На вулиці січень 2026, а півмільйона гектарів кукурудзи на кінець грудня 2025 ще були в полях. Це вже не вперше: аграрії в який раз практикують зимові жнива. Однак перекоси жнивної кампанії 2025 "перекосили" трохи і сезон.
А тут ще й постійні атаки на порти.
У цій ситуації врожай не потребує гучних слоганів - за нього говорять звіти. Саме в сухих рядках статистики читається історія адаптації агросектору до війни, кліматичних ризиків і нової економіки експорту.
Офіційний звіт
Згідно звіту Мінекономіки від 26 грудня 2025 року, Україна завершила збір врожаю у 2025 році. Попри повномасштабну війну та складні погодні умови, аграрії зібрали 57,6 млн тон зернових і 17,3 млн тон олійних культур. Після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тон.
Господарства країни забезпечили значні обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур. Зокрема, пшениці зібрано 22,96 млн тон з площі 5 051,6 тис га. Валовий збір ячменю становить 5,4 млн тон з 1 360,9 тис га, гороху - 672,5 тис тон з площі 275,1 тис га.
Кукурудзи намолочено станом на кінець грудня 2025 понад 27 млн тон з 90% площ.
Інших зернових і зернобобових культур зібрано 898,1 тис тон з площі 327,8 тис га, звітує Мінекономіки.
Серед регіонів-лідерів за обсягами збору зернових вирізняються Хмельницька область, де намолочено 4,88 млн тон з площі 574,7 тис га, Чернігівська область - 4,76 млн тон з 659 тис га, Вінницька область - 4,64 млн тон з 730,8 тис га.
Високі показники також демонструють Одеська область (4,07 млн тон з 1 202,4 тис га) та Полтавська область (3,89 млн тон з площі 552,6 тис га).
Виробництво олійних культур на 28 листопада досягло 17 079,3 тис. тон. З них соняшнику зібрано 9 019,3 тис. тон з площі 4 800,3 тис. га, сої - 4 743,2 тис. тон з 2 000,4 тис. га, ріпаку - 3 316,7 тис. тон з площі 1 260,2 тис. га. При цьому збирання соняшнику проведено на 93% засіяних площ, сої - на 97%, а збір ріпаку повністю завершено.
Цукрових буряків накопано 10 274,1 тис. тон з площі 192,2 тис. га, що становить 97% від загальної площі посівів цієї культури.
Зважаючи на євроінтеграційні плани України, Мінекономіки вирішило порівняти локальних фермерів з європейськими.
Отож, ситуація наступна. За обсягами виробництва зернових Україна вже сьогодні посідає друге місце серед країн Європейського Союзу - після Франції (63,1 млн тон), випереджаючи Німеччину (45,2 млн тон) і Польщу (36,5 млн тон).
У виробництві кукурудзи Україна є безумовним лідером: у 2025 році зібрано 23,5 млн тон, тоді як загальний обсяг виробництва цієї культури в ЄС становить 57 млн тон. За соняшником Україна також утримує лідерство - 9 млн тон проти 8,5 млн тон у всіх країнах ЄС разом.
Середня врожайність зернових в Україні у 2025 році становить 5,08 т/га - лише на 14% нижче за середній показник у країнах ЄС. За цим рівнем Україна перебуває на 18-му місці серед 27 держав Євросоюзу та випереджає окремі великі аграрні країни: врожайність в Україні на 15% вища, ніж в Іспанії, та на 11% - ніж у Румунії.
Водночас провідні європейські виробники - Франція та Німеччина демонструють врожайність зернових на 42–48% вищу за українську. Цей розрив не пов’язаний із кліматичними умовами, адже виробництво в цих країнах зосереджене на схожих агрокліматичних широтах. Це свідчить про значний потенціал України для підвищення врожайності за рахунок інвестицій, сучасних технологій, розвитку аграрної інфраструктури та доступу до фінансування.
