Стан озимини вчені оцінюють як задовільний
17.02.2025 09:36 «Агро Перспектива» (г. Киев) —
Рослини ячменю озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 1,7–1,8, висота рослин 11–12 см, довжина конуса наростання — 0,78–0,80 мм, маса 100 сирих рослин становила 55–60 г. Стан всіх посівів задовільний. За даними ННЦ «Інститут землеробства НААН» рослини озимих зернових культур перебувають у стані глибокого зимового спокою. Рослини пшениці озимої у Київській області знаходяться у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 1,7–1,8, висота рослин 15–18 см, довжина конуса наростання рослин — 0,36–0,38 мм, маса 100 сирих рослин становить 75–85 г. Рослини тритикале озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 1,6–1,8, висота рослин 14–15 см, довжина конуса наростання — 0,46–0,48 мм, маса 100 сирих рослин становить 55–60 г. Рослини жита озимого перебувають у фазі «кущіння». Коефіцієнт кущіння 1,7–1,9, висота рослин 13–15 см, довжина конуса наростання — 0,75–0,78 мм, маса 100 сирих рослин становить 50–55 г. За повідомленням ДУ Інститут зернових культур мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) під час найбільшого похолодання знижувалась до 3–6 0С морозу і виявилась вищою за критичну температуру вимерзання озимини. Результати відрощування озимих культур (пшениці, ячменю та ріпаку озимих), моноліти яких було відібрано 25 січня метеостанціями області показали, що загибелі рослин у зразках немає. Погода у кінці першої — на початку другої декад лютого характеризувалася швидким зниженням температури повітря до мінусових значень, особливо низьких у нічні години, а також відсутністю на більшій території країни снігового покриву на полях. Температура ґрунту на глибині 5 см становила 4,5 0С морозу. Залежно від регіону ґрунт промерзав на глибину від 7 до 20 см. За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах від 0,9 до 8,0 0С морозу і була на 0,8–4,0 0С нижче норми, або відповідала їй, а у центральних областях — на 1,2 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні у денні години місцями підвищувалася до 0,4–6,0 0С тепла, мінімальна — у найпрохолодніші ночі знижувалася до 8,6–13,0 0С морозу, у північному регіоні на поверхні грунту до 14 0С морозу. За повідомленням наукових установ НААН у більшості регіонів опади були відсутні, лише у Вінницькій області їх кількість була незначною і становила у середньому 1 мм, у Львівській — 0,2 мм. За спостереженнями науковців Селекційно-генетичного інституту — НЦНС у першій декаді лютого внаслідок встановлення стійкої незначної мінусової температури повітря озимі культури припинили вегетацію і на зараз перебувають у стані зимового спокою. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння знижувалась до 3–6 0С морозу і була вищою за критичну температуру вимерзання рослин, яка за результатами досліджень фахівців інституту та агрометеорологів станом на 10 лютого становила: для ячменю озимого у фазі «кущіння» -9–11 0С, пшениці озимої у фазі «кущіння» — 13–14 0С, ріпаку озимого у фазі «формування листової розетки» — 14 0С. Результати відрощування монолітів озимих культур, взятих із полів 25 січня, свідчать, що пошкоджень та загибелі рослин не виявлено. Запаси продуктивної вологи за даними метеостанцій і агрометеопостів станом на 8 лютого у метровому шарі ґрунту у більшості районів Одеської області становили 88–116 мм, що відповідає 66–79 % від НПВ, місцями 156–173 мм (100 % від НПВ). Таким чином, зараз посіви озимих культур знаходяться у задовільному і доброму стані, а у разі повернення морозів, здатні витримати температуру до 10–12 0С морозу на глибині вузла кущіння, а рослини ячменю озимого — до 8-10 0С морозу на глибині вузла кущіння. За умов подальшої успішної перезимівлі вегетацію вони розпочнуть послабленими. Рослини ріпаку озимого, що увійшли у зиму у фазі «6–8 пар справжніх листків» знаходяться у задовільному і доброму стані. Інші потребують додаткового обстеження. Загалом, загрозливих явищ для перезимівлі озимих культур протягом січня та першої декади лютого не спостерігалося. За спостереженнями науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН морозостійкість озимих зернових, у першу чергу, залежить від фази їх розвитку. Найбільш стійкими до низьких температур є розкущені посіви, оскільки у вузлах кущіння ‒ найвища концентрація цукрів, які є визначальними для успішної перезимівлі, а також забезпечують регенераційні процеси навесні. У разі загибелі листків, стебел, частини коренів збережені вузли кущіння утворюють нові пагони з точок росту, що формує вторинну (вузлову) кореневу систему. Вони закладаються на глибині від 1 до 6 см, у більшості випадків ‒ 2–3 см від поверхні ґрунту. Серед чинників, які визначають глибину їх залягання, є світло та вологість ґрунту. За переважання сонячних днів вузли закладаються глибше. За висіву насіння на глибину 4 см за 14-годинного світлового дня вони формуються у горизонті 3,0–3,5 см, 6-годинного ‒ 1 см. У безсніжні зими шар ґрунту слугує утепленням для озимини. Температура на глибині 1,0–1,5 см на 2–3 0С вища, ніж на поверхні, у шарі 2,5–3,0 см ця різниця ще більша. На зараз істотних ризиків від вимерзання не спостерігається: мінімальні температури на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових є значно вищими за критичні, які у цьому регіоні для ячменю становлять 10–12 0С морозу, пшениці — 14–16 0С, жита — 16–18 0С. Ці значення приблизні, бо їх розрахунок залежить від середньої мінімальної температури на глибині вузла кущіння за певний період (від дати переходу її через 0 0С до дати визначення критичної температури). Крім того, зимо- і морозостійкість озимих зернових культур у другій половині зими знижується й рослини будуть вразливішими до низьких температур. За інформацією Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН поступове зниження температури повітря (місцями до 10 0С морозу), яке відбулося протягом останнього тижня поки що не є загрозливими для добре розвинутих посівів озимих колосових культур: пшениці, ячменю та тритикале. Рослини цих культур, які знаходяться у фазі «одного-трьох листочків» можуть бути пошкоджені низькими температурами через ослаблення їх фізіологічного стану. Зараз складно стверджувати, яка частка посівів озимих може бути пошкоджена у результаті зниження температури. Отже, аналізуючи ситуацію, яка склалася на сьогодні, зробити висновок про стан перезимівлі озимих колосових культур є недостатньо визначеним та передчасним. Для повної його оцінки доцільним є дослідження рослин шляхом відрощування їх у монолітах за морфофізілогічним методом.
 |
