Польща не була для вас чужою країною, 15 років тому ви працювали тут у посольстві. Як, на вашу думку, за ці півтори декади змінилися українсько-польські відносини?

У 2024 р. українці, які приїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, забезпечили 2,7% ВВП Польщі.

Я запропонував би подивитися не на останні 15 років, а на всі 34 роки незалежності, на відносини між країнами з точки зору сприйняття України в Польщі й Польщі в Україні. На мою думку, ми маємо класичну синусоїду у взаємному ставленні, що пов’язується з подіями, які відбувалися. Коли Україна отримала незалежність, звичайно, рівень суспільної підтримки нашої країни в Польщі був високим. Пізніше досить серйозні сплески позитивних емоцій і підтримки України у Польщі спостерігалися у періоди Помаранчевої революції, Революції гідності, початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ці підйоми супроводжувалися певними очікуваннями на зміни в Україні. Згодом відносини переходили на більш стабільний і спокійний рівень.

У 2022 році польське суспільство перевершило само себе, показавши всьому світові, що таке справжня солідарність: відкриті серця й домівки для українців, які рятуються від російської агресії, та щира підтримка України, що бореться за свободу і життя. Це був певний історичний перелом у двосторонніх відносинах, який показав, на що здатне польське суспільство, на що здатна польська держава в часи великої кризи і великих випробувань.

За останні два десятиліття Польща зробила великий крок уперед. Вона стала однією з найбагатших країн світу, стоїть на порозі входження у G20 і показує високі темпи розвитку. Свій внесок у це зробили й українці, зокрема той мільйон наших громадян, які змушені були виїхати з України через російську агресію і знайшли прихисток в Польщі. За даними компанії Deloitte, у 2024 році українці, які приїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, забезпечили 2,7% ВВП Польщі.

На сьогодні ми маємо нову якість наших відносин: ми подорослішали, сприймаємо одне одного нарівні, по-серйозному. Ми розуміємо вагу кожної з держав у світі й усвідомлюємо, де ми можемо бути корисними одне для одного, де нам варто співпрацювати, а де ми є конкурентами, і про це також потрібно відверто говорити.

Йдеться, наприклад, про співпрацю у сільськогосподарській сфері. Це доволі чутлива тема як у Польщі, так і в Україні. Торік не було блокування спільного кордону, на відміну від 2023–2024 років, оскільки налагоджено системний і постійний діалог між міністерствами сільського господарства.

Майже щомісяця відбувалися або онлайн, або безпосередні зустрічі, які давали змогу показувати реальну картину торгівлі тими чи іншими товарами, порівнювати статистику, розв’язувати проблеми, які нібито неможливо було розв’язати. Скажу більше: 80% «проблем» фактично не існує. Вони придумані, накручені різними спекуляціями, медійним розголосом або ж спробами посварити виробників з України і Польщі. Натомість у 20% випадків проблеми можна розв’язати.

Йдеться про дискусії, починаючи від того, як Україна має інтегруватися до ЄС, це формує загрози чи дає можливості для Польщі, і закінчуючи тим, які конкретні види товарів є конкурентами для польських товарів і як розв’язання конкретної проблеми перетворити на можливості для українсько-польської співпраці. На жаль, ще залишаються певні заборони щодо постачання на польський ринок української продукції.

Але ми працюємо з Польщею та Євросоюзом, щоб поступово розв’язувати ці проблеми на користь наших виробників, не створюючи загроз на європейському ринку.

Тепер в Україні ми сприймаємо Польщу як зразок успішної трансформації. Україна прагне до ЄС, тим часом Польща вже понад 20 років в Євросоюзі. Польща є яскравим прикладом того, як правильно використовувати ті можливості, які дає європейська інтеграція, щоб перетворитися на країну, що процвітає. У Польщі також є розуміння безпекової ситуації, враховуючи теперішню війну Росії проти України. Польща приділяє серйозну увагу своїй безпеці, зміцненню обороноздатності і, мабуть, є найуспішнішою країною ЄС щодо витрат на оборону та посилення оборонних спроможностей.

Триває активна дискусія щодо участі країн у мирному процесі. Польща також намагається бути активною, Варшава декларує участь у можливій миротворчій операції в Україні як логістичний хаб. На яке залучення Польщі очікує Україна?

