ДСТУ 3768:2004: Пшеница - технические условия

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ПШЕНИЦЯ
Технічні умови
ДСТУ 3768:2004
Видання офіційне
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2004 

ДСТУ 3768:2004 
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Київсь­кий інститут хлібопродуктів»; Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН; Миронівський інсти­тут пшениці ім. В. М. Ремесла УААН
РОЗРОБНИКИ: В. Клименко; В. Стрій, канд техн. наук; А. Розгон, Г. Гуменюк, д-р с.-г. наук; І. Панченко, канд. с.-г. наук;|Ф. Попереля|, канд. с.-г. наук; В. Колючий, канд. біол. наук; О. Скрипка, В. Левченко, канд. техн. наук
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р
№ 98 
3 НА ЗАМІНУ ДСТУ 3768–98 
Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України.
Держспоживстандарт України, 2004 

ДСТУ 3768:2004 
ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………………………………………………………………………..IV
1 Сфера застосування ………………………………………………………………………………………………………… 1 
2 Нормативні посилання………………………………………………………………………………………………………..1 
3 Терміни та визначення понять…………………………………………………………………………………………….З
4 Типи…………………………………………………………………………………………………………………………………..5 
5 Загальні технічні вимоги……………………………………………………………………………………………………..5 
6 Вимоги безпеки і охорони природного довкілля……………………………………………………………………8 
7 Правила приймання……………………………………………………………………………………………………………8 
8 Методи контролювання……………………………………………………………………………………………………….9 
9 Транспортування і зберігання…………………………………………………………………………………………….10 
10 Гарантії постачальника…………………………………………………………………………………………………….10 
Додаток А Перелік основних сортів пшениці, що характеризують тип………………………………………11 
Додаток Б Максимально допустимий рівень у пшениці токсичних елементів і мікотоксинів …….. 12 
Додаток В Характеристика зовнішніх ознак ураженого фузаріозом зерна пшениці, а також знебарвленого і рожевозабарвленого нефузаріозного зерна…………………………………..13 
Додаток Г Допустимі розбіжності між двома паралельними визначеннями фузаріозних зерен………………………………………………………………………………………………………………….. 14 
Додаток Д Бібліографія……………………………………………………………………………………………………….. 15 

ДСТУ 3768:2004 
ВСТУП
Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної зернової продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках зерна, зокрема м’якої та твердої пшениці, пріоритетними є якість і безпека продукції.
В національному стандарті на пшеницю, з урахуванням фактичного стану, перспективи роз­витку зернового господарства України та вимог до зерна пшениці у передових зарубіжних країнах, застандартовано показники і норми її якості; внесено зміни, затверджені Держспоживстандартом у 1999–2003 роках, зокрема показники якості пшениці для експортування; уточнені нормативні до­кументи щодо вимог безпеки і охорони природного довкілля, визначення показників якості та ме­тодів контролювання.

