ТАРАС КАЧКА. МІНЕКОНОМІКИ
Будемо торгувати з ЄС, як і раніше - активно та інтенсивно

5 червня добігає кінця так званий торговельний безвіз із Європейським Союзом. Як ми будемо торгувати з ЄС після 6 червня?

Будемо торгувати, як і раніше - досить активно й інтенсивно.

Адже насправді для нас торговельний безвіз не закінчується, тому що ми повертаємось до угоди про вільну торгівлю, яка діяла раніше.

В нас до 6 червня діє розширений доступ на ринок, коли товари, які були лише частково лібералізовані відповідно до зони вільної торгівлі, не мають обмежень.

Тобто - угода про вільну торгівлю і режим вільної торгівлі збережеться. Тому найгірший сценарій, який нас може чекати - це просто повернення до режиму вільної торгівлі, який і був раніше.

І цей режим є досить гарний, адже він не містить мит для промислових товарів, і майже так само - для більшості аграрних товарів.

Але очевидно, що по товарах, які нам найбільш цікаві, і одночасно - які є дуже чутливі для європейців, нам дуже допомогли автономні торговельні заходи. Причому допомогли не тільки з точки зору доступу на ринок, а й з точки зору транзиту.

Проте це було актуально в попередні роки, коли не працювали наші порти. Зараз, коли порти працюють, і весь експорт, який йде в бік третіх країн, йде з портів, у нас немає такого транзитного навантаження.

І, відповідно, автономні торговельні заходи, які нам так допомогли, тепер не настільки актуальні.

То що буде далі, який буде режим торгівлі?

Рік тому, коли Європейська комісія схвалювала рішення про продовження автономних торговельних заходів, нас попередили, що це продовження буде останнім.

Натомість Європейська комісія проведе з нами перегляд торговельного режиму відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію - і через цей механізм збільшиться як доступ українських товарів на ринок ЄС, так і європейських товарів на ринок України.

І якщо з автономними торговельними заходами все сталося, як Європейська комісія і запланувала, то натомість зі статтею 29 поки що ми трошки пригальмували через низку зовнішніх обставин.

Але сподіваюся, що ми це рішення знайдемо досить швидко. І якщо це буде не до 6 червня, то максимально швидко після 6 червня.

Також ми докладемо всіх зусиль, щоб принаймні 6 червня не було ніяких фактичних змін. Тобто навіть якщо ці зміни і настануть юридично, то фактичних змін не буде.

І принаймні на час, поки ми будемо домовлятися щодо нових параметрів лібералізації торгівлі, у нас не буде проблем з доступом на ринок Європейського Союзу.

Хоча очевидно, що ситуація (у сфері торгівлі) далеко не така оптимістична і не така дружня, як на інших напрямках співпраці з Європейським Союзом.

Якщо ми повертаємося до режиму, який діяв до 2022 року, то виникає питання. Що тоді буде з тими самообмеженнями, які Україна взяла на себе минулого року? Їх скасують?

Це частина нашого діалогу з Європейським Союзом.

За результатами 2023-2024 років ми знайшли баланс торгівлі. Ми розуміємо, що ми ніде одне одного не зачіпаємо, незважаючи на те, що по певних товарах виникають проблеми з українським експортом, а щодо інших - з європейським.

Але при цьому ми не створюємо ніяких проблем. Ми збалансували торгівлю, в тому числі завдяки самоконтролю, можна навіть сказати - самообмеженню, яке ми запровадили.

І очевидно, що зараз це є предметом дискусії, яким чином зберегти цю збалансовану торгівлю.

Наш підхід полягає у тому, щоб залишити умови торгівлі такими, як вони є щонайменше зараз. А можливо, навіть більш вільними, але при цьому контрольованими.

Побачимо, що буде. Не буду забігати наперед. Ми достатньо конструктивно працюємо з Європейською комісією, але очевидно, що це буде комплексне рішення з урахуванням всіх нюансів.

Україна настільки конкурентоспроможна, навіть у воєнний час, що наші західні наші партнери бояться її? Чи це частина переговорного процесу про вступ України до ЄС?

Думаю, що тут комплексна історія, тому що треба розуміти: ми говоримо здебільшого про сільське господарство.

І тут насправді все не зводиться лише до риторики відкриття-закриття ринків. Тому що ми маємо, наприклад, інший промисловий товар, не менш чутливий - це металургія.

І де, незважаючи на всю чутливість, складність розвитку в цій галузі, ми бачимо, що Європейський Союз вже приймає рішення і до України не будуть застосовувати заходи торговельного захисту на промислову продукцію - це те, що важливе для металургії.

Це сталося тому, що українська металургія вже стала більш зрозумілою для європейської металургії. Більше інтеграції, більше стабільних системних постачань тощо.

Український аграрний бізнес дуже інтегрований з європейським аграрним бізнесом.

Наприклад, наша роль на ринку кукурудзи є важливою, оскільки Євросоюз є величезним імпортером кукурудзи. Не лише виробником, а великим імпортером. І ми є одним з головних постачальників цього товару в ЄС.

Ми живемо дедалі більше за європейськими правилами, ми близькі географічно, споріднені, у нас є угода про вільну торгівлю, наша продукція стала кормовою базою для європейського тваринництва.