«Україна вже є одним із ключових виробників зерна в Європі та світі. Український агросектор не створює загроз для ринку ЄС, а навпаки - посилює стабільність постачання та зміцнює глобальну продовольчу безпеку. Інтеграція України до Європейського Союзу означає формування потужного аграрного виробника з високим потенціалом зростання, що підвищує стійкість ЄС до глобальних продовольчих викликів», - наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Висоцький каже, що українські аграрії вже четвертий рік поспіль працюють і завершують жнива в умовах повномасштабної війни, демонструючи високу стійкість і професіоналізм. Очікуваний валовий збір становитиме до 60 млн тон зернових та до 20 млн тон олійних культур. Цих обсягів цілком достатньо для внутрішнього продовольчого забезпечення країни та формування стабільної кормової бази для тваринництва. Близько двох третин виробленої продукції планується експортувати, що підтверджує роль України як одного з ключових гарантів світової продовольчої безпеки та надійного партнера на міжнародному ринку. Водночас значна частина врожаю буде перероблена всередині країни, сприяючи створенню доданої вартості та зміцненню експортного потенціалу держави.
Звіт та бачення УЗА
Українська зернова асоціація прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2025 році на рівні 81,4 млн тон. Для порівняння, нагадаємо, що за оцінкою УЗА в 2024 році врожай склав 79 млн тон зернових та олійних.
При такому врожаї експорт в поточному сезоні 2025/2026 потенційно міг би сягнути 49 млн тон (минулого сезону - 46,7 млн тон). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого залежить від вирішення серйозних логістичних проблем. Україна зараз відчуває значні проблеми в логістиці експорту зерна через постійні російські терористичні удари по критичній інфраструктурі - енергетиці, залізниці та морських портах України. В результаті російських обстрілів цивільної інфраструктури, залізниця та порти не можуть працювати на повну потужність через пошкодження їхньої інфраструктури, дефіциту електроенергії та в умовах постійних відключень.
Очевидно, що неможливість експортувати значні обсяги вирощеного врожаю через логістичні проблеми вкрай негативно вплине не тільки на українських агровиробників та цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу.
Врожай пшениці в 2025 році УЗА оцінює на рівні 22,5 млн тон (в 2024 - 22,4 млн тон). Потенційний експорт пшениці в 2025/2026 МР міг би сягнути 16,5 млн тон.
Врожай ячменю в 2025 за оцінкою УЗА складає 4,9 млн тон (в 2024 - 5,6 млн тон), а ймовірний експорт в 2025/2026 МР можна очікувати на рівні близько 2,3 млн тон.
Очікування щодо врожаю кукурудзи цього року добрі завдяки сприятливим погодним умовам та врожайності культури. За оцінкою УЗА врожай кукурудзи складе 32 млн тон (в 2024 - 25,9 млн тон), а потенційний експорт в поточному сезоні міг би сягнути 25 млн тон, але, знову ж таки, за умов безперешкодної логістики.
Врожай соняшнику в 2025 можна очікувати на рівні 11,5 млн тон (в 2024 - 12,8 млн тон). Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні - 11,4 млн тон. Експорт сягне не більше 50 тис тон.
В 2025 році врожай ріпаку складає 3,2 млн тон (в 2024 - 3,8 млн тон), при цьому експорт 2025/2026 МР може скласти лише - 2,1 млн тон, решта буде перероблена в Україні.
Сої в цьому році врожай складає близько 5 млн тон, значно менше, аніж минулого року (в 2024 - 6,8 млн тон), що пояснюється значним зменшенням посівних площ під цією культурою та гіршою врожайністю. Все ж потенційний експорт міг би скласти в 2025/2026 МР - 2,5 млн тон, а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.
Підсумки першої половини сезону
Станом на 2 січня 2026 року, за інформацією Державної митної служби, у 2025/2026 маркетинговому році з України експортовано 15,43 млн тон зернових і зернобобових культур. Для порівняння, за аналогічний період 2024/2025 МР обсяг експорту становив 21,86 млн тон, що на 6,43 млн тон більше, ніж у поточному сезоні.