ДСТУ 3768:2004 
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ПШЕНИЦЯ
Технічні умови
ПШЕНИЦА
Технические условия
WHEAT
Specifications
Чинний від 2004–07–01 
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на зерно м’якої і твердої пшениці, призначене для використову­вання на продовольчі та непродовольчі потреби і для експортування.
Розподіл пшениці на типи викладено у таблиці 1; показники, характеристики та норми якості пшениць за класами — в таблицях 2 і 3; обов’язкові вимоги до зерна пшениці, що гарантують без­пеку життя і здоров’я людини, тварин та природного довкілля — у 5.2 (стан, запах, колір зерна, зараженість шкідниками), 6.1 (токсичні елементи, мікотоксини і пестициди), 6.2 (вимоги безпеки і виробничої санітарії), 6.3 та 6.4 (охорона природного довкілля).
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ 2422–94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення
ДСТУ 3355–96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі ка­рантинного огляду та експертизи
ДСТУ EN 12955–2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину — В-І та суми афлатоксинів В-І, В2, G-i та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці
ДСТУ EN ISO 15141–1-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продук­тах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням силікагелем
ДСТУ EN ISO 15141–2-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продук­тах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням бікарбонатом
ДСТУ-П-4117–2002 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії
ГОСТ 17.2.3.02–78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбро­сов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 10840–64 Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначення натури)
ГОСТ 10846–91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно і про­дукти його переробляння. Метод визначання білка)
ГОСТ 10940–64 Зерно. Методы определения типового состава (Зерно. Методи визначання типового складу)
ГОСТ 10967–90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання за­паху і кольору)
ГОСТ 10987–76 Зерно. Методы определения стекловидности (Зерно. Методи визначання скловидності)
ГОСТ 13496.11–74 Зерно. Метод определения содержания спор головневых грибов (Зерно. Метод визначання вмісту спор головневих грибів)
ГОСТ 13496.20–87 Комбикорма, комбикормовое сырье. Метод определения остаточных ко­личеств пестицидов (Комбікорми, комбікормова сировина. Метод визначання залишкових кілько­стей пестицидів)
ГОСТ 13586.1–68 Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшени­це (Зерно. Методи визначання кількості і якості клейковини в пшениці)
ГОСТ 13586.3–83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання і методи відбирання проб)
ГОСТ 13586.4–83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками)
ГОСТ 13586.5–93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості)
ГОСТ 24104–88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загальної призначеності і зразкові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 25706–83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 26927–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продук­ти харчові. Методи визначання ртуті)
ГОСТ 26929–94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для опреде­ления содержания токсичных элементов. (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінера­лізація для визначання вмісту токсичних елементів)
ГОСТ 26930–86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і про­дукти харчові. Метод визначання миш’яку)
ГОСТ 26931–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначання міді)
ГОСТ 26932–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і про­дукти харчові. Методи визначання свинцю)
ГОСТ 26933–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і про­дукти харчові. Методи визначання кадмію)
ГОСТ 26934–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і про­дукти харчові. Методи визначання цинку)
ГОСТ 27676–88 Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения (Си ровина і продукти харчові. Метод визначання числа падання)
ГОСТ 28001–88 Зерно фуражное, продукты его переработки, комбикорма. Методы опреде ления микотоксинов: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2) и охратоксина А (Зерно для кормових.потреб продукти його переробляння, комбікорми. Методи визначання мікотоксинів: Т-2 токсина, зеарале нона (Ф-2) і охратоксина А)
ГОСТ 28396–89 Зерновое сырье, комбикорма. Методы определения патулина (Зернова cv ровина, комбікорми. Методи визначання патуліну)
ГОСТ 28419–97 Зерно. Метод определения сорной и зерновой примесей на анализаторе засоренности У1-ЕАЗ-М (Зерно. Метод визначання смітної і зернової домішок на аналізаторі за­сміченості У1-ЕАЗ-М)
ГОСТ 28666.1 -90 (ИСО 6639/1 -86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженно­сти насекомыми. Часть 1. Общие положения (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 1. Загальні положення) •
ГОСТ 28666.2 — 90 (ИСО 6639/2–86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженно­сти насекомыми. Часть 2. Отбор проб (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості ко­махами. Частина 2. Відбирання проб)
ГОСТ 28666.3–90 (ИСО 6639/3–86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженно­сти насекомыми. Часть 3. Контрольный метод (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараже­ності комахами. Частина 3. Контрольний метод)
