23-24 лютого відбудеться друга всеукраїнська конференція «Проблеми становлення ринкових відносин в АПК України»
Започатковуючи минулого року конференцію «Проблеми становлення ринкових відносин в АПК України», ми сподівалися, що вона стане цікавою та корисною для всіх учасників аграрного ринку: виробників, переробників, трейдерів, влади. Тоді захід зібрав близько 330 спеціалістів з 210 компаній, в тому числі близько 70 журналістів. Вперше в Україні конференція пройшла в форматі дискусії між доповідачами та слухачами. Така форма спілкування сподобалася більшості учасників конференції, оскільки вони могли задавати питання безпосередньо керівництву аграрного блоку уряду, керівникам профільних асоціацій та фахівцям окремих галузей. Активну участь в заході брав віце-прем’єр-міністр з питань АПК Іван Кириленко, перший заступник міністра агрополітики України Микола Безуглий, голова Української Аграрної Конфедерації Леонід Козаченко, віце-президент Української Зернової Асоціації Володимир Клименко, заступник директора асоціації «Укролія» Петро Капшук, директор Національної асоціації цукровиків Петро Борисюк та ін.
Сьогодні ми знову пропонуємо зустрітися та обговорити поточні проблеми, правила гри на найближчий час та на дальню перспективу. Особливо актуальним такий захід є на початку 2005 р., коли докорінно змінюється влада в Україні, що впливатиме і на економічне життя. Мета другої конференції – переглянути перспективи та стратегію розвитку АПК відповідно до нових умов, окреслити найоптимальніші подальші шляхи становлення ринкової економіки в країні.
Аграрна реформа в Україні
Про здобутки та прорахунки аграрної реформи можна багато сперечатися. Вона триває вже не один рік, але навряд чи хтось наважиться сказати, що реформування знаходиться на завершальній стації. Організатори конференції сподіваються, що представники аграрного блоку нового Уряду окреслять свої плани та пріоритетні напрями роботи над завершенням агарної реформи, а також оцінять зроблене попередниками.
У даному блоці питань найсуперечливішими залишаються ті, що стосуються земельної реформи. Тільки впродовж 2004 р. Президент кілька разів ветував закон, що продовжував мораторій на торгівлю цими землями. І хоча у Віктора Ющенка були домовленості з Олександром Морозом з приводу доцільності продовження мораторію на продажу земель сільськогосподарського питання, очевидно, що нова влада повернеться до нього ще раз. Надто багато бізнесменів говорять про доцільність продажу, хоча так само багато є аргументів і проти.
Окремої уваги заслуговує вітчизняна аграрна наука. Вітчизняні компанії сьогодні дуже гостро відчувають брак спеціалістів, брак ідей, науковці говорять про те, що які можуть бути ідеї, коли немає фінансування. Так що в результаті знаходиться чимало скептиків, які переконані, що саме в тому проблема української реформи, що її проводили не зовсім компетентні люди.
Можливо, з приходом нової влади вдасться збільшити роль громадських організацій в проведенні реформ на селі, хоча до останнього часу більші надії покладалися на іноземні грантові проекти, особливо їхній освітній характер. Очевидно, що однією з проблем низької ефективності реформ на селі (якщо виходити не з кількості реформованих господарств та розпайованих земель, а з прибутковості тих же аграріїв, ефективності ведення ними господарства), є розрізненість дій усіх учасників процесу реформування. Адже насправді і науковці, і громадські організації, і дорадчі служби та інші грантові проекти мають на меті покращити становище в АПК, принаймні, так декларують свої наміри. А якщо мета одна, то чи не варто обговорити спільність дій для її досягнення?
Євроінтеграційний процес зрушився
З перемогою В. Ющенка на Президентських виборах більшість аграріїв сподіваються, що будуть переглянуті перспективи українського АПК, особливо, що стосується вступу України до СОТ та інтеграційних процесів до ЄС та ЄЕП. Сама помаранчева революція, на думку багатьох експертів, суттєво наблизила Україну до СОТ, показавши бажання країни до демократичних перетворень. Хоча для нашої країни є суттєвою проблемою, що, незважаючи на 10-річний переговорний процес з приводу вступу до СОТ, в країні ще немає чіткого розуміння вигод від даного кроку. Навіть не стільки розуміння вигод, а самого механізму функціонування СОТ та тих правил, за якими нам доведеться працювати. До сьогодні уявлення про світову організацію приблизно на рівні, що „спочатку буде важко, але країна отримає в результаті, згодом суттєві вигоди”. А ось конкретних відповідей на питання: коли і які, – немає. Тому, мабуть, обговорення політичної та економічної необхідності вступу України до СОТ та правових основ функціонування СОТ є сьогодні одним із найактуальніших. Є сподівання, що переговорний процес, особливо в одній з найскладніших його частин – ринку сільськогосподарської продукції, все ж таки зуміє завершити новий уряд, так що наслідками вступу України до СОТ в частині змін тарифної, нетарифної політики та в розумінні системи підтримки сільськогосподарського виробництва скоро будуть зацікавлені не тільки окремі фахівці та учасники переговорного процесу, але й увесь український бізнес.