У структурі експорту 2025/2026 МР домінує пшениця, поставки якої склали 7,91 млн тон, тоді як у минулому сезоні цей показник досягав 9,78 млн тон. Експорт ячменю становив 1,32 млн тон проти 1,97 млн тон роком раніше. Поставки жита залишаються майже нульовим тоді як у першій половині 2024/2025 МР було експортовано 10,8 тис тон.
Експорт кукурудзи у поточному сезоні досяг 5,96 млн тон, що суттєво менше порівняно з 9,78 млн тон за аналогічний період минулого маркетингового року. Саме скорочення експорту кукурудзи є основним фактором загального зменшення обсягів поставок зернових на зовнішні ринки.
Експорт продуктів переробки зерна залишається обмеженим за обсягами, але важливим з точки зору розвитку внутрішньої переробки. З початку 2025/2026 МР експортовано 33,3 тис тон пшеничного борошна та 1 тис тон іншого борошна. Загальний експорт борошна становить 34,3 тис тон, що у перерахунку на зерно відповідає 45,7 тис тон. Для порівняння, у першій половині 2024/2025 МР експорт борошна складав 37,7 тис тон, або 50,3 тис тон у зерновому еквіваленті.
З урахуванням експорту борошна загальний обсяг експорту зерна та продуктів його переробки у 2025/2026 маркетинговому році становить 15,48 млн тон, тоді як у попередньому сезоні цей показник досягав 21,91 млн тон.
Загалом результати першої половини 2025/2026 МР відображають адаптацію аграрного експорту до складних воєнних та логістичних умов. Попри зниження фізичних обсягів поставок, Україна зберігає вагоме значення для світового зернового ринку, а потенціал другої половини сезону залишається суттєвим.
Вічний фактор ризику
В календарі хлібороба відсутні роки, коли погода була б «на боці» тих, хто в полі. 2025 вкотре підтвердив, що стабільного клімату більше не існує - є лише адаптація. Весна була пізньою та холодною. Натомість літо принесло хвилі аномальної спеки, які чергувалися з зливами та градом, що локально пошкодили посіви в центрі та на півдні країни.
Особливо чутливими виявилися соняшник і кукурудза, які в період наливу зерна зазнали нестачі вологи на значній частині площ. У центральних областях аграрії фіксують зменшення врожайності до 20% у порівнянні з запланованою.
Осінь принесла чергові серйозні випробування: у третій декаді вересня зафіксовані заморозки як у повітрі, так і на поверхні ґрунту. У першій декаді жовтня температура продовжила знижуватися, а майже щоденні дощі створили негативний погодний фон, який уповільнив дозрівання та розтягнув у часі збиральну кампанію. Суттєво зросли ризики втрат - як в обсягах, так і в якості врожаю.
Кількість та якість або нюанси дощового поля
Соняшник
Прогноз виробництва соняшнику різко погіршився через низьку урожайність: в середньому по країні становить 1,9 т/га, відтак урожай на порядок скромніше очікувань весни.
Цікава деталь. Незалежно від сезону, погоди, цін аграрії поспішають зібрати соняшник.
Соняшник для багатьох учасників аграрної спільноти - більше ніж стратегічний товар. Утім навіть і він не витримує випробування погодою. Найбільша небезпека - насіння, яке висипається з кошиків, знижена олійність, підвищене кислотне число (до 4 8 %) - непридатне для споживання та доступне лише для технічних потреб.
Кукурудза
Погода поламала плани трейдерам, яким доводиться шукати партії й формувати лоти в умовах затримки збирання врожаю.
Вже по стрічкам новин промайнули страшилки про те, що Україна втратила ринок ЄС та Китаю через кукурудзу з Північної та Південної Америки. Можна заспокоїтися: ніхто нічого не втратив. Попри момент, що обсяги продажів української кукурудзи на глобальні ринки нижчі, ніж у тієї ж Бразилії, місця під сонцем вистачить всім.