ГОСТ 28666.4–90 (ИСО 6639/4–86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженно­сти насекомыми. Часть 4. Ускоренные методы (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараже­ності комахами. Частина 4. Прискорені методи)
ГОСТ 29143–91 (ИСО 712–85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (рабочий контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод)
ГОСТ 29144–91 (ИСО 711–85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (базовый контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний метод)
ГОСТ 30483–97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, повреж­денных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси. (Зерно. Методи визначан­ня загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вміст дрібних зерен і крупності; вміст зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вміст металомагнітної домішки)
ГОСТ 30498–97 (ИСО 3093–82) Зерновые культуры. Определение числа падения (Культу­ри зернові. Визначання числа падання).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Терміни і відповідні їм визначення, використані у цьому стандарті — згідно з ДСТУ 2422 та чин­ними в Україні документами.
зерновий склад
Юридична особа, яка на праві власності має зерносховище(а) і сертифікат на відповідність послуг зі зберігання зерна та продуктів його переробки
зернова домішка
Неповноцінні зерна пшениці та інших культурних рослин, що їх за стандартами віднесено до зернової домішки
3.1 засміченість зерна
Домішки органічного й неорганічного походження, що підлягають видаленню із зерна пшениці у разі його використовування за цільовою призначеністю. Домішки поділяють на зернову і смітну.
3.1.1 До зернової домішки пшеницівідносять:
3.1.1.1 бите зерно
Частки зерна, утворені в результаті механічної дії
3.1.1.2 щупле зерно
Зерно ненаповнене, зморщене, легковаге, здеформоване внаслідок несприятливих умов роз­витку і визрівання
3.1.1.3 здавлене зерно
Зерно здеформоване, сплющене у результаті механічної дії
3.1.1.4 проросле зерно
Зерно із корінцями або ростками, що вийшли за межі оболонки, або з ростком, який розірвав, але не вийшов на поверхню оболонки, та зерно із втраченим корінцем і ростком
3.1.1.5 морозобійне зерно
Зерно, ушкоджене заморозками у період визрівання, зі зміненим кольором (білувате або по­темніле)
3.1.1.6 ушкоджене зерно
Зерно зі зміненим від кремового до світло-коричневого кольором оболонки і ендосперму внас­лідок самозігрівання, висушення та ураження хворобами
3.1.1.7 поїдене зерно
Зерно, поїдене шкідниками незалежно від ступеню його ушкодженості
3.1.1.8 недозріле зерно
Зерно, що не досягло повної зрілості; із зеленуватим відтінком, легко деформується у разі натискання
3.1.2 До смітної домішки пшениці відносять:
3.1.2.1 мінеральну домішку
Обмежено допустима домішка мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо)
3.1.2.2 органічну домішку
Домішки рослинного походження (частинки стеблин, листків, стрижні колосся, остюки, плівки тощо), рештки шкідників зерна, насіння дикорослих неотруйних рослин
3.1.2.3 шкідливу домішку
Домішки рослинного походження, що є шкідливі для здоров’я людини і тварин
3.1.2.4 фузаріозне зерно
Зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, іноді із плямами оранжево-рожевого кольо­ру, легковаге, щупле, нежиттєздатне
3.1.2.5 зіпсоване зерно
Зерно з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору та зерно, що у разі незначного надавлювання розсипається.
3.2. Склад основного зерна, зернової і смітної домішок
3.2.1 До основного зерна пшениці відносять:
 — цілі та ушкоджені зерна пшениці, що за характером ушкоджень не віднесені до зернової і смітної домішок;
 — дрібне зерно — ціле зерно пшениці, що пройшло крізь сито із розміром вічок 1,7 мм х 20 мм;
 — у м’якій пшениці 6 класу — зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що за характером ушкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової і смітної домішок.
3.2.2 До зернової домішки пшениці відносять: у м’якій і твердій пшениці всіх класів:
 — зерна пшениці здавлені, щуплі, пророслі, морозобійні, пошкоджені самозігріванням чи під час сушіння, недозрілі, биті й поїдені незалежно від характеру та розміру їхніх ушкоджень;
 — цілі та ушкоджені зерна жита, трітікале і ячменю, що відповідно до стандартів на ці культу­ри, не віднесено за характером їхніх ушкоджень до смітної домішки;
у м’якій пшениці 6 класу:
 — зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, які за характером їх ушкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової домішки.
3.2.3 До смітної домішки пшениці відносять:
 — домішки, що проходять крізь сито з вічками діаметром 1 мм, зокрема і шкідливу домішку;
 — у залишку на ситі з вічками діаметром 1 мм: мінеральну, органічну та шкідливу домішки; насіння бур’янів; зіпсоване зерно пшениці, жита, трітікале і ячменю з явно зіпсованим ендоспер­мом від коричневого до чорного кольору;
 — фузаріозне зерно;
 — у м’якій та твердій пшениці всіх класів — зерна і насіння інших культурних рослин, крім незіпсованих зерен жита, трітікале та ячменю, різне насіння олійних культур;
 — частини зерен пшениці, жита, ячменю із повністю виїденим ендоспермом.
3.3 сажкове зерно
Зерно, у якого борідка або частина поверхні забруднена спорами сажки.

