На главную страницу  На главную страницу     Поиск по сайту  Поиск по сайту     Написать письмо  Написать письмо     Карта сайта  Карта сайта
Агро Перспектива
Мы есть на: 
   

АГРОФОТО

 


СЕРГІЙ ЧЕРНОВ. ГОЛОВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ВРОЖАЙ ДОБРИЙ, КОЛИ ВІН ДАЄ АГРАРІЮ ВИСОКИЙ ПРИБУТОК

Твердження про значний і ще не повністю реалізований аграрний потенціал України залишається популярним і має вагомі й беззаперечні аргументи. Але для того щоб цей потенціал працював на користь держави та її громадян, стимулював розвиток інших галузей, залишився джерелом благополуччя для наступних поколінь, необхідне дбайливе ставлення та рішучі дії задля його збереження.

Відомо, що Україна має унікальні чорноземні угіддя - 27,8 млн га (8,7% світової площі), які охоплюють майже половину території держави у степовій та переважно у лісостеповій географічних зонах. За оцінками спеціалістів, порівняно з іншими регіонами, чорноземи Слобожанщини кращі вмістом поживних речовин та гумусу, що створює основний потенціал їх родючості. В цілому, за деякими винятками, на Харківщині землі сільськогосподарського призначення дозволяють отримувати екологічно чисту продукцію та розвивати органічне землеробство.

Останні роки аграрна галузь Харківської області активно розвивається. Сільськогосподарські угіддя займають понад 2,4 млн га – близько 80% загальної площі області. З них 2 млн га – під ріллею. Стабільно високі врожаї зернових давно досягли позначки 4 млн тонн та демонструють тенденцію до подальшого зростання. Наприклад, минулого, 2019 року, у господарствах усіх категорій аграрії зібрали 4,4 млн тонн врожаю зернових, перевищивши результати попереднього року на 15%.

Тут варто зазначити, що для вітчизняних аграріїв більш актуальним є питання не збільшення валових зборів, а підвищення якості зерна. В Україні, за даними Держкомстату, виробляється 55-70% продовольчої пшениці, а експортується вона як фуражна з різницею в ціні на кожній тонні зерна 30-50 доларів. Без зерна високої якості, різного за напрямами використання, нарощування його виробництва не матиме належного економічного ефекту. Врожай добрий, коли він дає аграрію високий прибуток.

Звісно, на якість та об’єми врожаю впливають погодні умови, які, на жаль, передбачити неможливо. Ми стали свідками доволі швидких змін кліматичних умов як у світі, так і в нашому регіоні. Та у нас і тут є своя специфіка. Хоча планета переживає період глобального потепління, за прогнозами вчених, помірно-континентальний клімат, притаманний лісостепу українського лівобережжя, наступні сто років не зазнає істотних змін. При тому, що середнє світове підвищення температури відбулося на рівні 0,6°С, по Україні, як і по Харківській області, цей показник фіксується на рівні 0,3°С. Кліматичний кадастр України говорить про те, що літня температура впродовж 130 років залишалася без змін, потеплішали зими. Хоча останні два десятиріччя середньорічна температура поступово зростає на 0,8-1°С відносно норми. Зазнає змін сезонний перехід та розподіл кількості опадів. Якщо об’єм опадів у середньому на рік залишився без змін, то зими стали сухішими, а осінній сезон – більш вологим. Частішають випадки, коли протягом кількох годин випадає половина, а то й більше місячної норми опадів. Ось як було недавно у Харкові, коли за добу випало півтори місячної норми опадів.

За таких обставин, як підвищення температури та нерівномірний розподіл опадів, звісно, не забезпечується належне зволоження ґрунту, підвищується ймовірність посухи, що має безпосередній вплив на якість та врожайність сільськогосподарських культур.

Наразі вчені, які працюють у спеціалізованих аграрних науково-дослідних установах Харківщини, пропонують комплекс заходів, спрямованих на підвищення якості зерна, яке відповідатиме вимогам світового ринку, та забезпечення сталої врожайності за погодних та кліматичних умов, що змінюються.

Вітчизняні селекціонери пропонують виведені ними сорти та гібриди, конкурентоспроможність яких із зарубіжними забезпечується за рахунок різноспрямованості використання, високої продуктивності та якості. Але, передусім, їх адаптація значно краща до місцевих погодно-кліматичних умов при високій зимостійкості, посухостійкості та стійкості до найбільш вірулентних рас збудників хвороб. Критичні температури вимерзання у сортів вітчизняної селекції на 3-4 °С нижче, ніж у більшості закордонних сортів. Одна із провідних державних установ, яка проводить дослідження в галузі рослинництва, - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН - працює над цілою низкою польових культур, зокрема, озимою пшеницею, житом, тритикале, ярою пшеницею, ячменем та іншими. Урожайність озимих, особливо в роки із несприятливими погодними умовами, вища та стабільніша, а їх вирощування забезпечує вищий рівень прибутку і рентабельності.

Інша загроза для вітчизняного зерновиробництва – погіршення агроекологічного стану земель. На жаль, безвідповідальне ставлення до сільськогосподарських угідь, загальне падіння культури землеробства створюють загрозу подальшому існуванню такого важливого природного ресурсу – родючих чорноземів. Наслідками цих процесів стає ерозія, дегуміфікація, переущільнення, зменшення біорізноманіття. На еродованих землях врожайність зернових падає на 20-60%. Для Харківської області у середньому за рік збитки від погіршення родючості ґрунтів за останні 50 років становлять 275 доларів на гектар, за останні 25 років – 271 долар, що становить відповідно 49,4 і 48,5% доходу від реалізації продукції рослинництва. Сумарно по регіону середньорічні збитки за 50 років становлять 324,2 млн доларів, а за останні 25 років – 318,3 млн доларів.