З новою актуальністю можна говорити про інтереси українського сільського господарства на ринку країн ЄС, особливо зважаючи на його розширення.
Можливі зміни і у торговельно-економічних відносинах України та країн СНД. Щоправда, В. Ющенко неодноразово заявляв, що стосунки як залишалися, так і залишатимуться теплими, особливо що стосується Росі, куди Україна постачає значну кількість товарів АПК. Однак місце, роль та перспективи українського АПК з виникненням єдиного економічного простору (ЄЕП), швидше за все, переглядатимуться, оскільки є сумніви щодо можливості одночасної участі України в ЄЕП та СОТ. Зважаючи ж на реальні перспективи вступу до СОТ, доцільність формального ЄЕП, мабуть, викликатиме запитання.
Стратегічні культури: зерно та олійні
Зерновий ринок в Україні – один з найбільш обговорюваних і, на думку багатьох аналітиків, один з найрозвинутіших. Але, на жаль, це ще не означає, що в даному сегменті все в порядку. Інфраструктура зернового ринку України все ще перебуває на етапі формування. Хоча і є чітке законодавче забезпечення (Закон України „Про зерно та ринок зерна в Україні”.), досі не напрацьована прозора система заставних, інтервенційних та інших державних закупівель. Отож є підстави віднайти причини затягування формування цивілізованого ринку зерна, можливо вони криються в існуючому законодавчому забезпеченні.
Актуальним на сьогодні є також обговорення перспектив та проблем впровадження системи складських документів на зерно в Україні. У цьому напрямі багато зроблено, але ще значна кількість складів не пройшла сертифікацію (пройти її можуть тільки сучасні елеватори, що мають належне лабораторне та інше устаткування) і, ймовірно, в цьому році таки не пройде. Разом з тим, згідно з існуючим законодавством такі склади вже не зможуть працювати цього року. Так що проблеми зберігання та переробки зерна вирішеними назвати не можна.
Щоправда, наявність сучасного обладнання на сертифікованих елеваторах та намагання поновити його на несертифікованих складах може суттєво поліпшити процес впровадження нового стандарту на пшеницю, яким передбачається визначення білка в зерні.
Варто згадати і про рекордний урожай-2004 та особливості формування статистичних даних. Бо не таким рекордним він видається з плином часу, і вже за кілька місяців із 45 млн. т цю цифру уточнюють до 41,7 млн. т. На ринок, точніше на заявки щодо урожаю, звичайно ж, значною мірою впливала політична ситуація в країні, але насправді проблема маніпуляції цифрами не є новою, а головне – до сих пір не вирішеною. У даному контексті незрозумілою залишається і політика щодо експорту зерна. Чи потрібна експортерам допомога Держави? Туманними залишаються перспективи біржового ринку в Україні. Найпарадоксальніше, що абсолютно всі аграрії погоджуються з тим, що вони необхідні.
Інша стратегічна для України культура – соняшник. Тож учасникам конференції пропонується поспілкуватися з приводу особливостей функціонування ринку олійних культур в Україні, тим паче, що сезон 2004/05 р. став своєрідним моментом істини на ринку соняшнику України. Мова йде про суттєве збільшення потужностей з переробки соняшнику і високі ціни на сировину, незважаючи на значний урожай.
Окрему увагу варто звернути на законодавче забезпечення функціонування ринку олійних культур в Україні та необхідність внесення змін в законодавство. Загалом актуальним видається обговорення перспективи української олійно-жирової промисловості, в тому числі на світовому ринку олії та олійних культур, перспективи розвитку ринку ріпаку в Україні, зважаючи на зацікавленість в Європі (європейські біопаливні програми). Цікавими є питання, чи набуде широкого розмаху вирощування в Україні сої, як впливатиме на вітчизняний ринок олійних значний імпорт тропічних олій в Україну.
І на завершення. Наша країна все ще знаходиться на етапі формування ринкових відносин. Це складний період для всіх галузей, в тому числі і для АПК. Щоб прояснити зміни, які відбуваються, та можливі перспективи розвитку аграрного сектору країни в нових умовах, Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків "Держзовнішінформ", ТОВ "Аграріка" та ДП “Прем’єр Експо” в рамках виставки Kiev AgriHort проведуть другу всеукраїнську конференцію “Проблеми становлення ринкових відносин в АПК України”, на яку запрошують усіх небайдужих до розвитку аграрного сектору економіки.