4 ТИПИ
4.1 Пшеницю за ботанічними і біологічними ознаками, кольором та скловидністю поділяють
на типи.
Таблиця 1 — Розподіл пшениці на типи

 

Типи	Загальна скловидність, %	Пшениця інших типів, %, не більше
		всього	зокрема
І М’яка червона яра твердозерна	Не менше 40	10	5 — твердої
II М’яка червона озима твердозерна	Не менше 40	10	5 — твердої
НІ М’яка біла яра твердозерна	Не менше 60	10	Не враховують
IV М’яка біла озима твердозерна	Не обмежено	10	Не враховують
V Тверда яра	Не менше 40	10	10 — білої
VI Тверда озима	Не менше 40	10	5 — білої
VII Некласифікований	Пшениця, що не відповідає жодному із вищезазначених критеріїв (суміш типів)
Примітка 1. Типи пшениці відповідають поширеним у світовій практиці поняттям: І тип — Hard red spring wheat; II — Hard red winter wheat; III — Hard white spring wheat; IV — Hard white winter wheat; V — Spring durum wheat; VI — Winter durum wheat. Примітка 2. Перелік ботанічних сортів, що характеризують тип пшениці, зазначено у додатку А.

4.2 Пшеницю, що у результаті несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втра­тила свій природний колір, за наявності темних відтінків визначають як «потемнілу» або як «зне­барвлену» і зазначають ступінь знебарвленості (ГОСТ 10967).
5 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на 6 класів, а тверду — на 5 класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці подано відповідно у таблиці 2 і у таблиці 3.
5.2 Пшениця всіх класів повинна бути у здоровому стані, не зіпріла та без теплового пошкод­ження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну цього типу нормальний запах (без затх­лого, солодового, пліснявого, інших сторонніх запахів); мати нормальний колір; не допускають за-ражування пшениці шкідниками зерна, крім зараження кліщем не вище II ступеня.
5.3 Для м’якої і твердої пшениці 1 та 2 класів допускають перший ступінь знебарвленості, для З класу — перший і другий ступінь знебарвленості, для 4 та 5 класів, а також для м’якої пшениці 6 класу — будь-який ступінь знебарвленості.
5.4 У разі невідповідності граничній нормі якості пшениці хоча б за одним із показників її пе­реводять у нижчий клас.
5.5 М’яку пшеницю 6 класу можна використовувати для продовольчих та непродовольчих по­треб. Під час використовування такої пшениці на продовольчі потреби вона повинна мати, не мен­ше: натуру 710 г/л і масову частку білка, у перерахунку на суху речовину, 10 %.
5.6 За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності, вологість зерна та вміст зернової і смітної домішок пшениці допускають вище граничних норм за можливості до­ведення такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях 2 і 3.

Таблиця 2 — Вимоги до м’якої пшениці

Показник	Характеристика і норма для м’якої пшениці за класами
	1	2	3	4	5	6
Типовий склад	І — IV типи			І — IV типи, дозволено VII тип
Натура, г/л, не менше	760	755	730	710	710	Не обмежено
Вологість, %, не більше	14,5	14,5	14,5	14,5	14,5	14,5
Зернова домішка, %, не більше	5,0	5,0	8,0	10,0	15,0	15,0
Зокрема пророслі зерна	1,0	1,0	3,0	3,0	5,0	У межах зернової домішки
Смітна домішка, %, не більше	1,5	2,0	3,0	4,0	5,0	5,0
Зокрема: зіпсовані зерна	0,2	0,2	0,5	0,5	1,0	1,0
фузаріозні зерна	0,3	0,5	1,0	1,0	1,0	1,0
кукіль	0,3	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
мінеральна домішка,	0,3	0,3	0,5	1,0	1,0	1,0
зокрема галька, шлак, руда	0,15	0,15	0,2	0,3	У межах мінеральної домішки
шкідлива домішка,	0,2	0,3	0,5	0,5	0,5	0,5
зокрема:
сажка і ріжки	0,05	0,05	0,1	0,1	0,1	0,1
гірчак повзучий, пажитниця п’янка, софора листохвоста, термопсис ланцетний (разом)	0,05	0,05	0,1	0,1	0,1	0,1
в’язіль різнокольоровий	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
геліотроп опущеноплідний	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
триходесма сива	Не дозволено
Сажкове зерно, %, не більше	5,0	5,0	5,0	8,0	8,0	10,0
Масова частка:
білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше	14,0	13,0	12,0	11,0	’10,0	Не обмежено
сирої клейковини, %, не менше	30	27	23	18	18	Те саме
Якість клейковини
група	І	І- II	І — II	І- II	І- Іll	«
одиниць приладу ВДК	45–75	45–100	45- 100	20- 100	20–110	»
Число падання, с, понад	200	200	150	100	менше 100	"
Примітка. Показники масової частки сирої клейковини та її якості не є обов’язкові для визначання класу м’якої пшениці, їх норми надано для закладання у договір про поставку в Україні пшениці для переробних підприємств (виробництво борошна). У разі віднесення партії пшениці до того чи іншого класу, визначаючи пророслі зерна та число падання, перевагу надають числу падання.

