На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   
 


Главная > Публикации > Пресс-релизы

Клоп шкідлива черепашка шкодить посіви зернових

В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах
колосіння, цвітіння та наливання зерна шкодить комплекс комах.
Найнебезпечнішим в Степу та Лісостепу залишається клоп шкідлива черепашка.
Ним за чисельності 0,2–1, осередково 2–3 імаго, 0,5–1 яйцекладки та 0,5–2, макс. до
4 (Запорізька, Луганська обл.) личинок на кв.м заселено та пошкоджено 1–7%
рослин озимих та 0,5–2% рослин ярих колосових на 10–15% обстежених площ.
Переважна більшість личинок клопа перебуває у ІУ-У віці. У південних та
центральних областях відмічено вихід та живлення на колосках хлібних жуків
0,5–2 макс. 5 (Луганська обл.) екз. на кв.м та жужелиці (туруна) (0,3–1 екз. на
кв.м). Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності
розмноження, пшениці шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс, які
поширились на 6–71% посівів.

Борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, осередково
жовтою іржею, темно-бурою плямистістю, ринхоспоріозом, піренофорозом,
іншими плямистостями охоплено 3–26 макс. 40% (септоріоз - Сумська обл.) рослин
зернових колосових культур. Агрокліматичні умови звітного періоду сприяли
подальшому розвитку хвороб на колосі. Зокрема, фузаріозом уражено 0,2–6% у
Закарпатській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Харківській областях,
септоріозом - 0,5–6, макс. 22% колосків у Кіровоградській області. Подекуди
оливковою плісенню уражено 1–4, макс. 8% колосків (Львівська, Одеська обл.),
ринхоспоріозом охоплено 5% колосків, альтернаріозом 1–2% колосків. Летючу
сажку виявлено від поодиноких рослин до 2% колосків ячменю (Волинська, ІваноФранківська, Кіровоградська обл.). У Чернігівській області на 3–10% рослин вівса
виявлено червоно-буру плямистість. Ураженість хворобами зменшують збиранням
у стислі строки прямим комбайнуванням та доведенням зерна до відповідних
кондицій.

Повсюди у посівах кукурудзи триває літ стеблового (кукурудзяного)
метелика, відкладання ним яєць (0,1–2 кладок на рослину), у степових областях
відродження та живлення гусениць, якими заселено 3–20% обстежених площ
пошкоджено до 8% рослин за чисельності 0,3–0,5 макс. 2 гусениці на кожну
(Херсонська обл.). При вологості нижче за 30% з підвищеною температурою
понад 30ºС більшість яйцекладок гине. Злаковими попелицями заселено 20–80%
площ, 4–15% рослин у господарствах Миколаївської області.

Для обмеження шкідливості стеблового (кукурудзяного) метелика на початку
та під час масового відкладання яєць варто проводити випуск трихограми з
нормою 50–100 тис. самиць, знищення бур’янів та квітучих нектароносів. За
наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6–8% рослин з гусеницями
стеблового метелика та бавовникової совки І-ІІ віків посіви обприскують
дозволеними до використання інсектицидами.

У посівах гороху продовжується пошкодження бобів гусеницями горохової
плодожерки та личинками горохового зерноїда, які в допороговій чисельності
заселили 5–15% рослин. У Миколаївській області спостерігається масове
заселення гороховою попелицею. Шкідника обліковують на 50–100% площ, де
відловлюється по 200–230 особин на 10 п.с. Рослини продовжують хворіти на
аскохітоз, антракноз, кореневі гнилі, пероноспороз.

Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний
кліщ, гусениці акацієвої вогнівки, чортополохівки, осередково лучного
метелика, якими пошкоджено 2–10, макс. 20% рослин (павутинний кліщ,
Херсонська обл.). В Новоселицькому районі Чернівецької області виявлено
осередки підвищеної шкідливості совки-гамми, яка в середньому ступені
пошкодила 20–50% рослин в слабкому ступені. Пероноспорозом, церкоспорозом,
септоріозом, фузаріозом, аскохітозом, уражено 1–5% рослин. Подекуди в
господарствах Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей церкоспорозом
та аскохітозом до 8–15% рослин.

Посіви цукрових буряків заселяються буряковою листковою попелицею,
яку виявляють на 3–15% рослин, переважно з країв полів. У центральних областях
рослини буряків заселяють та пошкоджують бурякові блішки, мінуючи мухи,
щитоноски. Триває живлення амарантового стеблоїда (Полтавська обл.), де ним
за середньої чисельності 0,05 екз. на кв.м пошкоджено 3,5% рослин у слабкому
ступені. Осередково шкодять листогризучі та підгризаючі совки.
У Лісостепу та Поліссі на посівах цукрових буряків триває розвиток
церкоспорозу, де ним уражено 1–5% рослин (Волинська, Івано-Франківська,
Хмельницька
обл.). На кормових та столових буряках поширення хвороби
проходить більш інтенсивніше в приватному секторі. Подекуди виявлені осередки
рамуляріозу. Для запобігання негативного впливу церкоспорозу на цукристість
буряків, за наявності 3–5% рослин, необхідно оздоровлювати посіви дозволеними
до використання препаратами.