Гумусова складова – основний маркер потенційної родючості ґрунтів. Збереження та відновлення запасів гумусу – одне з ключових завдань сучасної агрокультури. Тож на часі пошук ефективного механізму амортизації збитків, спричинених деградацією ґрунтів, з метою нейтралізації втрат якісних властивостей та запровадження активних охоронних заходів.

Закон України «Про охорону земель» визначає, що суцільне ґрунтове обстеження земель має проводитися кожні 20 років. Такі дані по Харківській області відображають інформацію п’ятдесятирічної давності й, зрозуміло, застарілі, багато в чому не відповідають реальній картині. Напередодні запуску ринку земель було б доцільним провести таке дослідження.

Сучасна карта ґрунтів Харківщини дозволить адекватно оцінити ресурсні можливості земель та виявити найбільш інвестиційно привабливі землі для розвитку сільськогосподарського виробництва, а також малопродуктивні та деградовані, які потребують виведення з обробітку.

Паспортизація актуального стану ґрунтів – лише перший крок в організації процесу їх збереження та відтворення. Потрібний постійний моніторинг та комплексна регіональна програма, спрямована на реалізацію моделі сталого екологобезпечного землекористування в Харківській області та координацію дій у цьому напрямі. В результаті проведення адміністративно-територіальної реформи заходи з охорони земель відведено до компетенції органів місцевого самоврядування, але наразі вони не мають ні досвіду, ні кваліфікованих кадрів для цієї роботи.

Фахівці ННЦ «ІҐА імені О.Н. Соколовського» підготували концепцію організації моніторингу та функціонування ґрунтів в Україні з урахуванням європейського досвіду, а також необхідну для цього нормативно-методичну базу. Регіональна програма охорони ґрунтів та їх родючості в Харківській області має базуватися на новітніх підходах до вирішення проблем протиерозійного землевпорядкування, інших заходів із відновлення ґрунтів, що піддаються деградації. Завдання полягає не тільки у здешевленні цих заходів, але й у перетворенні їх на економічно вигідні, з урахуванням найближчої перспективи. У програмі для кожної територіальної громади має бути визначено науково обґрунтовані види та обсяги робіт зі збереження якісного стану земель та відновлення деградованих і еродованих земель і ґрунтів.

Отже Харківщина має не тільки багаті природні ресурси для подальшого розвитку аграрного сектору. В арсеналі регіону - високий інтелектуальний потенціал, який має бути направлений на розбудову галузі в умовах кліматичних змін та на підвищення якості продукції, зокрема, зерна. Проводиться методична робота й у напрямку вдосконалення заходів щодо збереження високої якості ґрунтів. На часі - питання реалізації цих можливостей. Ініціатором впровадження регіональної програми, спрямованої на відновлення та охорону ґрунтів, має стати Харківська обласна рада.

Наступне завдання – формування системи переробки аграрної сировини для виробництва продукції із високою доданою вартістю. Тільки у такий спосіб український аграрно-промисловий комплекс буде спроможний не тільки забезпечувати національну продовольчу безпеку, а й постійно нарощувати виробництво та створювати нові робочі місця, збільшувати бюджетні надходження, бути локомотивом для інших промислових галузей регіональної та національної економіки.

Голова Харківської обласної ради Сергій ЧЕРНОВ

АГРАРНАЯ НЕДЕЛЯ В ЦИФРОВОМ ФОРМАТЕ



ЧИТАЙТЕ ON-LINE




НовостиНовости-ЭКОНОМИКА - Новости-АГРОБИЗНЕС - Новости-ПОТРЕБРЫНОК - Новости-КОМПАНИИ - Новости-ЗА РУБЕЖОМ - Новости-ДОСУГ
ПубликацииИтоги недели - Актуальная статья - Законодательство - Пресс-релизы - Анонсы - Досье - Семена - Бизнес-справка - Инфографика
ПодпискаАграрная неделя - Агрообзоры - Продукты
РекламаРеклама в журнале - Реклама на сайте
ПроектыСПЕЦПРОЕКТ МРИЯ - КЛУБ KUHN - ФОРУМ "AGRO-2013" - МОЛОЧНЫЙ МИР-2008 - УДОБРЕНИЯ-2010 - КОНКУРС. АГРОБАНК
СтатистикаПолевые работы - Запасы продовольствия
Для клиентовАгро Перспектива - Аграрная Неделя - «Агро Новости» Daily - «Зерно & Цены» - Агро+ «Зерно» - Агро+ «Зерно» (Monthly) - Агро+ «Масличные» - «Масличные & Цены» - Масличные (Monthly) - АГРО+ Молоко (Weekly) - «Молоко & Цены»  (Daily) - АГРО+ Молоко (Monthly) - Агро+ «Сахар» - «Сахар & Цены» - АГРО + Сахар (Monthly) - Агро+ «Мясо» - АГРО + Удобрения - Прайс Агро - Цены и торговля
АГРО ТВПЕРСПЕКТИВА - КРАЩИЙ ГОСПОДАР - СІЛЬСЬКИЙ ЧАС - АГРОКОНТРОЛЬ - МИНСЕЛЬХОЗ РОССИИ - ДРУГОЕ
О НАСО нас - Контакты - Наши вакансии - Новости сайта - Сервис сайта
2002 -2020 © ООО «Аграрика»
Все права защищены. Копирование и использование материалов разрешается
только с указанием гиперccылки на сайт www.agroperspectiva.com,
как на источник информации.