На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   
 


Главная > Публикации > Актуальная статья

ВІЛЬНІ ПОРТИ

Або про коридори для зерна

Розблокувати українські порти — це пріоритет №1, №2, №3 і до безкінечності. Питання, від якого залежить не тільки добробут окремо взятого українського фермера, що попри війну вийшов в поле і сподівається на врожай. Питання портів — це ціни на продукти харчування на полицях магазинів багатьох країн.
Питання українських чорноморських портів — це ціни на пшеницю, загальні тренди глобальної торгівлі зерном.

Україна просить допомогти розв’язати вузли аби розблокувати експорт морем. Світ підставляє плече.



Ціна питання розблокування портів занадто висока, і мова не про гроші, хоча про них теж. Розблокування портів — це можливість утримати глобальну продовольчу систему, яку - як той корабель у шторм - жахливо кренить, починаючи з лютого 2022. Часу на все про все — кілька тижнів, тобто до початку нового сезону.

Аграрний міністр Микола Сольський каже, що після 24 лютого 2022 (повномасштабного вторгнення РФ) та блокування роботи чорноморських портів питання вивозу зерна залишається найбільшою проблемою. Де можливо і де неможливо шукаємо допомоги. «Якихось кардинальних речей по допомозі я не очікую. Основна річ, яку ми хотіли — це допомогти нам вивозити наше зерно, — каже Сольський. — Ми найбільше просимо, в першу чергу, виставити додаткові пости, які працювали б цілодобово для проходження карантину чи санітарного контролю».

Україна кожного дня втрачає 170 мільйонів доларів через блокування портів військами РФ, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час робочої поїздки з Президентом Євроради Шарлем Мішелем до Одеси. Прем’єр констатував, що експортні можливості України знизилися більше ніж на половину. Крім того, Шмигаль обнародував інформацію про те, що наразі близько 70 суден не можуть залишити порти країни. «Деякі кораблі були вимушені зайти в порти із зовнішніх рейдів через обстріли, пошкодження, загибель членів екіпажу. Зараз у морських портах України заблоковано майже 70 суден, у тому числі 10 — в Одеському порту. Переважна кількість кораблів — балкери та судна для перевезення генеральних вантажів», — розповів Шмигаль.

До речі, президент України Володимир Зеленський обговорив із паном Мішелем заходи щодо розблокування українських портів для експорту пшениці. «Поспілкувався з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, який відвідав Одесу. Важливо не допустити продовольчої кризи у світі, спричиненої агресивними діями Росії. Необхідно вжити негайних заходів задля розблокування українських портів для експорту пшениці», — каже Зеленський. Очільник Європейської ради наголосив на тому, що пшениця має бути доступна всім людям у світі, щоб голод не поширювався планетою, та запевнив, що ЄС зробить усе можливе для вирішення проблеми. «Саме зараз в Одесі заблоковано мільйони тонн харчових товарів. А це потенційно означає драматичну ситуацію для багатьох країн світу. Особливо це стосується країн, що розвиваються. І всю відповідальність за цю ситуацію несе Росія», — сказав Мішель.

Тим часом УСПП пропонує звернутися до міжнародних організацій, таких країн як Туреччина тощо із пропозицією спільно організувати коридор для вивезення заблокованого в портах зерна. В покращенні логістики українського продовольчого експорту зацікавлені у багатьох країнах — Близькому Сході, Північній Африці тощо. «Маємо домовленості із Німеччиною та Литвою по створенню так званого „зернового мосту“ на експорт із використанням європейських залізниць та мережі терміналів. Це дасть змогу в 5 разів збільшити пропускну здатність, але цифра в річному вимірі все одно складе 65–70 млн. тонн або вдвічі менше експорту морськими шляхами. Причому ця робота тільки починається», — каже президент УСПП Анатолій Кінах. Мова йде про гарантування безпеки такого морського міжнародного коридору, адже порти України обстрілюються російськими військами, також рф замінувала води поблизу. «Зрозуміло, що це складне завдання, але принаймні потрібно починати консультації з ООН, іншими міжнародними та країнами-партнерами. Це зона спільного інтересу», — зазначили в УСПП.

Оперативні рішення

Мінагрополітики, Мінінфраструктури МЗС разом з трейдерами максимально об’єднали зусилля для вирішення проблеми експорту. «Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити перевантажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — говорить Сольський.