Таблиця 3 — Вимоги до твердої пшениці

Показник	Характеристика і норма для твердої пшениці за класами
	1	2	3	4	5
Типовий склад	V і VI типи			V, VI типи, дозволено VII тип
Зерна пшениці інших типів, %, не більше	10	10	10	10	Не обмежено
Зокрема білозерної пшениці	2	4	8	10	Не обмежено
Натура, г/л, не менше	750	750	730	710	Те саме
Вологість, %, не більше	14,5	14,5	14,5	14,5	14,5
Скловидність, %, не менше	70	60	50	40	Не обмежено
Зернова домішка, %, не більше	5,0	5,0	8,0	10,0	15,0
Зокрема пророслі зерна	1,0	1,0	3,0	3,0	У межах зернової домішки
Смітна домішка, %, не більше	2,0	2,0	3,0	5,0	5,0
Зокрема: зіпсовані зерна	0,2	0,2	0,5	1,0	1,0
фузаріозні зерна	0,3	0,5	0,5	1,0	1,0
кукіль	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
мінеральна домішка,	0,3	0,3	0,5	0,5	1,0
зокрема галька, шлак, руда	0,15	0,15	0,2	0,3	У межах мінеральної домішки
шкідлива домішка,	0,2	0,3	0,5	0,5	0,5
зокрема: сажка і ріжки	0,05	0,05	0,1	0,1	0,1
гірчак повзучий, пажитниця п’янка, софора листохвоста, термопсис ланцетний (разом)	0,05	0,05	0,1	0,1	0,1
в’язіль різнокольоровий	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
геліотроп опушеноплідний	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
триходесма сива	Не дозволено
Сажкове зерно, %, не більше	5,0	5,0	5,0	5,0	10,0
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше	15,0	14,0	12,0	11,0	Не обмежено
Число падання, с, понад	200	200	151	100	Те саме

5.7 Пшениця, яку формують для експортування, повинна бути у здоровому стані, мати нор­мальний запах та колір, бути не зараженою шкідниками зерна і відповідати вимогам таблиці 4.
Таблиця 4 — Основні показники якості м’якої та твердої пшениці для експортування

Показник	Пшениця для продовольчих потреб	Пшениця для кормових і інших потреб
Натура, г/л	не менше 730	не обмежено
Вологість, %	не більше 14,5	не більше 14,5
Масова частка білка, у перера­хунку на суху речовину, %	не менше 10,0	до 10,0

