Голова об’єднання «Всеукраїнська спілка сертифікованих інженерів-землевпорядників» Анатолій Даниленко написав відкритого листа керівництву країни.
Протягом шести років (1999–2005 рр.) я обіймав посаду голови Державного комітету України з земельних ресурсів, досконало знаю цю роботу зсередини, і сьогодні, очолюючи ГО «Всеукраїнська спілка сертифікованих інженерів-землевпорядників», не стою осторонь від непростого і нелегкого життя землевпорядників. Переконаний, що від фаховості спеціалістів та очільників відомства безпосередньо залежить темп та комплексність земельної реформи.
Сьогодні Держгеокадастр, виходячи із наданих йому повноважень, намагається системно спрямовувати роботу щодо децентралізації функцій розпорядження землями с.-г. призначення, напрацьовуються правові засади ринку землі. Але до цього питання слід підходити надзвичайно виважено, як кажуть у народі, «сім разів відміряти, один раз відрізати». Очевидними позитивними зрушеннями можна назвати продумані кроки щодо уніфікації землевпорядної документації, переведення в електронний формат послуг у земельній сфері.
Я вважаю, що проблема завершення земельної реформи лежить не лише в площині діяльності Держгеокадастру. Ця структура, на моє тверде переконання, має, виходячи із державницьких інтересів, підпорядковуватися безпосередньо Кабінету Міністрів. Сьогодні через багатоступінчастість подання проектів законів з питань землевпорядкування земельна реформа стримується і затягується в часі. Потребує також активізації робота наукової спільноти та органів державної влади і парламентарів щодо формування законодавчої бази.
На жаль, упродовж останніх десяти років нівельована нормативно-правова та методична база земельних відносин. Донині не відпрацьована на належному рівні грошова оцінка земель, не унормовано ефективний перерозподіл земельних ресурсів на основі ринкової саморегуляції, хоча відповідні законопроекти знаходяться на розгляді Верховної Ради України. На жаль, депутатський корпус не продемонстрував рішучої позиції у запровадженні системних змін у земельній галузі.
Мені, як спеціалісту, очевидно, що не особа очільника Держгеокадастру турбує сьогодні селян, а створення дієвого механізму земельних відносин, який спонукав би до максимального ефективного використання і збереження земельних угідь.
Українське село давно чекає реформ, і я готовий сьогодні спільно з науковцями НААН надати науково обґрунтовані рекомендації щодо їх пришвидшення.
Я переконаний в тому, що Держгеокадастр у тісній співпраці з органами виконавчої влади, провідними науковцями Національної академії аграрних наук України створять ґрунтовні передумови до якісних змін у всій земельній сфері та нададуть нового імпульсу розвитку цього базового сектору української економіки.
І наостанок, виходячи із важливості кроків, які потрібно зробити щодо децентралізації влади, прошу посприяти в прийнятті закону, проект якого півтора року знаходиться на розгляді у Верховній Раді, щодо передачі органам місцевого самоврядування повноважень розпорядження землями державної власності. А також розглянути пакет законодавчих актів у сфері земельних правовідносин, що забезпечать додержання суб’єктами господарювання принципів ефективного та раціонального використання земельних ресурсів, як бази розвитку економіки України та запровадить дієвий механізм економічної конкуренції в регулюванні ринку оренди землі сільськогосподарського призначення. (з відкритого листа А Даниленка)
