків жита на площі 100 га (фермерське господарство) у Волинській області. Летучу та тверду сажки виявлено на 0,01–1% колосків ячменю у Житомирській області. У Волинській, Житомирській та Чернігівській областях на житі - ріжки. В західних областях на 2–5% рослин має місце білоколосість. На ячмені розвивається гельмінтоспоріоз (4–18% рослин - Вінницька, Львівська, Тернопільська, Хмельницька обл.), бура, сітчаста, інші плямистості. 2–14% рослин зернових охоплено бурою листковою іржею. В Чернігівській області на 5–24% рослин вівса виявлено червоно-буру плямистість, корончасту іржу - Волинська область.




Для збереження якості зерна варто провести першочергове збирання уражених хлібів прямим комбайнуванням та очищення й просушування зерна до вологості не вище 14%. Надалі обов’язково зробити фітоекспертизу насіння та за переважаючих збудників хвороб прийняти рішення щодо вибору протруйника і своєчасно оздоровити посівний матеріал.
Клоп шкідлива черепашка, в Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі дохарчовуюється в посівах зернових колосових культур. Середня чисельність шкідника на незібраних посівах зернових колосових культур складає 0,5–2,8, макс. 12 екз. на кв.м на необроблених посівах у Запорізькій області. У Запорізькій, Київській, Одеській та Миколаївській областях окрилилось 20–90% клопів, які переселяються в місця зимівлі. Разом з тим, у колосках озимої пшениці, жита, ячменю продовжують живлення хлібні жуки (0,5–2 екз. на кв.м), частина імаго перелітає до злакових бур’янів, жужелиця (0,3–1 екз. на кв.м) фітофагами заселено до 26% рослин на 70–100% площ, пшеничний трипс, який живиться на 12% рослин та злакова попелиця, яка за огрубіння рослин закінчує свій розвиток.
У посівах кукурудзи продовжують розвиватися хлібні блішки, попелиці, п’явиці, павутинний кліщ, якими пошкоджено 1–11% рослин. Повсюди продовжується літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць (на рослину 0,5–2 яйцекладки в кожній до 19 яєць - Вінницька обл.) та відродження гусениць (1–3 екз. на рослину). Шкідником заселено 1–3, макс. до 27% площ культури у Дніпропетровській області. Гусеницями бавовникової совки на 2–25% обстежених площ кукурудзи пошкоджено 1–3% рослин за чисельності 1 гусениця на кожну. У посівах кукурудзи, Житомирської, Львівської, Кіровоградської, Полтавської, Тернопільської та Чернігівської областей на 1–6% рослин виявлено гельмінтоспоріоз, осередково у Київській, Миколаївській та Полтавській областях - пухирчасту сажку. Проти стеблового кукурудзяного метелика трихограму випускають у два строки: на початку та в період масового відкладання яєць шкідником.
Норма за першого випуску - 30–50 тис. самиць на 1 га, за другого - залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин; до трьох кладок -50 тис., 3–5 - 100 тис., 6–8 - 150 тис., понад 8 - 200 тис. самиць на 1 га. Якщо літ кукурудзяного метелика й бавовникової совки розтягнутий, доцільно випускати трихограму не менше 3-х разів з інтервалом у 5–6 діб. За наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6–8% рослин з гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами.
Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохового зерноїда, галиці, гусениці плодожерки, попелиця, набувають поширення антракноз, аскохітоз, осередково пероноспороз, іржа, кореневі гнилі. Відростаючі багаторічні трави заселяють клопи, совки, бульбочкові довгоносики, попелиці.
Повсюди у посівах сої на 1–7% рослин розвиваються та шкодять попелиці, трипси, павутинний кліщ. 1–4% рослин пошкоджено акацієвою вогнівкою, листогризучими совками. У посівах культури аскохітозом, пероноспорозом, септоріозом, церкоспорозом, іржею уражено 2–12% рослин. У Київській області зморшкуватою мозаїкою охоплено до 7% рослин.
Посіви цукрових буряків заселяються листковою буряковою попелицею, мінуючими мухами, щитоносками, подекуди шкодять гусениці листогризучих і підгризаючих совок. У Полтавській області триває живлення амарантового стеблоїда за середньої чисельності 0,05 екз. на кв.м ним пошкоджено до 4% рослин у слабкому ступеню. В усіх бурякосійних областях за вищевказаних погодних умов на 0,8–4% рослин виявлено церкоспороз, у Вінницькій та Київській областях фомоз та хвостову гниль, хворобами уражено 0,5–5% рослин За появи окремих плям церкоспорозу на 3–5% рослин посіви захищають дозволеними до використання інсектицидами.
Повсюди у посівах соняшника погодні умови сприяли розвитку та поширенню геліхризової попелиці, яка заселила 5–20% рослин на 20–100% площ за середньої чисельності 15–30 екз. на рослину. Регулювання чисельності шкідника проходить частково завдяки ентомофагам, співвідношення яких становить шкідник:ентомофаг 1:30–35. У господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської та Одеської областях на рослинах живляться гусениці соняшникової вогнівки, бавовникової та інших листогризучих совок, подекуди лучного метелика.
Рослини культури уражуються гнилями (сіра та біла), пероноспорозом, фомозом, іржею, альтернаріозом, септоріозом, осередково фомопсисом - Кіровоградська область.
Повсюди в плантаціях пізніх строків дозрівання картоплі триває розвиток та живлення імаго та личинок колорадського жука літнього покоління, чисельність яких перевищує ЕПШ.