Аграрії вельми стримані: спочатку, кажуть, дозбираємо, бо кампанія змістилася в часі, та й вологість урожаю 2025 зашкалює. Нести додаткові витрати бажаючих знайдеться мало, то можна припустити, що й зимувати кукурудзу в полі залишать. Кожен прийматиме рішення індивідуально: або збирати і потім витрачатися на сушіння, або не збирати.
Господарства не вперше залишають кукурудзу на полі як озимину. Низькі ціни та висока вологість кукурудзи через затяжні дощі організували колись такий парадокс. Тільки на Полтавщині 170 тис га кукурудзи, вкриті снігом, чекали весну років дванадцять тому.
Схема, щоб зволікати зі збиранням та дати зерну «досохнути» - відома, але спокусливо небезпечна, стверджують агрономи: при середньодобовій температурі близько 5–6 °C і відносній вологості 80 90% інтенсивна вологовіддача практично припиняється. Плюс втрати можуть зростати: на 35 день збиральних робіт - до четверті врожаю.
Можливий урожай - від 28 до 32 млн тон. Південь у формуванні врожаю участі практично не бере.
Соя
Затримка збирання сої призводить до ризику висипання насіння, росту грибків, самозігрівання маси при вологості понад 16%.
Соя, скоріше всього, рекордів не демонструватиме, однак відмітку в 5 млн тон майже досягла.
Пояснювати не треба, хто лідирує в трійці обраних аграріями культур? Тим більше, що сегмент соняшнику та соняшникової олії роками забезпечують виробникам та переробникам достойну маржу.
Звіт НААН
Соняшник залишається провідною культурою за рівнем прибутковості для українських фермерів. Це підтверджують дані Національної академії аграрних наук України, оприлюднені під час круглого столу «Найбільш прибуткові культури у 2026 році: що вирощувати фермерам».
Дослідження охоплюють структуру прибутку від реалізації продукції сільського господарства малих фермерських господарств у 2019–2024 роках і чітко демонструють стабільне лідерство соняшнику. Частка цієї культури у загальній структурі прибутку становила 34,0% у 2019 році, 38,1% - у 2020 році, 33,0% - у 2021 році, 40,2% - у 2022 році, 33,8% - у 2023 році та 30,4% - у 2024 році.
Як наголосив Дмитро Людвенко, доктор економічних наук, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки», саме соняшник забезпечує фермерам найбільший чистий дохід. За його словами, структура прибутку розраховується як результат після завершення виробничого циклу та сплати всіх обов’язкових витрат, і в цьому вимірі соняшник стабільно посідає перше місце.
Водночас науковці акцентували, що технології вирощування сільськогосподарських культур стають дедалі витратнішими, однак рівень урожайності не демонструє падіння і залишається співставним з показниками 2021 року, попри війну та кліматичні зміни. Водночас ситуація з водозабезпеченням ґрунтів залишається складною: позитивних зрушень у подоланні наслідків посухи наразі не спостерігається.
У цьому контексті південним і східним регіонам України фахівці рекомендують орієнтуватися на культури з нижчими потребами у волозі, зокрема озиму пшеницю, ячмінь, ярий ячмінь, горох, льон та олійні культури. Важливим чинником стабільності виробництва залишається дотримання сівозміни, що передбачає вирощування 5–6 культур, що дозволяє знизити ризики та зберегти родючість ґрунтів.
По ходу пару слів про погоду озимину та новий врожай.
Звіт Укргідрометцентру
В Україні упродовж грудня 2025 року переважала значно тепліша погода, ніж зазвичай, йдеться в повідомленні Укргідрометцентру.
Середня місячна середня обласна температура повітря на всій території країни виявилася на 2,2–3,5 °С вищою за норму і в абсолютному значенні становила від мінус 0,3 °С на північному сході до плюс 3,5 °С на заході країни.