Тема участі Польщі в Коаліції охочих, у мирних переговорах є надзвичайно актуальною в Польщі. Водночас більшість польського суспільства виступає проти направлення військ в Україну. Ця тема обросла різними міфами, стала елементом внутрішньополітичної дискусії. Ми зараз не входитимемо до неї.
Скажемо лише що, по-перше, для нас Польща важлива як «дорога життя», оскільки реалізація будь-яких ініціатив чи операцій без Польщі неможлива. Польща як учасник Коаліції охочих на різних рівнях була представлена на 17-ти зустрічах. Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький узяв участь у розмові за участі Президента України, європейських лідерів та президента США Дональда Трампа, а прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск – за участі європейських лідерів. Це важливо, адже присутність Польщі в таких розмовах – це надпартійний консенсус. Державний інтерес Польщі полягає в тому, щоб Україна вистояла, була сильною, стримувала російську агресію. Другий елемент: без Польщі майже неможливо логістично реалізувати операції з постачання чи забезпечення підрозділів, перекидання військ тощо. На сьогодні Польща для України відіграє ключову роль для забезпечення поставок військової допомоги. Для союзників, які ухвалять рішення про направлення військових контингентів в Україну після завершення бойових дій, Польща також відіграватиме ключову логістичну роль.

Яка на сьогодні економічна співпраця між Україною та Польщею?

За три квартали минулого року товарообмін між Україною і Польщею порівняно з аналогічним періодом 2024 року зріс на 7,7% і становив 13 млрд дол. Зокрема, імпорт з Польщі до України становив 9,3 млрд дол., а з України до Польщі – 3,7 млрд дол. У суму польського імпорту входить також продукція ОПК. Загальний обсяг взаємної торгівлі за минулий рік може сягнути 16–17 млрд дол. Ми купуємо в Польщі багато продукції, пов'язаної з функціонуванням України в умовах війни. Зокрема, йдеться про паливо, газ, електроенергію, які тепер у значних обсягах постачаються з Польщі до України.

Варто також зазначити, що ми постачаємо з України переважно сировину й ресурси. А з Польщі до України надходить продукція з доданою вартістю. Тому нам ще серйозно треба попрацювати над тим, щоб на ринок Польщі та ЄС надходила продукція, яка вироблена в Україні і яка має відповідну додану вартість, а не просто, наприклад, добута руда чи зібране зерно.

Надзвичайно важливими темами є також вирішення актуальних питань, пов'язаних з розвитком прикордонної інфраструктури, функціонуванням кордону, розв’язанням проблем перевізників.

Водночас в економічному вимірі варто згадати про дуже важливий аспект – людський капітал. Сьогодні в Польщі перебуває понад 2 млн громадян України. З мільйона українців, які виїхали з України до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії, 72% працює. У Польщі також функціонує 80 тисяч підприємств і компаній, заснованих громадянами України.
Українці у Польщі допомагають динамічному розвиткові польської економіки, і вони також є доданою вартістю для України. Насправді створюється досить серйозна додаткова можливість для розвитку спільного бізнесу, взаємної торгівлі чи нових умов для відбудови України.

У Польщі періодично чути голоси про те, що необхідно обмежити експорт тих чи інших видів української продукції на місцевий ринок, оскільки це його дестабілізує. Як українська сторона повинна діяти в цій ситуації, щоб не генерувати додаткових проблем у двосторонніх відносинах?

Захист свого ринку – це природна реакція кожного суспільства. І кожен виробник хоче мати домінувальні умови для своєї продукції на ринку своєї країни. Водночас у питанні імпорту агропродукції з України ми бачимо багато міфів, стереотипів і різних фальшивих історій, які розкручуються у ЗМІ, але насправді не мають підтвердження. І саме діалог, співпраця між виробниками агропродукції, між міністерствами, які відповідають за ці напрями, дають змогу значною мірою ці проблеми розв’язувати.

Тому найкращий варіант – це діалог і співпраця. Торік у листопаді відбувся візит віцепрем'єр-міністра України – торгового представника України пана Тараса Качки до Варшави. Він провів зустрічі з відповідними представниками польського уряду, зокрема з міністром фінансів та економіки Анджеєм Доманським. Усі ці питання порушували, сторони перебувають у постійному діалозі. Найближчими тижнями відбудеться візит міністра Доманського до України для проведення зустрічі співголів міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Цей візит є важливим з точки зору організації в цьому році в Польщі Міжнародної конференції з питань відновлення України (URС 2026).