На площах середньо та пізньостиглих сортів капусти виявляється комплекс фітофагів (гусениці листогризучих совок, біланів, молей, блішки, попелиця), які продовжують свій розвиток на 9–65, макс. 100% рослин. Бактеріози (слизистий, судинний) уразили 2–12% рослин, подекуди виявляються ознаки фомозу, пероноспорозу. Погодні умови (дощі, різке коливання температур), передусім в Лісостепу та Поліссі, сприяли ураженню та розвитку фітофторозу, макроспоріозу, альтернаріозу, верхівкової гнилі томатів. Ураження рослин цибулі пероноспорозом спостерігається у переважній більшості областей. Баштанні культури на 25–50% обстежених площ скрізь слабко хворіють на антракноз, бактеріоз, на присадибних та промислових плантаціях огірків, кавунів, інших культур, рослини заселяють та пошкоджують павутинний кліщ, тютюновий трипс, баштанна попелиця, динна муха.
У садах плоди зерняткових та кісточкових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (1–14, макс. 20% плодів), сливової плодожерки (7–13%), вишневої мухи (1–6, макс. 23%). У південних областях Степу триває літ яблуневої плодожерки ІІ-го покоління. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз. У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), триває літ гронової листокрутки другого покоління, розвиваються мілдью, оїдіум, осередково чорна гниль у Закарпатській області. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.
У Степу та Лісостепу триває літ лучного метелика інтенсивністю 1–6 екз. на 10 кроків. Гусениці першого покоління за чисельністю 0,2–3 екз. на кв.м пошкодили 1–5% рослин кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. Повсюди на неугіддях, луках, узбіччях доріг триває розвиток личинок саранових стадних та нестадних видів, які перебувають у II-V віках. Личинки за чисельності 0,3–5 екз. на кв.м (нестадні види, Запорізька обл.) пошкодили 2–5% рослин. Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, гусеницями яких пошкоджено 1–6% сої, цукрових буряків, кукурудзи та овочів.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 14 липня поточного року, в господарствах всіх форм власності тривають роботи із проведення захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів. Захист сільськогосподарських культур проведений на площі близько 29,4 млн га, зокрема від бур’янів оброблено 14,6 млн га, шкідників - 7,4 млн га, хвороб - 7,4 млн га. Біологічний метод застосовано на площі 718,6 тис. га.

Дозріває хліб. Види на врожай соняшника, сої, кукурудзи теж свідчать про одне: врожай буде. Головне, аби швидше перемога і українські фермери покажуть світу, хто тут житниця.




Підтримка

«АГРО ПЕРСПЕКТИВА» — інтелектуальна зброя аграрія

Дорогий читачу!
Дякуємо, що ви з нами. Вже понад 23 роки ми є перевіреним джерелом інформації про АПК України та світу.
Поле відповідальності «АГРО ПЕРСПЕКТИВИ» — оперативна інформація та аналітика аграрного і продовольчого ринків.
Війна болюче вдарила по мільйонам громадян, економіці та діяльності профільних медіа.
Просимо вас долучитися до друзів www.agroperspectiva.com — тих, хто розуміє ціну якісного контенту. Тих, хто усвідомлює, що інформація — це інтелектуальна зброя аграрія.
Редакція «АГРО ПЕРСПЕКТИВИ» просить підтримати нашу роботу добровільними внесками.

Виберіть ваш варіант підтримки
Чи можна перерахувати гроші за банківськими реквізитами?
Так, можна зробити це за такими реквізитами:
Платежі у гривні:

ТОВ «АГРАРІКА»
Код ЄДРПОУ: 31172061
IBAN: UA533005280000026009002300381
в АТ «ОТП Банк»

Призначення: Безповоротна безвідсоткова фінансова допомога на здійснення статутної діяльності ТОВ «Аграріка» (agroperspectiva.com)
Payments in USD
«AGRARIKA Ltd»
22, Vorovskogo str., 01601, Kyiv, Ukraine
Beneficiary’s Bank & Account
BANK: OTP Bank
ADDRESS: 43, Zhylyanska str., Kyiv, Ukraine
ACCOUNT No.: IBAN: UA533005280000026009002300381
SWIFT code: OTPVUAUK
Details of payment: Non-refundable donation to the site agroperspectiva.com

Payments in EUR
«AGRARIKA Ltd»
22, Vorovskogo str., 01601, Kyiv, Ukraine
Beneficiary’s Bank & Account
BANK: OTP Bank
ADDRESS: 43, Zhylyanska str., Kyiv, Ukraine
ACCOUNT No.: IBAN: UA533005280000026009002300381
SWIFT code: OTPVUAUK
Details of payment: Non-refundable donation to the site agroperspectiva.com





18.07.2022 Обсудить статью










НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - Агро+ «Сахар» - АГРО+ Молоко (Monthly) - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2022 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.