Упродовж місяця атмосферні фронти обумовлювали опади у вигляді снігу, мокрого снігу, дощу та мряки.
У першій половині місяця зимуючі культури знаходилися переважно у стані неглибокого зимового спокою. У дні, коли максимальні температури в денні години підвищувалися до плюс 7–15 °С, відбувалася повільна вегетація озимини, місцями у південних, Черкаській, Дніпропетровській, Волинській областях зі зміною фазового розвитку рослин.
13–26 грудня, на 1–3 тижні пізніше середніх багаторічних строків, відбувся стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0 °С у бік зниження - встановився зимовий режим погоди.
У кінці місяця на більшій частині території країни утворився сніговий покрив висотою від 6 до 20 см, на високогір’ї Карпат - до 30 см. На більшості площ південних, західних та Вінницької областей його висота не перевищувала 1–5 см.
Станом на 31 грудня на переважній частині території південних, західних та центральних областей країни глибина промерзання ґрунту не перевищувала 1–10 см, на решті території - 11–20 см, в окремих районах Чернігівщини, Вінниччини та Рівненщини - 21–29 см.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних трав знижувалася до мінус 3–9 °С, у Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській областях - до мінус 1–2 °С, що значно вище критичної температури вимерзання.
Внаслідок таких погодних умов, у грудні загрозливих явищ для перезимівлі озимих та плодових культур не спостерігалося.
Стосовно врожаю 2026, оскільки практично вже відомі посівні площі під озимими культурами та з врахуванням прогнозу посіву ярих культур навесні, то за оцінками УЗА потенційний врожай наступного року може скласти 84,5 млн тон зернових та олійних, з яких Україна могла б потенційно експортувати близько 50 млн тон зернових та олійних.
Трохи лірики або звіти про свято врожаю
Коли в агро прийшли технології, кількість робочих рук у господарствах України різко скоротилася. І жнива як свято, як «дякую» землі почало відходити в минуле.
Чиновники, промовляючи слово «жнива» бачать податки, валютну виручку, можливість формувати бюджети на майбутній рік. У роки, коли агросектор «просідає», вся економіка відчуває наслідки.
Для аграрія «жнива» - новенький комбайн, модернізований цех, фінансування громади.
Але так чи інакше завершення жнив - особливий момент. В усьому світі його відзначають.
У США це - День подяки (Thanksgiving), коли родини збираються за спільним столом і згадують добрі справи року. У Німеччині є традиція Erntedankfest - подяки за врожай із прикрашеними церквами, парадами та ярмарками.
В Україні, мабуть, тільки в селах ще дотримуються символічного звичаю «останнього снопа», коли перші жінки на полі зв’язують вінок з останнього жмуту колосків - як подяку землі за врожай. Але тепер мова не про серпень-вересень, а про грудень-січень.Земля,
що єднає
Збиральна кампанія - це не лише цифри у звітах міністерств. Сотні мільйонів людей по всьому світу, які забезпечують власну продовольчу безпеку, продбезпеку своєї країни.
Жнива - це глобальний процес, що одночасно відбувається в десятках країн, які конкурують і співпрацюють водночас. Україна в цьому колі - важливий гравець, попри війну.
У світі, розділеному кордонами, культурними бар’єрами й політикою, саме земля і жнива залишаються тим, що об’єднує людей.
Фермер на Поділлі, чи у Нормандії, однаково мріють про вдалий сезон, хоча один чекає дощу, інший - погожої днини в залежності від континенту, культури.
Саме коли жнива тривають, спільність стає особливо відчутною. Ми можемо говорити різними мовами, але мова землі - одна.
Попереду нові виклики, бо в полі під снігом сплять-дрімають озима пшениця та озимий ріпак. Треба пережити зиму, а потім весна принесе нові емоції, цінові коливання, логістичні обмеження.
Використано інформацію Мінекономіки, НААН, УЗА, Укргідрометцентру, відкритих джерел