З іншого боку, оскільки ми згадали про тваринництво, 100% курей в Україні мають європейське походження, тому що всі інкубаційні яйця або курчата потрапляють в Україну з ЄС. А вся в'язова птиця, яку ми вирощуємо, має німецьке або польське ДНК.

Так фізично виглядає ця інтеграція. Причому вона відбулася, по-перше, досить швидко, а по-друге, в умовах війни.

І наше завдання на сьогоднішній день - просто працювати з тим, щоб довести, що українська продукція є частиною продовольчої системи Європейського Союзу. А тому нам скоріше треба довіряти, аніж боятися.

Що ми нікому не виступаємо загрозою, навпаки - Україна є найбільшим та найкращим партнером європейського сільського господарства. І так, як ми з розумінням ставимося до європейських фермерів, мабуть, жоден інший торговельний партнер не ставиться.

І якщо взяти цифри, то ми побачимо, що від інтеграції України, українського сільського господарства до внутрішнього ринку ЄС виграють усі фермери в Європі.

А як щодо інших торговельних партнерів? Де Україна виграла, де наростила свою присутність?

Україна виграла за всіма параметрами, тому що насправді ми пам'ятаємо початок 2022 року, коли були ризики запанікувати і взагалі зникнути з торговельної мапи світу.

Але ми не запанікували, ми дуже вдячні Європейському Союзу за ту підтримку за лініями солідарності, які запрацювали.

До речі, дуже цікаво, що тепер ці лінії солідарності дуже ефективно працюють на постачання в Україну не лише європейських товарів, а й китайських, які контейнерами йдуть через територію ЄС.

На сьогоднішній день ми маємо можливість експортувати всю свою продукцію. Це звучить трошки радикально, але так і є. Фізично, логістично ми можемо експортувати всю нашу продукцію.

В нас, звичайно, ще є черги на наземному кордоні, але в усьому іншому ми повністю нормально відновили роботу.

В нас є достатньо багатий доступ до ринків. Ми бачимо, що наші експортери покращують свою репутацію в світі. Їм більше довіряють, це тепер не стратегія експансії за рахунок низької ціни, а насправді в нас йде досить гарний розвиток саме за рахунок доданої вартості.

Головна проблема на сьогодні - як виробляти більше продукції з доданою вартістю, як використовувати ті торговельні можливості, які в нас є.

Тобто зараз промислова політика і нарощування виробництва - це і є перший і базовий елемент експортної стратегії.

Торгові війни можуть привести до переорієнтації товарних потоків. У тому числі - в Україну. Як ми будемо рятувати українських виробників, які зараз перебувають у досить важкому стані?

Я не згущував би так фарби.

Справді, український виробник працює в дуже складних умовах, але працює.

Зараз я в Запоріжжі, ми відвідуємо підприємства, які працюють, продають свою продукцію на експорт, незважаючи на близькість до фронту, що впливає також і на доступ до фінансів, на розрахунки й інші речі.

Це насправді дивовижно, що український бізнес, попри всі виклики і ризики, працює, розвивається, відновлюється. І я думаю, що тут не треба гіперболізувати ту проблематику, яка є.

Справді, ми вже почули, і це була публічна заява (президентки Єврокомісії) Урсули фон дер Ляєн, що зараз багато країн дивляться на Європейський Союз як на найголовнішого торговельного партнера, і, відповідно, це створює таку конкуренцію уваги.

Можливо, черга тих, хто хоче домовитися про торгівлю з ЄС, коротша, ніж до США зараз, але вона також велика і до Європейського Союзу.

Для нас, думаю, не буде відчутних змін у торговій статистиці, але можливі якісь локальні проблеми, які треба вирішувати інструментами торговельного захисту.

Уряд готовий виступати більш проактивно в плані якихось обмежень чи самообмежень, які потрібні для розвитку української економіки, в тому числі й не класичними інструментами торговельного захисту.

Готовність в нас така є, але ця реакція буде, скоріше за все, лише точкова.

Наша логіка така: ми зараз працюємо над експортною стратегією і завершуємо її оновлення. І паралельно в нас йде активна робота над створенням промислової стратегії.

Для Міністерства економіки надзвичайно важливими є ті інструменти, які підтримують виробництво української продукції. Це і гранти базові, і фінансова підтримка на розвиток виробництва, це і повернення відшкодування вартості сільгосптехніки - такий собі промисловий кешбек.

Це і локалізація в публічних закупівлях, яка буде працювати. І це насправді є дуже цікавою історією, як ми вчимося використовувати можливості міжнародного права.

Тобто ми не будемо слухняними ентузіастами перевиконання у сфері відкритості. Натомість ми застосовуємо локалізацію в той спосіб, який відповідає нашим зобов'язанням.

Із країнами, з якими ми маємо зобов'язання в межах Світової організації торгівлі, угоди про вільну торгівлю - ми локалізацію не застосовуємо. І список цих країн, як не дивно, майже збігається зі списком тих, хто нам дуже активно допомагає.

Натомість країни, з якими в нас немає угод про вільну торгівлю, часто не є активними помічниками України в боротьбі з агресором. Тому там діє локалізація, і вона буде теж розширюватися відповідно до міжнародних норм.

В нас немає мети посваритися з кимось. Навпаки, наша мета - розвивати торговельні відносини, але взаємовигідно і так, щоб ці відносини не шкодили економічному розвитку України.