Вимоги до якості пшениці по типовому складу, зерновій і смітній домішкам, клейковині, іншим показникам встановлюють у контракті між постачальником та покупцем зерна пшениці.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ
6.1 Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у пшениці, що використовують для продовольчих та технічних потреб, а також для експортування, не повинен перевищувати допус­тимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов», № 5061 [1], а для кормових потреб — допус­тимі рівні, встановлені «Временными максимально допустимыми уровнями содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках» [2].
Максимально допустимий вміст у пшениці токсичних елементів і мікотоксинів наведено у додатку Б.
6.2 Під час роботи із зерном пшениці необхідно дотримуватися вимог, викладених у «Прави­лах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и пере­работке зерна в системе хлебопродуктов» [3].
6.3 Контролювання за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхід­но виконувати згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і СанПиН 4946 [4].
6.4 Охорону ґрунту від забрудненості побутовими і виробничими відходами здійснюють відпо­відно до вимог СанПиН 42–128–4690 [5].
7 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
7.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.
7.2 У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, скловидність, типовий склад, натуру, вологість, зернову і смітну домішки, зараженість шкідниками, масову частку білка та си­рої клейковини, її якість, число падання.
7.3 Пшеницю, в якій домішка інших зернових і насіння зернобобових культур становить по­над 15 % від загальної маси зерна, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазна­чають її склад у відсотках.
7.4 Контролювання вмісту і періодичність контролювання токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у пшениці, що використовують для продовольчих, технічних потреб і для експорту­вання виконують згідно із методичними вказівками «Порядок и периодичность контроля продоволь­ственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности» [6], а на кормові потреби — згідно із методичними рекомендаціями «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікор­мової сировини за показниками безпеки» [7].
7.5 Кожну партію пшениці супроводжують (крім для товаровиробників) свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
8.1 Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3 та ДСТУ 3355.
8.2 Визначають типовий склад згідно з ГОСТ 10940.
8.3 Визначають запах, колір і знебарвленість згідно з ГОСТ 10967.
8.4 Визначають кількість і якість клейковини (група і показник ВДК) згідно з ГОСТ 13586.1 та ДСТУ-П-4117.
8.5 Визначають масову частку білка згідно з ГОСТ 10846 та ДСТУ-П-4117.
8.6 Визначають число падання згідно з ГОСТ 27676, ГОСТ 30498.
8.7 Визначають натуру згідно з ГОСТ 10840.
8.8 Визначають скловидність згідно з ГОСТ 10987.
8.9 Визначають вологість згідно з ГОСТ 13586.5; ГОСТ 29143 (ИСО 712–85); ГОСТ 29144 (ИСО 711–85); ДСТУ-П-4117.
8.10 Визначають смітні, шкідливі і зернові домішки згідно з ГОСТ 30483; ГОСТ 28419.
8.11 Визначають зараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ 28666.1 (ИСО 6639/1–86); ГОСТ 28666.2 (ИСО 6639/2–86); ГОСТ 28666.3 (ИСО 6639/3–86); ГОСТ 28666.4 (ИСО 6639/4–86).
8.12 Визначання фузаріозних зерен
8.12.1 Відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. Від партії пшениці відбирають середню про­бу масою не меншою 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної смітної домішки, згідно з ГОСТ 30483, виділяють дві наважки масою (50,0 ± 0,1) г. 
8.12.2 Апаратура
Ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104.
Лупа зі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТ 25706.
Дошка лабораторна.
Скальпель або лезо бритви.
Совок.
Чашка для наважки.
8.12.3 Випробовування
Із наважки масою (50,0 ± 0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузарі­озу (відповідно до додаГка В). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до зне­барвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, лупою визначають наявність міце­лію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні зерна, виділені з кожної наважки, зважують із точністю до 0,01 г.
8.12.4 Обробляння результатів
Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріоз­них зерен у 50 г наважки множать на 2.
За остаточний результат приймають середнє арифметичне значення двох паралельних виз­начень. Якщо третій десятковий знак дорівнює 5 або більший, то другий збільшують на одиницю.
8.12.5 Розбіжність між результатами паралельних визначень, а також під час контрольних визначань, не повинна перевищувати допустимі величини, зазначені у додатку Г. Якщо розбіжність перевищує допустимі значення, то аналізування повторюють і враховують середнє арифметичне двох паралельних визначень, розбіжність між якими не перевищує допустимі значення.
8.13 Визначають спори сажкових грибів згідно з ГОСТ 13496.11.
8.14 Визначання токсичних елементів
Готують проби до аналізування згідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш’як згідно з ГОСТ 26939, мідь згідно з ГОСТ 26931, свинець згідно з ГОСТ 26932, кадмій згідно з ГОСТ 26933, цинк згідно з ГОСТ 26934.
8.15 Визначають пестициди у продовольчій пшениці згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4–000 [8], у кормовій — згідно з ГОСТ 13496.20.
8.16 Визначають мікотоксини у продовольчій пшениці згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я: афлатоксин В1 — згідно з № 2273–80 [9] або № 4082–86 [10] ДСТУ EN 12955; зеараленон — згідно з №2964–84 [11]; Т-2 токсин- згідно з № 3184–85 [12]; де-зоксиніваленон (вомітоксин) — згідно з № 3940–85 [13] і № 5177–90 [14]; охратоксин А — згідно з ДСТУ EN ISO 15141–1 або ДСТУ EN ISO 15141–2; у кормовій пшениці: зеараленон і Т-2 токсин -згідно з ГОСТ 28001; патулін — згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленон (вомітоксин) — за мето­дами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України № 3940–84 [13] і № 5177–90 [14]; афлатоксин В-,, зеараленон і Т-2 токсин — за методами, затвердженими Міністерством сільсько­го господарства України № 15–14/23 [15] і патулін — № 15–14/22 [16], радіонукліди стронцію-90 і цезію-137 — згідно МУ № 5778 [18] і № 5779 [17].
8.17 Визначають показники якості (вологості, білка, клейковини тощо) пшениці згідно із ДСТУ-П-4117.
Примітка. Стандарти ІSO на методи контролювання якості використовують, якщо це передбачено контрактом, для екс­портування пшениці.
9 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
9.1 Пшеницю перевозять насипом або в тарі транспортом усіх видів відповідно до правил пе­ревезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
9.2 Транспортні засоби повинні бути чисті, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.
9.3 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затвердже­них в установленому порядку в Україні.
10 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА
Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов транспортування.