У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники
(геліхризова попелиця, клопи, осередково трипси,), якими заселено 3–15, макс.
20–50% рослин (Луганська, Сумська, Херсонська обл.). У Степу рослинам
культури завдають шкоди гусениці акацієвої вогнівки, у Луганській області
соняшникова шипоноска. Подекуди завдають шкоди гусениці совок, лучного
метелика, саранові, якими в допороговій чисельності пошкоджено 1–5% рослин.
На 5–70% обстежених площ септоріозом уражено 2–12% рослин, пероноспорозом
- 2–18%, фомозом - 1–5, макс. 12%, (Кіровоградська обл.), іржею - 1–7%
(Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська обл.) альтернаріозом - 4–8%.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів, баклажанів масово розвивається
колорадський жук (чисельністю 1–5 імаго та 3–42 личинки різних віків).
Розвиток фітофторозу, альтернаріозу на картоплі та томатах відмічається в усіх
зонах вирощування (охоплено 3–45% рослин). Вірусною мозаїкою та
скручуванням листя ураження 6% картоплі. Повсюдно рослини капусти
потерпають від капустяних совок (1–12% рослин), молі (3–45%), біланів,
попелиць, хрестоцвітих блішок (2–26%). У господарствах Лісостепу триває розселення білокрилки, якою заселено 17% рослин у середньому ступені.
Повсюди рослини огірків потерпають від баштанної попелиці, тютюнового
трипса, в західних та центральних областях на 1–8% рослин проявились ознаки
антракнозу, бактеріозу, пероноспорозу. Рослинам цибулі суттєвої шкоди
завдають личинки цибулевої мухи, досить інтенсивного поширення набув
пероноспороз. На моркві відмічено шкідливість морквяної мухи. .
В степу, подекуди Лісостепу відмічається літ другого покоління лучного
метелика, інтенсивність 1–3 екз. на 10 кроків (Запорізька, Луганська обл.). Також
продовжується живлення гусениць лучного метелика І-го покоління. У посівах
соняшника, та кукурудзи (переважно крайові смуги, забур’янені) виявляються за
чисельності 0,5–1 макс. 2 екз. Моніторинг за розвитком шкідника продовжується,
насамперед це стосується забур’янених посівів просапних та овочевих культур,
які межують з містами резервації шкідника.

Погодні умови початку липня (температура повітря 25–35ºС), поки що не сприяють утворенню осередків високої чисельності і шкідливості гусениць ІІ покоління
Саранові (стадні - італійський прус) та нестадні (кобилки, коники,
інші), розвиваються здебільшого в багаторічних травах, пасовищах, балках,
заплавах річок, в крайових смугах просапних культур степових, та деяких
лісостепових областях. Чисельність нестадних видів становить 0,2–3, макс 5–10
(Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Миколаївська обл.) екз. на кв.м,
італійського пруса 0,5–2 екз. на кв.м. За віковим складом личинки ІІІ-V віку,
видовим складом: кобилка блакитнокрила становила 27%, кобилка темнокрила
- 24%, хрестовичка мала - 24%, кобилка чорносмугаста - 25%, поодинокі
екземпляри італійського пруса. Скрізь продовжується літ листогризучих совок
(бавовникової совки, С-чорне, городньої, люцернової, інших) та
підгризаючих совок. Переважно гусеницями бавовникової та совки-гамми на
посівах сої, кукурудзи, технічних та овочевих культур, багаторічних трав
пошкоджено 1–10% рослин. У садах плоди зерняткових порід пошкоджують
гусениці яблуневої плодожерки (2–8, макс. 34% плодів у приватному секторі),
кісточкових - пильщики, личинки вишневої мухи. У південних областях
Степу триває літ яблуневої плодожерки (ІІ-го покоління). Плодові насадження
хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз,
клястероспоріоз.
На виноградниках триває шкідливість гронової листокрутки ІІ покоління.
Продовжують шкодити кліщі. Подальшого поширення набула мілдью, якою
уражено 3–15% кущів, 2–7% листків, у Закарпатській, Одеській та Херсонській
областях. На сприйнятливих європейських сортах осередково поширений оїдіум,
хворобою уражені 2–7% кущів, 1–6% грон. У Закарпатській області вогнищами
розвивається чорна гниль, чорна плямистість.
В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

05.07.2020


По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119









НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - Агро+ «Сахар» - АГРО+ Молоко (Monthly) - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2024 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.