Загалом в 2021/2022 МР станом на 5 травня експорт зерна з України становить 46 млн тонн, в тому числі пшениці — 18,5 млн тонн, кукурудзи — 21,33 млн тонн.
Якщо в березні вдалося продати на зовнішні ринки 200 тис тонн, то вже в квітні Україна експортувала 1,09 млн тонн зерна. «У квітні ми перевезли більше навіть, ніж я думав», — каже Сольський.

Наразі найбільше відвантажується через румунські порти, однак через кілька місяців (коли почнеться новий сезон), працювати через ці порти стане тяжко, адже зросте конкуренція: на ринок вийдуть місцеві фермери з новим урожаєм. «Рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — говорить Сольський.

Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати близько 3 млн тонн зернових на рік.
За словами Сольського, відомство пропрацьовує варіанти експорту через балтійські порти. «Більш перспективними виглядають балтійські порти: Клайпеда і три порти Латвії — вони значно потужніші, інфраструктурно розвинені, деякі взагалі сучасні, готові працювати з українським зерном, тим більше, що вони втратили транзит з Білорусії та РФ. Взагалі вони нам раді допомогти, — сказав Сольський. І додав. — Головне питання, яким займаємося: як туди доїхати». І скільки це буде коштувати.

Підводні рифи

Заблоковані порти викликали ланцюгову реакцію на шляху зерна від українського лану до магазину в Єгипті, наприклад.
Трейдери намагаються по максимуму використовувати залізницю, автотранспорт, але це «крапля в морі».
Наприклад, так званий «сухий порт» в напрямку Польщі має свої особливості. Крім питання вузької європейської колії є ще питання кількості європейських вагонів. Їх не так багато. Контейнерні перевозки теж не панацея.

Трейдери констатують стрімке зростання вартості перевалки зерна в дунайських портах України (Рені, Ізмаїл). До війни вартість перевалки становила 5–6 USD/тонна. Протягом березня-квітня ставки зросли вдвічі. Трейдери фіксують подальше зростання ставок у травні. До речі, уряд розглядає можливість державного регулювання вартості перевалки та встановлення фіксованих тарифів з огляду на важливість експорту надлишків зерна.



Ще один додатковий клопіт — портові зернові термінали України змушені закуповувати обладнання для вивантаження зерна із місткостей та відвантаження його на залізницю чи автошляхи. На більшості терміналів раніше не передбачалося такої технічної необхідності через її непотрібність. Президент зернової асоціації Микола Горбачов каже, що у довоєнні часи експортували по 6 мільйонів тонн зерна щомісяця. Повномасштабне вторгнення почалося в той момент, коли у портах накопичилося понад 4 млн тонн зерна. «Суто технічно ми не можемо їх вивезти. Річ у тому, що більшість портових терміналів навіть не призначені для зворотного навантаження. Тому доводиться докуповувати обладнання, яке дасть змогу вивантажити зерно назад», — каже Горбачов. І додає, що збіжжя у портових терміналах довго тримати не можна, бо самі термінали не розраховані на тривале зберігання, відтак існує загроза погіршення якості зернових.

Встигнути до нового сезону

Блокада чорноморських портів України, а також проблеми з інфраструктурою перешкоджають експорту майже 25 мільйонів тонн зерна. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, — каже Йозеф Шмідхубер, заступник директора відділу ринків та торгівлі ФАО. — Майже 25 мільйонів тонн зерна можна експортувати, але не можуть залишити країну через відсутність інфраструктури, блокади портів». Водночас у липні та серпні з’явиться новий урожай, зауважив Шмідхубер, і «попри війну умови збору врожаю, не виглядають такими жахливими». Але, продовжив він, «насправді це може означати, що в Україні недостатньо потужностей для зберігання, особливо якщо не буде відкрито „пшеничний коридор“ для експорту з України».

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. «Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік сформував значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — каже Сольський. Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додає міністр і зазначає, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі. На переконання міністра, відсутність українського зерна на зовнішніх ринках матиме глобальний вплив, адже зерно необхідне, зокрема, для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися.

Отож, до початку нового маркетингового року треба зробити неможливе: розблокувати порти і паралельно нарощувати потужності альтернативних коридорів. І тоді Україна зможе виконувати свої зобов’язання перед світом та гарантувати мільйонам людей продовольчу безпеку.

10.05.2022 Обсудить статью










НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - Агро+ «Сахар» - АГРО+ Молоко (Monthly) - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2022 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.