ДОДАТОК А
(довідковий)
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ,
ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТИП

Тип пшениці	Сорт пшениці
І М’яка червона яра твердозерна	Харківська 6 Харківська 18 Воронезька 6
II М’яка червона озима твердозерна	Альбатрос одеський Донецька 48 Миронівська 33  Миронівська 61  Одеська 267  Харківська 11  Харківська 96  Тіра Безоста 1  Обрій
III М’яка біла яра твердозерна	Районованих сортів в Україні немає
IV М’яка біла озима твердозерна	Районованих сортів в Україні немає
V Тверда яра	Харківська 15  Харківська 23  Харківська 37  Харківська 46
VI Тверда озима	Айсберг одеський Алий парус Харківська 32  Парус
VII Некласифікований	Суміш сортів різних типів м’якої або твердої пшениці

ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ
У ПШЕНИЦІ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І МІКОТОКСИНІВ, мг/кг

Показники	Для пшениці, що використовують для
	продовольчих і технічних потреб та експортування	кормових потреб
Токсичні елементи:
свинець	0,5	5,0
кадмій	0,1	0,3
миш’як	0,2	0,5
ртуть	0,03	0,1
мідь	10,0	30,0
цинк	50,0	50,0
Мікотоксини:
афлатоксин В-І	0,005	0,025–0,1
зеараленон	1,0	2–3
Т-2 токсин	0,1	0,2
дезоксиніваленон (вомітоксин)	0,5–1,0	1–2
патулін	Не регламентовано	0,5
Радіонукліди, Бк/кг:
стронцій-90	5,0	100
цезій-137	20,0	600
Пестициди:	Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від використовування їх на конкретній території та узгоджується зі службами Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України

ДОДАТОК В
(обов’язковий)
ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК
УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ,
А ТАКОЖ ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО
НЕФУЗАРЮЗНОГО ЗЕРНА

Ознака	Фузаріозне зерно	Знебарвлене зерно (III ступінь)	Рожевозабарвлене нефузаріозне зерно
Зовнішній вигляд зерна	Зерно білувате, крейдяне, із повною втратою блиску. На окремих зернах спостеріга­ються плями рожево-малино­вого або кремово-рожевого кольору	Зерно кремово-біле з частковою або повною втратою блиску	На фоні нормально за­барвлених оболонок є плями рожево-червоних відтінків на всій поверхні зерна, переважно біля зародка, що не вдаєть­ся зіскребти. Зерно має нормальний блиск
Структура зерна	Ендосперм рихлий, кришить­ся, із борошнистою консис­тенцією. За пізнього фузарі­озу — від борошнистого до частково скловидного	Ендосперм за структурою близький до нормально забарвленого зерна	Ендосперм за скловидністю не відрізняється від нормально забарв­леного зерна
Форма і наповне­ність	Більшість зерен зморщені, щуплі. Мають загострені бо­ки і добре вдавлену борозен­ку. У разі пізнього фузаріозу за формою борозенки та розміром зерна близькі до нор­мального, іноді здуті, із від­лущеною оболонкою	Не відрізняється від нор­мально забарвленого зерна. На спинці зерна оболонка може бути дещо зморщена	Не відрізняється від нормально забарвле­ного зерна. Рожево-забарвлена оболонка щільно прилягає до ендосперму
Наявність грибної ін­фекції і жит­тєздатність зародка	Зародок нежиттєздатний, на зрізі має чорний колір. На зародку і у борозенці є міцелій гриба	Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і у борозенці не має міцелію і спородохій гриба	Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і у борозенці немає міце­лію та спородохій гриба

ДОДАТОК Г
(обов’язковий)
ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ
МІЖ ДВОМА ПАРАЛЕЛЬНИМИ ВИЗНАЧЕННЯМИ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН

Вміст фузаріозних зерен, %	Допустимі розбіжності під час паралельних і контрольних визначань, %
До 0,30 включ.	0,15
Понад 0,30 до 0,60 включ.	0,25
" 0,60 " 1,00 «	0,35
» 1,00 " 3,00 «	0,55
» 3,00 " 6,00 «	0,85
» 6,00 " 10,00 "	1,25

ДОДАТОК Д
(обов’язковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
1 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сы­рья и пищевых продуктов, утвержденные Министерством здравоохранения СССР 01.08.1989 г., № 5061.
2 Временный максимально допустимый уровень (МДУ) содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках, утвержденный Главным управлением ветеринарии Министерства сельского хозяйства СССР 07.08.1987 г., согласовано с Министерством здравоохранения СССР 15.07.1987 г., № 223–4/281–8.
3 Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хране­нию и переработке зерна в системе хлебопродуктов, утвержденные Министерством хлебопродук­тов СССР 18.04.1988 г., № 99–89.
4 СанПиН 4946–89 Санитарные правила и нормы по охране атмосферного воздуха город­ских и сельских населенных пунктов.
5 СанПиН 42–128–4690–88 Санитарные правила содержания населенных мест.
6 Методические указания «Порядок и периодичность контроля продовольственного сырья и пищевых продуктов по показателям безопасности», утвержденные Министерством здравохра-нения Украины 11.10.1995 г., № 5.08.07/1232.
7 Методичні рекомендації «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової си­ровини за показниками безпеки», затверджені Міністерством агропромислового комплексу Украї­ни 03.10.1997 р.
8 ДСанПІН 8.8.1.2.3.4–000–2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пести­цидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, фунті, затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 20.09.2001 р. № 137.
9 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах, № 2273–80.
10 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержа­ния афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффек­тивной жидкостной хроматографии, № 4082–86.
11 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержа­ния зеараленона в пищевых продуктах, № 2964–84.
12 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах, № 3184–85.
13 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержа­ния дезоксиниваленона (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах, № 3940–85.
14 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания де­зоксиниваленона (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах, № 5177–90.
15 Правила одночасного виявлення афлатоксину В1( патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різних кормах, затверджені Міністерством сільського господарства і продоволь­ства України 09.04.1996 p., № 15–14/23.
16 Правила визначення мікотоксину патуліну в кормах і продуктах харчування, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.1996 p., № 15–14/22.
17 Методические указания № 5779 «Определение в пищевых продуктах цезия-137», утверж­денные Минздравом СССР 04.01.1991 года.
18 Методические указания № 5778–91 «Определение в пищевых продуктах стронция-90», ут­вержденные Минздравом СССР 04.01.1991 года.

67.060 
Ключові слова: пшениця м’яка, пшениця тверда, пшениця для продовольчих потреб, пше­ниця для кормових потреб, типи, класи, вимоги, визначання якості, приймання, транспортування, гарантії.